Підводні човни проєкту 940 «Льонок»
Підводні човни проєкту 940 «Льонок» (рос. Подводные лодки проекта 940 «Ленок») — серія радянських дизель-електричних підводних човнів, розроблених у 1970-ті роки, що перебували на озброєнні ВМФ СРСР та ВМФ Російської Федерації до кінця 1990-х років. Побудовано і передано флоту 2 човни цього проєкту. Човни проєкту 940 «Льонок» призначалися для порятунку особового складу підводного човна, що зазнав аварії, та забезпечення його підйому на поверхню. Кожен човен ніс два рятувальні глибоководні апарати проєкту 1837. Порятунок екіпажів аварійних субмарин міг відбуватися двома способами: «по-мокрому» і «по-сухому». «Сухий» спосіб полягав у використанні двох глибоководних рятувальних апаратів, які могли на глибинах до 500 метрів пристикуватися до підводного човна, що зазнав аварії. «По-мокрому» використовувався водолазний комплекс, роботу якого можна було вести на глибинах до 120 метрів. Перший і єдиний випадок застосування рятувальної субмарини цього проєкту за прямим призначенням стався 21 жовтня 1981 року, коли рефрижераторне судно, виходячи з протоки Босфор-Східний, зіткнулося з дизельним підводним човном С-178 (проєкт 613В). Підводний човен отримав пробоїну і затонув на глибині 31 метр. 16 підводників з аварійної субмарини вибралися через торпедні апарати, з них шестеро найслабших були переведені в рятувальний підводний човен. І саме у них, на відміну від інших, не виникла декомпресійна хвороба. У процесі експлуатації (головним чином, у перші п'ять років після побудови) обидва кораблі модернізувалися. Істотним недоліком підводних човнів цього проєкту була дизель-електрична установка, яка не забезпечувала достатньої підводної автономності, що значною мірою обмежувало можливості проведення рятувальних операцій у підводному положенні. Список підводних човнів проєкту 940 «Льонок»
Див. також
Примітки
Посилання
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia