|
Гідролокатор
 Гідроакустична станція (ГАС) або сона́р (від англ. sonar — скорочення від sound navigation and ranging) також гідролока́тор — засіб звукового виявлення підводних об'єктів за допомогою акустичного випромінювання.[1] У Великій Британії до 1948 р. використовувалася назва «асдик» (англ. ASDIC, абревіатура від Allied Submarine Detection Investigation Committee). Роберт Райнс прославився як один із творців сучасних сонарів. Основні відомостіЗа принципом дії гідролокатори розрізняють на:
Активний гідролокатор «Асдік» у його первісній примітивній формі був винайдений наприкінці Першої світової війни. Основний принцип його дії залишився незмінним дотепер. Однак за минулі роки ефективність гідролокатора значно зросла, розширилися масштаби його використання, а також збільшилося число класів кораблів, з яких він міг застосовуватися для проведення пошуку й атак човнів ворога. Основу становить приймач-передавач, який посилає звукові імпульси в необхідному напрямку, а також ухвалює відбиті імпульси, якщо посилка, зустрівши на своєму шляху який-небудь об'єкт, відіб'ється від нього. Ці посилки й відбиті сигнали після перетворення звучать дуже схоже на те, як вимовляється слово «пінг». Тому його стали називати «пінгсетом» (англ. ping set), роботу на ньому назвали «пінгінг» (англ. pinging), а офіцера-фахівця із протичовневої боротьби — «пінгер» (англ. pinger). Обертаючи приймачем-передавачем подібно прожектору, ми можемо визначити по компасу напрямок, у якому посланий «пінг», а отже, і напрямок об'єкта (пеленг), від якого «пінг» відбитий. Вимірявши проміжок часу між посилкою імпульсу й прийманням відбитого сигналу, можна визначити відстань до виявленого об'єкта. ЕхолотЕхолот — вузькоспеціалізований гідролокатор, обладнання для дослідження рельєфу дна водного басейну. Звичайно використовує ультразвуковий передавач і приймач, а також ЕОМ для обробки отриманих даних і рисування топографічної карти дна. Вплив на морську фаунуВсі потужні сонари, що використовуються у військових цілях, надзвичайно шкідливі для підводних мешканців: дельфінів, китів, і т. д. Існують докази, що в китів, котрі мають надзвичайно чутливу слухову систему, випромінювання сонара внаслідок резонансу повністю руйнує чутливі тканини, зокрема в нижній щелепі, викликаючи емболію. Внаслідок цього кити втрачають здатність до орієнтації, відчувають паніку і біль та рятуючись від випромінювання, вистрибують на узбережжя. Надзвичайні трагедії відбуваються під час масштабних військових навчань, коли кілька одиниць, а то й більше десятка кораблів-винищувачів вистежують підводний човен і використовують сонари на повній потужності. Внаслідок віддзеркалення коливань від дна чи шарів води з різною температурою, та часткової інтерференції, підводні площі в кілька десятків а то й сотень кілометрів перетворюються на смертельну пастку для тварин. Це неодноразово спостерігалося і було задокументовано на Гаваях, в водах Греції, на Багамах, Канарських островах, північному узбережжі США, та Іспанії. Офіційно влада і армії багатьох країн (напр. США, Китай) поки що в більшості випадків заперечують прямий зв'язок між масовим самогубством морських тварин та використанням потужних сонарів, або ж відмовляються коментувати ці факти. Але багато природоохоронців підтверджують безпосередній і надзвичайно негативний вплив сонарів на підводну екосистему Marine mammals and sonar[en]. ДослідженняУ 2018 році група дослідників з Пенсільванського університету розробила пристрій приховування, який ефективно працює під водою. Цей новий «метаматеріальний плащ-невидимка» здатний перехопити і переломити акустичні хвилі, що поширюються під водою, і якими промацують навколишній простір гідролокатори. При цьому, все це відбувається без найменшого відображення або розсіювання звукових хвиль, завдяки чому сонар не зможе дізнатися про те, що в межах його досяжності знаходиться який-небудь об'єкт[2]. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||
