Зенітно-артилерійський комплексЗенітно-артилерійський комплекс (ЗАК) — різновид зенітних артилерійських систем, які застосовуються, головним чином, на кораблях. Призначені для виконання завдань протиповітряної і протиракетної оборони в ближній зоні, є останнім рубежем захисту корабля від повітряного нападу. Вирізняються високою швидкострільністю, малим часом реакції, автономним наведенням на ціль. Як правило, діють в автоматичному режимі, ручне керування зберігається як резервне. До складу ЗАК входять автоматичні гармати калібру 20-40 мм. Завдяки застосуванню здвоєних, зчетверених установок, а також гармат з обертовим блоком стволів, технічна швидкострільність цих систем має межі від 600 до 10 000 пострілів на хвилину. Практична скорострільність обмежується розміром готового до бою боєкомплекту і потребою охолодження стволів після певної кількості пострілів. Поява ЗАК була викликана головним чином появою протикорабельної ракетної зброї і її успішним застосуванням у ряді локальних конфліктів. ЗАК вперше з'явилися на кораблях радянського флоту в 1960-х роках. До 1980 року флот США отримав комплекс «Вулкан-Фаланкс». Надалі подібні системи розроблялися цілою низкою країн. До числа найбільш поширених ЗАК відносяться «Вулкан-Фаланкс» (США), «Голкіпер»[en] (Нідерланди, Велика Британія), «Сі зеніт»[en] (Швейцарія, Італія, Велика Британія), АК-230 і АК-630 (СРСР / Росія), «Дардо»[en] (Італія), «Мерока»[en] (Іспанія).
ГалереяЛітература
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia