Найсвіжіший коментар: 6 років тому37 коментарів2 особи в обговоренні
Микола Івкі Доброго дня! Чи допустимими є в українській мові обидва варіанти: 1942 року та у 1942 році? Воєнна чи Військова академія? Чи можна сказати госпіталізований чи шпиталізований, якщо йдеться про потрапляння до цивільної лікарні, чи до шпиталю колишнього військового з цивільних причин. Прошу висловитися щодо всіх варіантів, як буде можливість. Сподіваюся, що буде незабаром. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 13:20, 30 червня 2017 (UTC)Відповісти
Микола Івкі Дякую! Вже підказали та не зовсім. Це якого року видання 1978-85 чи більш рання?. Мені особливо потрібне посилання на здається третій том "Глуш" видання 1978-85, а саме на форзацну сторінку з редакційною колегією тому. А ще періодично потрібна Літературна енциклопедія. Та 3-томний украд. словник того ж часу, також був би вдячний за Географічну енциклопедію України та Енциклопедію кібернетики.
вітаю,Микола Івкі! Можете глянути на цю сторінку, розділ про астероїди. Хотілося від вас посилання на джерело, де написано, що при перекладі з іспанської прізвищ "H" не читається. Бо плодити Гернандесів та Гідальго на небі вважаю злочином проти нашої мови.--Yasnodark (обговорення) 13:26, 18 квітня 2018 (UTC)Відповісти
Микола Івкі Доброго дня! Дякую, там не дуже те, що я хотів побачити. А щодо іншого не підкажете посилання на різні видання "УСЕ" в електронному варіанті. І чи не траплялися вам посилання на перші два томи Великої української енциклопедії?--Yasnodark (обговорення) 16:20, 3 травня 2018 (UTC)Відповісти
Микола Івкі Дякую, побачив там, що треба. А щодо двох свіжих запитань про "УСЕ" в електронному варіанті та перші два томи Великої української енциклопедії? Ще б УРЕ російською знайти, потенційно гарне АД для не дуже гарних людей з того боку.--Yasnodark (обговорення) 12:40, 6 травня 2018 (UTC)Відповісти
У мене свої міркування, а тієї теми з помилкою я взагалі не знайшов. І в травні точно нічого такого не писав. Те повідомлення двохрічної давнини і відповідь там було, тож не шукайте мух. Хоча якщо я десь зроблю одрук на вашій СО - можете виправити.--Yasnodark (обговорення) 13:24, 11 травня 2018 (UTC)Відповісти
Про лабіалізацію (ы > о). Чому в українській не відбулося такого переходу в цих словах? Чи є якесь джерело з цієї теми? Я збираюсь писати про прикметники, так як раз є момент, стосовний до цієї теми. У повних формах родового відмінка однини жіночого роду маємо ы > о: дав.-рус. добрыѩ > укр. доброї. У давальному і місцевому, очевидно, було дав.-рус. добрѣи > укр. добрій. В інших відмінках без змін: у знахідному — добрѫ > добру, в орудному — доброѭ > доброю. У чоловічому: добра+(є)го > доброго, добру+(є)му > доброму, добръ+и > добрыи > добрий, добры+(и)мъ > добрим. У місцевому, наважусь припустити мало місце змішання форм ранішого добрѣ+(и)мъ і форми добру+(и)мъ, чи форми давального відмінка. Начебто, все сходиться, але це оригінальне дослідження і бажано серйозне наукове джерело для поясненя цих переходів. Не зовсім ясне з -ыѩ > -ої, -аго > -ого, -уму > -ому.
Щодо наслідків заміни музичного наголосу на силовий. Чи не може в цьому полягати причина розбіжності у наголосі в споріднених українських і російських словах? Наприклад, «колесо» і «колесо», «столяр» і «столяр», «маленький» і «маленький», а також «український» і ненормативне російське «укра́инский»? Здається, якщо вимовляти останні слова з музичним наголосом, в українській вимові буде висхідний, а в ненормативній російській — спадний.
Чи не може бути пов'язана відсутність переходу праслов'янського *i > и, а збереження його як «і» тим фактом, що він походив не з праіндоєвропейського *ī (як у слові «видіти»), а з дифтонга oi (як у словах князі, друзі, лебеді). Форми городи, брати при дав.-рус. городи, брати пояснюються як колишні форми знахідного відмінка (городы, браты), інакше було б *городі, *браті.
Щодо користувача Zorator22: наведіть посилання на статті, про його внесок мені нічого не відоме, ОС відсутня, на СО одне автовітання.
Я вимовляю Гай-ана, мед-інстітут. Слова рідкісні, не пам'ятаю, коли чув друге, а назву екзотичної країни і поготів не почуєш.
У польській мові дієприкметники мають зворотні частки, але положення їх у реченні вільне.
Де була межа поселень фінських племен біля балтів або слов'ян ? Ну, на це питання я можу відповісти більш-менш точно. На території Московської області межа проходила якраз у границях нинішньої Москви: на схід від неї топоніміка фінська, на захід — балтійська.
За яким правилом від лат. caedo утворено caesum ? Очевидно, caedo > *caedsus > *caedsum > caesum. Я не фахівець з історичної реконструкції латини, але дещо читав про спрощення груп приголосних.
Чи є тверді -гы-, -кы-, -хы- у фінських мовах ? Я не знайомий з фінськими мовами, але у відомих мені фінських назвах таке не траплялося. Не зовсім зрозуміле питання. Невже можна пояснити загальнослов'янське явище фінським впливом?
Чи були знайомі (між собою) фіни і слов'яни під час другої палаталізації ? Звичайно так, слов'яни і фіни сусідують одні з одними протягом тисячоліть.
Які слов'янські мови, крім укр., мають слово виду дзвізда із дз- ? У македонській — sвезда.
Чи вважають французи давню латинську мову за давньофранцузьку ? Відоме, що французи мають на увазі під ancien français саме середньовічний варіант французької. Окремо, розглядають його предка — галло-романську мову, і її попередника — народну латину. L'ancien français provient du roman, un ensemble de dialectes du latin vulgaire présents dans toute la Romania (з франковікі). Не слід забувати, що сучасна французька відрізнюється від латини сильніше, ніж українська від давньоруської.
На решту спробую відповісти пізніше. Щодо відкриття файлу: чи встановлена у Вас програма?
Є думка, що деякими своїми особливостями всі слов'янські мови зобов'язані фінському субстрату. В ЕСУМ навіть наведена гіпотеза, що загальнослов'янське шия може мати фінську етимологію.
Мало пишуть про тюркський вплив на українську мову. Він значний: наприклад, у слові бджола ми маємо прогресивну асиміляцію, на відміну від регресивної в інших слов'янських. Цей могло поширюватися на всі східнослов'янські мови, бо припускають також, що повноголосся виникло під впливом тюркської гармонії голосних.
Українофоби закидають українцям значну тюркську домішку, як генетичну, так і лінгвістичну, спростовуючи українські докори в «потатарченості». Очевидна помилка: слово «татарський» можуть вживати у кількох значеннях, і слід розрізнювати слова «ординський» і «тюркський». Особи тюркського походження їхали як у Московську Русь, так і в Українську. Але Росія успадкувала від Орди не тільки частину населення (їх і в Україні чимало), але й державний лад.
Уточнив дані про «Клязьма»: цей топонім, очевидно, фінського походження.
Які слов'янські мови, крім укр., мають давнє явище бережу, печу? Я схиляюся до думки, що первісними слід визнати саме берегу, пеку, а бережу, печу з'явилися за аналогією. У польський нема йотації: piekę, mogę.
Гідронім «Клязьма» порівнюють з назвами північноросійських річок Нерезьма, Колозьма, Колежма, виділяючи в них співзвучні елементи -зьма, -жма, що можуть походити з якоїсь вимерлої фіно-угорської мови. (за матеріалами «Топонимического словаря Московской области» Е. М. Поспелова). Топонім Вязьма може мати й слов'янську етимологію (від «вяз» — «болото», «драговина»).
Спробуйте набрати адресу grinch-home.at.ua/_ld/1/103__-.doc без прикінцевої крапки. У Яндексі все показує.
Що для мене рідна мова?. Типовий приклад українського мовного «катехізису». Не забуваймо, що повальна катехізація вірян наприкінці 19 — початку 20 ст. призвела до появи цілого покоління переконаних безбожників. Якби нам не наступити на ті ж граблі…
Плавно переходимо до наступного моменту. Цитата «…вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації», на жаль, містить у собі й негатив, так би мовити, шерехату сторону. Тут під словом «рідний» розуміється не природна, «зранньогодитинствазасвоєна» мова, а мова тієї нації, до якої себе відносиш. Таким чином, маємо чотири наслідки: 1) якщо ти вважаєш себе українцем, твоя рідна мова автоматично — українська, незалежно від способу її засвоєння і рівня володіння; 2) рідну мову можна вказати довільно, і вона, отже, визначить автоматично й національність (зворотно першому); 3) якщо ти вважаєш своєю рідною українську, тобі можна у повсякденному мовленні (у тому числі серед україномовних) користуватися російською або англійською, не шкодячи своїй «рідноукраїномовності» і не зраджуючи своєї нації; 4) якщо ти не вважаєш своєю рідною українську (не важливо, з якої причини), ти є зрадником і попихачем Москви. Воістину, добрими намірами вимощена дорога в пекло.
Плавно переходимо до наступного моменту. Не дивно, що це дає інформаційну їжу різноманітним українофобам, що бачать у цих недалекоглядних закликах привід облити Україну помиями, напр. «Мова» — ополяченный и искалеченный русский язык Олексія Орлова — публіциста (природно, без філологічної освіти) і Русь нерусская (Как рождалась "рідна мова ") Олександра Каревіна (числиться «філологом», хоча його твердження слабко узгоджуються із сучасною наукою). Втім, значна частка правди в них, тим не менш, є. Впровадження української мови в Україні доводять до абсурду. не можна спорити з твердженням «Упрекая свой народ в неприятии „рідной мовы“ и русскоязычности, ненькопатриоты, мягко говоря, лицемерили. Они и сами не воспринимали пропагандируемый ими язык как родной и пользовались языком русским.», гіркою правдою є і «Перед тем, как начать опрос, интервьюер предлагает респонденту по желанию выбрать анкету или интервью на украинском или русском языке. Иначе говоря, каждый социологический опрос — это манифистация языковых предпочтений населения, своего рода референдум». В результате, как выяснилось во время всеукраинского опроса, 49,5 % респондентов ответили, что общаются в семье на украинском языке, 48,5 % — на русском языке, 2 % — на другом языке. Однако анкеты на украинском языке предпочли взять только 37,2 % респондентов, в то время как на русском — 62,8 % (данные апреля 2000 года)574. Иными словами, среди тех, кто уверяет, что общается в семье на украинском языке, многим на самом деле легче говорить по-русски.". Я сам бачив зловживання в цій галузі, збути їх непросто. Про Ю. Гнаткевича — теж справедливо, бо той дійсно зараховує до «русизмів» і питомо українські слова. Але робота Каревіна, на жаль, містить неточності, подає матеріал однобоко. Він пише, що прості українці не розуміли «мовы», але замовчує про те, що наприкінці 19 ст. великоруські селяни не розуміли й багато чого російськомовного. Він пише, що для української інтелігенції легше було говорити російською, але замовчує про мовлення російських дворян першої половини 19 ст. (для них російська не була рідною, навіть Чаадаєв свої «Записки» написав французькою). Чому нічого не сказане про нехтування діалектів та їхній занепад в СРСР, на відміну від наводжуваної ним за приклад Німеччини? Звідки суперечність: то українські селяни з цікавістю читали (або слухали) російськомовну літературу, вважали своєю літературну російську, то цитує твердження, що «среди военнопленных немало находилось совсем неграмотных, или малограмотных, были и такие, которые родного языка не знали и не умели им пользоваться».
Трапляються і сумнівні твердження. «Люди необразованные общаются на просторечиях, „суржике“. Те же, кто, поднимается на более высокую ступень развития, переходят в общении на русский литературный язык.». Філолог не міг би таке написати. Народна мова не є ознакою відсталості. У тіїй же Німеччині прийнята літературно-діалектна двомовність. У Росії та Україні люди рабськи переходили на мову панів, зневажуючи рідний діалект. Нагадую, що в СРСР мовознавці радили використовувати літературну російську лише в офіційному мовленні, а в побуті користуватися діалектом. «…они (неграмотні (!) українські селяни) прекрасно понимали читаемые им произведения Пушкина, Жуковского, Лермонтова, Гоголя, Островского, Достоевского, Писемского, Льва Толстого, Мельникова-Печерского, Гаршина, Успенского и других русских писателей.» І ці твори-то, які не всі російськомовні селяни розуміли!
Погоджуюсь з тим, що …давать рекомендации было легче, чем их выполнять. «Национальное сознание» в народе никак не пробуждалось., але «Как ни старались ненькопатриоты, малороссы по-прежнему считали себя частью русской нации и не отказывались от русского языка». звучить дивно. "…он вынужден был констатировать, что в древности «украинцы» писали в словах мужского рода множественного числа в именительном падеже окончание «-а»: «два года», «два воза», «три сына» и т.д. Это окончание, замечал Огиенко, до сих пор сохранилось в русском языке. «Под влиянием русским так временами пишут и у нас, но этого должно остерегаться и употреблять только формы „два вози“, а не „два воза“.520 Почему нельзя писать „два воза“ и при чем тут русское (в смысле: великорусское) влияние, если у нас так писали еще в древности, он почему-то не объяснял.» Де пояснення цього явища? Де дання читачеві уявлення про двоїну? Філолог мав це написати, публіцист не дозволив. Огієнко був, звичайно, не зовсім точним, бо архаїчне закінчення -а має не російське, а діалектне походження.
Питання: 1) Мова — секретный язык австрийцев, созданный для непонимания русского, але чому в ній фонетика і морфологія ґрунтуються на східноукраїнських, а не західноукраїнських діалектах? 2) Чому австрійці штучно створювали український націоналістичний рух з метою відірвати малоросійські землі від Російської імперії, і при цьому не боялися пов'язаного з ним сепаратизму на територіях імперії Австрійської?
Не варто чіплятися до таких дурниць. У наведеному джерелі багато помилок.
Сергіїв Посад — утворення, аналогічне Київ. Зі словом «США» — давня узаконена помилка, зараз трудно щось переробляти. Вимови абревіатури в нас не виходить, тому пишемо «у США», але кажемо «у Сполучених Штатах».
Київ — в Україні, а Сергієв Посад — у Росії. Див. укр. правопис.
Відповідь залежить від того, чи заборонені діалектизми в назвах статей. Якщо заборонені, тоді потрібно перейменувати, якщо ні — можна залишити. На цю мить про заборону не вичитав. --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 30 травня 2017 (UTC)Відповісти
Де Ваша відповідь на початок теми ?
Що скажете про наступне почуте ? Почуте, мовляв, з Інтернету.
1. У Москві провали землі. 2. Столицю РФ думають перенести до Петербурга.
Яке Ваше враження від праці Каревіна? Ще кілька ляпів: слова «мова», «часопис», «читач» названі в нього полонізмами, при цьому слова-джерела «запозичень» (język, czasopismo, czytelnik) чомусь не наведені. Чи знали автори його «авторитетних джерел» польську мову? «…русский язык был родным для большинства украинских писателей дореволюционной поры от Ивана Котляревского до Панаса Мирного. (Сомневающиеся могут открыть хотя бы собрание сочинений того же Панаса Мирного и посмотреть, на каком языке переписывался он со своими детьми. Или почитать опубликованные черновики писателя, чтобы убедиться на каком языке составлял он планы своих украиноязычных произведений74*)». А якою мовою Пушкін складав план до «Бориса Годунова»? Я читав — не російська. «И даже слово „кобзарь“, которое Тарас Григорьевич писал с мягким знаком, как это принято в русском языке, украинофилы поменяли на „кобзар“». І навіть ім'я Пушкіна, яке він сам завжди писав як «Александръ Пушкинъ», вороги Росії поміняли на «Пушкин», щоб ніхто нічого не зрозумів. Про ствердіння прикінцеого «р» деяким українським (київським) філологам (?) знати не обов'язково. «...„Энеиду“ Котляревского знает очень незначительная часть слушателей (хорошо, если хоть отрывки из хрестоматии Плевако). Масса слушателей, как это ни странно, жалуется обычно на непонятность „Энеиды“… Всю „Энеиду“ среди проверенных слушателей знает 5-7 %». Лексична основа «Енеїди» — східноукраїнські діалекти. Галицизмів там не могло бути. "«Подавляющее большинство слов, которые принято считать „русизмами“ в украинском языке, на самом деле, являются „древнерусизмами“, которые такие же русские, как и украинские. Изъятие их из современного украинского языка было бы равнозначно отречению от нашего древнерусского наследства»648 — замечает современный украинский ученый П. П. Толочко." — це справедливо, але це не спростовує самобутності і питомості української. «„Есть язык русский литературный и две группы народных русских говоров — северная и южная“ — отмечала видная украинофилка и известный историк Александра Ефименко, подразумевая под южными народными говорами — малорусскую, а под северными — великорусскую народную речь.» Звідки це тлумачення «южной» групи? У цитаті такого нема. Південні російськи діалекти схожі на східноукраїнські, але це різні групи говорів.
Каревін пише: «И сегодня подлинный Шевченко скрыт от абсолютного большинства читателей. (Произведения „великого Кобзаря“ не исключение. Точно также фальсифицирован текст пьесы И. П. Котляревского „Наталка Полтавка“». Це правда?
«Содержавшиеся в шевченковских рукописях слова „осень“, „камень“, „семья“, „всего“, „чернило“, „явор“, „царь“, „Киев“, „Польша“…» Про «осень», «камень» — наклеп. Шевченко писав через «ять»: «осѣнь», «камѣнь». «Польща» — не тільки українська, але й староросійська форма. --В.Галушко (обговорення) 17:16, 31 травня 2017 (UTC)Відповісти
«Писатель (Куліш) вынужден был выдумывать недостающие слова или прибегать к заимствованиям из польского языка. Перевод получился непонятным (к примеру, фраза „Да уповает Израиль на Господа“ превратилась у Кулиша в „Хай дуфае Сруль на Пана“». Ще Огієнко писав, що ніде подібної фрази в Куліша він не зустрічав. Див. також. "…"по словах", при этом Огиенко отмечал, что «древнеукраинский язык знал только: по словам, по домам, по делам и т.д.»". Наклеп на Івана Огієнка? Невже він міг таке написати? Всякому, хто хоч трохи займався історією української і російської мов, ясно, що форми з давальним відмінком пізніші: у російській вони закріпилися тільки в 19 ст. У давньоруській на їхньому місці тільки конструкції з місцевим. Див. російську розвідку Изменение управления предлога по в русском языке. Постарайтесь з'ясувати це питання. --В.Галушко (обговорення) 15:16, 1 червня 2017 (UTC)Відповісти
Читав на російському націоналістичному сайті план відторгнення Східної України. Публікація близько 2008 року.
Закінчую покращувати статті про букви для носових голосних. Щоб зробити матеріал яснішим, була б вельми корисною стаття «Носові голосні в праслов'янській мові». Пропоную Вам стати її автором. Досить саму коротку, я зроблю доповнення до заготовки. --В.Галушко (обговорення) 17:31, 8 червня 2017 (UTC)Відповісти
На теперішній час стаття про носові голосні важливіша. Не знаю, чи знайдеться досить матеріалу на статтю про атематичні дієслова. У «Дієслово» я написав все, що знаю про них. Якщо створювати щось окреме, можна додати тільки походження терміна «атематичні», праслов'янські форми і теорії, чому вони зберегли індоєвропейські закінчення майже без змін, на відміну від інших слов'янських дієслів. Але це можна додати і до розділу у статті «Дієслово». --В.Галушко (обговорення) 13:55, 11 червня 2017 (UTC)Відповісти
Як називати ? Так, як Ви написали ? Чи, наприклад, «Носові голосні в слов'янських мовах» або «Носові голосні» ?
Сторінка «Носові голосні» вже існує: як перенаправлення на «Назалізація». Під назвою «Носові голосні в праслов'янській мові» існують більшість червоних посилань у статтях. Можна зробити перенаправлення. Я вважаю, що доречніше створити статтю саме під цією назвою, описавши виникнення носових в праслов'янській і зазначивши, що збереглися вони наразі лише в польській і кашубській. --В.Галушко (обговорення) 11:57, 13 червня 2017 (UTC)Відповісти
На мій погляд, деякі твердження щодо «Велесової книги» сумнівні. Так, написання «ренба» не підтверджується сучасними даними про праслов'янську мову, адже перехід носового [о] в [у] відбувся значно в більш пізній період, ніж перехід праіндоєвропейського довгого [у] в [ы]. Слово «риба» взагалі вважають давнім евфемізмом (замість табуїзму *zъvь, пор. лит. žuvi's, греч. ἰχθῦς), спорідненим з дав.-в.-нім. rûрра.
В.Галушко. Дякую за пропозицію щодо носових голосних у псл. мові, але не готовий: виник рій питань.
Чи могли бути переходи -on- > -у- чи -en- > -я- без юсів ?
Є загальні і власні назви на -енко. Яке походження -енко ? Чому не *-яко ? Де про це в Інтернеті ?
Пор. Подоленко, Подоляк, Подоляко.
Де корінь у рос. словах опёнок, опята ?
Таке відчуття, що й улітку тут (у ВП) матиму мало часу.
Як вимовляти рос. США, ФРГ ?
Вяз-ьм-а чи Вязь-м-а ? Що тут може означати наросток -(ь)м- ?
Чи може назва Москва мати фінське походження ?
Як давно польська мова має наголос на передостанньому складі ?
Праі.-є. чи і.-є. ?
Чи бачили гусінь на соснах, ялинах, березах ?
Тут у травні бачив гусінь на сосні, їла голки, бувало, недоїдала 1 — 2 см, далі зникла.
А в червні зникло листя на багатьох березах, переважно знизу. Основне припущення — гусінь (не бачив). Пластинки листків зникли, а черешки — ні. Поблизу є інші дерева, але там листя є. --Микола Івкі (обговорення) 11:05, 26 червня 2017 (UTC)Відповісти
Про переходи сполучень голосних із сонорними в -у, -я, минуючи «юси» нічого не чув.
Праі.-є. чи і.-є. ? Має бути праі.-є.. Але гарніше виглядає пра-і.-є. (бо приставку краще графічно відокремити).
Очевидно, з XIV—XVII ст.
У російській мові нема стандарту вимови абревіатури США. Вимовляють «як звикли»: «сеша», «феерґе» (хоча правила вимагають «еферґе»). Хто хоче здаватися грамотним, хай каже «Соединённые Штаты». Мені здається, що абревіатури суть ієрогліфи, тому їхнє озвучення не пов'язане з написанням.
У слові опёнок — корінь «опён-», опята — «опят-». Хоча ці слова етимологічно споріднені, у сучасній граматичній науці вони не вважаються однокорінними — внаслідок перерозкладання морфемного складу. Опёнок — від *опьнъкъ < *opę < *opent, сучасна форма — аналогічно козлёнок, ягнёнок, опята — від *опѧта < *openta.
Є загальні і власні назви на -енко. Яке походження -енко ? Очевидно, у закінченнях прізвищ типу Зощенко, Грищенко, «щ» походить *sъč (*sьč), а č має походити від *k (Зосько, Грисько). Закінчення -енко може бути давнім, але прізвища від грецьких імен виникають досить пізно. Дія першої палаталізації на цей час закінчилася, але такі форми могли утворюватися за аналогією. Відсутність переходу в носовий може пояснюватися відкритим складом (-енъкъ).
Цілком може. Остаточно не з'ясоване.
Очевидно фінське. Угорські племена — мадяри, ханти, мансі.
Чому англ. me не має -n- ? Як у говорах утворені ми, мі «мені» і м'я, м'є, мі «мене» ? Про це написано у статті «Праслов'янська мова». У германських мовах, очевидно, не було назалізації (англ. man, нім. Mann — ст.-слов. мѫжь < *mon-)
У грецькій — очевидно, не були. Перехід -ion > -in > -i — звичайне відпадіння прикінцевих звуків у слабкій позиції.
У випадку із «земля» — це ми вже проходили. Відкритий склад (від праслов. *zemia). Пізніше *l є вставним — перед *j, що утворився з давнішого короткого *i.
Ігор < Ingvarr? Можливо, проміжна форма — Инъгварь. Взагалі, я маю висловити сумнів у традиційній етимології: з огляду на співіснування цих імен у давніх джерелах («Слово о полку Ігоревім»). У деяких випадках прикінцеві -en, -on давали не носові, а інші звуки: камы < *kamōn (пор. грец. άκμων).
Ви можете створити для початку заготовку статті, описавши тільки загальні теденції. Тонкощі (на зразок згаданих вище) і винятки можна додати пізніше.
Щодо фенологічних спостережень: у Московській області у квітні-червні стояли такі осоружні погоди, які давно не пригадували жителі. Сніг йшов у середині травня, мусили навіть поновити опалювальний сезон. У червні було не краще. Та й сьогодні шквал був порядний.
Поправка до «опёнок — опята». У словах опёнок, опята — корінь «оп-», «-ён-», «-ят-» — суфікси.
Виходячи з аналізу пам'яток руського ізводу, де постійно ѫ змішується з «у», а ѧ — з «іа», східні слов'яни в 11 ст. носових вже не мали.
Подоляк, Подоляко можуть походити від Подоленко, а джерел, що підтверджували Вашу гіпотезу, не знаю.
Що Вам відоме про вставні приголосні? На цю думку наштовхнуло зіставлення слов. дъва — грец. δύω, лат. dŭō, англ. two. Звук [д] — це δ, d, t, звук [ъ] — ύ, ŭ, w, [а] — ω, ō, o. Для [в] відповідника не знайшлося.
Чи є давня форма кличного відмінка «княже» ненормативною в сучасній мові? Чому відмінювання слів 4-ої відміни вим'я, тім'я за моделлю слів 2-ої зараз вважається нормою, хоча це історично неправильно?
«Носові голосні» поки хай залишиться перенаправленням на «Назалізація».
Початок самодержавства у Волго-Окському межиріччі можна віднести до доби Андрія Боголюбського.
Які були проміжні переходи -on- > -у- і -en- > -я- ? Про це я написав у статті «Відмінок в українській мові» («Тип з основою на приголосний»), а також у статті «Дієприкметник» («Історія українського дієприкметника»).
З коренем оп- неясно. Можливо, «пень», але в цьому разі «о-» належить до приставки.
Дякую. Відшукав. "Сполучення -ōn перейшло в -ūn, потім прикінцевий -n зник відповідно до закону відкритого складу, а -ū перетворився на звук *y". Де тут носові голосні ??
Щодо початку самодержавства у Волго-Окському межиріччі не заперечую.
Має бути «Індикоплов», бо дуже давнє запозичення з старослов'янської.
Вимовляти належить «-нг-». Інші аналогічні сполучення: γκ — «нк», γχ — «нх».
Стаття «Носові голосні в праслов'янській мові» закінчена. Я постарався дати в доступній формі уявлення про це явище, додав багато прикладів. Якщо щось здається неточним або незрозумілим, згоден внести поправки. --В.Галушко (обговорення) 18:45, 9 серпня 2017 (UTC)Відповісти
Це дуже просто. Перехід конь > кінь: *konь > *kon'ь > *ko: n' > *ki:n'. Перехід осень > осінь: *osenь > *osen'ь > *ose: n' > *osi: n'.
Як Ви могли вже помітити, я створив статтю «Йотація в праслов'янській мові». Порівняно з відповідною російською, вона має ширше охоплення лексичного матеріалу і докладніша. Ви можете доповнити її і уточнити.
Щодо «глибокий» — «глубокий». Реконструюють різні праслов'янські форми: *glъbъkъ, *glǫbъkъ.
Чому «дістати», але «доткати»? Не знаю, можлива дія аналогії.
Які були проміжні переходи -е- > -ё- (клён > клён) ? Очевидно, jo < je:.
Про значення слова «галушка» у підмосковних діалектах, відмінне від українського, нічого не читав.
Дякую за виправлення моїх помилок: я досі не вмію грамотно писати слово «пропонувати».
Мурома — фінське плем'я. Взагалі до даних Гумільова слід ставитися з обережністю: деякі його твердження викликають сумнів.
Треба створити ще одну коротку статтю «Метатеза плавних у слов'янських мовах» і, мабуть, ще «Спрощення груп приголосних».
Думаю, Ваша вимушена вікі-відпустка закінчується і тепер Ви можете повернутися до роботи в Вікіпедії. Під час Вашої відсутності сталося чимало подій: я написав значну кількість нових статей, вибився на 5-те місце за внеском у відвідуваність за липень, отримав свій перший орден і вдруге номінувався на адміністратора. На цей раз голоси розподілилися нарівно. --В.Галушко (обговорення) 13:16, 16 серпня 2017 (UTC)Відповісти
Так, одна причина минула, тепер поступово надолужую. Щодо коротких статей подумаю.
Ви колись питали мене про етимологію топоніма «Вязьма». Очевидно, питомо слов'янське походження: від вязкий. У Топонимическом словаре Московской области згадуються в одній статті Вяземы і Вязьма.
Чи можете Ви з'ясувати походження закінчень імен по батькові «-ич» і «-вна»? З огляду на сербське -ић/-ić і старопольське -ic, закінчення чоловічого роду має походити від праслов. *-itj.
Коли росіяни припинили відмінювати прізвища на -енк-о ?
Гляньте на «Патронім». Але потрібно додаткові джерела, бо скидається на ОД.
Прошу уважно ознайомитися з етимологічними версіями на «Коляда». На мій погляд, «Етимологічний словник української мови» Ярослава Рудницького містить сумнівні твердження, відверто «кабінетні» етимології. В ЕСУМ ніяких згадок про походження «коляда» від «коливо» + «яда» нема, та і сама подібна етимологія, з огляду на фонетичні закони і словотворчі звичаї, уявляється більш ніж сумнівною. --В.Галушко (обговорення) 15:19, 21 серпня 2017 (UTC)Відповісти
У 19 ст. їх ще писали з закінченням -нка і відмінювали аналогічно іменникам 1-ої відміни.
Гляньте в правописі Я. К. Грота. Він торкався цього питання. «Сюда же относится вопросъ о склоненiи малороссiйскихъ фамильныхъ именъ на ко. Сообразно съ этимъ окончанiемъ, ихъ слѣдуетъ склонять как имена средняго и муж. рода, т.е. говорить и писать: у Пащенка, къ Кованьку, съ Шевченкомъ; но такъ как, по господствующему великорусскому выговору, въ окончанiи этихъ именъ неударяемое о слышится какъ такое же а, то у насъ въ разговорномъ языкѣ завелся обычай и склонять ихъ какъ имена женскiя: у Пащенки, къ Кованькѣ, съ Шевченкой. Такъ съ подобными именами обращаются большею частью и на письмѣ, чему не мало примѣровъ найдется у нашихъ писателей, начиная съ прошлаго столѣтiя, какъ напр.: въ Запискахъ Державина: „послать графа Безбородку, перешло отъ Безбородки“; въ Запискахъ Энгельгардта: „Костюшкою“; у кн. Вяземскаго въ сочиненiи „Фонъ-Визинъ“: „съ княземъ Потемкинымъ и графомъ Безбородкою“; у С. Т. Аксакова въ „Семейной Хроникѣ“: „стихи Родзянки“. Однакожъ Карамзинъ, Соловьевъ, Костомаровъ и нѣк. др. пишутъ в род. пад.: Бунка (именит. Бунко), Дорошенка, Коновченка, и это склоненiе, какъ правильное, заслуживаетъ предпочтенiя; другое же можетъ быть допускаемо развѣ только въ просторѣчiи…» (взяв звідси).
Опята — вторинне утворення від опёнок, за аналогією жеребёнок — жеребята, ягнёнок — ягнята. Опёнок походить від пень.
Надеждін. Бо південнослов'янському надежда відповідає східнослов'янське надежа (очевидно, від праслов. *nadedja). Слово айстра, мабуть, внаслідок навластивості початкового а українській мові і заміні його на ай (замість звичайного протетичного г). Щодо імені Ігор (від Інгвар): приклади одночасного співіснування цих імен відомі, тому традиційна етимологія імені Ігор уявляється сумнівною.
Щодо «Спрощення груп приголосних». Є перенаправлення «Спрощення у групах приголосних». УМЕ містить статтю «Спрощення у групах приголосних» і не містить статті «Елізія». На мою думку, потрібна стаття «Спрощення у групах приголосних» без перенаправлення.
Про причини чергування «ѣ — ой» можна прочитати в статтях «монофтонгізація дифтонгів у праслов'янській мові» і «ять». Діалектне «пію» може бути вторинною формою, що утворилося за аналогією. Літери ё там не може бути, бо питомий звук — ѣ.
Форми *каляда не може бути, оскільки в оригінальному Calendae перший склад відкритий, відповідно [a] короткий. А короткий [a] у праслов'янській давав [o] (див. докладніше «Квантитативне вирівнювання голосних»).
Ацтекський. Не згаданий у винятках, але аналогічний казахський, бакскський.
М'яка вимова приголосних перед е трапляється у багатьох мовах: польській, деяких сербських діалектах, білоруській, російській. Модливо, це не пов'язане з «периферія-центр».
Дзекання може бути центральною тенденцією. Мені відоме про дзекання тільки в польській і білоруській.
«Перехід [о], [е] в [і] [в новозакритих складах]» ?
Ацтекський, але вживали також ацтецький. Про поширення м'якої вимови приголосних перед е і дзекання в слов. мовах давно вичитав у журналі «Мовознавство». Але сербські говори там не згадані.
Можна й «Перехід «о», «е» в «і» в новозакритих складах». Здається, скобки в заголовку не підтримуються. Можна й «Переходи голосних у новозакритих складах».
Чим можна пояснити давньоруські написання хожу, вожу, бѣчи, мочи і сучасні укр. ходжу, воджу, бігти, могти? Див. «Перша палаталізація» і «Йотація в праслов'янській мові». Якщо форми інфінітива дієслів можна ще пояснити дією аналогії, до збіг сучасних українських форм 1-ої особи з первісними рефлексами йотації у східнослов'янських мовах трудно пояснюванний при наявності письмово засвідчених форм з «ж» (не з «жд» як у староцерковнослов'янській, і не з «дж», як у сучасних українській і білоруській). Невже частка правди є в теорії Погодіна, згідно з якою у Наддніпрянщині жили росіяни, які надалі переселилися у Волго-Окське Межиріччя, а Київщина була заселена вихідцями з Західної України? Чи існують давньоруські пам'ятки (бажано київського походження) з «дж»?
«Видный чешский историк и лидер национального движения Франтишек Палацки вспоминал, что в 40-х годах XIX века человек, который захотел бы в центре Праги спросить у прохожих дорогу на чешском языке, запросто мог натолкнуться на просьбу говорить по-человечески, то есть по-немецки» (Чехи і німці). Чи можливе було колись таке в Києві? У нас в Культурному Центрі на Арбаті було («Я не понимаю, что вы говорите!», сказав один пан мені).
Юрко Зелений пише: «Не зламали язика англомовці ні на іспанському Хіхоні (Gijon), ні на словенській Любляні (Ljubljana), ні на боснійському Сараєві (Sarajevo).» Звідки ця інформація? Англомовні здатні перекрутити найпростіше написання (наприклад, Ivanow, як у книжці Льва Успенського). Перше вони читають як «Джиджон» (пор. іспанський Техас став у них «Тексасом»), друге «Л'юблджане», третє «Сейраджвоу». Якби англомовці дійсно читали ці слова без помилок, в англовікі не поміщали б фонетичну транскрипцію.
Українська латинка як атрибут інтеґрації України в світове співтовариство (останнє слово викликає сумнів, але так на сайті, можливо переклали з російської автоперекладачем). Гляньте уважно: система «української» латинки ТКПН змавпована з англійської. Я вже бачив цю систему: у сучасній (з 1990-х років) графіці Узбекистану. Того самого, де майже нема робочих місць і чиї громадяни поповнюють лави безправної рабсили в Росії. От вам і інтеграція… Може, ми прагнемо стати для Європи тим же самим, що й Узбекистан для Росії? Схоже. --В.Галушко (обговорення) 17:01, 13 вересня 2017 (UTC)Відповісти
Як виділяти голосні в назві: «о» / „о“ / о / [о] / /о/ / ще якось ?
«Перехід «о», «е» в «і» в нових закритих складах» ? Також «Чергування «о», «е» з «і»» ?
Чому в польських gęś і gęba нема першої палаталізації? Про цю цікаву тему ви самі напишете, стаття називатиметься «Лехітська переогласовка». Це явище відбулося у перших століттях ІІ тис. н. е. і відтоді, власне, польська стає малозрозумілою східним слов'янам.
Це пов'язане радше з принципом милозвучності і з правописом. Досить кілька рядків у вже наявній статті про українську фонетику.
Очевидно, центр. Не виключено, що поляки просто мало спілкувалися з носіями неслов'янських діалектів.
Чи були старі закриті склади до переходу /о/, /е/ в /і/ ?? У цьому ми самі розберемося, коли ви напишете статтю про перехід /о/, /е/ в /і/. Дещо я написав у статті про метатезу плавних.
Щодо відмінювання прізвищ на -ко: я звернув увагу на ставлення українських і російських націоналістів до дій більшовицької влади. Українські звинувачують більшовиків у тому, що вони прагнули наблизити українську та білоруську до російської, а російські, навпаки закидають їм те, що вони штучно розірвали наріччя «русского языка» на три різних мови. У думці автора помітне прагнення довести, що українська — не більш ніж діалект російської. --В.Галушко (обговорення) 15:20, 21 вересня 2017 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 5 років тому253 коментарі18 осіб в обговоренні
Helixitta. Коли на Вашій основній сторінці зникне непристойний вигук, російський мат бл** ? Див. на цій сторінці, наприклад, тему «Жіноча лайка». Наявність цього вигуку означає постійне порушення етикету, тобто Ви — хронічна порушниця.
Yakudza. NickK'у. Ragnarok'у. Помітив тему «Брутальність в обговореннях. Пропозиція нульової терпимості» у ВП:К-А. Тоді можете глянути на цій сторінці тему «NickK і ненормативна лексика». Дії багатьох адміністраторів часто можна назвати словами сваволя і лицемірство. --Микола Івкі (обговорення) 12:30, 6 вересня 2017 (UTC)Відповісти
В.Галушко, UeArtemis'е. ВП:МК, «Форма родового відмінка»: „ґ) інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами /84/ присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Орла, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева“ ([[86]]). Але Тясмину.
Oleksandr Tahayev. Добридень ! На Вашій ОС натрапив на „гепатит“. При хворобах печінки застосовують цмин (квітки), також: суниці / полуниці (листя), виноград (ягоди / сік), цикорій (корені), ще: звіробій (трава), парило (трава), хміль (шишки). --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 23 січня 2018 (UTC)Відповісти
Дякую за турботу. Такі засоби вірус не знищать. Можна лише зменшити його кількість у крові за допомогою досить дорогих препаратів і таким чином знизити ризик смертельних захворювань. Але я не через це писав там про цю проблему.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:18, 23 січня 2018 (UTC)Відповісти
Oleksandr Tahayev. Добридень ! Щодо Вашого допису на ВП:ПРО за 09:07, 30 травня 2018, який не має підпису.
Бучач-Львів. Якщо правильно сприйняв, сьогодні Ви від мене вже отримали сповіщення. Це сповіщення зайве: переносив дві теми в інше місце. Зате ні вчора, ні сьогодні з Вашої СО до мене сповіщення не дійшли... Див. також «Обговорення Вікіпедії:Заявки на позбавлення прав адміністратора». --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 5 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю. Зараз це суті не змінить. Там кілька людей у цьому бачать образу (через незнання української мови), хоча себе святими вважають, ще трохи, і сонцеликими багатьох потрібно називати. Я буду економити собі нерви та голосувати проти цих діячів які адмініструванням лише самостверджуються, допоки не буде розроблено механізму періодичного переобрання. Колись критична маса набереться і це спрацює, вам теж бажаю не перейматись цим і не брати собі в голову зайвого. У мережі є багато можливих цікавих проектів для самих різних починань. — Alex Khimich13:34, 13 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Мені, якщо чесно, без різниці. Взагалі, здається, що завалять цю ініціативу як і дюжину інших. Серед діючих адмінів 1 це вже демонструє і завжди демонстрував (за що його ледь обрали чергового разу), 3-4 не проти, 1 хоче показати що він за, решта проти, а питома частка їх власних голосів значна. — Alex Khimich14:00, 13 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Пане Миколо, шановні користувачі і, в першу чергу, шановні адміністратори. Невже ж ще не надоїло гратися у байки і притчі. Пора вже давно навести лад в адмінкорпусі УкрВікі. Рецепт розмістив там, де і та байка.--Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:59, 25 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Бучач-Львів. Див. [[106]] і наступні дописи на тій СО. Чи підійдуть для тієї „байки“ слова виду пасквіль ?
Бучач-Львів. Прочитав. Дякую. Але сповіщення мені не було. Тоді трохи інакше. Коли закінчилася українсько-польська війна / польсько-українська війна, почата 1648 ? 1657 / 1658 / **** ? Сповіщення доходять не завжди, тому перегляньте цю тему. Микола Івкі (обговорення) 14:40, 28 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Dzyadyk. Не заперечую. На ті теми натрапив самостійно хвилин 35 тому. Можете пошукати в темі «Голосування» „багато мовних помилок“. Спочатку думав, що „дії“ Professor Senkler щодо мене — „реакція“ на мій допис трохи вище за 12:02, 22 березня 2018, але минулого тижня виявив, що Professor Senkler чомусь був незадоволений моїми дописами ще раніше. --Микола Івкі (обговорення) 12:57, 2 травня 2018 (UTC)Відповісти
AlexKozur. Таке відчуття, що Ви правопис майже не читали. Там В'язники, П’ятигорськ як винятки, а назва Дев'яткіно відсутня, тому не виняток, через це потрібно писати Девяткіно. Якби було рос. Девьяткино, тоді було б Дев'яткіно. Написав досить ?! --Микола Івкі (обговорення) 11:53, 5 квітня 2018 (UTC)Відповісти
У § 109 застереження: У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ. --В.Галушко (обговорення) 18:02, 18 червня 2018 (UTC)Відповісти
Якщо це стосується і мене — то якраз я не потураю ні одним, ні іншим. По-моєму так . Між іншим, я також думав про дату народження 01.04.1988. Мої найкращі друзі народилися саме першого квітня. Одного зарізали на операційному столі, а інший після Афганістану обрав самотність і не підтримує відносин ні з однокласниками, ні із старими друзями. Однак, це тільки моє припущення стосовно значення логіну, а тому я його не озвучував у суперечках, що велися у тому обговоренні. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 18:28, 11 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Вас не стосується. Дякую за повідомлення про дату. Виходить, припущення щодо дати виникло не тільки в мене.
Щодо числа 1488 і нацизму провів невелике опитування. Знайомі знають про нацизм і геть не знають про зв'язок чисел і нацизму.
Дякую за пояснення. Я тоді не зрозумів що і до чого. Тепер подумав, що пінганули мабуть, щоб я просто звернув увагу. Якщо зрозумів вірно, то можете не тратити час і Інтернет-трафік на більш детальні пояснення. Не думав висловлювати у тому обговоренні своє припущення стосовно можливої дати народження, однак, не втримався і навів там приклад зареєстрованих приблизно під таким же логіном дівчат із соцмереж, які не мають жодного відношення до того символізму. Одна торгує своїм тілом, інша – ширпотребом, наступна продає художні твори власного виготовлення, наступна – майстер, яка шукає собі замовлення, багато таких «а поговорить?», … І таких прикладів маса, і на мій перший погляд, на сотню подібних логінів можна відшукати лише парочку, які пов’язують свій логін саме із тим символом. Ви робили опитування – можете і мене додати до статистики, як тих, хто взнав про символ тільки зараз на тій сторінці обговорення. Мене обурило те, що у тому обговоренні адміністратор намагається прийняти рішення, опираючись на припущення користувача Kharkivian і, замість того, щоб, як адміністратор, уточнити, чи вірне це припущення, організовує обговорення, щоб знайти собі прибічників для «узаконення» свого рішення. Стосовно афганців, думаю, що у мого товариша наступив афганський злам після того, як він усвідомив, яких гріхів наробили там його руки під командуванням злочинного уряду, воєначальників та безпосередніх командирів, і морально він перебуває у такому ж стані, як і персонаж фільму, який не прагне уникнути покарання за ці гріхи від рук хлопчика, рідню і односельців якого знищував він сам, його товариші по зброї і його держава. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:43, 16 листопада 2018 (UTC)Відповісти
у Херсона також проблеми [184] У нашому місті це не перший раз, тогоріч хотіли на НГ відключати, а цей рік ще й проблеми з водою. Та й якщо і говорити в мєрії я не знаю, що: то мера зняли з поста, поставили секретаря, потім мера відновили цьогоріч, а секретаря зняли, а потім і секретаря відновили. Маємо два секретаря, які ділять місце через "ринг".--『 』Обг.17:42, 14 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю! Так і я ж нічого проти гною не маю. У нас гній – це навіть товар – люди шукають, де б купити, і не тільки у нас. Просто, тут декотрим хлопцям не сподобалося. Бувальщина про гній: Переписувався я із сокашником з Новосибірська. Пише – втомився надто, поки гній з поля зібрав. Я - ? Пояснює: У нього худоби і, відповідно, гною, як у Сірка бліх. Він восени після збору врожаю його розкидає по полю, а навесні перед оранкою – збирає. Я - ? Каже – ґрунт взяв за осінь-зиму-весну усю потрібну квінт-есенцію, а «жмих» він збирає. Питаю – навіщо? Не простіше приорати? Каже: Е, ні! Зібрав, та й продав «чистюлям», які гною свого не мають. Перепрошую за підтримку на Вашій СО такої носо-лоскотальної теми у святкові і передсвяткові дні. Надіюсь, більше ніхто на це не образиться? І не прийдеться мені його знову збирати і з Вашої сторінки? Але на свята потрібно відпочивати і святкувати. Гарних Вам свят! --Biletsky Volodymyr (обговорення) 10:00, 29 грудня 2018 (UTC)Відповісти
У рад. щедрівках хата буває, а біля хати немає ні стайні, ні стодоли, ні обори, ні кошари, ні городу, ні садка, ні пасіки, зате є корови на колгоспній фермі.
Інакше, біля рад. хати немає ні худоби, ні гнойку.
У продовження теми: Їхав я якось потягом і прийшлося взяти квиток у загальний вагон. Біля мене такий собі типовий сільський дядько. Розговорилися. Коли дійшли до картоплі і колорадів, виявилося, що він тривалий час прожив і пропрацював у фермерському господарстві в США. Порівняв українське село з американським – небо і земля! В селі багато магазинів. І сільськогосподарську продукцію купують саме в них. Грицько купує помідори у Стецька, картоплю – у Микити, капусту – у Федора, часник – у Лі і т.д., сам при цьому не вирощує ці продукти, а має вузьку спеціалізацію на основі оптимальної сівозміни, у основі якої, скажімо, кукурудза. Так, що, у нього може й не бути ні стодоли, ні кошари, ні садка, … Чому? Бо помідори йому дешевше обійдуться, якщо не вирощувати їх самому, а купувати у того, хто саме на них спеціалізується. Бо найкращий і найдешевший часник саме у корейця Лі, і т.д. І резюме від того дядька – ніколи українці не будуть жити так, як американці, якщо не перестануть вирощувати у себе «усьо маю своє», ще й повинен бути такий милий серцю вишневий садочок. Інший бік цієї медалі. Жіночка купує часник у сільському магазині і намагається, щоб односельці не помітили цього «ганебного» факту, бо стидається, що у неї цього року увесь часник геть пропав. Мій новосибірський сокашник тримає ферму із корів і свиней. На полях вирощує харчі для тварин і косить на поки що нічийних лугах. Однак, змушений вирощувати ще й усього потроху і для себе, бо нема там ні американських магазинів, ні хазяйновитих фермерів. Так собі, кожен для себе, якщо тільки на городах не росте кропива у пояс чи й вище. Тому м'ясо й возить на базар у Новосибірськ. От у нього гнойк і для себе і ще й на продаж. Не подумайте тільки, що я агітую за колективізацію або проти дачників, для яких це ще й творчість, ліпша від писання статей до Вікіпедії. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:08, 4 січня 2019 (UTC)Відповісти
Миколо, я певно не в темі, тому і питав про що конкретне. Про які партії ви кажете —політичні проросійські чи диверсійні загони? Словом мені зараз ні до того, щоб купу посилань аналізувати.--Yasnodark (обговорення) 14:45, 28 січня 2019 (UTC)Відповісти
Вітаю. Поїзд вже пішов — сьогодні 29-е. Мене колись запитували про псевдовченість декана Університету ім. Шевченка. І тоді і наразі на обидва запитання не можу дати однозначної відповіді. Як і у Вікіпедії, так і у морі Інтернету на біле можуть говорити чорне і навпаки. Малувато інформації, щоб дати однозначну відповідь, тим паче, у передвиборному марафоні усі засоби годяться. Батькові, убитому горем, могли підкинути саме те, що йому наразі потрібно, або ж у нього навіть і не запитували. Довіряй - але перевіряй, особливо, заяви адміністраторів, яким довіряти вже повністю перестав. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:04, 29 січня 2019 (UTC)Відповісти
Прочитав повідомлення від Вуйка Ми́тра та й згадав, що забув сказати вище — те, що у партії заходять-виходять-знову заходять і виходять різного штибу люди ще не означає, що і партія така ж, як і окремі відморозки (якщо вони таки дійсно такими є) чи й заслані козачки. Так, що, важко щось конкретне сказати. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:51, 29 січня 2019 (UTC)Відповісти
Микола Івкі ! Вітаю, тепер схоже зрозумів, якщо ви мене питали про Тимошенко. Тож благаю не вірте тій порохоботській пропаганді. Це все перекручена брехня та маячня. Я пам`ятаю кожен крок обох і вже давно з ними мені було все ясно. Та між ними є суттєві відмінності: соціал-демократка, що всіяляко і послідовно обрубує олігархічні темні схеми, прибічниця громадянських свобод та соціальних прав, і свободи слова зокрема, що завжди тримає слово, не тримається за посаду і вільно залишає свій пост, економіст-прагматик, що завжди вміє домовлятися та обдумує кожен крок та прораховує наслідки, дослуховується до думки суспільства та моральних авторитетів, яку завжди підтримували Степан Хмара, Левко Лук`яненко, Борис Тарасюк, Леонід Кравчук, Cергій Соболєв та патріарх Філарет, що має має реальну програму, а не голослівні гасла, оновлену молоду прогресивну команду та ставить інтереси країни вище за власні, не йде на компроміси з сумлінням, проте здатна на досягнення інших компромісів, і ниций брехун-популіст, ворог середнього класу та неугодних олігархів, та мстивий низький перефабований колишній диякон МП, що вже під час війни ходив у їх хресних ходах та протестував проти сплати податків УПЦ-МП, а зараз томосує, великий патріот мови, що призначає лютого мовофоба-пристосуванця головою адміністрації та російську агентесу на чолі Нацбанку, син відомого партчиновника та чоловік доньки міністра СРСР, узурпатор-олігарх з жагою до влади та путінсько-ердоганськими замашками, що ніколи нікого не здатен слухати, не дотримує слова та підвищив тарифи у 13 разів за ціни вдвічі нижчої, ніж у попередні часи (роблячи вигляд, що до коаліції стосунку не має), всіляко тримається за владу, не вміє аналізувати та прогнозувати, міністр економіки та іноземних справ уряду Януковича та головнокомандувач-корупціонер, що покриває схеми подільників та виводить гроші в офшори під час котлів, влаштованих за його участі та через його призначення та непродумані дії, і не звільняє винних у них, секретар РНБО, що безпосередньо керував розпродажем армії та далі продовжує цю справу в часи війни (продаючи сучасні танки до Таїланду та ледь не останні літаки до Хорватії), який ставить головою своєї фракції шефа Безлера, а його заступниками колишніх регіоналів та корупціонерів, генпрокуром - кума без профільної освіти, представником України у Мінську — людину, що йшла в перших рядах під російськими стягами під час анексії Криму у Севастополі, керівниками ООС та спецслужб осіб, пов`язаних з агресором осіб і категорично не хоче їх прибирати, продовжує торгівлю на крові зокрема і власну через нову липецьку фірму-підкладку, знищує будь-яких опонентів, поливає брудом та позбавляє громадянства, зокрема висилає, позбавляє роботи та можливо навіть вбиває журналістів та громадських активістів, розсилає темники та всіляко тисне на неугідні ЗМІ та створює кишенькове громадське середовище й засіває інформаційне власне тролями, псевдополітик, що відмовився від посади спікера та ВО президента у складні часи та двічі від дебатів з опоненткою під час президентської гонки, кожного разу боючись неотримання посади, за допомогою агресора потрапив до Криму під захоплення його зеленими, щоб отримати нові надрейтинги рейтинги, ставленник зборища проросійських олігархів на чолі з Фірташем, який навіть на з'їзді власної партії висунутися побоявся, що б люди тих морд корупційних не бачили, а висунувся на форумі, де прийшли не його реальні прибічники, а часто випадкові помітні люди країни, що поважають подвиг крутян та європейський вибір. Саме тому З Тим-шенко я мило поспілкувався хвилинку під час інавгурації Ющенка, а з П-нком під час його приїзду до Дніпра років 13 тому, коли він проходив повз мене в 20 см без жодної охорони мені не те що ручкатись з ним не хотілось, а й навіть автографу взяти рука не піднялася. Хочете побудови тоталітарної РФії в нашій країні - голосуйте за П. А якщо ні оберіть третього кандидати і не дайте потрапити у другий тур цьому фальсифікатору, що до того ж 1 квітня нам доречненько перестраховочно припинив дію угоди про Дружбу і співробітництво, що ПТН міг завжди допогти йому з нелегітимним продовженням повноважень навічно під приводом ВС. Отакі пироги. І це кажу вам я, що відвідував усі вибори часів незалежності, завжди голосував, як досяг виборчого віку, і як я вважаю, ніколи не помилявся у своєму виборі. Словом - помилятися можуть усі, проте не всі хочуть і можуть вчитися на помилках. А нинішній гарант часто взагалі їх не бачив і навіть свідомо займається саботажем чи поступовою, часто непомітною спільноті узурпацією влади. Отаке різне-різне...--Yasnodark (обговорення) 15:05, 29 січня 2019 (UTC)Відповісти
Yasnodark. Питання спочатку було про „Батьківщину“ і БПП.
До Порошенка також маю зауваження. Наприклад, 2014 я не повірив його словам про швидке настання миру на Донбасі.
Я хочу сказати, що все пізнається у порівнянні. Я навів лише кілька разючих прикладів. І це все - звичайна маніпуляція порохоботів. І назвав її останнім політичним кіборгом сам кіборг, а вона сама чи хтось з команди. І саме так: я вважаю леді Ю нашим птахом-феніксом та політичним кіборгом, бо так її «мочили» нікого не так не нищили. А вона завжди поверталася у політику на коні і ніхто не міг її знищити. Не зважаючи на те, що її двічі відправляли до в'язниці та всіляко поливали брудом. Вона була полум'яним вимпелом двох революцій та координувала зусилля опозиції з тюрми під час третьої, де сиділа у той час, коли кондитер сидів у кріслі міністра поруч з Баньдюковичем, якого він на пару з бджолярем-зрадником привів до влади. Ю ж ніколи не плямувала себе коаліцієї з зеком, є лише псевдонотатки про наміри з мріями легітимного та брехливі розказні продажного чорноротого синка лідера НРУ. І жодних доказів, так як по усіх тих 5 справах, по яких її судили. Газову угоду вона підписували під час палок у колеса Юшки, зплутав усі карти, а перед цим зруйнував ідеальний стабільний контракт з ціною 50 доларів до 2009 року включно і віддав туркменський газ РФ, підписувала після Алчевська та за три доби після повного вимкнення тиску та подачі газу і з повним увімкненням тиску з боку замерзлого ЄС. За ці 3 дні в усіх був газ і після підписання стандартної угоди з дешевою ціною 180 дол на 18 місяців і прив`язкою до нафти (хоча і не в найліпший час), ми не мали проблем 10 років і якби не відмова купувати газ у РФ - останні 4 роки мали б таку саму дешеву ціну 150-250 дол.- А коболєв купує росгаз на спотах від 300 до 1000 дол. А коли РФ знизили на 20 відсотків тиск на 1 день в команди П-шенка вже був повний1й швах і ніхто не був до цього готовий. 100 та 20 відсотків, 3 та 1 день. Вона підписала у той момент той контракт, проте вона заклала арбітраж у Стокгольмі і всі країни з аналогічними типовими росконтрактами у 2010-11 році перемогли ще на досудовому розгляді. Це збриалася робити і вона після перемоги, яку в неї вкрали у 2010-му, і ця можливість стала ймовірною після агітації Юща на заході і в центрі за зека, бо навіть фальс-цій не вистачило б йому для перемоги. Проте псевдопереможець і Фірташу 8 млрд задарма віддав і в Стокгольм не пішов, а далі був Харків. Це Юля ігноруючи усі бюрократничні перепони встановили мені та інших безкоштовно лічильники, які до того і платно ніхто не хотів встановлювати, а зараз 5 років війни кондитер взагалі нічого не встановлює безкоштовно. Це Ю видала внески збербанку та дала погасити-Yasnodark (обговорення) 15:59, 30 січня 2019 (UTC)Відповісти
Не зважаючи на все вище сказане я ніколи не голосував за "Батьківщину" і лише один раз за Ю у дугом турі з легітимом і зараз у першому обере іншого кандидата. Та в жодному разі я не не проголосую за брехливу людину, що антиконституційно позбавила громадянства Саак-швілі, що вчився та служив в армії в Ураїні, голосував за незалежність України та був на обох переможних революціях. Натомість російського громадянина Трух-нова,якому грузин вставляв палки в колеса, він не чіпає. Тесть його міністра інозсправ росгенерал має орден за взяття Криму. Були 4 котли та підриви 6 найбільших складів та голова генштаба - та сама людина, що світила фотом усіх спецагентів, а потім мали декілька трупів серед найкращих. Начальником ООС стає людина з родичами на окупованих територіях, а заступником голови контррозвідки близький родич громадян РФ, це він прибрав Радбезу ООН блискучого дипломата Сергеєва, за якого нас підримувало понад 100 країн, а проти лише 11 нерукоподатних ізгоїв-одіозів, замінивши його потомственним комунякою Єльченком, тепер нас підтримує менше 70 країн, а проти 29, площа яких більше за ті 65+, а населення взагалі в рази перевищує підтримників. Це він обіцяв, що програма Савіка (якого в ефір повернула Ю), буде існувати завжди і він за неї помре, а потім ницо антиконституційно позбавив його права на роботу через те, що той на його каналі в розпал революції один раз вийшов в ефірі без дотримання бюрократичних нюансів та працював після ревоюції на Першому безкоштовно замість того, щоб брати кошти з каналу, який Порох та його Б(удь)П(ідлим)П(адлом), кожен рік недофінансовує на мільярд - той самий мільярд, що роздає - то агродругу-олігарху на чергову 100-метрову яхту, то Коб-ву на премію, то собі - на іменний фонд. Це він казав, що курс не може бути 10-11 і зробив його 27-44, це він казав потім, що незважаючи на це кредити будуть віддавати за курсом брання, а потім наклав вето на закон з цим змістом, це він обіцяв гроші Віктюку на спектакль та купі інших - а потім і за рік нічого не дав, це він обіцяв закінчити АТО за години та війну за 2 тижні, це він 5 разів відсував дату безвізу і врешті-решт відправив третину працездатних освічених українців та ледь половину молоді по світу мити підлогу та збирати вишню. Це через його перемир'я вражений ворог укріпився, це він здав Гіркіну 4-й млн Донбас взамін на малу майже безкровну війну з перемогами у Краматорську та Слов'янську, це він кожен раз обмежував українське військо калібром при повному невиконанні попередніх угод, це він позбавив нас авіації, якої не могли мати виродки, бо на Донбасі авіачастин взагалі не було, це він дав знищити аеропорт під час перемир`їв, коли наша артилерія мовчала, а потім своєчасно не вивів людей і дав їх підірвати. Це він фількіну мінську антиконституціну грамоту проголосував без згоди Ради в Радбезі ООН та досі торгує цукерками з агресором чез підставну фірму, це він дозволив росіянам та стоматам продати увесь свій бізнес замість націоналізації, це його втбешна квадратура банківських справ знищила усі незалежні банки та давала в розпал війни рефінансування росбанкам. Це через його децентралізацію вже три роки біб-ки нашого міста на чолі з його холуєм не підписують періодики та не отримують нових книг взагалі, а старі знищуються чи практично усі лише — російськомовні. Через нього ми втратили вишки на Чорному морі (аж до Одеси) та інвесторів на видобуток сланцевого газу на вільному Донбасі, це він за власноруч встановлених його рошенівським вовченям драконівських цін на газ не збільшив не на куб власний видобуток, зруйнував масштабні контракти попередньої влади на побудову лише у 2014 році 1000 МВт лише вітрогенераторів, це він затоплює водосховищами родощі та заповідні землі й спотворює ріки, це його люди уклали угоду на 10 років з агресором на купівлю їх твелів. Це його конон-варвар захопив усі літієві родовища і замість буд-ва заводів з виговлення смартфонів - продає сировину до Європи, це при ньому вся Волинь палає у буштиновому нищенні та це його приховостні вирубає дерева у містах, лісополоси, ліси, зокрема Карпат та невідновлювані ліси, що стримують пустелю. Через ті ж самі псевдоринкові антиконституційні тарифи з перевищенням собівартості у восьмеро та йогокомандну заборону перевірок бізнесу екологами, пожежниками, санепідслужбою. Це через ліквідацію останньої та непрофесіоналізм іноземки у мінздраві ми маємо епідемії, яких не було десятиліттями, не маємо сивороток у лікарнях та маємо антиконституційне впровадження платної медицини ужиття і масове закриття лікарень. Це він закриває школи та лікарні у селах та містах, це він знищує школи для людей з обмеженими можливостями, де ці діти могли відчувати себе людьми і набувати життєвої сили, а не отрмувати цькування та приниження від повносправних, і це він за 3 роки не зустрівся ні разу з батьками ув'язнених і навіть зараз такими зустрічами можуть «пишатися» одиниці, це він не створив жодних умов для житла та працевлаштування для переселенців з Донбасу і зробив мешканців Криму нерезидентами, це він позбавив громадян України заслуженої пенсії та виборчого права, це він закриває неугідні ЗМі та вимкнув аналогове мовлення в рази зменшивши рейтинги суспільного мовлення та змусивши людей купувати тарілки з російським тв та тюнери з російськими установками і бозна ще якими жучками, це він дозволив збудувати Керченський міст та ТЕС у Криму, через нього Крим став енергонезалежним та перетворюється на пустелю через непостачання виснаження скважин і втратить виноробство на час повернення, через нього Україна втратила Азов — безпеку, вилов риби та свободу судноплавства. Все пізнається у порівнянні, не беріть гріх на душу: кандидатів вистачає.-Yasnodark (обговорення) 15:59, 30 січня 2019 (UTC)Відповісти
Під час віце-прем`єрства ЮТ були ліквідовані бартерні схеми в енергетиці та зменшені у рази вільяльні відключення електроенергії та зупинено криваві реактори ЧАЕС, було домовлено про початок буд-ва укриття. У перше прем'єрство ЮТ стипендія була підвищена майже у четверо, у друге так само. При прем'єрі ЮТ передвиборча тримісячна надбавка Яника до пенсії у 300 грн (десь 30%) була перетворена на постійне стале підвищення у цьому ж розмірі. Народжуваність завдяки її реформам з диференційованої допомоги по народженню збільшилися з 170 тисяч до 430 тисяч. З 1 одного регіону з позитивним демогр. сальдо отримали 11, зокрема вперше за 15 років — Дніпропетровщина. Змогла самим шармом виудити з МВФа 15 млрд у золотовалютні резерви і не виконала жодної драконівської вимоги тих буржуйських стяжателів. В часи світової кризи не було жодних затримок по зарплатні.--Yasnodark (обговорення) 15:25, 31 січня 2019 (UTC)Відповісти
Всі кудись входили, он нинішній гарант свого часу йшов по Вінниці від «Батьківщини», та й годі того Лазаренка згадувати, вже понад 20 років пройшло і то були 90-і, і вже понад років як Ю своя партія. То ж критика, що вона починала бозна коли у ті часи в його команді - сумнівна критика, а от нинішній гарант і зараз світить на весь світ вельми авторитетних http://www.pesnihi.com/m/medyanik/medyanik_dnepropetrovskaya_bratva.html людей з 90-х з команди Лазаря https://nv.ua/ukraine/politics/kto-takoy-gospodin-petrovskiy-istoriya-voshozhdeniya-samogo-zakrytogo-biznesmena-dnepra-50003959.html , то хто з ще ближче до вигнанця та тих кіл, ще треба подумати добре. Та й щоб ви знали: у Дніпрі самого прем`єра середини 90-х згадують незлим тихим словом, бо він (Л) - найуспішніший наш губернатор: за півтора року добудував першу чергу метро, що будували 30 років, провів дві трамвайні швидкісні лінії на Лівий берег (вже не швидкісні, і з того часу жодної нової гілки чи жодної нової станції метро) та відкрив перший в Україні кіномультиплекс (при нинішній владі, після відміни пільг на елекропостачання для кінотеатрів був закритий). До того ж, саме за прем'єра Л стабілізувалася економіка країни та закінчилася інфляція на мільйони.--Yasnodark (обговорення) 15:25, 31 січня 2019 (UTC)Відповісти
Друге не зрозумів, Тузла була не при Ю, і на відміну від нинішніх непрофпридатних, атаку Кучма з Горбуліним та Грищенком відбили, так як з Марчуком він погасив Мешковщину. За Кучми газових проблем не було, а проблеми почалися коли бджоляр, бурят та іва розірвали з перекладачами чудовий договір на 50 баксів до 2009 року та втратили незалежний туркменський газ, вони ж з огризком від яблука здали 87 відсотків шельфу Румунії, і це при тому, що Зміїний визнали у суді островом, тож відмовлятися від виграшної апеляції на підставі цього (бо у румунів шанс був єдиний, якщо б визнали скелею, а цього не було). Навіть розвідані родовища й ті значною мірою віддали, бо хотілося швидше наваритися на тих родовищах, що вже можна було розробляти. І це було при тіньовому прем'єрі (секретарі РНБО - ПП). Газових проблем не стало і після 10-річної угоди ЮТ, бо нарешті нам не треба було кожен рік переживати, що нам щось перекриють чи в останній момент поставлять нові умови. Формула була така собі та ціна була відомою, обсяги у режимі бери або плати замовляли з нашого боку, і це не 50 млрд, а стільки скільки замовили (до 50, бо саме стільки імпортували у морозні роки підписання). А якщо люди Я-ча нічого не замовляли зазделегіть чи замовляли занадто багато чи погано прогнозували, то то їх проблеми та інтимні стосунки з Москвою.--Yasnodark (обговорення) 15:25, 31 січня 2019 (UTC)Відповісти
Yasnodark. У часи Тузли вже царював Путін. Вибрати можна по-різному.
Чому такі, як Віктор Лозінський і Надія Савченко, були саме біля Юлії Тимошенко ?
Ніхто не знав хто така Савченко, знали, що її треба визволяти (патріотку в ув'язенні) і Юля це зробила через депутатство та ПАРЕ. А кликали до списку її усі та вона обрала Батьківщину. Підлоти багато в кожному списку та лише БПП очолює людина, в якої шефом безпеки працював майбутній терорист полковник РФ Бєс.--Yasnodark (обговорення) 14:08, 1 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Що скажете про таких, як Зеленський, Вілкул, Бойко ?
Буду розглядати останніх двох лише при виході гаранта до другого з одним з них, поки сподіваюся, що вони з'їдять один одного. Щодо Зеленського: в інший час проголосував би, зараз лише у разі виходу до 2-го певних кандидатів, зокрема названих 3-х у цьому абзаці чи Ляшка. З іншими буду думати, бо є теоретичні шанси як на економічний прорив, так і на троян. Хлопець непоганий та патріотизму у мово-вірних та досвіду (передусім воєнного) не вистачає.--Yasnodark (обговорення) 17:37, 1 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Я на навіть знаю тих українців дон Педро та його гринівське ведро. Та іже з ними. Ви маніпуляторів і цитуєте, я вам фактаж, а ви мені байки, нічого подібного вона не казала, а навіть якщо так, і взагалі тоді за НАТО було 15% населення. Під час Помаранчевої я й сам був за ЄС та проти НАТО. Потім і за те іза те, а зараз нудить того ЄС і якби РФ хтось прибрав від нас я був би за НАТо та чи був би за ЄС вже не знаю. Та Московія переїздити на Місяць не збирається.--Yasnodark (обговорення) 17:37, 1 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Он зараз ментівських генералів попризначав губернаторами, "Прямий" та "5-й" у сітці поміняли, незалежного керівника суспільного мовника відсторонили протизаконно, узурпація триває. Як підготовка до фальсифікацій.--Yasnodark (обговорення) 17:37, 1 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Для мене теж зовсім неочевидним є якась нецензурна лексика і аналогії між абревіатурою "пцу" і чимось іншим. Назва як назва, не ми вирішуємо як називати церкву, для цього є АД. --August (обговорення) 23:45, 6 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Не слухав Зеленського, оскільки принципово не сприймаю інформацію російською мовою, хоча багато говорять про його висловлювання. Вважаю, що після обрання його президентом на незалежній країні в її нинішніх кордонах можна буде поставити хрест. Варіантів кілька: розпад по Дніпру, можливо кривавий, або повністю входження до складу Росії. Може буде собі як зараз Білорусь, без своєї мови, фактично частина Росії. Традиційна політика і здоровий глузд тут повністю програють, а перемогла якась віртуальна реальність, причому внаслідок якоїсь повної дегуманізації суспільства, розчарування в незалежності та олігархаті, а також відсутності національної ідеї.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:06, 5 березня 2019 (UTC)Відповісти
Пане Миколо! Отаке мене запитати! Та Ви що? … То були доярки у парламенті, які «тікали з дебатів, бо у них ще корови недоєні». То були шахтарі, які такого «видавали рос.стране угля»! Тепер у президенти – коміка? Тут і без нього «смішно». Це ж актор, який тільки те і робить, що грає роль! І яку напишуть – таку й гратиме. І, з огляду на його «великий рейтинг», хтось же йому і вірить? Цікаво, що ж то за публіка? Бо ще жодного не бачив. Може й «рейтинг і публіка» – то лише його театральний реквізит? Даєте посилання на його цитати мені читати? На мою думку це ж ще безглуздіше, ніж дивитися підбірки про НЛО. Чому? Бо то відверта (образа вилучена) гра на публіку, або погано прописані, чи погано зіграні «репліки і сцени». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:04, 12 березня 2019 (UTC)Відповісти
Пане Миколо! Ви там у свій час мене «пінгонули». Це не до мене. Чому? Я на цей рахунок не переживаю. Кого б не «вибрали», дадуть йому в зуби цидулку і буде «співати по написаному». Пам'ятаєте, коли «вибирали» Леоніда Даниловича, то він клятвено обіцяв першим ділом ввести в ранг державної російську. Йому багато чого дозволили, але цього — дудки! Що напишуть - не знаю, але мої прогнози невтішні, хоча ми повинні «пройти цією дорогою». І зараз народ повинен бути настільки мудрим, щоб обрати найменш «криву». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:05, 20 березня 2019 (UTC)Відповісти
Пане Миколо! Ну навіщо мене «пінгувати» через цього клоуна? Краще «пінгуйте» тих, хто зібрався голосувати за нього. Я нарешті побачив одного «прихильника». Ду-би-на, хоча й молоденька, завербована через Інтернет. Моє ставлення аналогічне до ставлення іншого хлопця, також молоденького: Боєць ЗСУ за 3 хвилини "знищив" рейтинг Зеленського і Тимошенко!. А чому «бидло»? та хоча б тому, що кругом театр і спектаклі. Люблю логіку. Розмірковую логічно: Припустімо, що я прихильник. Аж тут я побачив цей ролик (наклейка на дверях). Чого я очікую? Або спростування ролика і покарання винних у його появі на світ (якщо ролик фальсифікація). Або визнання ролика і покарання членів його виборчого штабу (якщо ролик не фальсифікація). Або вибачення переді мною, як перед прихильником, що «отаке вже він … І, якщо будуть розкрадати Україну ці ж його штабісти, то він у такому разі також не буде проти». Щось не бачу ні першого ні другого. Надіюсь на вибачення, щоб подумати, а чи варто залишатися «прихильником» і надалі «жити» в його «театрі». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:44, 27 березня 2019 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Пояснюю. Сповіщав Вас та інших, щоби навколо себе радили голосували проти Зеленського.
Вітаю! Пане Миколо, не можу повірити! Дайте посилання, щоби я зміг побачити власними очима. Якщо таки є прихильники, то мабуть мені не признаються, бо бояться. Ви мене засмутили. Взагалі-то я підозрював, бо буквально до виборів на деяких автобусних зупинках висіли об'яви для бажаючих податися до Росії нерегулярними перевезеннями, але перед виборами ті об'яви позривали. А той, про кого згадував, ... Коли його моя колега запитала, що робитиме, коли закінчить навчання, сказав — поїду до Польщі. Ех, ранувато дали безвіз для таких телепнів. Тут, вибачаюсь, піді..., а сам, користуючись можливістю, завойованою ціною крові, пролитої на Майдані, чкурнув на багатші села. Такого, як і горбатого, тільки одне може загітувати. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 04:29, 8 квітня 2019 (UTC)Відповісти
Вітаю і дякую. Здивований. Скажу чесно - думав, що картинка буде іншою. Лебідь, рак і щука розтягують нас у різні боки, причому, рак не дрімає. У скаламученій водичці непомітно тягне нас назад. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:51, 10 квітня 2019 (UTC)Відповісти
Різне-різне 2
Найсвіжіший коментар: 5 років тому105 коментарів9 осіб в обговоренні
Бучач-Львів. Ваше сповіщення до мене не дійшло через помилку в ІК і відсутність підпису. Вимову Са́дки почув по радіо від відомих співаків Приймаків...
Вітаю. «Озадачили» Ви мене. Чому запитали саме мене ? Ще й посилання не можу наразі відкрити – то й не знаю, про що точно? Якщо йдеться стосовно закону про переслідування матюкальщиків, то з'являється надія, що можна буде привести до пристойного вигляду СО однієї адміністраторки . Уявляю, як рідна міліція збагатиться «на рівному місці» . Я за неї тільки порадію. А куди додати? Звичайно, ж у Ненормативну лексику, і ще у масу статей, та і обговорень, у «Новини», «Це цікаво», … Однак, може появитися і цікавий прецедент вилучення із Вікіпедії маси статей, напр., таких як про, перепрошую, всенародний титул. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:35, 3 липня 2019 (UTC)Відповісти
Вітаю Вас, пане Миколо. Так і не зрозумів, чому мене потривожили з цього приводу. Тим паче, для мене не зрозуміло, куди ж Ви хотіли мене направити таким посиланням «#лайливий вигук»? Дивно, але коли я його натискаю, то мені відкривається «таке». Думаю, що Ви хотіли направити мене на щось інше. Сьогодні відкрилися усі Ваші посилання, і я їх «пробіг», хоча відео і якісь зображення так і не побачив.
І не бачу різниці, як назвати – чи то поліція, чи то міліція? Спостерігав на рівненському автовокзалі, як вони хвацько видивлялася із натовпу пристойних дядьків, які, рятуючись від спеки, охолоджувалися пивом із пляшки, чи таких же дядечків і, особливо модних дівчат, які смалили прямо на вулиці, чекаючи автобус. Всяку ж п’янину і рванину і не думали чіпати. А тут ще й будуть прислухатися до розмов. Так що, закон такий дуже потрібен! А стосовно «шаблонів», то зрозумів так: стоїть на статті, чи й на СО шаблон «обережно, п’янина» чи «обережно, рванина», то й такі сторінки не чіпатимуть?
Те, що Ви добавили інформацію не на сторінку про саму пані, а на обговорення тієї сторінки – це, вибачте, щось не те. Її СО нагадує чи то жовту пресу, чи то сторінку для перемивання кісточок. Якою б не була та пані, я б там ніц не писав би. Хіба що, на самій її сторінці.
І останнє. Не бачу великої різниці, чи то Закон, чи лише Законопроект. Одних будуть карати і блокувати аж гай шумітиме, і навіть не за порушення всього лиш Законопроектів, а іншим і так сойдёть, навіть, якщо порушують і Закони. Бачите, той кандидат вже обвішав Вас ярликами «ворога Вікіпедії». І йому навіть і розбиратися не було потрібно. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:32, 4 липня 2019 (UTC)Відповісти
Вітаю Вас, пане Миколо. Нарешті Ви дали мені точне посилання саме на мою репліку і я зрозумів, чому саме до мене звернулися із запитанням. Однак, не знаю, як Ви перевіряли оте посилання «#лайливий вигук» — мене воно веде не на мою репліку і навіть не на розділ «лайливий вигук» на цій сторінці, а саме туди, куди я написав вище. Чому так – не знаю, мабуть різні браузери, операційні системи чи й навіть, «залізо»? Але можете не перейматися, бо я тепер зрозумів. На мою думку, повідомлення про подавання у Раду проекту цього Закону доречно написати саме у статтю про Ненормативну лексику, напр., доповнивши її розділом, скажімо, «Боротьба із нецензурщиною на законодавчому рівні». А те, що пані вперто тримає на своїй сторінці матюк, мене особливо не хвилює — їй здається це «круто», то й най носить і далі таку «прикрасу». Наприклад, я носив військового кашкета, насунувши козирка аж на ніс, і дивлячись на підлеглих, тримав підборіддя високо, а мій побратим — навпаки, насунувши кашкета аж на потилицю, так що козирок стирчав майже вгору, щоб усім було видно його «буйного чуба». Всього Вам найкращого, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:58, 9 липня 2019 (UTC)Відповісти
Пане Миколо, щоб Ви були мені здорові! Невже Ви, «замкнений у тюремній камері Вікіпедії», та й «за» обмеження прав і свобод інших? Я проти такого доповнення до Правил. Чому? Промоделюємо ситуацію: Йде голосування. Скажімо, Ви пінганули мене, попрохавши перенести Ваш голос на сторінку голосувань. Скажімо, що якби не Ваш пінг, то я й не знав би, що йде голосування. Виходить, що опосередковано Ви «проагітували» мене взяти участь у голосуванні. Візьмімо іншу ситуацію. Скажімо, якийсь «авторитет» (адмін., бувший адмін., член ВМУА) присилає мені «лист щастя», у якому просить проголосувати і дає вказівку, саме як потрібно проголосувати, можливо, навіть із обіцянками «Вікі-гречки» чи із шантажем стосовно переслідування (а це є в УкрВікі, і Ви, мабуть, це знаєте). Візьмімо іншу ситуацію. Скажімо, мій товариш чи моя Вікі-симпатія присилає мені «лист щастя» і просить проголосувати саме за когось чи проти когось. Візьмімо іншу ситуацію. Обман у стилі п'єси «Кафедра», яка з успіхом йшла в театрі російської драми в Києві, де обманувши кожного із членів Наукової ради, організували позитивний результат голосування для бездарності. Ці ситуації абсолютно різні, однак, у них є одна спільна особливість — усі випадки стосуються м'ясних ляльок — чи то несправжніх, чи то й справжніх, чи то й обдурених. Так от, особисто я, попри все, голосуватиму тільки у випадку власних переконань і власних думок чи уподобань чи бажання (Ви, мабуть, про це також знаєте – бувало, що я переносив Ваш голос у розділ «проти», однак, власний голос «за» писав у іншому розділі, чи навпаки). Якщо ж справжній «м'ясній ляльці» начхати на себе і вона попри власні переконання, голосує чи то із солідарності із товаришем, чи то шісткуючи перед «авторитетом», чи то будучи обдуреною, то що ми з Вами можемо зробити? Як у тому обговоренні говорилося, зловити, чи то щось доказати неможливо. То й най собі й ходять у шістках чи то «товаришів», чи то «авторитетів». Бо справжній товариш не проситиме шісткувати свого справжнього товариша. Звичайно, м'ясне ляльководство — це Вікі-злочин, однак не бачу перспективи боротися із ним внесенням обмежень до Правил. Пропоную відкривати очі і ляльководам і лялькам і дуже вдячний тому користувачеві, який про це заявив під час того голосування. Просто пропоную усім не мовчати і закликати усіх до самосвідомості. Бо, якщо цього не буде, то при такому шістковому менталітеті, з нас можна буде «виліпити будь-якого коника». Хоча, визнаю, що такі обмеження утруднять ляльководам процес шукання підходящих ляльок. Але то такі вуйки, що і у разі обмежень, все рівно «…» знайдуть. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:53, 12 липня 2019 (UTC)Відповісти
2. Будь-яка дія може мати протидію. Та моя порада — один із можливих часткових виходів з того „обговорення“ / фарсу / цирку на ВП:ЗПА. Моя думка: подібне „обговорення“ потрібно визнавати недійсним (незалежно від переваги голосів «за» / «проти»). Але спочатку треба поміняти правила.
1. Пане Миколо, дякую за привітання. Ви мабуть знаєте, що я автомобіліст, причому, «настоящий», із «пізнім запалюванням». А тому, мені можна із запізненням . Отже, і я Вас вітаю! Краще від тих віршів і не скажеш, а тому я просто – усього Вам найкращого, всіляких гараздів і здоровя.
2. Поділяю Вашу думку. Однак. Якщо визнати результат недійсним, то де гарантія, що висуванці не підготуються зарання і все ж не «проштовхнуть» «перепехунця» наступного разу? Якщо зараз це було явно видно, то що буде наступного разу? Більше схиляюся до думки виведення на чисту воду тієї публіки і відкривання їм очей самим на себе. А стосовно «виходу із того фарсу» скажу так «хотілося би краще, але, дякувати Богу, і так непогано».
3. Кажуть, ляльок попереджають і навіть блокують. Це тих, які створюють декілька обліковок. А таких «мясних» і не покараєш, і не покарають, бо таким свинством знаєте, хто займається - «рука руку миє». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:56, 13 липня 2019 (UTC)Відповісти
1. Biletsky Volodymyr. Дякую. Що таке «настоящий», догадуюсь. А що таке із «пізнім запалюванням», не знаю.
1.Автомобільна прелюдія: Нічого у світі не відбувається миттєво. Навіть, коли ми кажемо, що гілляка під нами зламалася миттєво, то все рівно, цей процес тривав певний час. Скажімо, вибух – і той відбувається не миттєво. Колись син відомого у світі фахівця з вибухів видав власне визначення «вибуху» як шедевр, який вразив усіх, хто читав це визначення і який дійшов і до його батька. В результаті відбувся психологічний сімейний вибух. У циліндрі двигуна запалювання робочої суміші (розпиленого у повітрі палива) потрібної концентрації та її згоряння також триває певний проміжок часу. А тому її запалюють раніше того моменту, коли поршень підходить до верхньої мертвої точки. Суміш гарно розгорається саме у той момент, поки поршень рухається до верхньої мертвої точки. І чим більша частота обертання колінчастого вала двигуна, тим раніше суміш повинні запалювати. Тому у автомобілістів є такий термін, як «випередження запалювання». Відповідно, якщо цей параметр відрізняється від оптимального значення, говорять, що у двигуна «пізнє запалювання» чи «раннє запалювання» відносно його оптимального значення.
А тепер пояснення: Автомобілісти – також люди, і, притому, різні. Є такі, які постійно запізнюються, чи занадто довго думають, щоб прийняти рішення, чи не все розуміють і до них довго доходить (тугодуми). Є й такі, які спочатку щось утнуть, а вже потім думають – тобто, діють на випередження. А тому автомобілісти називають таких «настоящими» автомобілістами: перших – із «пізнім запалюванням», а других – із «раннім запалюванням». Я запізнився із поздоровленнями, тому й назвав себе так і пожартував, що це запізнення мені можна пробачити, раз я «настоящий» автомобіліст із пізнім запалюванням. Інший приклад. Не встиг я створити заготовку статті, як тут же вклинився мій тезка, і почав мене совістити на моїй СО, не давши мені навіть змоги поставити шаблон «В роботі». Сам термін російськомовний, тому і вживають його у наших кругах саме «настоящий» замість, скажімо, «справжній».
2. Не тільки Ви помітили це. У даному випадку навіть один користувач, дай йому Боже здоров'я, оприлюднив факт цього. Але це малодоказово. Якщо звинуватити когось на підставі лише власного бачення, навіть, дуже логічного, то це буде тим же самим, як, напр., заблокували користувача із логіном 1488 лише на підставі власних припущень. Боротися із таким злом потрібно. І тут все йтиме на користь. Обмеження їх Правилами – це добре. Я ж хочу доповнити методи боротьби відкриванням очей на таке явище і його організаторам (щоб вони побачили, які вони нікчемні), і виконавцям (щоб вони побачили, що є шістками у тих нікчем). --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:28, 15 липня 2019 (UTC)Відповісти
+1. І.С.Олійник, Д.І.Ганич. Русско-украинский словарь. Російсько-український словник. 160 тисяч слів. 5-те видання, доповнене і перероблене / Київ, А.С.К., 1997. - 756 с. на с. 199 итог, подвести итог - підбити підсумок. — Юрій Дзядик(о•в)13:11, 17 липня 2019 (UTC).Відповісти
Пане Миколо? Ви вважаєте мене великим фахівцем у цій царині? Але, якщо мені накажуть чи заставлять — то й стану . От, тільки, яким? Це вже інша справа. Мене колись в армії призначили бути художником і я ним таки став — куди дінешся? Однак, свої задачі успішно виконав. Люблю цитувати Великих: «Я із легкістю множу семизначні цифри. Те, що неправильно — неважно!» Загалом, якби Ви не сказали, то я б і не чув. А стосовно «бандитизму», то війни «бандитів» із міліцією традиційно проходять на Рівненщині (бурштинові копальні). На другому місці Венесуела (плантації коки). А Ви мені про якийсь там Миколаїв? Дякую, розвеселили, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 14:06, 17 липня 2019 (UTC)Відповісти
P.S. Бачите, оці усі звільнення/призначення — це той старий добрий армійський принцип. Одного — на гауптвахту, а іншого — на його місце. І то неважно, що він множить неправильно, аби-но тільки множив і був слухняним. Армійські проблеми «вирішувалися» шляхом «рос.построения и раздачи подарков». Так і тут. І начепили на місто ярлик, то тепер «таким і буде». І не просіть мене озвучувати моїх ярликів на Кривий Ріг, бо мене забанять. Он на Вас безвідповідально начіпляли ярликів, то тепер кожен претендент в адміністратори може вам тицяти: «а, то той порушник і підривник Вікіпедії...» Зичу Вам все ж позбавитися від свого ярлика і не навішувати будь-яких на інших, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 14:45, 17 липня 2019 (UTC)Відповісти
Goo3. Umfront. Submajstro. Dzyadyk. Umfront, СО, «Питання» і «Блокування 17 липня 2019». Чому „17 липня“ а не „16 липня“ ?!
Дії Goo3 не містять посилань / diff. Подібні дії давно називаю порушеннями / сваволею. Див. також Goo3, СО, «Блокування користувача».
Ну то й що? Не розумію. Це Вас дивує? Коли вперше зайшов у церкву, то різонула по свідомості російська мова від монахів, до яких звернувся із запитанням, і скажемо так (як мені тоді здалося), неприхована неприязнь до світської людини, яка задала запитання українською. Російська ж не тільки у церкві (посеред прихожан), а і у монастирі і у місті. Так, що, у Почаєві «погода» замовляється монахами. Чому? Авторитет, повага, і, запитайте, де місцеві святять Паски? От звідси і діють "як дяк сказав на проповіді". Може й так Богу «угодно», а може і дяк зловживає? Що дивуватися такому впливу на простих жителів Почаєва, коли в родині Потоцьких той, що руками розгинав підкови, змінив віру і присвятив життя монастирю, а якби жив зараз, то ще й проголосував би і не тільки проти Польщі, не кажучи вже про Україну, ... (перепрошую за жарт). --Biletsky Volodymyr (обговорення) 16:31, 19 липня 2019 (UTC)Відповісти
Dzyadyk. Чи згідні тепер, що підсумки підбивають, а не підводять ?
Вітаю Вас, пане Миколо. Погоджуюся з Вашою думкою. Однак, висловлювати її (раз поділяю), чи переносити у те обговорення не хочу. І, взагалі, не хочу брати участь у творенні законодавства, яке або не застосовується, або застосовується вибірково-двостандартно. У той час, як «при владі» засіли, самі знаєте хто, які діють, самі знаєте як, які будують свою діяльність на «листах щастя» з тим, щоб провести потрібного кандидата «до влади», підбити потрібний підсумок, чи просто сформувати видимість у вікіспільноті потрібної думки чи навішування штампів на невгодних, самі знаєте, на кого, які «плодять шісток» для переслідування користувачів, самі знаєте кого, різними методами, самі знаєте, якими, … НЕ ХОЧУ! Очистять адмінкорпус – от тоді «і ой». Надіюсь, все чесно і без образ, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:30, 25 липня 2019 (UTC)Відповісти
AlexKozur. А як подумати про „Миколо, (персональний випад приховано):):):)“ ? Ніби персональний випад стосується мене ? Якщо персональний випад стосується не мене, то переробіть.
Якби автори давніх „перевірок“ були покарані чи попросили вибачення, то я б не згадав.
Вибачте, якщо це Вас образило. Перероблювати не бачу сенсу, нехай буде чорною плямою. П.С.: у вікіпедії немає покарання. Це ж не спеціальний заклад для цього. У Вікіпедії потрібно лише зупинять дії, які можуть негативно вплинути на Вікіпедію. Перегляньте своє відношення до цього. В тот то й проблема, що я ні разу не бачив вибачень, а звернутися через букви важко до людей. Dimon2711 нині неактивний і мав тижневе блокування, тож найкраще не розпалювати вогонь ще більше. --『 』Обг.16:12, 9 серпня 2019 (UTC)Відповісти
Коментар: Бачите, пане Миколо, як і Правила Вікіпедії застосовуються вибірково — лише до певної групи користувачів, так і просити вибачення мають користувачі, які входять лише до певної групи (як правило, ті, ж, що входять до попередньої групи). А якщо адміністратор наполягатиме вибачитися чи застосує адміндії до порушника, то це ж не «покарання», і «Це ж не спеціальний заклад для цього» а лише превентивна дія, щоб порушник і надалі так не вчиняв. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:03, 10 серпня 2019 (UTC)Відповісти
Допис за 11:36, 7 серпня 2019 («Запити») містить посилання на допис за 16:59, 22 вересня 2015 (ВП:Запити на перевірку користувачів/2015). Там є слова „перепрошую за несправджені (...) підозри“.
Ну і що? Якщо здряапти прищик, не видавивши чиряка під ним? Залишаються знедолені люди, яким ніде працювати, і глитаї, які цих людей заохочують. Про інше я вже не кажу, хоче усі це добре знають. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 04:50, 13 серпня 2019 (UTC)Відповісти
Вітаю Вас, пане Миколо. Не придирайтеся. Якщо тіко один пан Микола (маю на увазі Івкі) не знає, то не варто ставити під сумнів слово «усі». Якщо «візьмете ноги в руки» і самі прибудете поспостерігати (але не раджу, бо навіть, коли й підробите говірку, всерівно можуть скрутити голову, прийнявши за шпигуна), то й і Ви знатимете, як ганяють дядьків з помпами і як, в той же час, працює важка техніка. Це, як і в Вікіпедії: Одних користувачів нещадно ганяють, як Марка по пеклу, за найменшу зачіпку, а іншим і образи і порушення дозволено бульдозерами нагортати на Вікіспільноту. На Ваші запитання відповіді не маю, от, хіба що, якщо то та скриня, де тримали добро, (сучасна шафа), і яку припирала до хати наречена із приданим, то це «кухро». У ній могли тримати одяг, постільну білизну, гроші, козацький реманент тощо. Кухро робили добротним і тяжким, із гарними замками, так щоб злодій не зміг обікрасти, коли усі в полі. І коли німці прийшли в хату і не змогли відкрити кухро, та не змогли навіть із хати його виперти, то так і покинули. А коли господарі повернулися з поля, то виявили, що у кухрі розбили бутель горілки, яка зберігалася у окремому відділенні, і яка, хоча й не витекла, але змішалася із запасами тютюну. Так і сьорбали «юшку» і страшенно хвалили, що така вже добра, що ще й ніколи такої не куштували. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:42, 15 серпня 2019 (UTC)Відповісти
Тю на них! І на москаликів, іх же с німі! На мій погляд, це спланований і погано зрежисований (як на неполяків) процес, а для поляків — в самий раз. Хтось страшенно не хоче зближення наших культур, менталітетів і народів. Але їм (полякам) це не видко, бо «зазомбовані» ще з часів, що їх описує пан Генрік Сєнкєвич. Їм природно обізвати козаків «бидлом», «жидовіна повєсіць» задля розваги, обізвати «здрайцамі» князів литовських, які, як і Мазепа, користуючись приходом шведів, хотіли здобути незалежність для свого і жмудського народу, який також вважався у поляків за бидло, … Якщо зможете польською почитати Пан Володиєвський, Потоп – самі це побачите – там це прописане тим же Сєнкєвичем із дитячою безпосередністю. Щось схоже і у Вашому посиланні. Чому «тю»? Якщо вони чути не хочуть, то як би ми не кричали у їхні вуха – хоч аж пупки би нам порозв'язувалися – вони не хочуть чути і не почують із тією ж дитячою безпосередністю. Прочитав «спогади» бійця 202 шуцманшафтбатальйону про їх дії в Клевані на сайті Креси: Піддав сумніву деякі факти – хлопці мене не почули. Звернув увагу на окремі дії шуцманшафтівців (стрільба у вікна хат в українських селах, чим хвалився польський «герой») – хлопці мене не почули. Попросив роз'яснення окремих фактів, яких не могло бути в принципі (відверта брехня) – хлопці мене знову не почули. Ну що з них візьмеш? Поговорити і дійти консенсусу – як у глухого із німим. І так було ще з тих часів. Так що і не знаю, що й робити із Вашим застереженням? Моя думка із опери: «Засосюрилося небо, Затичинилась земля» така: «… нам своє робить», а вони най собі і далі чевядіють, однак, це може привести ще не до однієї трагедії. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:46, 15 серпня 2019 (UTC)Відповісти
На слово „уся“ не скажу нічого. Ми з Вами прекрасно знаємо, що навіть у адмінкорпусі є такі, що власні домисли (ОД) подають як факти і, окрім нас з Вами, ніхто цьому не дивується (ну ще є декілька «обтиснених» користувачів). То чому дивуватися ОД від Dimon2711? Хіба, він, може, вкладає у цей термін якийсь свій смисл і нас із Вами до Вікіспільноти не відносить? То й добре, бо я не прагну відноситись до «такої». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 18:57, 4 вересня 2019 (UTC)Відповісти
Дякую за репліку, однак, я її не зовсім зрозумів. Її потрібно розуміти так, що, хоча я й «взяв Вас» у подвійні квадратні дужки, Ви все ж не отримали повідомлення про те, що я згадав Вас незлим тихим словом? Якщо так, то надалі постараюся не забути. Скажу Вам, що я не те, щоб хотів Вам повідомити, що Ваше прохання виконано, більше захотілося щоб ті користувачі, які прийшли у Вікіпедію пізніше від «поміщення» Вашої персони у резервацію замкненого простору, знали, що такий ганебний факт обмеження свободи і «в'язні» в УкрВікі є, і щоб могли на Вашу сторінку «полюбуватися». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:46, 6 вересня 2019 (UTC)Відповісти
Вітаю. Дякую, але... Коли знайомлюся із дівчатами:
- одна питає: Ви лікар? Хоча це і не так, заводжу цікаву бесіду. Коли виявляться, що мої пацієнти не вміють жалітися на свої болячки, вона питає: Ви ветеринар? А коли виявляється, що мої пацієнти «залізні» (автомобілі), то дивується, що у них усе майже як у людей, окрім властивості до самовідновлення зношеностей та можливості зростання того, що тріснуло або поламалося. Цікаво: хоча я і не Мікулін, через непотребність сучасних лікарів, змушений лікуватися самотужки.
- інша питає: Ви фахівець легкої промисловості? Хоча це і не так, заводжу цікаву бесіду про те, як я написав диплом у цій царині (для дорогої мені дівчини), міг підробити джинсову тканину, шив собі джинси та сорочки, провівши дослідження купи патентів Lee, Lee Cooper, Wrangler, Lucky, Rifle, Leo, Odra, Мытищенская фабрика спецодежды.
- інша питає: Ви дизайнер? Ви архітектор? Хоча це і не так, заводжу цікаву бесіду і хвалюся двома будинками, дизайн окремих приміщень у яких я виконав власними руками.
- інша питає: Ви адвокат? Хоча це і не так, заводжу цікаву бесіду, бо мені доводилося проводити розслідування, дізнання, працювати експертом у ... та отримати ряд фантастичних зізнань.
- інша питає: Ви військовий? Хоча це і не так (однак, все ж, я капітан), заводжу цікаву бесіду про різні випадки із того, як я «тримав у кулаці» батальйон, і як «дідусі» та «дембелі» плакали крокодилячими слізьми, що не мають можливості «відігратися» за свої молоді роки і познущатися над молоддю.
- військові питають: Ви пілот? Якої авіації? Яке училище? Хоча це і не так, заводжу цікаву бесіду про те, чому Леонову не дали чергової Зірки а замість неї якогось ордена, чому полетів саме Гагарін, як помер Комаров, як аргентинські пілоти потопили гордість англійського флоту, як обманути доплерівський радар, і що і коли потрібно відстрелити чи поставити, щоб обманути головки самонаведення, як розпізнати і виявити рос.блуждающий деффект - у мене був вчитель, який знав «за ручку» усіх згаданих мною космонавтів і цвіт сирійської авіації (бо автомобіль – це така ж залізяка як і літак, тільки не літає, а якщо й літає, то дуже низенько).
Миколо вітаю! Вона — не пропаща, вона перебуває у процесі падіння у ві сні, тож я прошу вас обрати між "Жінка, що падає", "Падаюча жінка" або "Жінка в падінні". Я за перший варіант, UeArtemis за другий, останній він пропонує як компроміс.--Yasnodark (обговорення) 15:07, 27 вересня 2019 (UTC)Відповісти
По-перше, зараз Ви грубо порушуєте ВП:ПДН (що мене, зрештою, не дивує, зважаючи на передісторію Вашого внеску). По-друге, я надзвичайно негативно ставлюся до особи Зеленського, але всьому є межа, і в цьому випадку межа — здоровий глузд та правила Вікіпедії. А саме — фейки — це фейки, а сторінка обговорення — це сторінка для обговорень теми статті, а не для обговорень її предмета та/або безладного зібрання інформації на відповідну тему. --Piramidion12:33, 28 жовтня 2019 (UTC)Відповісти
Piramidion. Про чорні списки узнали самостійно. Ті списки намічав створити ще на початку осені (коли виявив чорний список від ROMANTYS'а), але мав клопіт з назвою Україна. Чорні списки переслідуванням не вважаю.
Щодо СО про Зеленського.
Чи були мої порушення ПДН (та ще й грубі) ? Якщо й тепер уважаєте, що були, то які підправила порушено ?
VoidWanderer. Submajstro. AlexKozur. Хто автор „цензури“ на слово сало*їд ? У різних словниках лайливих слів те слово відсутнє (на відміну від лайливого вигуку). На мою думку, автор такої „цензури“ порушив ВП:НДА.
P.S. Перепрошую, користь, правда маю. Якщо пана Perohanych'a і чув і бачив, то цих адміністраторів вже, дякуючи Вам, почув (хоча, вперше). А задля професійного наповнення УкрВікі, щоб студенти не нарікали, що немає звідки добрати знань, потрібно не відлякувати, не розганяти, не блокувати і не переслідувати професіоналів, які дійсно мають потенціал зробити статті в українському розділі одними з найкращих, а зовсім НАВПАКИ. Нехай «адміністратори» здогадаються із трьох разів, що ж означає «НАВПАКИ». І ще щоб студенти не «копирсалися» у статтях про третьорядних футболістів, намагаючись знайти інформацію про українських вчених, винахідників, досягнення української науки і техніки, митців, важливі для українців події і т.д. Успіхів, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:12, 15 грудня 2020 (UTC)Відповісти
Здоровенькі були, пане Миколо! Із святами Вас, і що минули, і з прийдешніми! Подивився я на наведене Вами посилання і не зрозумів: Чи то мені адресоване, чи просто так – «крик душі»? Ще й до того, не зрозумів і суті сказаного у тому блозі. Те, що написано, має гарний лозунг: «за вміння!». Лозунг гарний, а от що за ним? Почитав відгуки – також голі лозунги, ще й намагання образити авторку блогу. Більше нічого й не побачив. Най мені пробачиться, але на мій хлопський розум маємо банальну перепалку між невігласами (дай Боже, щоб я помилявся).
Про плагіат:
1. Анекдот. Написав студент магістерську роботу. «Кинули» її «на плагіат». Результат 100% списано з Вікіпедії. Студент відкрив на телефоні «першоджерело» та й стер увесь текст окрім заголовку. Приніс ту ж роботу ще раз. Перевірили – 99,99% оригінальна робота (співпав лише заголовок). Захистився. Та й знову відкрив Вікіпедію й вернув «як було», написавши у описі редагування «мишка дрогнула».
2. Бувальщина. Хитрозаді хлопці дурять діаспору і на їх гроші «борються» з плагіатом, «відбиваючи» вициганені копійки, та й вишукують когось «пожирніше». То декана, то міністра, то жінку високопосадовця, то … та й кричать на увесь Інтернет про сором України. Мають скарбника… От тільки скарбник не дає їм ні копійки, щоби могли купити дзеркало та й глянути в нього.
Так що ваше посилання я сприймаю як і усе в нашому грішному світі, однак, дякую Вам за нього.
Якщо хтось образився на «невігласа», то ще раз перепрошую і спробую пояснити: Що ж таке «віглас»? А це такий освітянин, який має досконально прописану програму того, що він навчає. І його допустили до процесу, бо він може! На початку навчання він проводить тестові уроки, щоб зрозуміти, які питання цієї програми реальні учні можуть опрацювати самі, а які питання їм потрібно розжовувати, та й спільно складають робочу програму – що виносити на лекції, що на уроки, що на практичні роботи, що на семінари чи на спільні обговорення, та й тоді вже м«учаться». Що далі? Напроти кожного з питань у програмі, примірник якої носить із собою кожен учень, стоять квадратики. Якщо м«учень» переконав освітянина, що він це питання зрозумів, то той закреслює цей квадратик. А от коли вже учень вивчить те, що зрозумів і здасть освітянину, то у квадратику появляється ще одна лінія «знає», і виходить такий собі хрестик. І лише коли вже не учень, а фахівець доведе практичною роботою, що він вивчене може самостійно застосувати на практиці, то тоді освітянин повністю закрашує цей квадратик. Просто? Е, якби не так! Програм нема (радянські були, але штучно висмоктані з пальця – не те, що потрібно, а те, «во шо гаразди»). Наші, вже достатньо осоромлені освітяни, і не думають когось навчати, а переймаються не цим, а блогами, дискусіями на телепередачах, радіоефірах і пр. Вчора випадково почув по радіо знову про УкрВікі. Яке окозамилювання! Який спектакль! Ні, щоб сказати, скільки висококваліфікованих фахівців витиснули звідси, стількох адміністраторів вибили із колії і з активного адміністрування, скількох дописувачів заблоковано, скількох новачків відлякали? Натомість оголошують конкурси, а потім із тією породою, яку насипали в результаті конкурсу, і ніц ніхто не робить. Чомусь у Віківіснику такої інформації ніхто не подає? Далі – дати учням вміння? І хотіла би душа в рай, так корупція не пускає. Напр., навчити забивати гвіздка? Так не те, що на молоток гроші поцупили, а й на гвіздки не вистачає! І нема кому вчити і нема на чому. Так звідки те вміння візьметься? Я вже не кажу, що там школу закрили, там автобус шкільний поламався, там палива нема, а там дороги так порозбивали, що і пішки вряд чи до школи доберешся? А от блогувати і бикувати – тут для практичних навиків є усе! Можна не тільки отримати вміння, а і відшліфовувати його. Ще раз перепрошую за образність порівнянь і висловлювань і Вас і тих, хто забіжить сюди та й їх почитає, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 16:36, 16 січня 2021 (UTC)Відповісти
непогані джерела для майбутнього розділу ""Ставлення до України, українців та української мови"", але я б ще додав ті які я згадував у Зеленського на СО:
„СТЕБКА [стебка, стеб п ка] -і, ж. ‘комора’“ ([[560]]), „Стебка * На Поліссі за Польщі’ (так, із наголосом на останній склад) – літня кухня, неопалювана невелика комірчина, де готувалася їжа для домашніх тварин, зберігався садовий інструмент, робоча одежа“ (myslovo.com/?dictionary=стебка). --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 13 червня 2018 (UTC)Відповісти
Вперше чую! Серйозно. Якби хто й сказав, то би й не зрозумів, про що це. Бачите, я проживаю на Подільській височині, а полишуки(най би на мене тільки не образилися) – на Поліській низовині. Це зовсім поряд (я ще на горбочку, а вони – вже в долині), але різниця величезна. Особливо, у говірках. За моїм земляком Шилом Гаврилом Федоровичем, наша говірка відноситься до Волинського говору, а їх – до Західнополіського говору. Різниця настільки велика, що ми їх дражнимо так: «Жунко, кут розбив макутру, ззив печунку». Причому, змішання культур, менталітету і говірок історично було практично «на нулю». Не знаю, чому – собі пояснюю так – вони лінивіші і їм дертися до нас на горбки було ліньки, а нам не хотілося злазити до них та мочити нові чоботи у багниськах. Це, звичайно, жарт, але… Загалом, мені говірка подобається, особливо, у виконанні Левка Лук’яненка, хоча вона й значно відрізняється від місцевої (сусідської). На жаль, Ваше посилання тільки на перший том, а це слово мабуть, у другому. Якщо Ви вірно стверджуєте, що це є таке, то у нас це називають «літня кухня», а точніше – «лєтня кухня». Це цікаво: Поїдьте на кордон із Західною Україною, і зробите відкриття, що з одного боку Вілії люди до цих пір вітаються «Добрий день», а з іншого – «Здраствуйте». Чому – здогадатися не важко. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:08, 13 червня 2018 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Там не був, але про говірки читав. На Черкащині також кажуть «Добрий день», на Запоріжчині — помітно рідше. Явище -у- на місці -і- знав, а „ззив“ — ні. Межі областей — не межі говірок. Посилання таки ж на другий том, де є стебка.
Хоч раніще вичитав степка, але, мабуть, мова була про слово стебка (напівглуха вимова [б]).
„Подальше ускладнення плану X. йшло через виокремлення в сінях комори (комірки, комірчини, кліті, підкліті, хижки, чулана, кладовки), а в житловому приміщенні — кухні (боковки, ванькіри, алькіру, хатчини). На Поліссі, крім комори, в сінях виділяли приміщення, яке використовували замість льоху (стебку, стьобку), оскільки високі грунтові води заважали копанню глибоких льохів“ ([[561]]).
„3 кімнати, сіни, кладовка, кухня з піччю, стебка, веранда. Є сарай, літня кухня“ (www.olx.ua/obyavlenie/prodatsya-derev-yaniy-budinok-v-5km-ot-varshavki-kiev-varshava-IDwLcoO.html). Микола Івкі (обговорення) 11:41, 14 червня 2018 (UTC)Відповісти
У літературі різного штибу можна зустріти і так і так. Та література, яка наділяє Клевань жіночим родом, переважно проросійська (ще із царських часів). Однак, якщо Ви приїдете до Клеваня і почнете натякати на те, що Ви приїхали до Клевані, то «з вас швиденько зроблять особу жіночої статі» (жарт). Через помилку в УЛІФ-і мав неприємності із Вашим «блокіратором» і як міг, відстоював чоловічу честь Клеваня на сторінці в УкрВікі. За ініціативи серденька Ати на СО сторінки намагаємося набрати достатньо «компромату» на УЛІФ і звернутися і проханням до його упорядників повторно переопрацювати питання роду назви смт. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:46, 2 серпня 2018 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Де наголос і як буде родовий відмінок назв Степань, Дермань, Вербень, Людинь ?
Не зрозумів Ваші запитання. Щодо «де наголос» і «якого роду» див. Обговорення:Клевань#Наголос і рід: чоловічий vs жіночий. Щодо «північної говірки» не забувайте, що ми на границі Подільської височини і Поліської низовини (ми ще на горбочку), а це вже не «північ», і що говірки поліські і наша суттєво відрізняються. Якщо Ви прагнете мене схилити до «жіночого роду» назви містечка (нині с.м.т.), то скажу Вам дві речі:
1. Пам’ятайте мою обіцянку стосовно того, що станеться, якщо приїдете до Клеваня і будете тут агітувати.
2. Притча. Я пропрацював у одній шановній установі 20 років. І тут виявилося, що я працюю без перепустки. Нач. кадрів виписав мені перепустку. Я взяв її в руки, подивився і кажу йому – виправляйте моє прізвище. Він мені на то – це у вас помилка у паспорті. Ідіть і виправляйте паспорт. Я відірвав фото із перепустки і віддав її і кажу – буду і далі працювати без перепустки. Його заставили написати так «неправильно», як і в моєму паспорті. Так і з Клеванем. Не ту говірку тулите, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:25, 4 серпня 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю Вас, пане Миколо! Дякую. Можливо і не все, але бачив (вже й не пам'ятаю). Перша версія статті Клевань була копією джерела 1 із сайту. Звідти ще й досі залишилися недолугості не енциклопедичних зворотів (напр., про «Олику, вічну суперницю»). Наразі мене найбільш турбує рід цієї назви, тому що, «козиряючи» УЛІФом, мене тут намагаються «діставати». У старих джерелах доби російського царату назва застосовується як у жіночому роді, так тут же, і у чоловічому роді. У Генрика Сенкевича згадується як "бій під Клеванями" (за часів шведської навали) А «дослідників» походження назви як у Сірка бліх. Пересписують один у одного і множать псевдонаукову непотріб. Відповідь у архівах Чарторийських, але де вони? У Пулаві? --Biletsky Volodymyr (обговорення) 05:33, 3 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Дякую за Ваші турботи. Рід то чоловічий (я переконаний), однак, мабуть, не буває диму та без вогню, раз і УЛІФ грішить і стародруки подають то так, то так. У книзі Парфенюка наводяться фрагменти із старовинних джерел, то там є і так і так у одному ж джерелі. Не знаю, чи він їх десь списував, чи таки дійсно сидів у архівах. Мене і волами у архіви не затягнеш і признаюсь, що уже давненько уповаю на Вашу скрупульозність і майже (чому майже – див. у розділ «Голосування») ідеальну нейтральність. Так, що мене цікавить і рід, і чому ж відбулися такі «обрізання» в сторону зміни статті Клеваня? А чи була перша версія порушенням? Мабуть, що так, однак я у перші місяці редагувань вважав, що у всіх Вікіпедіях повинно бути написано однаково, тобто, переклад мало що не слово-в-слово. Те ж і з першоджерел, а тут така свобода – переказувати сайт своїми словами! У мене слів нема. Отак потихеньку і роздуватимемо із мухи слона, щось свого добавляючи.--Biletsky Volodymyr (обговорення) 16:58, 3 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Я Вас зрозумів і про нейтральність і про скрупульозність, і ці Ваші риси дозволяють мені пожартувати – для мене Ви і «надійне» і «достовірне» і «авторитетне джерело». Погоджуюся з Вами, що все, що написане про походження назви Клевань більш схоже на нісенітницю, ніж на наукові дослідження. Ви згадали практично про усе написане. Я можу тільки додати «коливань» - ваги великого розміру для зважування великої рогатої худоби, про що я написав у статті. Матиму змогу – пошукаю на це посилання, але не зараз. Землі і ґрунти різні. У долині ріки – торф’янисті, на узвишшях (практично лівий берег річки) крейда (залишки кар’єру з добування крейди ще досі на місці, хоча дві здоровенні печі розміром із домну, де випалювали вапно, не збереглися). Під узвишшям знаменита Безодня (маленьке озерце без дна, що на сайті згадане як джерельце), що є провалом у карстову печеру. За оповідями старших приїздили водолази, які дна так і не досягли, опустившись на критичну для них глибину. У шкільні роки нам розповідали, що колись тут було морське узбережжя і тому тут такі потужні пласти крейди із рештками морських черепашок. Неподалік знаменитий заповідник Вишнева гора (там росте карликова вишня). І, хоча на узвишшях не чорнозем, але щось таке (не пам’ятаю, як воно називається – нас у школі вчили і ми ходили і відбирали зразки). Є і поклади глини і доволі потужні – були два цегельних заводи. Про колір води не зрозумів. Якщо у річці, то він мінливий протягом року. Однак, якщо вода із криниць має крейдяний білуватий колір, то у річці вона має дещо жовтувато-зеленувате прозоре забарвлення. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 07:15, 5 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Щодо джерел трохи поглядав. «Надійні джерела» мають меншу частоту (пошук Google). «Авторитетні джерела» бувають створені сумнівними авторитетами. Залишаються «достовірні джерела».
Як «наголошую»? Отак: «Колива́нь». Якщо неправильно Вас зрозумів, то я на цій назві не наголошую. Просто Ви запитали, що би я ще добавив із того, що читав – от я й добавив. Тепер щодо «глини». У мене вдома родючий шар ґрунту, далі пісок-глина-пісок-глина і т.д. аж до водоносних шарів. Якщо би я хотів накопати глини, то ніц не вийде – бо дуже тоненькі шари і то би була «ювелірна робота». Місць, де можна накопати глини для будівельних робіт, у нас не так вже й багато. Потужні шари глини зустрічав у дитинстві у Білівських Хуторах. На території колишнього чеського маєтку був льох, не мурований, а повністю викопаний у глині. Вантажівки там колесами вибивали глибоченні колії і мені малому навіть дали покерувати вантажівкою, знаючи, що нікуди не виверну. Боюсь, розчарував Вас стосовно клейкості наших ґрунтів. Я б радше не до клею «клеївся», а лише до «кле», напр., «Кле-вань», «Кле-сів» та ін., а не «Клев-ань», хоча наперед прошу вибачення – я у цьому не фахівець. Дякую за посилання, але їх передивитися наразі проблемно. Дорвусь до гарного Інтернету – от тоді. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 07:07, 7 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Натяк уже відчули: можлива версія — клей / ґлей / глина.
Чи чули вимову Коли́вань ? Клесів — Клес-ів.
Де докази того, що слово коливань «ваги» принаймні було ? Як утворене це слово ? Від коливати ?
Натяк відчув. Однак, думаю, він тут не «клеїться». Одна цегельня на покладах глини була за пів-кілометра у сторону Сморжева. Інша – за півтора кілометри аж за Новоставом. Місця, де можна накопати глини у Клевані, можна по пальцях перелічити. Так що ні клею, ні глею. Вода Стубли протікає по торфовищах, які сама й сформувала, і через це такий колір. От якщо тільки поняття «клей» не пов'язане із гашеним вапном, яке застосовується для приготування будівельних вапняних розчинів, щоб «склеювати» цеглини докупи. Однак, у нас лише крейда та вапняки, які не клеяться, скільки би їх не намочували. Для того, щоб отримати клейку масу, потрібно їх випалити, щоб отримати Негашене вапно, а вже тоді загасити водою, щоб отримати гашене вапно. Та і печі для випалювання вапна побудували набагато пізніше виникнення назви.
Вимову Коли́вань ? Клес-ів чую вперше і саме від Вас.
Докази для слова «Колива́нь» бачив у джерелах, наведених у статті, які, я думаю, списувалися із якихось архівних джерел (наразі не перевіряв і не уточнював). У джерелах я наголосу не пам'ятаю, можливо, його там і не було. Я вважав, що слово походить від «колива́тися», що характерне для важільних ваг.
Не знаю, чи назва «Перший Клевань» є офіційною. На поштових відправленнях завжди писали «Клевань-1» та «Клевань-2», на маршрутних табличках автобусів «Клевань-1». А в розмовах часто застосовується «іду в перший Клевань» або «їду в другий Клевань» чи «вона з першого Клеваня». А «Перша Клевань» – Ви ніде не зустрінете, хіба що у статтях Вікі-функціонерів, які «зубами тримаються» УЛІФа. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:20, 7 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
P.S. Ваша манера докопуватися до істини мені імпонує. Чомусь я порівнюю її із методикою Коломбо, серіал про якого ще більш-менш можу часом дивитися. Щоб відповісти на Ваші запитання, мушу замислюватися і приходять часом вельми оригінальні думки, як оце про вапно. Можливо, колись вапно випалювали і без печей? Дякую, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:29, 7 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю Вас і дякую за пророблену роботу. А я Вам що казав? Нарікають то так, то так. Однак, скажу Вам, що у жодного жителя, особливо, у старожилів (які ще пам'ятають Рівне як Ровно) язик не повернеться сказати «Перша Клевань» чи «Друга Клевань», як і у жителів навколишніх населених пунктів. Завдяки Вашим зусиллям я зрозумів, що, мабуть, «ноги цьому сучасному неподобству ростуть» саме від цього радянського джерела. Ще раз перебіг його і отримав задоволення від пропагандистського спрямування цієї статті. Скажу Вам по-секрету, що бабусі, які аж до 17 вересня не вчили марксизму-ленінізму, говорили про піонерів, які прямували до пам'ятника Леніну у дендропарку приймати у свої ряди нових членів, як про язичників, які ходять вклонятися своєму ідолу.
Ну, а це джерело, думаю, почерпнуло таке неподобство із російських літописів. А решта наведених Вами джерел – то «полова», яка ґрунтується на власних домислах, що стоять на фальшивому фундаменті, напр., у Кифоренко на (...dic-ru-ru): «Чому не написати дослівно як називалась Клевань-Коливань в тому злощасному “додатку”?» або «За радянських повоєнних часів в приміщеннях замку був влаштований якийсь навчальний заклад, але що то за заклад, я так і не дізнався. Може в замку був дитячий протитуберкульозний санаторій, який був відкритий невдовзі після війни. Можливо це було професійно-технічне училище по підготовці механізаторів (створене в 1953 році), можливо це був навчально-виробничий комбінат глухонімих, який виготовляв меблі (створений в 1956 році).» Людина, яка про це пише, не знає, однак, пише – як і упорядники УЛІФа. Банальне списування і пере-списування. Із сучасних джерел найбільше довіри у мене викликає книга Парфенюка. А із старовинних – мабуть архіви Чарторийських (де вони – одному Богу відомо і, можливо, Чарторийським, представники родини яких приїздили «на днях» на Батьківщину до Клеваня – Бучач-Львів, дай йому Боже здоров'я, подав у статті Клевань посилання на цю подію), чи хоча би рідні архіви, але мене до них і калачем не заманиш.
Ще раз дякую і перепрошую, що неуважно поставився до тексту і не звернув уваги на авторство версії Фасмера, а подумав про «російський слід» через те, що сайт «…ru». І що цікаво, так це те, що коли у дитинстві познайомився із відомими на той час версіями походження назви (хлевань та коливань), то сильно засумнівався ще тоді у їх достовірності, а подумав про якесь іншомовне походження назви, спольщене як «Клевань». Не знаю, чи вдасться мені полистати ті сторінки, на які посилаються із тих сайтів, однак, появилася думка, що це вже «тепліше». А Тя́смин, думаю, був, є і буде Тя́смином. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 18:23, 18 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Глянули уважніше — і недостатньо. Версія Фасмера — нісенітниця. Фасмер не придумав нічого кращого, як однаково виводити і укр. Клевань, і фін. Коливань.
На Волині фінські племена не жили. Через це версія Фасмера — абсурд.
Отакої! Спочатку подарували мені надію докопатися до походження назви, і тут же її «відняли»! Не знаю про Фасмера. Не знайомий із його працями, однак хотілося би «копати» у цьому напрямку. Не знаю, як фіни, але австріяки, мадяри, румуни та, особливо, естонці «залили сала за шкуру»! Ще й орди Батия топталися (не кажу вже про поляків, однак, із слів земляків та листівок, польська окупація була значно ліпшою від радянської). --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:58, 21 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Підстав для фінського походження назви Клевань не бачу.
Що скажете про згадані інші версії: Кругляка ([[577]]), Янка ([[578]]) ?
Дякую за запитання. Відповідаючи на нього, спробую бабахнути «одним пострілом» «декількох зайців». Інструктор ЦК КПРС (місцевого київського розливу) розповів мені такий партєйний анекдот: «Приїхав інструктор в село перевірити рівень життя. Голова колгоспу, застілля, баня, ... Зранку вирвався від опіки голови, бачить, багнюку до сільпо місить дядько. Він до нього. Ну, розказуй, як вам тут живеться. -Та нічого, дякувати Богу, добре. Інструктор - як це «добре»? -На 14% краще, ніж минулого року. Пішов дядько, а інструктор в ступорі, та й гукає - а звідки ти ж взнав, що на 14%? -Так голова ж сказали!» Це ж і одразу до теми про АД. Обидві версії походження назви я взнав у школі на уроках «вивчаємо рідний край»— вчителька сказала. Вже потім перечитував і те, що є вдома, і деінде - вже всього й не пам'ятаю, однак, дві версії від шкільного АД (хлевань та коливань) запам'ятав чудово, а став сумніватися, коли дописував статтю, і коли почав насідати один адміністратор із новим АД (це про УЛІФ). У ході перечитувань різних джерел укріпився в думці, що серед наявних джерел не знайду нічого — це все лише або ОД або пересписування із більш ранніх АД. Думаю, такі АД є у документах із архівів Чарторийських, однак де вони наразі? Ще можуть бути рукописи монахів із загадкового Замочку, місце розташування якого мені невідоме. Замочок - це легендарна місцина, де був монастир Св. Миколи, у районі якого батийці заховали його золоту карету (лише оббиту золотими бляшками), і де був схрон, повний зброї. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 05:59, 22 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Ох і засмутили Ви мене! Відкриваючи Ваше посилання, переживав – навіщо ж я купував книгу?, коли в Інтернеті є на халяву! Відкрив посилання, і … ото зрадів! Ну й Віктор! 34 €! Мені обійшлася значно дешевше у Пересопницькому музеї! Так, це саме те, про що я говорив. У другій частині цієї книги фрагменти доволі пізніх джерел, однак, не таких старих, як би мені хотілося, так от, є випадки, що у одному і тому ж джерелі Клевань трапляється не тільки у чоловічому, а і у жіночому роді. Моє особисте ставлення – ну, що із тих москалів візьмеш!?, бо то джерела російські (тих часів).
В турецькому приватному ресторанчику нас обслужили не дуже, і якість страв була не на висоті. Однак, коли ми завітали наступного вечора, і господар взнав, що ми зупинилися у дорогому готелі поряд, і пробудемо до кінця тижня, все стало супер! На третій день він поцікавився, а звідки ж ми, і коли взнав, що з України, розреготався. Він нас прийняв за турецьких селюків із забитого гірського села через, як він висловився, занадто чисту літературну турецьку мову, якою спілкувався із ним гагауз, що був у нашій компанії. А українську, якою ми спілкувалися між собою, сприйняв за якусь говірку турецьких меншин. Коли вперше дістався Києва, то отримав комплімент, що у мене майже літературна українська. Зазвичай, у нас кажуть не «ріка», а «річка» («ріка» я із дитинства запам'ятав із Хмельниччини, що тоді мене здивувало.) «Меронь», «реба до пева» чув «тіко» у Береженах. Ну а дальше пішло: «треба», «колодязь» (рідко «криниця» - це більш до Хмельниччини, Біла Криниця різонула моє вухо десь у віці 4-х років), «глина», «джміль», «джмелик». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 05:44, 24 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю і дякую, що не забуваєте. Звичайно ж, що «пасіка». Між «гримить / гримить» у Вас не побачив різниці, але подумав, що то Ваш комп'ютер «шестерить» і запопадливо ваше «гримит» переправив на «гримить», а Ви й не помітили. Якщо у нас, то «гримить», а «гримит» тіко в Береженах і ще деінде, де я не встиг побувати. У нас таки «вікно» зрідка «окно», а от на поліссі – то і вукно і гукно. Звичайно ж, що лопух, дзига (рідше дзиґа), глей, чіпси (на мій суб'єктивний погляд навіть там, де мало би бути «и», у нас зловживають «і», напр., «козакі́» замість «козаки́»), йо́гурт, ви́падок.
Рельєф. Розказати – потрібно побачити. Якщо відкриєте «гул-ес», то побачите, що річкова долина практично рівна, як стіл із змійко-подібними берегами-узвишшями. Ширина долини різна від 0,5 км до 1,5 км. На узвишші розташувався Клевань та інші населені пункти, однак, є садиби і навіть вулиці і в улоговині. Ям, печер і проваль я не зустрічав окрім лисячої нори і «Безодні», про яку писав раніше. Я думаю, що вода річки (а вона була втричі ширшою) у періоди повеней спочатку вимила у м'якій крейді саму улоговину, яку потім заповнила мулистими нанесенням. Річка суттєво обміліла після того, як її води відвели для зрошення пальметного саду у с.Зоря. Береги річки – суміш піску, мулу і торфу. Місцевість між Клевань-один і Клевань-два практично рівнинна із плавним перепадом висот 5-10 м, у той час, як перепад висот безпосередньо між долиною річки і узвишшями різкий 20-30 м., а у районі вапняного кар'єру (як у нас кажуть «вапе́льні»), і більше.
Спершу про УЛІФ. Степань, Дермань, Цумань – однозначно жіночого роду. Однак, Цумань дещо відхиляється. У нас дуже рідко почуєш «під Цуманем», але трапляється. Думаю, що то окремі місцеві жителі проводять аналогію із Клеванем, точно так же, як упорядники УЛІФа зробили це по-своєму саме для Клеваня.
«*клев- / *клов- (пор.: несе, носить)». Де це ви знайшли? Це вже цікавіше. І головне – не знаю, що ж то таке «пор.».
За [[589]] дякую. Страшенно цікаво. Стосовно «гора» - менш імовірно, однак, можливо. Найкрутіший спуск до річкової долини лежить неподалік костелу і називається «Юрдика». Лише сміливці могли спуститися влітку велосипедом, а взимку (як у нас кажуть) на лижвах (на лижах).
Найбільш цікавіше – ‛голий верх над лісом‟, ‛незаросла вершина горба, підвищення‟ Навколо ліси. Хоча їх і страшенно повирізали, однак, думаю, місцина, де стоїть Клевань, можливо, була незаросла у ті часи.
Чорна Клева чую вперше, на ній ніколи не був і не знаю, що на ній може бути.
Прихильники «коливань» пояснюють, що то «ваги великого розміру», куди заганяли велику рогату худобу для зважування і пояснюють це словом «коливатися». Прихильники «хлевань» пояснюють це «хлівами», куди заганяли на ніч ту худобу, яку не продали вдень.
Де був легендарний За́мочок, і чи саме там був монастир Св.Миколи, який «подарували» Чарторийському, так і не знаю, хоча мені обіцяли показати. Чому не показали, пояснюю собі так. Ще до 1965-го у нас гриміли бої. У 1952-му за 14 км від нас криївку закидали гранатами, де загинув Хасевич Ніл Антонович. А зброю у старих покинутих криївках знаходили і до 80-х.
Погоджуюся з Вами стосовно малоймовірності клею. Хоча, долина річки була достатньо грузькою аж до проведення меліоративних робіт. Долину «висушили», річка обміліла в разів три, а осушені землі так ніхто і не використав за винятком маленьких клаптиків. Малоймовірно також і стосовно бурхлиих потоків. Течія річки дуже спокійна. (далі буде). --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:42, 3 листопада 2018 (UTC)Відповісти
(продовження) Скільки років Безодні в Клевані – не знаю. Ніде у публікаціях не зустрічав. Думаю, що вона утворилася давно, десь разом із долиною річки. Моя версія – джерельні води промили дірку, а торфові нанесення просто у ній потихеньку щезають. Можливо, десь у глибині є підземні течії, які усе це десь зносять. Інших безодень і в Клевані, і поблизу не зустрічав.
Тепер про «ваги». Ніколи і ніде не зустрічав синонімів «клевань» і «ваги». Просто нам пояснювали, що великі ваги коливалися і тому їх назвали «коливань». Я вже писав, що «шкільні» версії «коливань» та «хлєвань» мене не влаштовують. Тим паче, що ніде не зустрічав, щоб слово «клевань» означало «ваги».
Уточнюю: як біля річки, так і на схилах пагорбів яри, балки, байраки відсутні. На виїзді із Клеваня є покручений яр із декількома відгалуженнями глибиною 2 – 3 метри і довжиною метрів з 300, розташований вздовж автотраси на Рівне, і який у народі називається «рови». Інших розломів, обривів чи зміщень ґрунту не зустрічав. Правда, є обрив у старому кар'єрі вапельні, однак, це результат видобутку вапняків. кар'єр
Про «Безодню» Ви не зрозуміли. У статті є посилання на офіційний сайт містечка, а на сайті просто згадується [597].
Дякую за ці «бесіди» зі мною. У мене завдяки їм виникла наступна думка: 1) У школі нам пояснювали, що колись на місці Клеваня було море і ми у вапняках порпалися під час уроків на природі та й знаходили рештки дрібних черепашок, а часом, і цілі. 2) Якщо їхати з Луцька до Рівного, то перед Клеванем, одразу ж після Дерев'яно́го, маємо спуск у долину річки, потім два підйоми безпосередньо у Клевані, а далі – «суцільна гойдалка» аж до Рівного «вниз-вгору-вниз-вгору» і після Рівного – десь аж до Корця. 3) Якщо взяти Бердянську косу, то там йде лиман, потім сама коса, потім заглиблення, потім мілина, потім заглиблення, потім знову мілина (але вже глибша), і, думаю, так і далі. 4) Мабуть це ще один доказ того, що наш рельєф було сформовано потужними океанськими хвилями із аналогічними «косами» з крейдяних нанесень.
Тепер про каміння. Каміння, як великого, так і малого, як такого, нема. Якщо часом і трапляються брили крейди, то вони під дією атмосфери «тануть на очах». Із каменів ми зрідка знаходили чорні оплавлені куски кремнію розміром 5 – 10 см із гладкими краями, на яких часом були сколи, і які в народі називалися або «кремінь» або просто «грім». Я до цих пір достеменно не знаю, що ж це таке. Можливо, метеорити? Ми пояснювали собі так – це грім з неба упав. А от шрапнелі після австрійської війни за день можна нашукати добру жменю, як і гільз різних часів та навіть і невикористаних патронів.
(продовження) Далі, як на мене, пішло «тепліше». Апелятив клива має семи: “гора”, “каміння в лісі” [13, 23], “висока гора, поросла темним смерековим лісом”, “безодня, глибока яруга”, “незаросла вершина”, “скеля в лісі” [10, І, 357]; “незарослий верх гори” [22, 40]. Дослідники вважають цей номен етимологічно неясним [6, ІІ, 460]. М.Юрковський виводив його з румунського cliva “схил; стік” [20, 196], Ю.Карпенко – від праслов’янського кореня *klĭv-*klīv- з етимологічною суттю “те, що проклюнулося (тобто голий верх над лісом)” або й ще давніший – “кривий” [8, 281]. Із цього мені найбільше сподобалося “висока гора, поросла темним смерековим лісом” (сосни і, виходячи із балок на костелі, ще й які!!!), “незаросла вершина” та “незарослий верх гори”. Причому, останні, думаю, найбільше підходять. Клевань на горбочку одному, а потім ще й на наступному, ще вищому. Ліси поблизу нас і зараз нормальні, а раніше були огого! Думаю, що імовірно, саме горб був безлісий, де і появилися перші помешкання. Може ще й Безодня, однак, корінь не слов'янський, а німецький і більш віддалений від Кливань чи Клевань. Цілком погоджуюся з Вами, що така праця вимагає значних зусиль, концентрації, терпіння і, загалом, копітка. Тому дуже вдячний Вам за посильну допомогу. На виправдання скажу, що думаю, що це Вам цікаво, а тому Вам, мабуть, трішки легше. Мене наразі цікавлять дві практичні речі. Перша – походження. Друга – виходячи із походження, вияснити, який же рід у назви, тобто, чи праві упорядники УЛІФа, чи це просто банальне причісування усіх під один гребінець. Для жителів Клеваня та його околиць це однозначно – чоловічий! Та й у поляків це також. (про Безодню трішки пізніше) --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:08, 17 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Дякую. Однак, із таким твердження до Клеваня завітати не раджу . Подивився на «Мій рідний край — Клевань» та на сайт Клеванської селищної ради і побачив дві речі. Перша – в основному, це копівіо із текстів, які я намагався своїми словами передати із книги Парфенюка, уникаючи назойливості одного із адміністраторів, який намагався усюди по тексту виправити усе на жіночий рід. Друге – бездумне списування із різних джерел, особливо, із Вікіпедії. Напр., «На території Клевані...» і тут же у цьому ж абзаці «Клевань розбудовувався...» Тут же і нісенітниця. «Перша згадка про Клевань в і сторичних документах датується 1113 роком . Тоді це було місто, яке мало назву Коливань.» По-перше, Магдебурзьке право було надано лише у 1654 (за Бірульовим). По-друге, про назву «Коливань» у документах 1113 року я не чув. Можливо, це із втрачених документів архіву Чарторийського, а, можливо, банальне бажання підтасувати цю дату для святкування ювілейної дати у 2013 році. (далі буде) --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:20, 20 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Вирази «Клевань Перший», «Клевань Другий» чую вперше, а якщо і чув, то це навіть і не відклалося у моїй голові. Дуже рідко вживають «Перший Клевань», «Другий Клевань», але це підкреслюю, дуже рідко, а, зазвичай, «Клавань-один» та «Клевань-два». На сайті «Рівненська районна централізована система публічно-шкільних бібліотек» є тільки «Клевань 1» та «Клевань 2» і, зверніть увагу, що усюди Клевань у чоловічому роді (славнозвісний Клевань, вуличками Клеваня). (далі буде) (Безодня - на той тиждень, як дістанусь нормального Інтернету) --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:38, 20 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю і прошу вибачення, що до Вас часто «руки не доходять». Дякую за копітку працю. Для більш яскравого уявлення про наш Клевань дам Вам посилання (не увесь же час тільки Вам давати мені посилання) на сторіночку патріота Оліфіра [611]. Текст – це компіляція різних джерел, однак, фото мені страшенно подобаються. На них є старий кар'єр та Безодня. Ваша копітка праця відкрила мені очі ще на один факт. На сайті клеванської громади я помітив копівіо із Вікіпедії! І не тільки мої фрази скопіювали, а і чисто специфічні вислови пана Миколи. Дай йому Боже здоров'я — це саме він розбив довжелезну «історію Клеваня» на підрозділи і саме він досить влучно їх назвав. І ці назви тепер «висять» на сайті. Тепер про найболючіше питання. Ви тут «накопали породи» на хорошу дослідницьку роботу чи й на дисертацію про походження назви. І саме цю думка викликала у мене дитячий спогад, що я у рукописі дипломної роботи Чернівецького університету читав, що заснування поселення повязувалося ще й із кузнею, яка уславилася на усю округу ще за часів Погорини. А що кувалося у кузні? А може клевани? Прошу вибачення, якщо моє припущення не в’яжеться із хронологією – ще не перевіряв. Однак, запросто могли знати такий термін, як «клеван» – про тангутів(шукайте по тексту «и воеваша землю Таногоустьскоу») і про їхню біду ж знали? Так, що я поки що не знаю, що ж мені вибрати. Тепер шукатиму, а звідки ж автор тієї книги «викопав» термін «клеван». Бо якщо назва походить від назви клинка, то тоді однозначно - рід чоловічий. Дякую і всього Вам найкращого, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:10, 24 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Дай Боже здоров'я і їм! ;-) А користуючись нагодою, хочу запитати - а що з Тунелем кохання? Писали, ніби ліс той почали вирубувати? То вирубували, чи ні? І якщо так - то чим закінчилося? І чи є на то АД, щоб додати до статті? БО в рувікі є, але щось мутно. Ну і ще - на деяких фото залізні колії ніби погнуті - як це можна пояснити? Глюк? Чи то спеціяльно деякі хвотографи так зробили? Див і 2 --Nickispeaki (обговорення) 10:33, 25 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Дякую! І за Яновського, і за «Уфолога», особливо, за останнього, бо для клеванського козака побитися — це перше діло! Причому, ми у цьому «виді спорту» дещо поступалися хуліганам із Клевань-2. От би ще взнати, звідки Яковський узяв цю назву клинка. Але і так добре. Вашому тезці відповів на його СО. А якщо серйозніше, то міркування про походження прізвища від Клеваня викликають недовіру до Уфолога, бо таке прізвище є у іноземців, і вони явно не із Клеваня. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 14:23, 25 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Тільки зібрався натиснути на «переглянути» свою відповідь на Ваші запитання, як пропало світло (це ще позавчора). Ото кумедія! Комп'ютер ще працював, але казав, що Інтернету нема.
Стосовно «Пошук "великан, здорован"» не зрозумів.
Топоніми? Це цікаво, однак, це на потім. Є наразі цікавіші речі (див. нижче).
От стосовно «родичів» нічого не скажу – не знаю.
Про «Клевак»ів потрібно дивитися – не зараз.
Наразі маю інші версії. Хочеться мені пов'язати легенду про утворення Безодні із шведськими описами [616][617] або, можливо, із прізвищем Klevan. Таких прізвищ є по світу доволі. Щось воно та означає?
А ще мене дуже цікавить зброя en:Klewang. Роздивився я підбірку тих шабель на фото за тим ачинцем і що у руках тих данських «кавалеристів без коней», і згадав, що на карнавалі мав дуже схожу (руків'я і піхви), припнуту до пояса, із відламаним лезом, а тому витягав із піхов на сантиметри два і казав – далі не можна, бо то зброя і вважав її за козацьку шаблю. Що скажете? --Biletsky Volodymyr (обговорення) 10:15, 1 грудня 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю і дякую за небайдужість. Я тут перед остаточними власними висновками дам Вам деякі результати власних провокативних досліджень. Я взяв за основу прізвище Клеван та і прогуглив його перекладачем. Коли отримав перший білоруський варіант, то одразу ж і згадав про видовбаний здавна кар'єр і як околиці Клеваня були буквально подовбані такими ж як і я. Ми тоді поголовно будували «штаби» - довбали у вертикальних стінках обривів печери і облаштовували там штаб. Це у свій час була така мода серед хлопчаків. От що вийшло:
Тому я й назвав цей напрям розвитку гіпотези «провокативним», бо перша думка - що це глючить Гугль. Але ж як одностайно!? Це ж неспроста? Мені подобається усе, окрім «глекаючи» - бо й не знаю, що то може означати. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:59, 21 грудня 2018 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Добридень ! Підказка. „В додатку до «Повести временных лет» згадується населений пункт Коливань під 1113 роком. На думку деяких істориків, вона тотожна з містечком Клевань“. Джерело вже було: [[622]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:06, 23 січня 2019 (UTC)Відповісти
Дякую. Вже й не пам'ятаю, де саме — чи тут, чи була якась інша публікація, але цю фразу про пані Загоровську вже читав.
Бачите, наразі у мене три особисті проблеми, що стосуються статті про Клевань і статей, із ним пов'язаних. Перша — мені потрібен красивий і остаточний доказ, до якого ж роду відносити цю назву. Як клеванчанин, чи, як у нас кажуть по-місцевому, клеванець, переконаний у чоловічому роді, однак аж занадто багато публікацій і тверджень стосовно жіночого роду. Говорив із представницею родини Шилів(вона працювала у інституті ім. Потебні), але вона, впевнена у чоловічому роді назви, відіслала мене до книги Парфенюка, статтю про якого викинули із Вікіпедії. Так я у його книзі «Парфенюк Віктор. Клевань. Портрет на фоні епох. — Рівне, 2013» знаходив і так і так, і не тільки в уривках із стародруків, які він там наводить, а і у його текстах. Книга для мене цінна саме цими уривками та старовинними репродукціями і, на мою думку, є найбільш об'єктивним часописом про Клевань. Друга — не можу знайти підтвердження тому, що у нашій місцевості певний час проживала Наталя Ужвій. Я вірю односельцям, що це так, але підтвердження цьому знайти не можу. Думаю, що робота у архівах дала би результати, однак, я не фахівець, і мене до них не тягне. І третя. Зовсім недавно почав взнавати, що до Клеваня десь у 20-30-х роках було завезено доволі велику кількість жителів із Прибалтійських країн. У 39-му із Росії було завезено партію «будівничих комунізму», яких поселяли у будинки висланих до Сибіру новою радянською владою корінних клеванчан. У нас чомусь про це не говорили (принаймні, страшенно до усього цікавий я не чув). Батьки однокласника із литовським прізвищем, якого я вважав за корінного, виявляється були вислані із Прибалтики (мабуть, поляками?). Він, коли намагався до чогось особистого докопатися у архіві м.Києва (а я йому допомагав), прохопився, що вони колись мали маєток десь там. Тепер я починаю здогадуватися, чому його, як переможця шкільної республіканської олімпіади з англійської, і який автоматично отримав запрошення до вступу в Університет Шевченка без іспитів, не прийняли, і він повернувся у депресивному настрої і не захотів ніц розповідати. І таких, як я тепер взнаю, було багато, напр., Бусли, по сусідству із якими я жив у ранньому дитинстві, і вважав діда Грицька за найінтелігентнішу людину в Клевані, попри те, що він пас корову і ходив у ватнику і у трофейній німецькій плащ-накидці. Ще раз дякую за намагання мені допомогти, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:09, 15 жовтня 2019 (UTC)Відповісти
Українці — не росіяни
Найсвіжіший коментар: 5 років тому5 коментарів3 особи в обговоренні
Передмова.
На початку липня знов і почув, і прочитав, що українці та росіяни, мовляв,— один народ.
Тобто навіщо, мов, одному народові мати дві держави. Таким чином хочуть виправдати сучасну агресію Росії проти України.
Понад сто років тому, після того як Росія програла війну з Японією,
рос. академіки визнали, що українці — не росіяни і укр. мова — не рос.
Але це визнання містить кілька десятків сторінок. Через це спробую пояснити набагато коротше.
Мови.
Українська мова — єдина слов'янська мова, що має чергування о, е з і (Харків — Харкова Київ — Києва).
Через це українська мова — самостійна слов'янська мова (не рос. і не польськ.).
В українській мові панує тверда вимова перед е, а в рос. і польськ. — м'яка.
Через це українська мова — не рос. і не польськ.
Тому українці — не росіяни.
Прізвища.
Серед росіян панують прізвища на -ов, -ев, -ин (-ын), прізвища типу присвійних прикметників.
На Подонні (Росія) понад 90 % рос. прізвищ мають наростки -ов, -ев, -ин.
Серед українців є відповідні прізвища на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин (-їн).
Але в Україні такі прізвища не панують і не переважають.
Тому українці — не росіяни.
Видатні люди.
Українці і росіяни визначали видатних людей (відповідні опитування „Великі українці“ і „Имя Россия“ ([[627]]).
Серед перших 12 найвидатніших людей у цих обговореннях — нікого спільного.
Тому українці — не росіяни.
Післямова.
І за мовами, і за прізвищами, і за видатними людьми українці — не росіяни.
Це означає, що українці та росіяни — не один, а два народи.
І так було з часів Данила, і це навіть дивлячись на той україно-московитський конгломерат, що являють собою нинішні росіяни. А не на справжніх корінних росіян-московитів - спадкоємців мерян та монголів та прямих пращурів тих людей, хто має предками московитів-великоросів за переписом 1858 року, останнього, коли мовний показник об'єктивно відображав націоанальність, а не пізніше зросійщених українців, що забули чи приховали своє коріння. Адже навіть зараз з людей, що не знають навіть результатів останнього більш-менш малоспаплюженого перепису 1926 року про своїх дідів-прадідів, 39 відсотків росіян пам'ятає про своє українське коріння http://echo.msk.ru/blog/aav/2007478-echo/. А скількох пам'ять стерли - невідомо. Та українець, що не знає про своїх українських предків росіянином не стає, він залишається генетичним українцем, навіть якщо не знає, що він таким є. А ми кажемо про росіян та українців як народи, а не про тих українців, що пам'ятають своє коріння та тих, що забули чи цураються його - це дійсно частини одного роз'єднаного народу.--Yasnodark (обговорення) 13:55, 21 серпня 2017 (UTC)Відповісти
З сайту "Ехо Москви". Реальних даних немає, вони приховуються. Я раніше рахував десь 22-24 мільйони українців, орієнтуючись на переписи 1858-1926, якщо вважати українцями тих хто має 50 плюс відсотків української крові. Та осіб українського походження так і є - відсотків 40, бо переважна більшість українців Росії вступали у змішані шлюби з росіянами, і 89 відсотків нащадків росіян та українців називає себе росіянами. Таким чином часто українець на 96 відсотків вважає себе росіянином. Яскравий приклад Курков,що
вважає себе росіянином, бо батько його з Росії. А те, що у нього прізвище походить від українського Курко. А у Ростовській обл, звідки його батько за підрахунками громадянина РФ Кабузана у 1920-х роках було 54 відсотки українців - його не хвилює. Адже логічно, що його дід з укрпрізвищем і жив на той час на Ростовщині, де було більшість українців, був українцем, а не з 40 відсотків росіян регіону. Та логіку чомусь відшибає навіть у розумних патріотичних людей. Так само вважав гімнаст Куксенков, лише тому, бо батько його з Росії. Так само вважав мій некровний родич Василенко, що народився в Росії. Бути росіянами у Росії завжди було зручно та безпечно, а нащадки часто і не пам`яють, що їх діди були росіянами за зручністю, а не походженням. Кілька років тому розмовляв з росіянами українськими походження з Казахстану та Стародубщини. Фраза аля: мій дід був хохлом, а я - росіянин має широке поширення серед тамтешніх жителів навіть українських масивів.
Ті соцопитування ні про що не кажуть, я сам цим займався. Жодна не героїчна людина у тоталітарній країні не буде відповідати правду на пряме запитання, а скаже те, що хоче чути або найвирогідніше відмовиться. Наприклад навіть нас у мене на екзитполі, відсоток за КПУ на останніх парламентських був тричі менше за реальний результат на відміну від усіх інших 8 перших партій, що практично співпали з реальними результатами, бо люди у 2014 році боялися визнавити, що вони за комуняк. А в РФ все навпаки. За непрямими даними опитувань можу сказати, що підтримка Пу-на становить 42-52 відсотки. І серед цих процентів багато наших перевертнів, бо бути українцем чи мати українське коріння у Росії, не кажучи який ти прихильник Путіна, складніше ніж бути росіянином-антипутінцем. І багато хто обирає шлях найменшого супротиву. А щодо соцопитувань - згодом самі побачити, як його скидати будуть. У Чаушеску за тиждень до повалення намальований рейтинг був ще більший, та йому не допомогло. Бо нормальні люди телефонні номери опитувачам-ФСБ не надають, а без номеру - нема проведеного соцопитування. Навіть у нас - спробуй його видобути. Вчора на території США, вперше з 1776 року, спостерігається повне Сонячне затемнення типу Сарос 145, що відбувається на Землі раз на 18 років, останнього разу це сталося у дні приходу Пу до влади в РФ, що одразу після затемнення 1999 року був призначений прем'єр-міністром, а 31 грудня отримав повну владу. Те, що почнеться у найближчі дні-тижні я гадаю приведе до кінця року до повалення володаря кремлівських пагорбів чи суттєвих зсувів. Та й штатам несодко буде у найближчі роки.
Найсвіжіший коментар: 6 років тому62 коментарі3 особи в обговоренні
Миколо, мої вітання. З першого рядку прошу вибачити перерву в спілкуванні, тим більше що два тижні до змін «у технічному стані» я працював над мало кому цікавою статтею, і не став Вам відповідати. Зараз мої технічні можливості значно змінилися, я більше тижня не можу брати участь у Вікіпедії у тому обсязі, у якому хотілося б. Пишу з мобільного пристрою, а це досить таки незручно і вельми малопродуктівно (про шкоду для здоров'я вже не кажу: не для моїх очей і нервів).
Спробую відповісти на деякі Ваші питання. По-перше, дякую за працю в пошуку каузативних пар. Треба писати статтю, але коли вдасться, не знаю.
Перебуваючи на Курському вокзалі, згадав про Ваше питання щодо «поїздів в Україну». Так, ходять, і досить часто. Принагідно зауважу, що місто Дніпро у нас як і раніше називають Днепропетровск (не знаю тільки, як оголошують зупинку про прибутті до прикінцевої станції). Nihil admirare. Громадяни України досі широко цікавляться Росією, зв'язки між нашими країнами продовжують залишатися тісними. Сумнівними уявляються твердження про занедбані українськими заробітчанами Росії. Українські артисти валом валять до Росії на гастролі, наче забувши стан україно-російських стосунків і певно забувши українську мову (принаймні свого виконання).
Миколо, дозвольте написати кілька рядків. Я не писав Вам з середини жовтня. Причина була не технічною (бо Інтернет давно налагоджений), і в моїй захопленості. Якби Ви могли уявити, у якому жахливому стані статті нашої Вікі…
Я певно, не зможу пояснити таку нелогічну орфографію. Щодо назви «Китай-город»: теорій декілька, але чомусь у нашій статті етимологічний розділ слабко представлений. Цим треба зайнятися. Адже ж існує український Китайгород!
Про це можна прочитати на сторінці Тюркізм. Вплив тюркських мов на українську і російську значний (існує навіть теорія, за якою східнослов'янське повноголосся виникло під впливом тюркської гармонії голосних).
А погано знайомий з тюркською фонетикою. З огляду на рос. арбуз, пол. arbuz і укр. гарбуз, можна припустити, що протеза в тюркізмах є виключно українським явищем.
З розділу вище:
«Невже лит мова — центр і.-є. мов ??» Є всі підстави так припускати. Слід мати на увазі, що балтійські мови не завжди тулилися, як зараз, біля Балтійського моря. Балтійські топоніми є і в Московській області, і на півночі України.
Чому дрёма, а не *дрема ? Якщо від *drěmati, тоді мало бути *дрема. Втім, не виключено, що колись літературною нормою було саме так, а сучасна форма виникла внаслідок впливу просторіччя
«Чому словацька мова — не чеська, хорватська — не сербська, македонська — не болгарська ?» З чеською і словацькою неясне, у випадку з сербською і хорватською можна припустити релігійний розбрат і сепаратизм у Югославії, а у випадку з болгарською і македонською — якісь історичні причини. До речі, літературна давньоболгарська (староцерковнослов'янська) базується на одному з македонських діалектів.
«Чому рос. хотеть має суміш дієвідмін (хочет, але хотят) ?» Вплив граматичної аналогії.
«Чи пов'язані носові голосні і /n_g/ ?» Правда, артикуляційна схожість існує.
«Які сл. мови мають /n_g/ ?» У російській і польській таких фонем не знаю, може бути, тільки алофони в якихось діалектах.
«Чому блистать, а не *блестать ?» Давні фонетичні варіанти *bleskъ, *bliskъ, *blьskъ, що сягають ще праіндоєвропейських часів: *bhlei, *bhloi, *bhli.
Вельми цікавою (на мій погляд) для українського читача була б стаття «Музичний наголос»: вона уможливила б прояснити деякі моменти особливостей сучасної української фонетики. Чи не проявляють форми кличного відмінка якихось відмінностей в інтонації, пов'язаних з реліктами музичного наголосу?
Щодо атематичних дієслів: існує сторінка Неправильні дієслова. Звичайно, її слід вдосконалити.
Диктант цьогорічний мене приємно здивував: торік був, на мою думку, політично заангажованим.
Ви колись писали про перенесення столиці Росії до Сибіру. Здається, в Україні зовсім не знають москвичів: вони не проміняють свої підмосковні маєтки і можливість швидко літати в Європу на «дику Азію» і «брудну Росію» десь за Уралом. Росію направляє Москва, а Москва — це не Росія (а закордоннє). Або іншими словами: Росія — це Москва, а Москва — це не Росія. От такий парадокс. Сибір — в уявленні нас, москвичів, це не просто глибинка, а це колонія і сировинний придаток Москви, місцепроживалище бидла, якого треба експлуатувати (бо воно тупе, і нічого не розуміє). А ми — Європа (але водночас багато хто вхитряється крити цю саму «прогнилу» Європу на всі заставки: коли потрібно). --В.Галушко (обговорення) 16:50, 12 листопада 2017 (UTC)Відповісти
Чи доводилося Вам читати щось на зразок: «У документах згадується військова музика — військові сурмачі, сурмачи і довбиши, що били в казани, барабани і литаври.» «Для зустрічі кінної атаки ворога козаки „батовалісь“, тобто будувалися в три шеренги…» (вичитав звідси). З певним подивом: наче все чисто, пишуть україномовні.
Чи знайомі Ви з творчістю Кирила Галушка? Українською мовою мені не вдалося знайти. Втім, у Білінського «мовна ситуація» теж, на мою думку, не надто блискуча.
Дієприслівник теперішнього часу мені вдалося знайти лише в російській (будучи), білоруській (будучы) і польській (będąc) мовах. Закінчення -чи звичайне для дієприслівників теперішнього часу в східнослов'янських мовах, які за походженням є колишніми активними дієприкметниками. У російській мові частково витіснені формами на -я, які походять від форм називного відмінка однини чоловічого роду (за іншими даними — церковнослов'янізми). У XIX ст. вживалася форма минулого часу бывши, що зараз вважається застарілою.
«У документах згадується військова музика — військові сурмачі, сурмачи і довбиши, що били в казани, барабани і литаври… …Для зустрічі кінної атаки ворога козаки „батовалісь“, тобто будувалися в три шеренги…». Реконструкція вихідного тексту В. Галушка: «В документах упоминается военная музыка — военные трубачи, сурмачи и довбыши, бившие в барабаны и литавры… …Для встречи конной атаки врага казаки батовались, то есть строились в три шеренги». До обробки тексту гуглачем було: «В документах упоминается войсковая музыка — войсковые трубачи, сурмачи и довбыши, бившие в котлы, барабаны и литавры… …Для встречи конной атаки врага казаки „батовались“, т. е. строились в три шеренги». Вельми близько до оригіналу. Принагідно зауважу, що мій шаблон «Проти автоперекладу» в укрвікі мало хто наважився поставити собі на сторінку, а судячи з якості текстів, це явище у нас квітне буйним цвітом.
Тепер мої питання. Лінгвістична головоломка (лінгвожарт?). 1) Теза. Форма «струму» — це родовий чи давальний відмінок (пор. каламбур «опір струму»)? Значить, закінчення давального відмінка -у не має бути в українській мові. 2) Антитеза. Форма давального відмінка «королеві». Яка форма називного? Отже, закінчення давального відмінка -ові/-еві не має бути в українській мові.
Плутанина в статтях «Дієреза» і «Елізія». В англійських джерелах «елізія» — спрощення звуків. В українських джерелах спрощення груп звуків називають дієрезою, а про елізію чомусь замовчують (хоча сам термін побіжно згадують без визначення). Чи можете розібратися?
Які існують в українській мові правила вживання лапок? Згідно з логікою правила в правописі § 38. 25 («…Це правило поширюється й на назви виробів, продуктів, що стали фірмовим або сортовим їх означенням: цукерки „Столичні“, цигарки „Українські“, вино „Перлина степу“, цукерки „Пташине молоко“»), загальні назви, використані як особові, мають писатися з великої літери і в лапках. Мене турбує питання, як пишуться назви монет. У правилах про це замовчується. --В.Галушко (обговорення) 20:03, 8 грудня 2017 (UTC)Відповісти
Щодо скіфського впливу: деякі українські слова вважаються іранізмами (собака, топір, хата, хороший). Не виключено, що їх запозичили в скіфів. На мою думку, населення Східної України і Південної Росії має частково скіфське (іранське) походження. Припускаю, що з початком Великого Переселення Народів іранські народи Степу змішалися з тюркськими племенами, лише деякі з них відійшли на Кавказ (осетини).
Правописна головоломка: див. Ліпськ (значення). Поляки і білоруси вимовляють цю назву однаково — Ліпск, але згідно з чинним правописом ми маємо передавати білоруський топонім як «Липськ», польський — як «Ліпськ». Може, краще назвати сторінку «Липськ (значення)»?
В.Галушко. Дякую за коментарі щодо Умані. Суттєвих зауважень не маю. Ті мої дописи щодо Умані та Уманки ще не завершені. Пошукайте про назви Умань, Уманка (Ума) тут: [[632]].
У статтях ВП краще «дві різні», «два різні», також «перші / останні сто років». Блр. вусны.
Виявив у посібнику, що понад 40 р. тому допускали також і холода (тобто зросійщували).
Дякую за відповіді. У випадку з узгодженням прикметників очевидний вплив сполучень типу «п'ять різних».
Уточнення щодо палаталізації «ген — зять»: це дуже давня зміна, пов'язана з дією закону Мейє, який описує особливості переходу праіндоєвропейських палатальних у сибілянти.
Чи трапляються в українській випадки протетичного «а»? У російській це буває: пам'ятаю, як у дитинстві ми замість «фломастер» казали «афломастер». Очевидно, сполучення «фл» досить трудне для вимови.
Укр. протет. «а»: не натрапляв. У полоц.-смолен. говорах були (читав) протет. «а», «і». Тобто на Смоленщині (історично Білорусь, тепер Росія) можливе протет. «і». Де ще, не натрапляв.
З огляду на праслов. *tetervъ можливе й питомо українське походження. Звук [e] може бути вставним (пор. вітер — вітру), але в такому разі форму родового відмінка логічніше утворювати як тетерва.
Слово козак — очевидно тюркізм (пор. казах), перший [o], можна пояснити зближенням з коза. Звук [jo] замість [je] у рос. тёща закономірний: праслов'янська форма — *testia. Чим пояснюється рос. тесть при праслов. *testь, не знаю, можливо, річ у пом'якшенні сполучення ст (як у женский — з ст.-рос. женьский пор. пол. żeński).
Можливо, окраїна. Тоді центр — група сатем, зокрема, слов'янські й іранські мови.
Очевидно, за аналогією до младенчество. Слова *студенец мені не траплялося.
Пробував читати. Не сподобалося: матюки, бруд. На жаль, Віктор Єрофєєв є спадкоємцем Розанова і Венедикта Єрофєєва. Так, подібна література має популярність у тому числі і в Росії (серед московських інтелігентів теж), нема чого дивуватися, що одним з найулюбленіших музколективів росіян є гурт «Ленинград».
Рос. изба походить від праслов. *jъstoba.
Уточнення до одного з моїх попередніх дописів: суфікс -ич може мати різне походження, від *-itj і від *-ikj, але в іменах по батькові він однозначно виник з пом'якшеного *t.
Вітаю, Миколо! З Новим роком! Білоруською — «поўнагалоссе». Чи Ви не міняли електронну адресу? Надіслав Вам листа, а прийшло повідомлення, що адреса неіснуюча. Не виключається можливість і блокування листів з yandex.ru. --В.Галушко (обговорення) 18:37, 3 січня 2018 (UTC)Відповісти
Дякую ! Учора шукав у різних місцях по-різному, зокрема поўнаг-, але не знайшов. Адреси не міняв. Причина „yandex.ru“ можлива. Тут теж блокують і yandex, і vk, і ok (щоправда, можна обійти). Деякі джерела щодо блр. мови (тощо) — на моїй ОС. --Микола Івкі (обговорення) 13:08, 4 січня 2018 (UTC)Відповісти
Миколо, надіслав з іншої адреси. Надійшла відповідь такого змісту: «Скринькою не користувалися більше 3 місяців — прийом нової кореспонденції тимчасово відключений». Спробуйте змінити налаштування. --В.Галушко (обговорення) 10:53, 9 січня 2018 (UTC)Відповісти
Біологиня ([[636]], [[637]]). „Біологиня, філологиня, філософиня – це розмовні назви студенток біологічного, філологічного, філософського факультету“. Коли вперше натрапив на слово біологиня, то сприйняв інакше: жінка-біолог (не студентка, а працівниця). Які орфографічні чи тлумачні словники містять слово біологиня ?? Таких словників не виявив. Тоді у статтях Вікіпедії слово біологиня зайве. --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 9 січня 2018 (UTC)Відповісти
Проблема зараз не в таких очевидних прикладах, а у фемінітивах типу майстриня, лікарка, мисткиня, науковиця, борчиня та деяких інших.
Чи тільки в Україні створюють статті машинним перекладом? Див. Популярний медичний сайт. Так і не зовсім зрозумів, чи це автопереклад, чи чийсь жарт.
Клеть — очевидно «зруб». Тоді подклеть — півпідвальний поверх. Поднябица — неясне (від нёбо?). Подызбица — очевидно, пізнє слово, пов'язане з пізнішим значенням изба.
Присьпа з ь замість ъ — неясне. Можливо, зближення з прись.
Чому истик при праслов. *istykъ? Можливо, мало місце переетимологізація, сприйняття -ykъ не як частини кореня, а як наростка.
Щодо південної не знаю, щодо північної — написав у Рублена хата. Якщо маєте інформацію, можете доповнити.
11 місяців тому Ви просили мене написати фонематично російські слова голова, перейти, кит, быт, руке, ткёт. Я не зовсім зрозумів питання, неясно, за якою системою транскрипції їх записувати.
Щодо Ваших листів: як надіслати, одним чи окремо? А які міркування про українську мову Ви мали на увазі?
Чи дивилися Ви відео О. В. Філатовича «Чому українці й росіяни мусять дружити». На мій погляд, щодо розколу в родинах українців у Росії після початку війни сказано точно. Сам був свідком й учасником.
Ваша думка щодо «правила дев'ятки»? На мій погляд, в українській однаково поширені як ди, ти, зи, си, ри, так і ді, ті, зі, сі, рі. Нема ніяких фонетичних підстав для вимови в іншомовних словах (звідки прості люди знають, що вони іншомовні?) «и» після проривних, сибілянтів, африкатів і «р», а «і» після інших приголосних. За всю історію української в ній ніколи не було фонетичної заборони на сполучення ді, ті, зі, сі, рі (а от на кі, гі, хі була). Але спостеріг цікавий факт: така заборона була в білоруській і польській мовах. Перед голосним переднього ряду (ятем чи «і») проривні переходили в африкати ([дз], [ц]), сибілянт [с] — у шиплячий [ш], а [з] — в африкат [дз]. З [р] неясне, у польській він міг переходити в [ж] (пор. рѣка — rzeka). Висновок?
[Листи. Можете одним, але щоб дату створення було видно; міркування про українську мову — ті, які коло року тому були у Вашому листі; також лист, де згадували Руслану.]
Відео наче не дивився. Підкажіть сайт.
Про «три відра» чи «троє відер» див. [[640]]. Там — також про будь-*.
Ще будь то. [[642]]: будь то — «все равно кто / что», тобто «байдуже (все одно) хто / що». Тоді
„Треба показувати, що у закладі все добре і стабільно, з великою відповідальністю сприймати кожного співробітника, будь то прибиральниця, менеджер чи шеф-кухар“ > Треба показувати, що у закладі все добре і стабільно, з великою відповідальністю сприймати кожного співробітника, байдуже кого — прибиральницю, менеджера чи шеф-кухаря. Пошукайте „будь то“ тут ([[643]]), укр. відповідники — без чи то. --Микола Івкі (обговорення) 13:49, 1 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Трохи. Для більшості людей проблема також h / g (слово має гр. / лат. походження), білоруська і польська мови мають давні и, ы. У говорах є кі, гі, хі чи відсутність рь. --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 1 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Дякую за надану інформацію. Пізнавально. Але щодо «три відра» чи «троє відер» знайти не зміг.
Вам була потрібна фонематична транскрипція кирилицею? Я написав у символах МФА.
У разі з «правилом дев'ятки» можу припустити своєрідний компроміс між східною та західною традицією: для східних діалектів більш властиві «и» та «г», для західних — «і» та «ґ». Якщо [і] та [ы] злилися в [и], тоді мало бути не тільки ди, ти, зи, си, ри, але й ви, ги, ки, ли, ми, ни, пи, хи. Якщо виникли сполучення ві, гі, кі, лі, мі, ні, пі, хі, то вони повинні були зберегтися лише в кількох питомих словах, де первісно був ять чи [о]. --В.Галушко (обговорення) 16:53, 1 лютого 2018 (UTC)Відповісти
У тому джерелі задайте пошук „три відра“ (без „“). Після „Узгодження займенників з числівниками“, після „Збірні числівники поєднуються:“ — „б) з іменниками середнього роду: двоє вікон, троє відер (а також два вікна, три відра), троє лошат, четверо курчат;“. --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 2 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю! На жаль, запит «три відра» зробити неможливо: нема пошукового вікна. Офіційний сайт української мови подає «два відра» і «двоє відер» як паралельні форми.
Примітка. Ми з Вами поки маємо можливість обмінюватися думками на Вашій СО, незважаючи на Ваше обмеження. Але Ваш курс на провалювання вже розпочатих спроб діалогу з адміністраторами може призвести до застосування щодо Вас білш серйозних заходів, аж до безстрокового блокування. Тоді ми вже не зможемо спілкуватися тут, а чи все буде в порядку з елпоштою, не певен. Тож настійливо Вас прошу не поглиблювати конфлікт, а ще краще помиритися з Вашими кривдниками. Прошу це зробити заради мене. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 03:20, 16 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Пропоную вгадати значення деяких українських слів, яких нема в жодному словнику. От уривок з української народної пісні «Блавати»:
Сестрички, сестрички,
Отости ми звели,
Щости мою косу
Навіки розплели.
Єкісти розплели,
Назад заплетіте,
Та най я си вийду
Поміж людські діти.
Чи зможете Ви визначити значення слів «отости», «щости», «єкісти»?
@В.Галушко:, вибачте, що втручаюсь. Я не лінгвіст, але «точно знаю», що це друга особа множини дієслова, аналогічного, наприклад, з болгарським съм (вие сте). Але зрощене не з дієсловом, як наприклад тут [644] (говорили-сьте), а зі словами ото, що, єкі (які). Воно ще й відмінюється (говорили-сьмо). Але без м'якого знака. На батьківщині моїх батьків говорять саме так — не м'яко. Цей віршик точно відображає знайому мені вимову і функціонування цього слова (теж характерний для тих місць перехід я в є — єкі). Як це явище правильно називається і формалізується — тут я вже нічого не скажу. Це не моя тема.--Aeou16:31, 17 березня 2018 (UTC)Відповісти
В.Галушко. Добридень ! Вітаю зі святом. Бажаю успіхів, передусім у мовознавстві.
Чому на початку того ролика в тексті кома перед словом „не“ ? Чи є на https://narzur.ru/ „пищання“ ? Де в Інтернеті описані правила „пищання“ ? Можете змінити рос. статті про той вигук (ВП ВС).
В.Галушко. Перфект. Назва пісні, частіше: «Коло мої хати (зацвіли блавати)».
ВП:КН-Р, «Надійність інформації». Жінка, яка довго жила на Донеччині і Луганщині, знає слова / значення тремпель, тормозок, лайба, також лісапет «велосипед». Назва тієї рос. статті провокативна: ідеться не про діалекти, а діалектизми. На цій провокації попався NickK. --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 23 березня 2018 (UTC)Відповісти
Слово сноха — від праіндоєвр. *snúso- через прасл. *snъxa. Звідси й чеськ. snacha — «невістка» (а nevěstka чеською означає як раз те, про що точаться марні суперечки на Вашій сторінці обговорення вже понад рік).
З поребриком питання складне. Очевидно, слово мало обмежений вжиток у Донецьку до 2014 р., але річ у тім, чи можна його вважати українським діалектизмом, адже неясне, діалектом якої мови слід вважати донецький міський говір.
Ви мали на увазі не зовсім якісний переклад з російської? Так, є помилки: «Чудов» замість «Чудів», «назву „кремль“ з'явилося».
Щодо катойконімів є певні сумніви. Чому не кіровоградець, ужгородець, севастополець, сімферополець?
Тільки дві власні версії. Чи мало місце пом'якшення [р] перед м'яким [т], чи наголос колись був іншим, як у формі множини українського чорти́.
Наводять також варіанти перемоглий і переміглий. Варіант перемігший присутній у СУМ-11, але уявляється штучним, бо нормативній українській суфікс -ший у дієприкметниках не вживається.
Щодо че́*рти неясне, можливо, внаслідок зближення з гіпотетичним словом *черть що мало дещо інше значення (пор. дав.-рус. брати > рос. братья під впливом збірного братья, звідки також укр. браття).
Кілька питань:
Чому «світової» з малої літери?
Чому «шліцьовий», якщо в слові «шліц» прикінцевий приголосний твердий?
Як Ви думаєте, чи можна сполучення «у спосіб» розгядати як недоречний полонізм (пор. w sposób)?
Юрію. Дякую за допис, але нагадаю, що мені заборонено дописувати, зокрема, на сайти Вікіпедії, які мають початок „Вікіпедія:“. Якщо, теоретично, спробую туди дописати, то система обмежень видасть „Відхилення“ і мій голос «проти» не буде враховано. --Микола Івкі (обговорення) 12:24, 23 листопада 2017 (UTC)Відповісти
З Новим роком і Різдвом Христовим!
Найсвіжіший коментар: 5 років тому3 коментарі3 особи в обговоренні
Прийміть вітання з Новим роком та Різдвяними святами! Вітаю з роком нових надій, нових можливостей та нових звершень. Прийміть щиру вдячність за вашу працю на цьому проекті і внесок до нашої Вікіпедії, він не залишиться непоміченим громадою. Вдачі у нових великих справах розвою нашої енциклопедії та досягнення усіх запланованих бажаних цілей на цьому шляху. Вірних помічників Вам у цій справі. Веселих свят! Dim Grits19:20, 31 грудня 2017 (UTC)Відповісти
Вітаю Вас із Новим Роком! Дякую Вам за те, що Ви є, що небайдужі до життя у Вікіпедії і до її проблем. Бажаю Вам здоров'я, наснаги і всього найкращого у Новому році.
При створенні нової теми "Микола Івкі" ("Микола Івкі 2") у ВП:К-А сповіщення Миколі Івкі не послав. На несповіщення звернув увагу Unikalinho (ред. № 18217269), але Brunei все одно сповіщення не послав.
Прошу вибачення за фразу про громадянську страту щодо Вас, сказану не Вам, а іншому користувачу в стані роздратування Вашими діями щодо низки третіх користувачів. Не мав на меті принизити Вас, а лише передати іншому користувачу силу власних емоцій щодо безплідної, на мою думку, дискусії.--Brunei (обговорення) 22:01, 8 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Краще пізно, ніж ніколи. Гаразд. Але, Brunei'у, чомусь мовчите про те, що це зробили після годинного діалогу на своїй СО в темі «Щодо Миколи Івкі», автор якої VoidWanderer. І скільки часу минуло після 16 березня 2016 ?
Та тема 2016 стосувалася поняття «квітконос», яке й досі має негаразди з визначенням. Коли зникнуть ті негаразди ??
Ваше обмеження не довічне, а безстрокове. Ви можете в будь-який момент звернутися до адміністраторів та попрохати його зняти в обмін на визнання Ваших помилок та обіцянки їх намагатися більше не робити. --Brunei (обговорення) 14:30, 9 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Моя особиста думка: займаєтесь осудом. Особливо «сподобалося» представлення Інни Б. (на якій «висять» кримінальні злочини в Миколаєві у 90-ті роки) як морального авторитету. Виглядає, ніби у Вас зламався моральний компас. Може, Ви напишете пару статей про лайку до Вікіпедії, замість виконання ролі самозваного судді? --Brunei (обговорення) 14:25, 19 березня 2018 (UTC)Відповісти
@Brunei: Не знаю, чи праві ви, приписуючи користувачеві, що він «займається осудом»та «виконує роль самозваного судді». Як на мене – він робить саме те, що декларуєте ви – він бореться за бездоганність Вікіпедії. От що точно знаю, що ви неправі, заявляючи: «Виглядає, ніби у Вас зламався моральний компас». Є така дитяча приказка – «хто прозивається – той сам так називається». Ще невідомо, у кого «зламався моральний компас». Погляньте на свою репліку критично. Надіюсь, побачите, що виглядає так, ніби ви зверхньо берете на себе сміливість оцінювати користувача і те, що у нього «зламалося», а порада, яку йому даєте, виглядає на вказівку, що би краще користувачеві зробити у Вікіпедії. І перше і друге – неприпустимі. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:24, 20 березня 2018 (UTC)Відповісти
Brunei'у. А де в моїх дописах знайшли про «Інну Б.» ??
Тут не „осуд“, а вияснення того, як той вигук мають сприймати не Ви чи я, а більшість. Для цього і давно, і недавно відшукав багато джерел.
Виходить, що моя давня думка про той вигук відповідає більшості джерел, через це мій «моральний компас» не «зламався».
Ця тема починається «Brunei має багато порушень». Замість примирення й пробачення - колекціонування осуду. Замість праці в Вікіпедії - її підрив постійними сварками та моралізаторством. Про Б. Ви писали тут: «--Микола Івкі (обговорення) 14:13, 16 березня 2018 (UTC)». На цьому зупинюся. Прагну більше тут не писати.--Brunei (обговорення) 15:47, 20 березня 2018 (UTC)Відповісти
Brunei'у. На початку теми вилучив застаріле. Хочете сказати, що адміністратор правий навіть тоді, коли він неправий, Щодо Б. тепер ясно, дякую. Тоді можете про ЇЇ „дії“ в Миколаєві написати в статті про неї. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 21 березня 2018 (UTC)Відповісти
Довічна сваволя Brunei'а
Найсвіжіший коментар: 7 років тому2 коментарі1 особа в обговоренні
Сваволя — через те, що, караючи, Brunei допустив багато порушень, переважно повторних (див. тут тему "Brunei"). Див. також тут теми "Жіноча лайка" та "Про покарання".
1) Необмежена влада, відсутність законності, справедливості.
2) Схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовілля. || Відображення явищ реальної дійсності, що ґрунтується лише на власному, часто спотвореному, сприйнятті, відступ від правди життя (у творах мистецтва тощо).
3) Свавільна поведінка, свавільний вчинок.
Інакше: „Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом“.
„Необмежена влада“ тут, безперечно, не має місця.
Сваволя (інакше суміш правди і неправди, упередженість, несправедливість) має місце час від часу в діях різних адміністраторів (і неадміністраторів).
Звертаю увагу на тему «До бюрократів» щодо Brunei'а на ВП:ЗППА. Там є слова про „Щорічне переобрання“ [адміністраторів] (подібно до арбітрів). Можливо, проблема врахування голосів тих, хто має ПО, виникла вперше. Це означає, що таке за багато років навіть не було продумано.
Звертаю увагу також на тему «Микола Івкі» на ВП:К-А.
Див. також: Категорія:Користувачі, що проти свавілля адміністраторів. Список великий.
Микола Івкі, я знаю, що таке сваволя взагалі. Я запитував цілком конкретне запитання, і прошу також конкретно на нього відповісти. В чому саме сваволя проявляється по відношенню до вас? Ви вважаєте, що на вас несправедливо було накладене персональне обмеження (я не вивчав деталі справи поки що)? Якщо так, то які кроки щодо зняття персонального обмеження ви реалізували? Я маю на увазі як висновки для себе — «я був абсолютно невинен» або «так, визнаю, було за віщо», — так і подання запитів про скасування обмеження?
VoidWanderer. Позавчора було, зокрема, таке моє питання „Де написано про довічное обмеження ??“ (СО, ВП:ЗППА). Інакше, чи можна таке ПО застосовувати ? Теоретично, може, десь і написано, але сам не натрапляв.
VoidWanderer'е. Ви могли помітити, що я у ВП не щодня і не багато. Тому мені потрібно, припускаю, кілька днів для ширшої відповіді. Також: сповіщення доходять не завжди, тому поглядайте на цю тему.
VoidWanderer. Див. ред. № 18959110. Тоді, по-перше, обговорення про довічне / безстрокове обмеження не було, тобто те довічне обмеження було свавільне, по-друге, Brunei мені не повідомив, тобто застосував обмеження з порушенням.
Зараз важко оцінити подробиці тієї адміндії. За вашим посиланням, я бачу що там тривало довге обговорення за участю кількох користувачів, а отже про повну сваволю (Схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших) говорити не приходиться. Я вже питав вас раніше, проте ви не відповіли:
ви вважаєте, що на вас несправедливо було накладене персональне обмеження?
які висновки ви зробили для себе — «я був абсолютно невинен» чи «так, визнаю, було за віщо»?
які кроки щодо зняття персонального обмеження ви реалізували?
VoidWanderer. Гляньте „дії“ Yakudza на цій сторінці. Замість того, щоби відповісти на мої питання (теми «Yakudza» тут і на СО ВП:К-А), він допустив сваволю (як інакше назвати ?). Відсутність відповідей також розглядаю як сваволю. Річ у тому, що звинувачення-фальсифікації від NickK'а і Yakudza — це спроби виколупати (висмоктати) з пальця звинувачення. --Микола Івкі (обговорення) 13:36, 15 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю. Я можу дати вам лише одну добру пораду — бути прагматичним. Тобто якщо вашою метою є покращення Вікіпедії та зняття обмежень, ви маєте робити дві речі — працювати над статтями та дотримуватися якогось чіткого плану, що призведе до зняття обмежень.
У цьому плані ви також маєте чітко встановити суть претензій до вас від інших користувачів, переглянути ваші звички та поведінку, і або переконати спільноту аргументами в тому, що ваші дії не заслуговують на обмеження, або працювати над тим, щоб не допускати в подальшому звичок чи поведінки, що до обмежень призвели.
Наразі я не бачу від вас жодного натяку на прагматичну поведінку. Ваші останні 25 правок — всі на сторінках обговорень, і лише одна — внесок до статті, де ви виправили пропущену літеру. Все у ваших руках. Маєте мету зняття обмежень — працюйте над нею. Бажаю вам наснаги, --VoidWanderer (обговорення) 22:01, 15 лютого 2018 (UTC)Відповісти
VoidWanderer'е. По-перше, була ще підказка на Обговорення:Йостедаль (льодовик), по-друге, 25 дописів — несуттєва частина. Що можете сказати про весь мій внесок ?
Ні, сповіщення я не отримував. Я також не аналізую ваш внесок загалом, а даю оцінку тому, що відбувається зараз. Бо зараз важливо те, що ви робите зараз, перепрошую за констатацію очевидного. --VoidWanderer (обговорення) 14:31, 19 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Ні, я не закликав вас мовчати — я здивований тому, що ви прочитали у моїх словах. Я закликав вас тільки працювати. Причому не тільки над Вікіпедією, але й над планом зі зняття обмежень, що є доволі кропіткою працею на сторінках обговорень. Те, що робите ви зараз — це ні перше, ні друге. Спробуйте читати те що вам викладають прямим текстом, — вам не бажають зла. Успіхів, --VoidWanderer (обговорення) 14:53, 19 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Не додумуйте того, чого з величезною ймовірністю не малося на увазі. Не переслідуйте користувачів. Подібний вираз на сторінці користувачки нікого не ображав, і не мав на меті образити. Це не є порушенням Етикету. --VoidWanderer (обговорення) 13:06, 4 березня 2018 (UTC)Відповісти
Ще раз: сторінка користувачки є її власною справою. Поки там немає грубощів, немає нічиїх образ, це не порушує жодне правило Вікі. Ви порушуєте зараз Вікіпедія:Не грайтеся з правилами, пункт 8: активне засмічення дискусії повторюваними аргументами, вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими. --VoidWanderer (обговорення) 13:18, 4 березня 2018 (UTC)Відповісти
VoidWanderer'е. Хочете сказати, що вживати той вигук — „ввічливо“ ?
„Пам’ятаю, коли я була підлітком, стала говорити слово “б*і*”,моя мама почула і сказала кажи відразу б..ть, мені тоді стало так соромно перед нею, хоча я не вкладала в це слово лайливого значення.Після цього я не стала говорити “млинець” як відрізало тоді“ ([[659]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 2 березня 2018 (UTC)Відповісти
Де написано, що на своїй основній сторінці можна вживати брудні слова ??
Миколо, якщо скажу, що теж вважаю це слово евфемізмом, ви припините цей монолог? Бо при всій повазі до вас, я не бачу у ваших діях добрих намірів, навіть якщо просто намагання довести свою точку зору, намагання встановити істину. Але для стороннього спостерігача воно виглядає як переслідування дівчини. --yakudza12:53, 5 березня 2018 (UTC)Відповісти
Евфемізм тут — пом'якшене слово, тобто б*і* — пом'якшене від б***ь. Але:
рос. вікісловник. Там є „эвф.“, тобто «эвфемизм» і є „Внимание! Содержание этой статьи или определённого её раздела может показаться некоторым читателям непристойным или оскорбительным“;
рос. вікіпедія. Там є „эвфемизм“ і є направлення на «Русский мат»;
«Словник сучасного українського сленгу». Там є „евфемізм“ і є „лайл. Дуже поширена лайка“ (лайл. «лайливе»).
Найсвіжіший коментар: 6 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Piramidion'е. Де Ваші контраргументи на інші мої джерела ?? Наприклад, тут ([[666]]) — без зауважень.
Мені знову розпинатися, пояснюючи Вам, що таке евфемізм, у той час як Ви відмовляєтесь сприймати аргументи? Ні, дякую. Пошукайте в історії редагувань цієї сторінки, якщо хочете. Сказано було достатньо.--Piramidion16:01, 21 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю. Прошу утримуватись від порушень ВП:НО, образ, переслідувань (наприклад [667]). За подібні порушення можуть бути накладені додаткові обмеження у вигляді блокування. --yakudza17:00, 9 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Yakudza. Щодо переслідування — незгода (не маю часу переглядати дописи навіть одного активного користувача). На мою думку, адміністратори вживають слово переслідування там, де воно недоречне. А яке слово в цих випадках доречне?
Якщо зауваження, яке щойно вилучив, вважаєте за образу, то поясніть ширше. Якщо продовжити, то користувач, мовляв, не має права на будь-які зауваження, зате адміністратори можуть безкарно застосовувати навіть сваволю. --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 11 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Yakudza раз вже в обговорені звучало моє імя, вставлю свої 5 копійок - не бачу в діях користувача переслідування, чи порушень ВП:НО. Лише сьогодні помітив той комент якщо що. Микола а ви б статті редагували а не теревенили з адмінами:) --August (обговорення) 13:44, 14 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Я вам дав достатньо пояснень на цій сторінці з посиланням на ваше редагування і правила, які ви порушили. На ви не тільки не зрозуміли але почали надокучливо переслідувати мене після цього. Зауважу, що за подібні дії на вас були накладені обмеження, тим не менше, ви їх не припинили, а перенесли на інші майданчики. Були накладені додаткові обмеження, але ви й далі продовжуєте порушення ВП:НПК, ведення обговорень по колу і тому подібні речі, що є порушенням ВП:Е. Тому надалі будь-які переслідування вами будь-кого із користувачів (незалежно адміністратори вони чи ні) будуть супроводжуватись блокуваннями на все більший термін. Хоча вас вже неодноразово попереджали про неприпустимість подібних дій, ви їх не припиняєте. --yakudza12:53, 27 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Алгоритм
Найсвіжіший коментар: 6 років тому13 коментарів2 особи в обговоренні
Миколо, прошу вибачення за затримку. Зараз у Вас трапилася унікальна нагода добитися зняття обмеження. Іншої можливості може не статися. Оскільки Brunei зробив крок Вам назустріч, Ви повинні розвивати діалог. Суперечка щодо Квітконос, якщо вчитатися в обговорення уважно, не варта виїденого яйця. Відоме, що ікавізм давно не продуктивний, але деякі форми з «і» замість «о» можуть виникати внаслідок аналогії. Отже, ми маємо спиратися у виборі форми на АД. Зараз у статті наведено обидва варіанти, значить, добитися консенсусу таки вдалося. Пропоную Вам визначитися, чого Ви добиваєтеся: справедливості, тобто покарання адміністраторів, що завдали Вам образ, чи своєї реабілітації, тобто зняття персональних обмежень. У першому разі я нічим Вам не можу допомогти: у Вікіпедії нема справедливості. Постарайтеся примиритися з Brunei, він визнав свою помилку, а це, зауважу, досить рідкісна річ в українській Вікіпедії. Також зробіть кроки для примирення з Helixitta, а після уникайте спілкування з нею, якщо досі вважаєте її лайливицею, і не вдавайтеся до образ у відповідь на образи. Всі адміністратори, на яких Ви затаїли образу, не так вже й погані. Просто в них інший спосіб мислення, вони не завжди адекватно реагували на дивну, з їхньої точки зору, поведінку. Це непорозуміння давно треба владнати. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 17:46, 9 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Миколо, нарешті Ви повернулися, та й я зумів викроїти час на те, щоб поділитися своїми міркуваннями. Маленьке зауваження щодо Вашого конфлікту з Helixitta. Наскільки я зрозумів, вся буча зчинилася через вживання адміністраторкою російського слова, що означає «млинець», але також вживається як евфемізм до східнослов'янського слова зі значенням «повія», колись також «єретик». Питання в тому, чи можна вважати його лайливим, а вживання його — порушенням ВП: Е і ВП: НО. Річ у тім, що покоління 1980-х і молодші не сприймають це слово як лайливе, воно для них не більш ніж слово-паразит. Як старший, Ви вправі вимагати, щоб з Вами спілкувалися ввічливо. Але як мудріший, Ви правильно зробите, якщо вибачите їй і помиритеся з нею й іншими адміністраторами. Якщо Ваша мета зняти з себе санкції і почати повноцінну роботу у Вікіпедії, зробити це простіше, ніж Ви думаєте. Ви створили кілька непоганих статей, а де тепер Ваш новий корисний внесок? Навіть наші мовознавчі бесіди якось самі собою зійшли нанівець. Нічого, окрім з'ясовування стосунків з адмінкорпусом. Michael 2M написав вже не менше десятка статей з лінгвістики, майже заповнивши статтями мій шаблон «Праслов'янська мова». Ви тільки скаржитеся на адміністраторів і добиваєтеся визнання їх лайливцями і відсування від посади. Вони не ангели, але з ними теж треба вчитися будувати діалог. Наміру вести його, на жаль, я не бачу. До речі, знайшов кілька цікавих матеріалів, присвячених темі конфлікту. Якщо зацікавилися, дам посилання. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 13:00, 11 березня 2018 (UTC)Відповісти
В.Галушко. Добридень ! [Я був за межами Інтернету через причини, які від мене не залежать.] І б*і*, і б***ь можуть бути як вигуки чи слова-паразити. Для декого матюків геть нема. --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 11 березня 2018 (UTC)Відповісти
Річ не в тім, що це слово вважається нормативним, нейтральним, літературним, а в тім, яким його сприймає сучасне молоде покоління (1980-2000-х років народження). Моя порада — забути цю прикру історію і зайнятися чимось іншим. Наприклад, обговорити мовознавче питання, проблему двомовності і поганого володіння державною мовою в Україні. Це все, що я можу Вам порадити. Пропоную відволіктися від цієї марної прі, порозмисливши над мовною задачею (див. вище, розділ "Різне 6"). Регулярно перевіряйте пошту. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 10:22, 17 березня 2018 (UTC)Відповісти
Чи не бажаєте Ви заархівувати старі обговорення на своїй СО? Мені з мобільного трудно вантажити всю сторінку.
З перейменуванням «Омелян Пріцак» питання складне. Очевидно, головну роль тут грають не правила Вікіпедії і не здоровий глузд, а мовні й політичні уподобання. На цей раз їм піддалися. --В.Галушко (обговорення) 14:37, 19 березня 2018 (UTC)Відповісти
В.Галушко. Система ok.ru тут недоступна, тоді перешліть поштою...
Придумав „архів“. Припускаю, за кілька днів створю.
Для архівації досить вставити на початку сторінки шаблон: {{Користувач:DixonDBot II/config
|olderThan=180d
|archive=
|counter=3
|maxArchiveSize=70K
|archiveHeader={{Архів обговорення}}
|minThreadsToArchive=2
|minThreadsLeft=5
|signUnsigned=True
}}. Архівація відбувається десь на початку місяця. --В.Галушко (обговорення) 15:28, 20 березня 2018 (UTC)Відповісти
Чому не приховали, неоднозначно. Може, через те, що вважають негрубою лайкою. Пригадав випадок, коли по радіо, наче в прямому ефірі / етері, теж не пищало (щоправда, там той відомий чоловік далі попросив вибачення). --Микола Івкі (обговорення) 13:52, 21 березня 2018 (UTC)Відповісти
Лайливий вигук
Найсвіжіший коментар: 6 років тому29 коментарів2 особи в обговоренні
2006. „Б*І*1, виг., лайл. Дуже поширена лайка — вживається для вираження невдоволення, розчарування; утворений за фонетичною асоціацією евфемізм до б***ь2“,
„Б***Ь2, виг., лайл. Вживається для вираження незадоволення“
2015, "дуже пом’якшеного нецензурного слова на кшталт б*і*" (ВІДТВОРЕННЯ ІДІОЛЕКТНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВЛЕННЯ ПЕРСОНАЖА СИРНИКА В ПЕРЕКЛАДІ АНІМАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ "ТАЧКИ" І "ТАЧКИ 2" УКРАЇНСЬКОЮ, НІМЕЦЬКОЮ Й ІСПАНСЬКОЮ МОВАМИ, МАТКІВСЬКА Н.А., [[672]], с. 97). --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 24 травня 2018 (UTC)Відповісти
2011, „замість англійських нецензурних вигуків можна використовувати «м'які» лайки, у відповідності до типажу персонажу та епохи («чо*рт», «ді*дько», «гре*ць», «б*і*» і т.д.)“ (Світ усного перекладу, Саприкін С. С., Чужакін А. П., [[673]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 11 квітня 2018 (UTC)Відповісти
2008, (рос.) „Б*И*, м. или част. Вульг.-прост. Эвфем. Вводное слово-паразит, употребляемое вместо слова Б***Ь. < Фонетический эвфемизм слова Б***Ь с последующим развертыванием ложного «кулинарного» образа. С 80-х годов это слово стало одним из самых актуальных эвфемизмов молодежной речи. Ср. Б*Я, Б*ЯХА. ~ Б*и* горелый! Прост. Эвфем. Бранно. Восклицание досады, негодования, возмущения“ (Русское сквернословие. Краткий, но выразительный словарь, Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Москва, [[674]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:48, 11 квітня 2018 (UTC)Відповісти
2011. „Лихослів'ям вважаються слова молодіжного сленгу: «б*і*», «*», «*», та всі слова, що завдають душевних страждань.
Часте лихослів’я змінює поріг чутливості до нього, і тоді воно сприймається як щось буденне і звичне“ ([[677]]).
2010, „лайка входить до вербальної агресії, котра вже складається із лайки (спрямована на конкретну людину – “ду*рень”, “ні*кчема”), прокльону-вигуку (“ч*рт”, “б*і*”, “*”), прокльону-побажання (“а щоб тобі ноги та руки пови*кручувало!”), погрози (“я тобі голову віді*рву!”) та посилання (“пішов ти на...”)“ ([[678]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:34, 16 квітня 2018 (UTC)Відповісти
2005, Кронгауз Максим Онисимович (рос.): „Я не люблю слово б*и*. Естественно, только в его новом значении, как своего рода междометие, когда оно используется в качестве замены сходного по звучанию матерного слова. Когда на моем семинаре один вполне воспитанный юноша произнес его, не желая при этом обидеть окружающих и вообще не имея в виду ничего дурного, я вздрогнул. Точно так же я вздрогнул, когда его произнес артист Евгений Миронов при вручении какой-то премии (кажется, за роль князя Мышкина). Объяснить свою неприязненную реакцию я, вообще говоря, не могу. Точнее, могу только сказать, что считаю это слово вульгарным (замечу, более вульгарным, чем соответствующее матерное слово), однако подтвердить свое мнение мне нечем, в словарях этого значения нет, грамматики его никак не комментируют. Но когда это слово публично произносят воспитанные и интеллигентные люди, я от неожиданности вздрагиваю“ ([[680]], [[681]]),
2008. „Б*І*, ч., у ролі частк. або виг., евфем., вульг.-просторозм. Уживається як замінник непристойної лайки при вираженні досади, роздратування, здивування і т. ін. * Фонетичний евфемізм слова Б***Ь. Запозич. з рос. (наявний зв'язок з «кулінарним» образом). З 80-х років слово стало одним з найбільш актуальних евфемізмів молодіжної мови. В україномовному молодіжному слововживанні до моди 80-х більш звичним було Б*Я“
(Леся Ставицька. Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників, [[685]]).
„Пам’ятаю, коли я була підлітком, стала говорити слово “б*і*”,моя мама почула і сказала кажи відразу б..ть, мені тоді стало так соромно перед нею, хоча я не вкладала в це слово лайливого значення.Після цього я не стала говорити “млинець” як відрізало тоді“ ([[692]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 2 березня 2018 (UTC)Відповісти
Евфемізм тут — пом'якшене слово, тобто б*і* — пом'якшене від б***ь. Але:
Вітаю Вас, пане Миколо! Дійсно, ця історія із «матюком», таки дійсно затягнулася. Дійсно, я раніше поділяв думки багатьох користувачів, які зверталися до Вас і прохали не «ворушити» цю історію і давали поради, як вберегтися від свавілля адміністраторів з цього приводу. Дійсно, я раніше також хотів звернутися до Вас із аналогічними проханнями. Однак, дякуючи Вашій скрупульозній праці, у мене по-новому відкрилися очі на цю проблему.
Коли вперше почув цей вислів, він мені «різав вухо» так же, як і оригінал вислову. Я не вживав його, хоча, признаюся, що звик таке чути від інших і, за принципом штампів, міг примиритися із тим, що часом терпів цей вислів від інших. Читаючи вашу підборку, дякую, що відкрили мені очі. Не думаю, що відстоювання матюка на власній сторінці є порушенням ПВ, але чисто з моральних та етичних міркувань тепер вважаю це неприйнятним. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:35, 20 березня 2018 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Добридень ! Ця тема вимушена і не для мене, бо я живу без лайливих слів.
Якби ж усі, хто вживає подібні слова, розплющили очі !
У дитинстві оригінал чув, а замінника — ні. Коли почав чути замінник, то зрозумів, що це не млинець, а що, довго не знав, бо сам не вживав, а спитати не міг.
Той вигук, навіть на власній (особистій) сторінці,— порушення етикету.
Найсвіжіший коментар: 6 років тому4 коментарі3 особи в обговоренні
Блокування
Вас тимчасово заблоковано у зв'язку з систематичними образами і переслідуваннями користувачів для запобігання подальшим порушенням. Термін блокування — 3 дні. Коли термін блокування буде вичерпано, ми будемо раді продовженню Вашої конструктивної участі в проєкті.
Після закінчення терміну блокування зніметься автоматично.
Якщо Ви вважаєте, що є вагомі причини для розблокування, створіть нову тему унизу Вашої сторінки обговорення та додайте такий текст: {{Розблокувати|Ваша причина тут ~~~~}}.
Зокрема [693], здійснені після попереджень. Зважаючи на те, що ви знаходитесь під персональними обмеженнями за аналогічні порушення в минулому, і порушуєте ці обмеження в інших просторах імен, є велика ймовірність, що при наступному подібному порушенні, персональні обмеження будуть замінені на безстрокове блокування. --yakudza15:46, 14 лютого 2018 (UTC)Відповісти
SitizenX. Добридень ! Про отримання сповіщення повідомте. Те обговорення трохи помічав, але недостатньо. Попередньо віддаю перевагу думці дописувача Alex Khimich («попередні пропозиції»). Але як це втілити через свіжі сваволі (як інакше назвати ?) адміністраторів NickK і Yakudza ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 15 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю, перепрошую за тривалу паузу. Отже, пане Миколо, я думаю краще утриматись від коментарів. В іншому випадку це може бути використано проти нас за схемою:«спочатку голосування, а тепер коменти ретранслюють; а я казав, а я попереджав. Я думаю, що питання обмежень не закрите, й ми до нього ще повернемося.» Дякую--SitizenX (обговорення) 19:52, 15 березня 2018 (UTC)Відповісти
Сповіщення
Найсвіжіший коментар: 6 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Привіт. Перейдіть в Налаштування --> Сповіщення і поставте галочки біля "успішне згадування" та "невдале згадування" в стовпчику "веб" — тоді будете знати, чи дійшло сповіщення, чи ні.--Piramidion13:42, 15 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Микола Івкі 14:02, 15 лютого 2018 (UTC)
Приходять додаткові повідомлення. Але вчора, коли згадував тільки одного користувача, було двічі підряд зависання. Микола Івкі 12:59, 19 лютого 2018 (UTC)
Іноді буває зайве сповіщення. Микола Івкі 13:48, 19 лютого 2018 (UTC)
„Сповіщення до інших користувачів буде надходити тільки при використанні автоматичного ВП:Підпису“
(ВП:ПІНГ / ВП:Звертання із сповіщенням). Микола Івкі 11:20, 8 вересня 2019 (UTC)
Українська Вікіпедія хвора
Найсвіжіший коментар: 6 років тому8 коментарів3 особи в обговоренні
Шановний Миколо, не люблю писати на СО користувачів, але для вас зроблю виняток. Я вас дуже прошу, не підіймати тему смерті мого батька за жодних обставин. Особисто я вибачень від НікКа за його висловлювання не потребую. Я навіть вважаю це неправильним вимагати нещирих вибачень. Вікіпедія не займається вихованням людей. Більше того адміністратори з якими ви конфронтуєте багато разів номінувалося на позбавлення статусу і кожного разу отримували підтримку спільноти. Тобто їх дії є схваленими більшістю активних вікіпедистів. Тому ваша "війна" з ними завідома програшна. Ви живете у країні де квітне беззаконня, яке стало частиною менталітету її громадян. Думаю чекати того, що українська вікіпедія буде острівцем вільним від усього того, більше ніж наївно. І на останок закликаю вас прислухатися до порад VoidWanderer. Усього вам найкращого, бережіть себе. --Червона Троянда (обговорення) 23:37, 15 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю Вас, пане Миколо! Перепрошую, що через зайнятість і технічні проблеми, які маю із «ІТ-технологіями», не встиг висловитися на Вашу підтримку на сторінці запитів до адміністраторів. Побачивши, що запит закрито, пожалів, що не встиг стати на Ваш захист, однак, побачивши мотивацію його закриття і посилання на Вашу сторінку, подумав побачити за тим посиланням вибачення від порушника, але там нема і натяку на вибачення? А моя оцінка тому, що сталося, така: По-перше, подивився я на ті посилання, на підставі яких було побудовано запит, і здивувався. Вам там інкримінувалося «вимазувати користувача в такому». Хочу сказати, щоб знали і Ви, і автор цих слів, що у тій ситуації ви, тобто, пан Микола, нікого не «вимазував у такому». Він просто ще раз нагадав усім, хто прочитав його редагування, що адміністратор сам «вимазався у такому», та й уник відповідальності за порушення Правил ВП. Дякую, що своїм запитом ви ще раз акцентували увагу читачів на цьому.
Звертаюсь також до усіх, хто прочитає ці рядки, не ганити пана Миколу за те, що він, як потопаючий, хапаючись за будь-яку соломинку, чи то хоче себе врятувати із тієї ситуації, куди його загнало свавілля адміністраторів, чи то хоче компенсації за несправедливість в УкрВікі, та й нагадав усім ще раз про цей ганебний факт.
Звертаюся також і до адміністраторів, що «запроторили пана Миколу до в’язниці» щоб вони, знаючи емоційність його висловлювань і непримиренність до несправедливості, не вишукували у його словах приводів для того, щоб запроторити його ще на довший термін, або не привести «присуд до громадянської страти» у виконання і не заблокувати його довічно. Прошу врахувати також і те, що пан Микола першим зробив крок до примирення, пообіцявши не нагадувати порушникові про цей факт.
Звертаюся і до пана Миколи. Раніше Вас вже попереджували, що «відновлення справедливості може дорого коштувати», однак, вважаю, що ненамагання «відновити справедливість» може ще дорожче коштувати. Пам'ятайте і те і це, і, якщо, все ж, діятимете, то дійте виважено, конструктивно і менш емоційно, і у рамках Правил. Бережіть себе. З надіями на краще, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:24, 16 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr. Добридень ! У тому дописі на своїй СО NickK'у сповіщення не послав.
Aeou, почавши ту тему на ВП:ЗА, не повідомивши мені, порушив правила. Хто такий Aeou, пам'ятаю...
Для мене брехня і лайка — одні з найгірших. Коли деякі адміністратори, навіть нещодавно, застосовують брехню (фальсифікацію, наклеп), аби тільки звинуватити, мовчати не можу. --Микола Івкі (обговорення) 13:54, 16 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Пане Миколо! То й добре, що мовчати не можете. Я Вас зрозумів, однак прошу прислухатися до слів користувачки Червона Троянда. Вона дуже коротко і зрозуміло пояснила Вам ситуацію і в Україні і у Вікіпедії. Вам і інші користувачі приблизно те ж говорили, можливо дещо іншими словами. Вона просила Вас не намагатися «нагайкою» свого обурення «перебити обух їх свавілля». Це, таки, ні до чого не приведе окрім розчарувань.
Ви написали фразу, «Хто такий Aeou, пам'ятаю...». Я так зрозумів, що Ви натякнули на його, чи то порушення, чи то, на Ваш погляд, негарні вчинки. Повірте, такі Ваші дії ні до чого суттєвого не приведуть. Якщо користувач припустився порушення, і Ви цим обурюєтеся – то потрібно без емоцій, без образливих слів чи натяків заявити про це, саме як про порушення, і підтвердити це доказом, не застосовуючи при цьому слів на кшталт «брехня» чи «лайка» або «три крапки». Вас почують, і не обов'язково переживати, що не пінганули порушника.
Будете ображати у відповідь чи на щось натякати, то, за умови однобокого застосування Правил у Вікіпедії Вас і надалі будуть карати за найменшу Вашу «провину», бо ви самі даєте їм привід для цього, та ще й даєте їм привід для виправдання їхніх дій. Бачите, Вашу заяву про їх порушення вже намагалися виставити як Ваше чергове порушення. І все ж знайшлися люди, які підкреслили, що Ви, таки, нічого не порушили. А було б у Ваших фразах лайка чи образи наліво і направо – і Вашим захисникам би було важче констатувати, що Ви ніякий не порушник.
Саме до толерантного висловлювання думок закликає нас Вікіпедія. Такі коректні дії є набагато ефективнішими і дієвішими, ніж образливі слова чи натяки у відповідь на їхні порушення. Кожна виважена констатація їх порушень, як ті краплі води, точитимуть камінь свавільності і двостандартності у Вікіпедії, і рано чи пізно адміністратору все ж стане сором ображати своїх опонентів, особливо, такими образами, на які і Ви і інші користувачі звернули увагу, або стане соромно однобоко застосовувати Правила Вікіпедії до одних порушників, всепрощаючи іншим, чи самому собі. Бачите, вже ж був у нас «гранітний» адміністратор, однак, якого усунули від цієї роботи. Він своїм яскраво вираженим свавіллям кидав тінь на увесь адмінкорпус. Наведу маленький приклад. Тут деякі користувачі намагалися Вас повчати – що Вам краще робити у Вікіпедії, мол, «писати статті, а не теревенити із адміністраторами». Написали би Ви таке комусь із них – Вам таки точно щось би та заробили. Вам би стало легше? І, якщо можете, навчіться прощати. Ви у цьому разі і забудете про це, а вони так і ходитимуть із своїми порушеннями і образами, як із каменем за пазухою. Так, що, як у нас кажуть, «мотай на вус і май муху в носі»! Не розцініть це як менторство. І особливо не переймайтеся — те, чому тут Вас намагаюся повчати, сам не завжди можу осилити. Занесе і мене - осмикуйте, не встидайтеся, буду вдячний, , --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:46, 16 лютого 2018 (UTC)Відповісти
І ще, трохи компліментів укрвікі
Хтось розумний сказав, що все пізнається у порівнянні.
Наприклад:
УкрВікі на голову вища більшості українських ЗМІ, як по якості так і по грамотності.
Адміни укрвікі - є святими людьми у порівнянні, наприклад з деканом провідного юні України https://www.youtube.com/watch?v=m_pYXVndpbc ,який соромиться розмовляти українською мовою і не може зв'язати двох слів.
Найсвіжіший коментар: 6 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Добрий день. В результаті обговорення вам було встановлено додаткове обмеження на редагування простору Вікіпедія. Це обмеження, як і попереднє може бути знятим за вашої обіцянки не переслідувати користувачів, натомість просто редагувати Вікіпедію і вступати в обговорення, які стосуються лише редагування Вікіпедії, а не зачіпають користувачів та їхні особистості. Я ще раз підкреслюю, це обмеження може бути знято за наявності домовленості з вами. Можете звернути увагу на пункт "алгоритм" на цій же сторінці -- ви там нічого не відповіли, як і не відповіли на жодні пропозиції вести з вами конструктивний діалог. Але алгоритм можна ще зробити. (я бачу ви не вірите, але повірте, будь ласка, вам ніхто на справді не бажає зла. Користувач Dzyadyk добре описав ситуацію. За відсутності постійного неконструктивного флуду та флейму, за вашої обіцянки його не заводити, вам анулюють ці обмеження) --Helixitta (t.) 14:33, 21 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Dzyadyk
Найсвіжіший коментар: 6 років тому22 коментарі2 особи в обговоренні
Звісно, при обговоренні термінів абсолютно недоречно згадувати будь-якого користувача Вікіпедії. Тим більш це заборонено, за переслідування щойно отримано ще одне надзвичайно сильне обмеження.
Цю помийницю відкидаємо, виявляється, там слова биатлон, бикса, благонамеренный є, схиблені хворі писали, див. wikt:ru:бикса. Не обговорюємо.
Україна не Росія, і українська мова це не російська мова. В українській мові є багато слів, однакових з російськими, але які мають інше значення. Є запозичені з інших мов слова, які в українській мові отримали інше значення.
Помилковим є також посилання на будь-які книги, які пояснюють значення слова у російській мові.
Вікіпедія не є ВП:АД, тому що її статті може редагувати будь-хто, зокрема вандали або хворі, схиблені люди.
У російській Вікіпедії, на відміну від української, ці питання не раз розглядалися у серйозних і бурхливих дискусіях.
Отже, посилання на ru.wiktionary та ru.wikipedia є помилковими.
Україна — не Росія і українська мова — не російська. Згода. Наприклад, укр. уродливий — не рос. уродливый.
Але те укр. слово — переклад відповідного рос., без жодних застережень (див. хоч паперові, хоч електронні перекладні словники). Тобто те слово має однакові значення в обох мовах.
Через це тут можна робити посилання на рос. книги.
Бери інформацію з чистих джерел. Потрібно на нюх відчувати чисті джерела, і затикати носа перед помийницями. "Ті місця в рос вікі за цілий рік не змінив ніхто". Так то ж росвікісловник, ці джерела не всім там тхнуть, там що, норма, пригадую, там вважають, що пропаганда (Геббельса) та проповідь (Нагірна) це синоніми. Що поробиш. Чом ти не очистиш його? Як буде час, я почну, ти допоможи мені. — Юрій Дзядик(о•в)08:51, 2 березня 2018 (UTC).Відповісти
Можливо, і не було би обмежень, якби писав, як щойно. Якби відразу було б*і*, а не так, як раніше. Якби відразу були посилання на чисті українські джерела, а не російські помийниці. Нагадаю казочку, як Івасик пив брудну воду, і на козла перетворився. Миколо, ми усі гаряче і щиро бажаємо, нехай у тебе, як у казочці, теж буде щасливе закінчення, хепі-енд. Бери інформацію з чистих джерел, а не з брудних калюж. Потрібно на нюх відчувати чисті джерела, і сахатися помийниць, якщо тхне, усі виштовхують і ганяють подалі. — Юрій Дзядик(о•в)08:51, 2 березня 2018 (UTC).Відповісти
[*[Біло*зерська Олена Леонідівна|Олена Біло*зерська]*]? Я її добре знаю. Не вірю! Невже? Цитую повністю: «Ледь згадала: справді, під час розмови зі мною він сказав комусь убік страшний матюк «блін» :) » Миколо, невже ви дійсно не здатні розуміти, що автор пише чорним по білому? Звертаю увагу на знак « :) », він відразу наче ставить "страшний матюк" у лапки, і підтверджує, що Олена в дійсності не вважає це слово лайливим «Дякую, я дуже зворушена, але я не чула ніякої лайки…», «Ледь згадала», «дійсно зворушена». Ну ось, підтвердження, 6 березня у неї читаємо: "Іди на...й!!!" і коментар "Гумористична картинка, ілюстрація до цього тексту, повинна стати реальністю". Та невже вона проти лайки??? — Юрій Дзядик(о•в)16:11, 16 березня 2018 (UTC).Відповісти
Dzyadyk. Щодо теми «Тролінг» на Вашій СО. Пор. значення того слова тролінг і того ж слова на цій СО, див. дописи Jphwra за 13:09, 14 червня і 11:07, 15 червня (тобто ще раніше, ніж на Вашій СО), також мій допис за 13:32, 14 червня 2018.
Те слово тролінг від Jphwra на обох СО розглядаю як фальсифікацію / брехню / різновид сваволі / причину, аби присікатись.
Володимир відповів мені дуже швидко, 29-го об 11:02, приватно у Месенджері.
Щодо байки «Вовк та Ягня» повністю згоден. Це наслідок того, що у нас досі діють (часом неофіційно) кальки російських правил, зокрема ВП:НВА. Я запропонував перехід на європейські правила. По суті, це буде скасування успадкованого від росвікі "кріпосного права", унеможливить сваволю адміністратора над дописувачем. — Юрій Дзядик(о•в)17:48, 31 липня 2018 (UTC).Відповісти
Dzyadyk. Дякую за підказку про 19 липня. Міг і сам виявити, але не знав. Можливо, Helixitta ще не прочитала...
Не всі слова-жаргонізм ненормативна лексика, але такі слова-паразити як це підпадає під поняття етикету та культури мовлення. Тому такі слова цензуруються в ЗМІ та по телебаченню (раніше це слово вставляли не тільки як емоційний вигук, але й замість вульгаризмів). У даному випадку це слово можна замінити на "я в шоці"; "жаль" та їх синонімічних (що виражають такі почуття як здивування чи обурення) або знак оклику (наприклад, "Цікава тема ж!!!").
І стаття, і обговорення жах. Я вже говорив, стаття на історичну тематику не може писатися за версіями двох науковців, а також відкидати версію ЕІУ, Британіки та інших науковців. Мінімум у статті повинні бути шаблони-попередження
Згідно мовного етикету (про мовний етикет), це є порушенням етикету. У ВП:Е є слова як у вірші Ліни Костенко, «Будьте ввічливі». Ми всі люди, і повинні це розуміти що ми люди. Тож на це люди можуть закрити очі (це не образа персонального характеру і тому подібне, а слово-паразит). Але виправленню це підлягає. Відразу людина не може позбутися слова-паразита, тому адмінпопередження, бани не потрібні. Але прибирання з пояснення та прохання прибрати можливі (бо це слово можна розуміти двояко, це не слова типу "це саме" і подібне). Це є культурним розвитком людини, і нічого поганого в цьому я не бачу.
Суцільний жах становить все обговорення на тій сторінці. Особливо після підсумку. Тож я і згоден і не згоден зі словами. У тому обговорені потрібно було показати джерелами, де чітко була б розбити теорія Пріцака, та показати думки наукового світу про цього науковця. Те що робилось на тій СО було ОД. Бо цього немає у того, чи того науковця не має відношення до того що є в іншого науковця. Потрібні чіткі джерела, що праця цього науковця не сприйнята науковим світом як достовірна. --くろねこОбг.15:27, 23 лютого 2018 (UTC)Відповісти
AlexKozur. Слово те — „брутальна лайка“ ([[700]]). Той вигук порушує етикет. Helixitta порушує етикет (ВП:Е), згода ?
Я не знаю чому користувач не зреагував, але наразі голосування вже завершене. Не впевнений, чи так голос може бути зарахований. Голосування відбувається все ж на сторінці ВП:ЗПА, а отже якщо ніхто не переніс ваш голос, він не буде врахований. --VoidWanderer (обговорення) 13:16, 28 лютого 2018 (UTC)Відповісти
Як я вже казав — без вказання голосу у відведений термін на відповідній для цього сторінці ВП:ЗПА навряд голос є валідним. Тому якщо ви бажаєте бути впевненим, голосуйте задовго до кінцевої дати, і дайте знати кільком особам. --VoidWanderer (обговорення) 13:38, 28 лютого 2018 (UTC)Відповісти
А SitizenX вибачався хоч 1 раз? Чи можливо глузуючи з тих, хто обрав ст. про екранізацію Верна? Я ще після попередження відписав, що краще поговорити в мне на СО, але користувач не зробив цього тому я написав йому на СО.
LeonNef. А якщо без „мабуть“ ? Користувач тільки зареєструвався, перевіряючи наступну реакцію адміністраторів.
Хіба він «тільки зареєструвався»? Я бачу, що дата останнього редагування сторінки користувача аж о 18:08, 12 лютого 2015, а отже він уже більше трьох років, про що свідчить і статистика відвідувань сторінки, і абсолютного ніякої активності за весь цей час: Лічильник редагувань. І тільки зараз з'ясувалося, що є такий користувач? (Як і неактивний три роки Блінчик, а Ви кажете, що інший користувач з подібним початком імені відсутній).--LeonNef~обг13:07, 12 червня 2018 (UTC)Відповісти
Наче все сказав, уточню: Активність => Прохання переіменувати/Змінити підпис => Інші заходи. Наразі щось робити немає потреби, так як при вилученні, сторінка все рівно така буде. Також, вже все описано у правилах, переливати з пустого в порожнє, чи залогіниться він чи ні, сенсу мало. — Alex Khimich13:18, 12 червня 2018 (UTC)Відповісти
Дякую. А стосовно таких користувачів, приклади яких я навів, треба робити ревізію. Бо, як розумію, цим ніхто не переймався, і тому можна знайти (а, це дуже легко) таких, як не заблокований вже два роки Жо**нюх--LeonNef~обг14:23, 12 червня 2018 (UTC)Відповісти
Дивна ви людина. Особисто я ініціював закріплення у правилах для людей з таким статусом як ваш можливість голосувати, тепер маю тролінг та якісь дивні запитання. Бувайте. — Alex Khimich14:41, 15 червня 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю. Про перенаправлення нічого не скажу, не знаю. Щоб сказати, треба дослідити тему. Зараз організовую ВікіТиждень Південно-Східної Азії, готую 2 статті у добрі, дописую кілька надкоротких статей, нема часу та натхнення зануритися в мовознавчі деталі.
Перше редагування порушує правила ВП:НДА та ВП:НГП. Після того, як спільнотою прийняте рішення на ВП:ПС, рішення не було оскаржене, спроби підірвати його в тілі статті є відволіканням користувачів, провокацією війни редагувань, деструктивною дією. Друге редагування прямо правил не порушує, але знімати Шаблон:Джерело без додавання джерела, на мою думку, є неконструктивним. Втім, ці редагування нема сенсу розглядати поза контекстом інших дій користувачів.--Brunei (обговорення) 17:50, 25 червня 2018 (UTC)Відповісти
Пане Миколо! Це що, принцип «око за око, зуб за зуб»? Цей принцип неактуальний і приблизно 2018 років був замінений іншим. Однак, загалом, вітаю із отриманням дозволу виходити на «прогулянки» по власній сторінці обговорення. Ваш голос почув і переношу його куди просили. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:53, 19 липня 2018 (UTC)Відповісти
«Ой, не кажіть, куме!» (це я за принцип). Хоча, я прекрасно все розумію і нічого проти Вашого вибору і проти Ваших аргументів не маю. Тут кандидата усі хвалять, і я не втримаюся. Не розцінюйте мої слова як агітацію, однак Ваш тезка (пан Микола) у свій час двічі був не допущений до адміністраторської роботи. Якщо переглянете архіви його номінацій, то помітите того, хто найбільше його не допускав, хто звертався до нього із зверненням (цитую) «Без поваги до Вас». Однак, попри такі обставини, пан Микола все ж підтримав номінованого у його скрутну хвилину. От Вам новий і актуальний принцип. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:59, 19 липня 2018 (UTC)Відповісти
Ну раз і мене тут згадують і обговорюють і ще й пінгують! ;-0 Ок. Просто поясню. Чому ТАК проголосував? Ну, на мою скромну думку, ситуація виглядає так - Jphwra захотів навести лад у нашій вікі. АЛЕ, враховуючи байдужість адмінів і агресивність деяких користувачів (деяких він блокував, потім їх або розблоковували або інші адміни йому на це вказували і він їх сам розблоковував). КОРОТШЕ кажучи та катавасія добряче дістала Jphwra, він рознервував, наробив помилок, далі почав волати, щоб інші адміни звернули увагу - вони або не досить активно звертали уваги або й.. Закінчилося тим, що він то казав, що покине вікі, то знову повертався, аж поки не оця остання номінація (я йому неодноразово рекомендував САМОМУ піти - він мене ХІБА послухав?! ;-( просто тер мої повідомлення, як й інші.. БЛОКУВАВ свою сторінку Обговорення. Нікк, здається, її розблокував, але Jphwra ЗНОВУ заблокував - типу МОЯ, що хочу, те й роблю!. Я навіть не рахував скільки він разів йшов і повертався. Я навіть йому вже написав - АБО йдіть вже (!) мужньо, або заберіть шаблон і тоді пишіть, а то ну якось супермеганепослідовно - пішов і далі строчить! ;-0 8-0 Він і те витер. Щось писав ще. Щось знову тер. Сторінку ЗНОВУ свою видалив! ;-0 Ну... Може вернеться. Через місяць. Або тиждень. Може.. Багато ж народу і кинуло. Бучач он мені писав у сербській про хорватську... ) Ок. Може не дуже коротко. І я не у всі моменти влазив - чесно, не дуже то й цікаво було. Просто він і мені іноді писав. Я свою сторінку не тер. Можете глянути. --Nickispeaki (обговорення) 22:18, 19 липня 2018 (UTC)Відповісти
Підсумую. Jphwra у цій ситуації виглядав і як зацькований, і як знервований. Більше друге. Тому я так і голосував, щоб дати йому надію і шанс. (ще згадаю, я ТАК само голосував за Максима Підліснюка, хоча його теж останній раз зняли!) Ну не вийшло! ;-( ЧОМУ він (Jphwra) САМ не пішов ... Не заспокоївся... Для мене це питання. Іноді просто ТИХО піти важливіше, ніж будь-що інше! І тоді б (хто у нас - Бруней чи Басіо? Чи ГрінЗеро? йшли і поверталися! ЧОМУ б йому так було не зробити?! От у чому питання!) все може б інакше склалося. Та бог з ним! Захотів покинути - хай кидає! Це ЙОГО вибір, який я буду поважати в любому випадку! Йому вже чимало людей писало, щоб вертався - захоче - вернеться. Я в курсі, що за рік десь чоловік 100 кидає писати укрвікі і чоловік 150 -200 ПОЧИНАЄ писати! Поки що БІЛЬШЕ приходить, а менше йде. Це добре. Принаймні поки що це так. Але треба робити все, щоб все менше людей уходило і більше приходило. :-) --Nickispeaki (обговорення) 22:18, 19 липня 2018 (UTC)Відповісти
Nickispeaki. Дякую за допис. Я написав учора „передусім“, тобто не тільки через Jphwra.
Щодо Jphwra. Після своїх літніх „дій“ (і раніше) хай буде, якщо захоче, звичайним користувачем хоч би років 5.
Щодо Вас. Ще до свого голосування заглянув на Вашу ОС. Як людина Ви наче добрі, тобто як адміністратор не будете робити того, що робили такі, як Jphwra. Але Ви ніби не помітили того жахливого свавілля Jphwra, тобто можете не помітити сваволі адміністратора. Попередньо свій голос залишаю. Микола Івкі (обговорення) 12:14, 20 липня 2018 (UTC)Відповісти
Добре. Дякую за пояснення. А щодо свавілля... Якщо побачите - дайте знати! Я деякі речі адмінів теж не розумію. І за ними теж іноді треба контроль. Більше навіть - якщо ми будемо єдиними фронтом іти, тобто разом, це і буде найкращим варіантом. Тобто в першу чергу - співпраця. Взаємодопомога.--Nickispeaki (обговорення) 16:35, 20 липня 2018 (UTC)Відповісти
Nickispeaki. Моя особиста думка, що коли б, завдяки і Вашому голосу, Jphwra залмшився адміном, (й додались послідовники), то кількість тих, хто кинув пмсати, швидко назлоганяла б тих, хто почав. Але коли приходили б зелені новачки, то полишили б Бучач-Львів, Зенко Когутяк тощо. Зоештою, і я сам подумував, при таких то адмінах. --ROMANTYS (обговорення) 16:50, 23 липня 2018 (UTC)Відповісти
Lystopad. Добридень ! Щодо [[707]]. Цитую. „Брати участь у виборах арбітрів можуть лише користувачі, які мають на момент початку голосування не менш як 300 редагувань та стаж редагувань не менш як 90 діб (далі — «кваліфіковані користувачі»)“ (ВП:ВАК). На підставі цього, на мою думку, стаж редагувань — час від першого редагування (не від часу реєстрації). --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 28 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Приємно отримувати подяки, але за таке не дякують. Я скажу Вам – та нема за що – бо не міг же я проголосувати за «вовка у овечій тозі» (за заядлого порушника Вікіпедії у мантії її арбітра). Та й факт подяки наводить сумніви щодо нейтральності. Але можете цим не перейматися, . Всього Вам найкращого, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:10, 3 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
То Ви ще й таке пам'ятаєте? Я проголосував, та й забув. А голосував «проти» не тільки тому, що він Ваш «обідчик» (і не тільки Ваш), а у якості і адміністратора і арбітра приніс би набагато більше шкоди УкрВікі. Скільком початківцям відбив бажання дописувати в УкрВікі! ... (про решту й не кажу) Хоча я Вас і розумію, однак, (перепрошую за жарт) «побільше нейтральності», і не тільки до об'єктів суперечок у статтях (за що Вас і ціную і люблю), а і до користувачів — є ж і «ложка меду» у його внеску. Я ціную практично усіх дописувачів, і кожного — за щось своє. І, хоча Ви і у такому становищі приносите користь УкрВікі, я вірю і маю надію, що «темницы рухнут и свобода Вас встретит радостно у входа, и братья меч Вам отдадут» --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:42, 5 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Mcoffsky. На ВП:ЗПА голосую „проти“. Глянув Ваш внесок. Ви не активні там, де адміністратори мають бути активні.
Доброго дня. З огляду на політичну анжованість даної сторінки та переведення її на трибуну. Я бачитиму вашу пінги до 1 липня 2019 року (тобто не читатиму дану сторінку). Вибачте, але мені не хотеться це навіть бачити. --『 』Обг.12:52, 7 квітня 2019 (UTC)Відповісти
AlexKozur, «не хотеться це навіть бачити» — не насилуйте себе, зробіть вигляд. що не помітили пінгу, або помітили та були дуже завантажені іншою суперважливою адмінською роботою. Це ж всього лиш один голос… Хай інші перенесуть, котрі вільніші. А то Ви ніби голос й перенесли, але дані голосувань не оновили. --ROMANTYS (обговорення) 13:33, 7 квітня 2019 (UTC)Відповісти
По-перше, Ви порушили ВП:Е. По-друге, такої роботи немає. По-третє, там три заявки без мого голосу. По-четверте, дякую, що оновили. --『 』Обг.13:45, 7 квітня 2019 (UTC)Відповісти
Jphwra. Через відсутність відповіді і вибачень за багато-багато блокувань зареєстрованих користувачів з порушеннями 2017 і 2018 на ВП:ЗПА голосую проти.
Tespaer. Пишу ширше. Вас я заочно не знав. Щоби краще узнати, переглянув дописи там, де повідомив. Ваші дописи там майже відсутні. Тобто нині Вас я заочно не знаю. Якщо не знаю, то підтримати не можу. Маю надію, пояснив достатньо. Микола Івкі (обговорення) 12:54, 21 травня 2019 (UTC)Відповісти
Дякую, прислухаюсь до вашої поради в майбутньому. Поки що у мене була потреба у запитах на сторінку захисту статей, які часто вандалили, але відчуваю, що під час номінації вже з'явилась потреба звернутись за допомогою до адміністраторів. --Tespaer (обговорення) 00:05, 22 травня 2019 (UTC)Відповісти
Миколо, цілком можливо, на Ваш голос вплинуло і те обговорення яке я влаштував щодо джерел. До моєї свідомості «достукались» і я мушу визнати, що був неправий у тій критиці. А Tespaer навпаки продемонстрував хорошу витримку, реагуючи строго за процедурою. Можливо, Ви все ж переглянете свій голос. Я готовий буду допомогти і перенести голос в разі чого.--Aeou12:26, 23 травня 2019 (UTC)Відповісти
„заблокований усюди крім обговорень“. Можете глянути мій внесок — і переконатися, що й улітку були мої дописи до статей (не тільки до сторінок обговорень).
„блокували за підрив діяльності Вікіпедії“. Які мої дописи і слова були підрив діяльності Вікіпедії ?? Була сваволя адміністраторів.
Ми не мали вибору через неактивність спільноти. Якби ми не погодились, а разом із нами ще й YarikUkraine, який узагалі є бюрократом, то АК не назбирав би навіть кворум. Та й от навіть чотирьом людям не вдалося прийняти рішення по двох позовах — а що говорити, коли АК складається лише з трьох?
А Ваша помилка в тому, що Ви (як і ROMANTYS, як і деякі інші користувачі) підважуєте авторитет АК як інституції. Тут не справа в тому, хто туди входить, і наскільки коректними є ті чи інші рішення. Рішення можна уточнити, їх можна навіть скасувати, якщо на те є вагомі підстави. Можна прийняти правило, яке зможе нівелювати таке рішення АК — тоді арбітри самі подадуть до себе позов для перегляду якогось старого рішення. Але не підважувати АК як інституцію. Я це кажу саме як той, хто вже не належить до АК, а також не має наміру брати участь у наступних скликаннях (хіба що будуть довибори і жоден "прохідний" кандидат не погодиться). У цьому контексті поточна відсутність у мене статусу арбітра — це моя прерогатива, а не недолік. А те, що Ви називаєте «погрозою» — можна назвати також «ультиматумом», але найкраще — просто «попередженням». У будь-якому разі суть одна — я виконаю те, про що попередив, якщо Ви та Ваші однодумці не зроблять висновки і не припинять деструктивну поведінку.
І ще одне. Не знаю, чи не даремно веду цю розмову, зважаючи на практику минулих обговорень, але зроблю оцю спробу. Бачив, що Ви багато Зеленського згадували, і мені спала на думку певна аналогія. Уявіть собі, що Вікіпедія — це така своєрідна держава. Звісно, в нас інша форма правління — не демократія, в нас немає свободи слова (бо є ВП:ОД, ВП:Е, ВП:НО, ВП:НЕТРИБУНА тощо) і т. д. Але. От Зеленський — порушив уже декілька законів, порушив навіть Конституцію. Ще до виборів зневажив Президента як інституцію (я про його «бикування» в спілкуванні з Порошенком у студії 1+1). Після виборів зневажив Верховну Раду як інституцію, ініціювавши дострокові вибори без жодних на те підстав (про негативні висловлювання в бік Ради загалом, а також розстріл депутатів у серіалі я вже не розводитимусь). Думаю, що й Конституційний суд зневажив би як інституцію, якби той прийняв інакше рішення по тому розпуску ВР — бо ж у нього є на це право — за нього ж проголосувала безпрецедентна (в нашій країні) кількість виборців. Адже так? Отож. ВП:5О — наша конституція. ВП:Правила і настанови - наші закони. Адміністратори в цій уявній «грі» є лише дрібними фігурами — скажімо, працівниками якихось служб впорядкування, максимум — дрібними чиновниками. Роль ВР та Президента, я б сказав, виконує Спільнота укрвікі, а також Фонд Вікімедіа. Це — інституції, рішення яких оскарженню не підлягають. Їх можна змінити, замінити, скасувати шляхом відомих процедур — через обговорення чи голосування, під час номінацій чи прийняття тих чи інших правил. Зрештою, будь-яку адміндію конкретного адміністратора можна скасувати за рішенням спільноти. Натомість Арбком — це інституція, яку створила спільнота. Арбком — це, можна сказати, Верховний і Конституційний суд водночас. І зараз Ви цю інституцію намагаєтесь підважити, а заразом із нею — і саме рішення спільноти, ще й робите це неприпустимим методом — тим же, яким користувалася й команда Зеленського — навішуванням ярликів, зневагою до рішень як спільноти, так і самого АК, у певному сенсі навіть переслідуванням тих, хто те рішення підтримує (приклад — номінація Tohaomg на ВП:ЗПА, де Ви з ROMANTYS проголосували «проти» лише на підставі того, що точка зору номінанта збігалася з рішенням АК).
Для розуміння базових принципів функціонування Вікіпедії іноді наводиться досить наочна паралель із державою — спільнота Вікіпедії під час процедури прийняття правил і настанов порівнюється із Законодавчою гілкою влади (парламентом), адмінкорпус — із Виконавчою гілкою влади, Арбітражний комітет — із Судовою гілкою влади.
Так от, особу адміна в складі АК я сприймаю як тиск виконавчої влади на судову, а теперішнє неоголошення виборів адмінами-бюрократами та пропозиції Нікка перенести вибори на травень наступного року — як спробу виконавчої влади вікі взагалі знищити судову. Щось подібне зараз відбувається і в реалі, достатньо подивитись рішення судів після виборів Президента. --ROMANTYS (обговорення) 06:18, 30 липня 2019 (UTC)Відповісти
Submajstro. „Адміністраторами можуть стати користувачі, які мають на момент висунення: [...] щонайменше 3 місяці досвіду редагувань“.
Goo3. На ВП:ЗППА голосую „за“. Goo3 блокує зареєстрованих користувачів з порушеннями (наприклад, останні блокування від Goo3 користувачів Mykola Kucher, Antyvyznachnyk23, Ralvovkas не мали посидань на дописи порушень / „порушень“).
Так у вас ліків немає. А я такий білий і пухнастий, що кожний з плямками наровить мене заплямкати. А я все рівно білий і пухнастий. Вам теж бажаю бути білим і пухнастим. І не давати чорним птахам затьмарити ваше родинне дерево. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 13:36, 30 червня 2016 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 6 років тому11 коментарів6 осіб в обговоренні
Вас заблоковано на 7 діб за багаторазові переслідування користувачів, ігронування попереджень, продовження порушень після введення обмежень. Можливість редагування сторінки обговорення також заблоковано через те, що порушення відбуваються саме тут. --yakudza12:31, 5 квітня 2018 (UTC)Відповісти
Шановний пане адміністраторе. Мене вразило ваше рішення про блокування користувача із мотивуванням «за переслідування». Користувач на цій сторінці висловився про те, що той «лайливий вигук» є таки лайкою, провів скрупульозні дослідження та навів достатню кількість аргументів із посиланнями на АД. Він із своїх мотивів звертався із цієї сторінки до багатьох користувачів для того, щоб отримати оцінку, чи поділяють вони цю думку. Частина користувачів відповіла на звернення. Звернувся і до вас. Ви ж його звернення проігнорували, а натомість писали на цій сторінці попередження про буцімто «переслідування». Такі дії є неодноразові. На цій сторінці вже не один користувач писав саме для вас, що переслідувань з боку користувача він не вбачає. Я також не вбачаю. Разом із тим, наведу вам цитату із статті Вікіпедія:Не переслідуйте користувачів:«Адміністратор при виконанні своїх обов'язків не може керуватися своїми особистими симпатіями чи антипатіями, своїми перевагами що не мають відношення до проекту і правил Вікіпедії. Зокрема, переслідуванням користувача можуть вважатися систематичні необґрунтовані або слабко обґрунтовані правилами Вікіпедії, а також надмірно тривалі блокування користувача або погрози застосування такого блокування, а також блокування з боку адміністраторів, з якими учасник знаходиться в конфлікті. Обґрунтованість або необґрунтованість блокування в подібних випадках встановлює Арбітражний комітет. Переслідування користувача з використанням адміністративних повноважень може служити підставою для позбавлення користувача-адміністратора статусу «адміністратора» (sysop).». Прошу надати обґрунтовані пояснення цього мотивування, як адміністратора, який прийняв таке рішення. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:39, 6 квітня 2018 (UTC)Відповісти
В адмінкнайпі було декілька обговорень дій Миколи, і такі дії були визнані переслідуваннями. Попереджень про можливе блокування навіть з мого боку було декілька. Тим не менше, він продовжував і при чому не тільки з цими "блІнами", чого варте смикання користувача Ходаков з порушеннями ВП:Е у розділі вище. @Dzyadyk:, я можу розблокувати Миколу, якщо він припинить чіплятись до інших вікіпедистів. Але якщо буде повернення до старого, знову заблокую. --yakudza17:12, 7 квітня 2018 (UTC)Відповісти
ХРИСТОС ВОСКРЕС !
Вітаю із цим світлим святом! І Вас «воскресили», тож вітаю і з цим святом!
Див. «#Лайливий вигук». Коли назвете речі своїми іменами — і покараєте не мене, а постійну порушницю етикету (ВП:Е), неввічливу адміністраторку Helixitta ??
Пані Helixitta не вела себе неввічливо. Ви порушуєте цілу низку правил Вікі, в тому числі ВП:НПК та ВП:НГП, дозвольте процитую:
... «Гра з правилами» розглядається як деструктивна поведінка. Близьким за змістом, але не ідентичним терміном є буквоїдство, яке означає надмірно суворе, формалістичне слідування букві того чи іншого правила з метою порушити його дух. Ще один різновид гри з правилами — пошук і використання «дірок» у правилах.
Свідоме і навмисне введення в оману щодо дій або намірів іншого користувача або користувачів з метою представити їх такими, що порушують правила, поводять себе некоректно, зловмисно, деструктивно чи заслуговують санкцій;
Свідоме застосування тактики «агресивної наполегливості» — активне засмічення дискусії повторюваними аргументами, вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими, для перешкоджання виробленню консенсусу в обговоренні, для змушення інших користувачів погодитись на власне, персональне бачення якогось конкретного користувача (нав'язування цього бачення), або для перешкоджання виробленню та прийняттю рішення, яке ґрунтується на правилах Вікіпедії;
Використання правил Вікіпедії для того, щоб створити помилкове враження, наче якийсь користувач порушує правила або має злі наміри, на основі «доказів», які самі по собі є зловмисною некоректною інтерпретацією цілком сумлінних дій користувача. Найчастіше такі дії кваліфікуються як порушення ВП:ПДН стосовно цього користувача. Зокрема, систематичні, повторювані необґрунтовані «попередження» про порушення правил, яких (порушень) насправді не було, можуть розглядатися як порушення правил етичної поведінки.
Правила Вікі справді чітко декларують ввічливість. Але це ввічливість у першу чергу між користувачами Вікіпедії, а також неприпустимість явної нецензурної лексики. Все решта — це вже питання особистої чутливості різних користувачів. Якщо у адмінкнайпі був попередньо досягнутий консенсус, що ваші дії, пане Микола Івкі, є безпідставним переслідуванням, значить треба виходити з цих реалій. --VoidWanderer (обговорення) 12:38, 10 квітня 2018 (UTC)Відповісти
VoidWanderer. Тут не переслідування і не гра з правилами, а остаточне вияснення ввічливості того вигуку.
Хочете сказати, що той вигук ввічливий ?!
Хочете сказати, що той вигук можна дозволяти хоч би на сторінці користувача ?!
Слова „Будьте ввічливі“ (ВП:Етикет) стосуються всіх дописів користувача (також і на сторінці користувача).
Чесно, не знала, що означене слово є евфемізмом до більш лайливого, тому припускала його вживання для загальної оцінки предметів. Але по відношенню до людини вживати його неприпустимо навіть в м'якому розумінні. Якщо пані Helixitta адресувала його вам, то це неввічливо і є порушенням етики. Однак мушу зауважити, що заблокували вас «за багаторазові переслідування користувачів, ігнорування попереджень, продовження порушень після введення обмежень». Ви також не взяли до уваги рішення, прийняте щодо вас в адмінкнайпі, тому певною мірою блокування заслужили. Більш точно сказати не можу, оскільки не маю можливості дослідити витоки проблеми. --Nina Shenturk (обговорення) 16:08, 10 квітня 2018 (UTC)Відповісти
Це слово є порушенням мовного етикету навіть якщо використане не до людини. Якщо це слово використане до людини, то це є порушенням ВП:НО. Це Ви можете почитати в будь-якій книзі про етикет. Це слово є жаргонізмом та ефреїзмом, що раніше використовувалося для заміни лайливих слів. А серед лайливих слів також є вигуки. А нині здебільшого має більш негативне значення через русифікацію. Усе інше лише питання удосконалення людиною мовного етикету. Також є деякі Ваші висловлення, які також порушують мовний етикет. Щодо блокування я не знаю, що сказати, бо я не бачу дифів. --ЧорнийКітОбг.17:18, 10 квітня 2018 (UTC)Відповісти
Стосовно перейменування статті «Текумсе»
Найсвіжіший коментар: 6 років тому6 коментарів3 особи в обговоренні
Доброго дня.
Ви перейменували статтю Текумсе (фільм) на Текумсе. Мотивуючи тим, що досить одного слова. Але насправді «Текумсе» - це реальний історичний персонаж, про якого, на жаль, ще немає статті в українській вікіпедії. Тому логічно, що стаття таки має називатись «Текумсе (фільм)», а про цю персону колись буде стаття під назвою «Текумсе».
Взагалі-то я започаткував цю тему стосовно уточнення «(фільм)». Я знаю, що є обидва варіанти. Який більш розповсюджений - не досліджував. Можливо, саме «Текумзе». Але це ще треба уточнити. І також напевно слід врахувати, що ім'я вождя потрапило до нас з англійської мови, а назва фільму - з німецької. Не знаю, наскільки це суттєво, але слід і це мати на увазі при дослідженні. --V Ryabish (обговорення) 17:09, 14 травня 2018 (UTC)Відповісти
На мою думку, треба перейменувати на «Текумзе» чи «Текумзе (фільм)». Назву «Текумсе» залишити для особи, бо посилання на статтю про фільм замість статті про індіанського вождя буде вводити читачів в оману. --В.Галушко (обговорення) 14:24, 18 травня 2018 (UTC)Відповісти
Різне 7
Найсвіжіший коментар: 6 років тому67 коментарів3 особи в обговоренні
Про Грінченка, фонетику й Караванського
З Вашого дозволу починаю новий розділ, бо «Різне 6» вже переповнений. Хотілося б зробити кілька коментарів до «Секретів української мови» С. Караванського. У розділі «Калічення» автор стверджує: «Не зміг „втриматися в сідлі“ і український прикметник кухенний. Калічники-уніфікатори переробили його на кухонний. Словник Грінченка фіксує лише одну форму: кухенний. Логічність цієї форми неважко бачити з такої схеми: злидні — злиденний, пісня — пісенний, плісня — плісенний, сотня — сотенний, стайня — стаєнний, отже й кухня — кухенний». Все начебто так, але… Як бути з наявністю слова «кухонні» у повісті «Голодна воля», написаній у 1870-ті? Невже і Панас Мирний калічник-уніфікатор? Спробуймо розібратися. Оскільки там випадне «е», логічно припустити його походження як вставного (версія про первісний [ь] сумнівна, бо відсутнє очікуване пом'якшення). Вставними можуть бути як «е», та і «о». Так чому в російському (і зросійщеному) варіантах «о», в українському — «е»? Якщо «кухенний», за логікою в родовому множини має бути не «кухонь», а «кухень». Може, річ у вимові звука [х]?
Питання:
Як правильно буде родовий відмінок множини слова «ворітня»: «воротень» чи «ворітень»?
Як передати відповідно до вимог правопису рос. Озёры, Озёрск, Озёрский округ (від Озёры), Озёрский район (від Озёрск)? У нас чомусь передане по-різному, незважаючи на те, що оригінальне написання однакове. --В.Галушко (обговорення) 13:44, 20 травня 2018 (UTC)Відповісти
Моя думка. Явище г, к, х. Також сукня, поверхня ([[713]]).
14 травня Ви повідомляли, що на СО Professor Senkler мене згадали. Так, Yasnodark зауважив, що «Та якщо хотіли ви той статус, то треба як пан Галушко раз за разом штурмувати ту вершину…». Справедливо, патрульним нелегко стати, якщо в тебе поки мало вправності в мові, якщо маєш непростий характер, і якщо нема покровителів. На жаль, деякі патрульні, отримавши статус, забувають про свої обов'язки й необхідність самовдосконалювання. --В.Галушко (обговорення) 18:03, 22 травня 2018 (UTC)Відповісти
Чи не здаються Вам неоковирними сполучення «у важкій вазі», «дзвін дзвона»? Це очевидні кальки з рос. в тяжелом весе, звон колокола. Чому б не замінити на «у великій вазі» (великоважник), «биття/голос дзвона»?
У СУМ-11 є слово «перемігший», але ця лексема може бути штучною, створеною для перекладу рос. победивший. Іноді трапляються випадки, коли зворот «той, що переміг» є важкуватим. --В.Галушко (обговорення) 15:52, 6 червня 2018 (UTC)Відповісти
Чому восени, якщо осінь (з м'яким [н]), і навесні, якщо весна (з твердим)?
20 грудня того року Ви питали, чи є слова ум, (в)ухо, ява, англ. awake давніми родичами. Побіжно вивчив словники, можу сказати, що ні. Праслов'янське *umъ утворене за допомогою суфікса -mъ від кореня *u, що сходить до пра-іє. *au-. Можливо, споріднене з ява. Вухо походить через праслов. *uxo від пра-іє. *aus-, *ous- (пор. лат. ausculto). Англійське awake утворене доданням приставки a до кореня wake, що сходить до пра-іє. *weǵ-. --В.Галушко (обговорення) 16:36, 6 червня 2018 (UTC)Відповісти
Чому пригода саме в Татарстані ? Думка потерпілої невідома. Як написано у правилах, невідомо. Що було б, якби, теоретично, дзвеніло плаття ?
Тавтологія (не бажане).
СУМ-11 створено в часи Союзу (наближення до рос. мови). Деякі негаразди звідти перейшли в СУМ-20.
В українському розділі панує безграмотність: ми не маємо навіть передавати слов'янські назви відповідно до вимог правопису, досі тільки й навчилися, що транслітерувати російські варіанти. Моя пропозиція Вам: якщо Ви не готові створювати нові статті, чи не обтяжить Вас робота з виправлення безграмотних назв? Для початку: Шаблон:Табор (округ), Шаблон:Страконіце (округ), Шаблон:Мост (округ).
Як правильно передати пол. Dąbie: Домбе чи Домб'є?
Щодо зросійщення лексики в СУМ-11 не все так просто. Там багато таких рідкісних слів, яких не знають багато україномовних. Не виключено, що колектив просто фіксував вживання слів у 1970-х роках, відповідно до цього вказував стилістику. Насправді, багато слів зі словника Грінченка в СУМ-11 не увійшли, але це не завжди можна пояснити прагненням наблизити лексику до російської: наприклад, серед вилучених слів такі псевдоросіянізми Грінченка, як «во́здух» і «табак» (замінені в СУМ-11 на «повітря» і «тютюн»). Треба мати на увазі, що лексичний склад мови постійно міняється, тому відсилання до старих словників не завжди доречні. Наприклад, російський словник Даля: там присутнє чимало помилок, пов'язаних, серед іншого, й з поглядами автора (дышло він подавав як однокореневе з дышать, ясень виводив від ясный). Мова повинна розвиватися, ніщо не має заважати її свободі. Якщо постійно осмикувати мовця, менторствуючи «так не кажуть», це призводить до застою, заскнілості, а мовці, яким заборонили творчо поводитися з мовою, шукають нових виражальних засобів в іншій мові. Отже, нема чого дивуватися, що з'являються суржикомовці і «мовні зрадники». --В.Галушко (обговорення) 22:31, 8 червня 2018 (UTC)Відповісти
Щодо безграмотності в укр. ВП вживаю вислів море помилок. Мій основний внесок — виправлення виявлених чужих помилок (також і в назвах).
Стосовно інциденту з Бучач-Львів і Новий Сонч: місцевий варіант «Санч» може бути архаїчною вимовою Sącz, оскільки ą первісно вимовлявся як носове [а].
Українське «в спосіб» — калька пол. w sposób? А «скільки-то осіб» замість «скільки-то чоловік» теж можна вважати калькою пол. osób? Вживання давньої форми родового множини чоловѣкъ (замість сучасного чоловіків) може бути староукраїнізмом.
У яку статтю можна помістити факт про перехід рос. близозоркий > близорукий?
Вітаю Вас, Миколо, після двотижневої перерви. Ситуація, скажу Вам, не райдужна. Я попереджував Вас про ризики Вашої поведінки, що можуть бути чреваті перервою в нашому спілкуванні, і не на кілька тижнів, а назавжди. Ваша стратегію слід визнати помилковою, згубною і безперспективною. Так, Ви праві, Українська Вікіпедія хвора, це ніхто не заперечує. Але замість того, щоб взяти участь у лікуванні, Ви тільки погіршуєте стан хворої. Я просив Вас допомогти з вичитуванням деяких навігаційних шаблонів і перевіркою назв статей, Ви не захотіли цього робити. Збирався порадитись з Вами щодо кількох мовних спостережень, та от забув, коли Вас не було. Також скажу, що чекав від Вас листочка, а Ви чомусь і не написали… Негарні справи. Ну, на цьому поки все. З повагою --В.Галушко (обговорення) 16:54, 20 липня 2018 (UTC)Відповісти
Спробуйте уточнити твердження зі статті Ярижка, що в пізніх версіях цього правопису ять використовували не для [і], а для [є], аналогічно вживанню цієї літери в російському правописі. Джерел мені знайти не вдалося.
Святослав Караванський пояснив мовні «ідіотизми». Автор писав у передмові: «Вилучаючи з мовного простору України питомі українські риси, антинародня влада хотіла прищепити населенню нехіть до своєї рідної мови. І цього вона досягла. Затим що українські книжки написано не українською мовою, а сталінською ярижкою, вони перестали цікавити читачів». На мій погляд, дещо спрощений погляд на русифікацію України й перехід населення на російську. Я не виявив значної відмінності між правописом словника Грінченка і сучасним правописом, а вся різниця між правописом 1928 року й сучасним полягає, насамперед, у передачі іншомовних назв і слів (г замість ґ, л замість ль, ф замість т, і замість е, що пояснюється давніми розбіжностями між східноукраїнською і західноукраїнською мовними практиками; при цьому в Грінченка нових запозичень такого типу майже нема), а також передачею фонетичних тонкощів (і замість ї на місці ятя, м'який знак у випадку позиційного пом'якшення, що пояснюється розбіжностями у випадку етимологічного і фонетичного принципів правопису). Сумнівно, що читачі відмовлялися читати українське через інші літери в деяких словах (пор. твердження сучасних латинізаторів української мови, що українською не читають тільки тому, що вона використовує кирилицю). Але Караванський не міг писати інакше: він постраждав від більшовицького терору і тому все, що мало стосунок до СРСР, було для нього уособленням зла.
Оскільки ми на маємо права на ОД, ми мусимо транслітерувати з піньїню: zh=чж, j=дз. А у вимові можуть розібратися хіба китаїсти.
Оскільки гідроніми мають у родовому відмінку закінчення -у/-ю, за винятком випадків, коли наголошується закінчення, то тільки «Кільмезю». В УЛІФ можливо помилка: у рос. мові слово жіночого роду.
Шановне панство, у поляків була група «Но то цо?», так я Вам також кажу Но то й цо? Хто як вважає правильним, той так і пише. Он, не менш шановані мною фахівці пишуть «аптобус», «донкрат», «палево», «вісі», «привіди». Ви запитали мене як писати правильно китайські слова українською. Я й дав Вам рецепт. Стосовно Мао Цзедуна робіть те ж саме, за тим же рецептом. Я не повторюватимусь і наведу те, що отримаєте в результаті:
Máo — мао
zé — цзе
dōng — дун
Так і пишіть, а все решта – то донкрати з вісталєтами та проффффффесорами, які й упорядкували, і не тільки УЛІФ, у якого помилок як у Сірка бліх. І нічого! Маємо «Ад» із начинкою «ОД». А якщо таки дійсно не полінуєтеся і пройдетеся усіма кроками мого рецепту (розіб'єте ім'я на окремі ієрогліфи), то навіть на рівні Гугла отримаєте натяк на те, що ж означає це ім'я. А навчитеся розбивати ієрогліф на окремі складові, то знатимете майже точно. А зрозумієте відношення китайця до навколишнього світу і особливості менталітету, то знатимете точно, але не обов'язково так, як батьки, які давали йому ім'я. Кожен ієрогліф має основне значення і купу інших. Ці значення залежать від багатьох факторів – від чергування ієрогліфів, від фонетичної вимови кожного з них, … Успіхів, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:22, 29 серпня 2018 (UTC)Відповісти
P.S. Пане Миколо! Бачите, який Ви популярний — прямо «на розрив»! Я не агітую Вас ні до якого проекту, але надіюсь, що Ви би змогли суттєво допомогти у такій справі: 1, 2, 3. (бачите, я ще й сам і «пальцем об палець»..., а Вас вже підбиваю) Іще розкрию Вам один секрет-жарт: Ви запитували про китайські звуки: «дж», «дз». Якщо поекспериментуєте із Вікіпедією та Гуглом, і будете шукати власні імена із звуками «дж», «дз» то у китайській Вікіпедії не знайдете таких, а китайця не заставите їх вимовляти. Та й якщо прислухаєтеся до власної української вимови цих звуків, то вважатимете себе наполовину китайцем. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:08, 29 серпня 2018 (UTC)Відповісти
В.Галушко. Biletsky Volodymyr. Я ж у засланні. Дописувати на чужу СО чи Вікіпедія:* мені програмно заборонено.
Глянув інші мови. Беларуская (тарашкевіца): Мао Дзэ-дун. Български: Мао Дзъдун. Latviešu: Mao Dzeduns.
Тобто моя самостійна думка, якій понад 20 років, не нова.
Щоб Ви були здорові! Сябри пишуть «вожик» замість «їжачка» і, взагалі, мало ще чого. Так що тепер, і нам собі «носа втнути» на їх манер? А серйозніше - якби був той Цзедун японським, то я й не проти. А так, поки він китайський — категорично проти Вашої пропозиції! Однак, якщо Ви наполягатимете, то сформулюйте пропозицію хоча б на своїй сторінці, а я вже її приткну куди треба. Творчих успіхів. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:13, 30 серпня 2018 (UTC)Відповісти
Миколо, заборона на редагування простору назв «Вікіпедія» не завадить Вашій участі в проекті. Головне — Ваша згода на створення і поліпшення статей з мовознавства.
Проект підтримую, але маю зауваження до назви. Пропоную слово Лінгвістика замінити на слово Мовознавство [Мовознавство (перенаправлення з Лінгвістика)].
За легендою, монастир отримав назву від речення Дмитра Донского «Сія вся угрѣша сердце моє». Якщо корінь грѣх-, то в транслітерації мало бути є. Із суфіксом складніше: пор. сиваський, але балхашський.
Запрошую до Вікіпедія:Проект:Мовознавство. Він ще не готовий, але якщо Ви згодні брати участь, я за довіреністю впишу Вас в число учасників.
У список учасників я Вас вписав. Сподіваюсь, що колись Ви знайдете час для роботи в основному просторі.
Передвиборне опитування кандидатів повинне завершитися до 15 вересня. Ви може сформулювати 2-3 питання всім кандадатам і я за Вашим дорученням розміщу їх на сторінці опитування.
Уточнення: форма Радонѣжь досить поширена в церковнослов'янських джерелах. Може бути й «Радонєж». Але тоді ми маємо поставити питання з правильною передачею Онега, Онежское озеро, що теж писались через ять. --В.Галушко (обговорення) 18:39, 12 вересня 2018 (UTC)Відповісти
В.Галушко. Може, Ви недогляділи ? Може, раніше, не до 15 вересня ? Див. ВП:Вибори арбітрів/2018.
Що сказати, прикро. Схоже, зараз я входжу в конфлікт з трьома учасниками. Під час виборів…
Так, чоловічий. Тип відмінювання на -ĭ. Оскільки в родовому відмінку ці слова мали закінчення -и, що для пізнішої мови було не властивим, потім слово путь перейшло в жіночий рід (3-тя відміна). --В.Галушко (обговорення) 14:20, 14 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Добридень! Пропоную приєднатись до місячника. Оскільки доповнювати статті Ви не можете, просьба глянути хоча б статтю Таз. Якщо щось у тексті здається недоладним, прошу виправити.
Зверніть увагу на Червонець. Чому в слові червінець наявний ікавізм, а в аналогічному за морфологією червонець ні? Очевидно, ікавізм почався до занепаду єрів: червоньць → червіньць → червінець. Так само й місток: мостъкъ → містъкъ → місток. Але як же бути з коток? Якщо другий о випадний, значить він єрового походження, отже, мало бути котъкъ → *кітъкъ → *кіток. Версія про пізнє запозичення виключається: Коток це персонаж українських казок і колискових пісеньок. --В.Галушко (обговорення) 12:41, 12 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Добридень ! За місяць ту статтю, мабуть, не поміняю.
Давайте покращувати статті. Це інтернет-енциклопедія, якщо у вас мало спілкування, то раджу спілкування перенести деінде. Останнє попередження, потім і Вас блокую за тролінг. Дякую за розуміння. --Jphwra (обговорення) 11:07, 15 червня 2018 (UTC)Відповісти
Jphwra. Вийшло, що прочитав тільки тепер. Виходить, що той допис Бучач-Львівнічого не порушує. Тоді Ваш наступний допис ([[721]]) порушує (маю на увагу і зміст, і коментар).
AlexKozur. Добридень ! І в назві заявки, і в самій заявці є слова „Переслідування користувачем“, „переслідувати мене за межами Вікіпедії“, „за переслідування“. Тобто, на мою думку, заявник наголошує на слові переслідування (та ще й за межами ВП). При цьому, можливо, непрямо розголошує особисті дані Бучача-Львова. Микола Івкі (обговорення) 11:23, 26 червня 2018 (UTC)Відповісти
пункт 5 ВП:НТЗ «а саме зловживанням ВП:АД і ВП:В, і дійсно можуть бути в певних випадках кваліфіковані як деструктивна поведінка і переслідування». Усе інше буде вирішувати ВП:АК, якщо звичайно позивач не скасує позов. А ваші слова є лише тиском на АК для зняття цього позову. --ЧорнийКітОбг.11:36, 26 червня 2018 (UTC)Відповісти
Будь ласка, припиняйте вишукувати порушення в чужих редагуваннях. Це не може вважатися конструктивною діяльністю у Вікіпедії. За останній місяць, окрім неконструктивних обговорень Ви майже нічого корисного у вікі не робили (було декілька редагувань, але вони не виправдовують такої діяльності). Пропоную зосередитись на роботі в основному просторі чи інших просторах, не призначених для обговорень, якщо не хочете отримати тривале блокування із вимкненням можливості редагувати власну СО.--Piramidion13:58, 3 липня 2018 (UTC)Відповісти
Piramidion. Чи мали тільки добрі наміри при переблокуванні мене ?? За що додали пів*години (09:23 -> 09:53) ??
Чому не покарали Jphwra через його переблокування мене ?
Чому заблокували мене з порушеннями: причин назвали багато, а пояснень — жодного ?
Щодо блокування — помилився, але зайвих півгодини Вам явно не зашкодять. Щодо Jphwra — блокування є заходом для запобігання подальшим порушенням, а не покаранням. Щодо пояснень — Вам пояснювали вже достатньо, але оскільки Ви відмовляєтеся слухати, ці пояснення є зайвими. Причини, вказані в описі блокування, призначені не для Вас, а для інших користувачів. Вас же неодноразово просили припиняти вишукувати порушення в дописах чи діях інших користувачів, але ви ігнорували ці прохання. Ба, Ви продовжували наполягати на наявності порушень, навіть коли Вам прямим текстом казали, що цих порушень там немає. Все це має ознаки переслідування тих чи інших користувачів. І це не є конструктивною діяльністю. --Piramidion13:08, 1 серпня 2018 (UTC)Відповісти
@Piramidion: Шановний, якщо Ви помилилися, то мало визнати, що Ви помилилися. Помилки потрібно виправляти. А що може означати для Вас фраза «… але зайвих півгодини Вам явно не зашкодять.»? Для мене така поведінка і висловлювання є неприйнятними як для простих користувачів, так і для адміністраторів.
Як розуміти Вашу фразу «Вас же неодноразово просили припиняти вишукувати порушення в дописах чи діях інших користувачів, але ви ігнорували ці прохання.»? Це таке у Вікіпедії є Правило, чи Ви вважаєте, що маєте право вказувати користувачеві, що йому робити чи що йому не робити у Вікіпедії? Я вважаю, що користувачі, які припускаються порушень без недобрих намірів, повинні тільки дякувати панові Миколі за те, що він звертає на них їхню увагу. Самі подумайте – адміністратор заблокував пана Миколу за, як на мене, сумнівні «порушення», причому, не Правил, а його вказівок. От і пан Микола вказує на те, що адміністратор вчиняє свої дії із явними порушеннями Правил, вимагає адекватних дій і до нього, і більше нічого. Я вважаю, що його намагання захистити себе таким чином не може оцінюватися як «тролінг». Також намагається звернути увагу на порушення, які той адміністратор вчинив по відношенню і до пана Дмитра. Людина прагне справедливості, так би мовити, «не подвійного застосування Правил». Перед Правилами усі повинні бути рівними. А йому висуваються звинувачення, що він «підриває Вікіпедію». «Вікіпедію підривають» двостандартні адміністратори. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:48, 2 серпня 2018 (UTC)Відповісти
Сказано було достатньо, нема чого тепер розводити пустопорожню балаканину. Користувач знає, що треба робити, щоб уникати як блокувань, так і навіть позбутися персонального обмеження. Але якщо вже відмовляється дослухатися спершу порад і прохань, а потім і консенсусних (бо було обговорення) вимог, то маємо те, що маємо. Не маю наміру товкти воду в ступі. Радійте, що наші правила — не такі як в англовікі (просто в нас редакторів значно менше, тому й стараємось якомога рідше застосовувати блокування), інакше як Микола, так і Дмитро вже давно були б заблоковані довічно. --Piramidion13:26, 2 серпня 2018 (UTC)Відповісти
Piramidion. Якщо переблокування було з помилкою, то треба вибачення попросити.
Якщо не хочете попросити, то заблокуйте себе на ті пів*години.
Коли блокували зареєстрованих користувачів без явних порушень ??
Тобто коли, зокрема, повідомляли дописи користувача, які містять порушення / „порушення“.
Ви розумієте поняття "неетичність"? У ВП:Е першим стоїть принцип "будьте ввічливі" — чи є ввічливим наполегливе згадування прізвища людини (ще й у виражено негативному контексті), якщо людина просить це прізвище не згадувати? Ще там є "пробачте і забудьте", якого ніяк не можете дотриматись ні Ви, ні Бучач-Львів, ні Jphwra. Але особливо я хочу звернути Вашу увагу, в контексті Вашої репліки про фах Jphwra і номінацію в арбітри (ця репліка, зокрема, порушує ВП:ПДН), на принцип, який стоїть на третьому місці: "Завжди виходьте із припущення про щирість інших користувачів."
Зважаючи на те, що Ви цим своїм дописом фактично порушили два правила, а також ризикуєте знову викликати обурення Jphwra (Ви не можете не знати, якої реакції можна очікувати від користувача на Ваш коментар такого змісту), наполегливо рекомендую припинити згадувати Jphwra в своїх коментарях, і тим більше уникати таких припущень-інсинуацій як згадане вище. Сподіваюсь на розуміння.--Piramidion12:20, 12 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Piramidion. Ваші слова — не те. Звертаю увагу, що я не послав сповіщення Jphwra.
Це Ваше право, але потенційно образливі думки краще тримати при собі. Так, Ви не послали сповіщення Jphwra, але звідки Ви знаєте, чи Ваша СО не перебуває в його списку спостереження?--Piramidion12:42, 12 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Piramidion. Маю підстави припускати (не стверджувати), що моя СО не перебуває в його списку спостереження.
Пане Миколо, джерело авторитетне, загалом надійне, однак містить сумнівні та недостовірні дані (інформація про те, що Клевань жіночого роду - для мене була недостовірною, але, дякуючи Вам, стала сумнівною. Недостовірність - Ви самі давали мені посилання). Оце і уся моя оцінка. Помилки ж не віднімають у цього джерела «мантії» авторитетності? ВО як мене у свій час відхлестали цим АД! А останнє запитання в розділі Клевань потребує повторного перегляду усіх посилань, що наразі для мене проблематично. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:31, 12 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Там все нормально. Микола Івкі, я вже це озвучував раніше, але повторю ще раз — моя добра рекоменадція вам була б зосередитися на знятті обмежень, які ви дістали особисто, і вирішенні проблем, які призвели до цього. Я не бачу нічого конструктивного в тому, що ви робите зараз. --VoidWanderer (обговорення) 12:57, 31 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Микола Івкі, ви помиляєтеся, коли вважаєте, що дістали обмеження «через те, що дехто не хоче визнати той вигук лайкою». Все це було обговорено вище у попередніх гілках, не бачу необхідності повертатися до цих питань. --VoidWanderer (обговорення) 13:47, 31 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
я свою позицію описав ще в попередньому обговорені. Користувачі з 666 спокійно живуть в ангвікі як і з іншими цифрами. Там блокують користувачів за аргументом: "ви прийшли до Вікіпедії не для створення енциклопедії"--『 』Обг.14:00, 3 грудня 2018 (UTC)Відповісти
Є лише незрозуміле для мене блокування [733], деякі помилкові, але виправлені відразу (як блокування бота назавжди). Більш детальний список не для цієї сторінки. Червень-липень не розбирався в тому конфлікті, якщо неправомірно, то нині, можливо, можна стерти з історії як неправомірне блокування. В усіх інших блокуваннях назавжди не помітив порушень правил. --『 』Обг.16:30, 17 березня 2019 (UTC)Відповісти
AlexKozur. Глянув те „незрозуміле“ блокування. Для мене воно містить порушення Jphwra, бо там відсутнє посилання на допис, який для Jphwra порушення. Які блокування від Jphwra мають посилання на допис-порушення ?? Микола Івкі (обговорення) 12:59, 18 березня 2019 (UTC)Відповісти
Добридень! це жарт? Тоді Дімон сам слідкував за тією заявкою, а SitizenX в тій же заявці написав, що це він. Тут вже про Ваші дії також можна говорити як переслідування. А от етикет я приховаю. 4 травня... боже... він уже за ці переслідування був блокований...--『 』Обг.15:58, 6 серпня 2019 (UTC)Відповісти
Навіть Арбком не розглядає справи, старіші за 3 місяці. Ви витягнули інцидент, який відбувся 4 з половиною роки тому. Пошук для створення або відтворення конфліктів на порожньому місці — це порушення ВП:НДА, ВП:НВМ і навіть ВП:Е, який рекомендує старі образи не згадувати і рухатися далі. --VoidWanderer (обговорення) 13:23, 7 серпня 2019 (UTC)Відповісти
До чого тут самостійна думка? Проект рішення створювався тривалий час шляхом дискусій і діалогу усіх арбітрів. Якби хтось був проти, або не погоджувався, то він би так і проголосував. А про числа вже сто разів пояснювали: використання косої риски у іменах користувачів технічно неможлива, тому аргумент що 1488 у імені користувача це однозначно одна цифра нікчемний. Тому нема більше про що говорити, вже прийнято найбільш об'єктивне рішення і іншого не буде. --YarikUkraine (обговорення) 13:08, 9 січня 2019 (UTC)Відповісти
Basio. Не згоден. Там є речення: „Загалом у новому переліку понад 30 шифрів“, тобто трохи більше за 30. Якщо комбінацію тлумачити так, як Ви написали, то числа виду **88 чи 88**, де ** — число від 0 до 99, треба заборонити. Тоді додатково вийде 200 (двісті !!) заборон. Порівняйте 30 і 230. Різницю відчули ?! Тобто 1488 до комбінацій не входить. Згода ?! Микола Івкі (обговорення) 13:19, 10 січня 2019 (UTC)Відповісти
Ви не так читаєте. Наприклад заборонений номер 1188, бо є 88, АВН, бо є ВН. Не можна утворювати номер із заборонених комбінацій додаючи спереду або ззаду нові символи. Тобто заборонені типу *...*#...#*...*, *...*#...#, #...#*...*, де #...# один з більше 30 «шифрів». --Basio (обговорення) 13:30, 10 січня 2019 (UTC)Відповісти
Окремо воно не заборонене (а можливо у статті не згадане, бо вказані не всі). Заборонене 88, тому будуть заборонені, наприклад, 188, 88Х, 889, А887, отже і 1488. --Basio (обговорення) 15:34, 10 січня 2019 (UTC)Відповісти
Ви мене запитуєте, що робити якщо Ви відмовляєтесь визнавати й дотримуватись правил, які діють у проекті? Я бачу лише одне логічне рішення — покинути такий проект і знайти якийсь інший — такий, що відповідатиме Вашим очікуванням та потребам. P.S: рішення прийняв колегіальний орган, одностайно, тож свавільним воно бути не може апріорі. Зрештою, коли поліція іншої країни користується дак-тестом для звинувачення людини в екстремізмі, то чомусь же їх не звинувачують у свавіллі?--Piramidion14:08, 13 січня 2019 (UTC)Відповісти
Piramidion. З одного боку, мене хочете вигнати-вижити,
з іншого замінити мене не можете.
(про це свідчить відсутність відповіді на мій запит про Клевань: [[736]]).
І? Вікіпедія не є державним ресурсом України й українськими законами не керується. І в обговорюваному питанні не про 88 йшлося, цей аргумент навели лише як екстриму, яка лише підтверджує консенсус суспільства щодо символіки 1488. --Piramidion13:01, 15 січня 2019 (UTC)Відповісти
Piramidion. Спочатку репліка. Тоді, може, керуєтесь законами Австрії ?!
Глянув Вашу ОС. Неясно, де живете: чи в Україні, чи ні...
Якщо Ви неуважно прочитали мою відповідь вище, то раджу прочитати ще раз. Я дав відповідь про підставу згадки законів, але Ви чомусь її не побачили. Щодо того, де я живу — в тому-то й суть української Вікіпедії, що її можуть редагувати з території будь-якої країни світу, і саме тому українські (як і будь-які інші, крім хіба що американських, оскільки там розташовані сервери) закони здебільшого не беруться до уваги (хіба що щодо цього є консенсус спільноти). Щодо переліку: Ви бачили де-небудь у правилах, скажімо, перелік рекламних імен? Або перелік ненормативної/образливої лексики? Або перелік імен, схожих на імена інших користувачів? Ви правильно сказали, що це — Ваша думка, але неправильно те, що на підставі цієї своєї думки Ви стверджуєте (саме стверджуєте), що відбулося порушення правил.--Piramidion14:01, 15 січня 2019 (UTC)Відповісти
Piramidion. У ВП мені є що дописувати і навіть створювати. Але „дії“ навколо 1488 тощо затримують.
Щодо одностайності. Я жив у колишньому Союзі і пам'ятаю, як майже одностайно голосували за КПРС і мовчали про Голодомор. Тобто свавілля може бути, на жаль, майже одностайним: ніхто не проти, всі за. У дечому ще в дитинстві був проти подібної одностайності.
Я не виявив у правилах ВП і Ви не підказали — тобто нема. Це підтверджує порушення в укр. ВП щодо 1488.
Вікіпедія — електронний ЗМІ населення. Далі цитата[1]:
«Коли Петро Порошенко стане президентом вдруге, це означатиме, що вплив на населення блогерів на соцмережах зрівнявся з впливом друкованих і електронних ЗМІ – і перевищив їх.
За Гамбургським рахунком.
Що це означатиме?
Рівно те, що багатьом «недорогеньким» доведеться терміново учитися встановлювати підшипники, шабрити станини, міняти під дітьми пелюшки, освоювати професії токарів, зварників, няньок, касирок, та інші громадсько-корисні справи – бо в пресі працювати їм стане нереально.»
Доброго дня! ред. № 24004715 вже про це писав і думки не змінив. Я не бачу консенсусу в тому обговорені. А отже АК не може створювати подій і правила. Розглядати пункт явна образа не можливо, бо частина користувачів висловилась проти, а частина за. А отже думки користувачів розбіглися. Потрібно було створити підсумок та показати консенсус спільноти. А такого не відбулось. Нині я навіть не знаю як удосконалити правило ВП:ІК. П.С.: 14888 це астероїд, а 666 є користувачі в англвікі. А ще можна цензурувати числа 13 та 14. А от блокувати 888 (китайське число процвітання, потрійне щастя, 88 - подвійне щастя) ну.... І ще один факт Олімпіада-2008 року почалась в 8.08 о 8:08.08 вечора. А ще 88 читається як "ба-ба" і застосовується для прощання. Тож примічу: Вікіпедія міжнаціональний проект, а головним є внесок, а не цифри в ніку. --『 』Обг.14:37, 23 січня 2019 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 6 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Серед адміністраторів були і є такі, хто дозволяє собі сваволю (чи інші порушення), фактично забороняючи звичайним користувачам (не адміністраторам) висловлювати свою думку.
Які правила Вікіпедії забороняють висловлювати свою думку про дії адміністратора ??
Що має робити звичайний користувач, якщо адміністратор дозволяє собі сваволю ?
Мовчати ? Ні слова проти ?
Серед звичайних користувачів є такі, які діють (по-різному діють) за правилом: „Ні, не буду я мовчать!“
Таких користувачів адміністратори попереджають, блокують, обмежують, не залишають у спокої навіть після смерті.
Чому інші адміністратори не блокують адміністратора через сваволю ?
Виходить, інші адміністратори потурають сваволі адміністратора.
Потурання сваволі адміністратора призводить до нової сваволі того самого чи іншого адміністратора.
Минають місяці, роки, але сваволя адміністраторів і потурання такій сваволі не зникають.
Блокування від 5 липня 2018 або сваволя Piramidion
Найсвіжіший коментар: 5 років тому4 коментарі2 особи в обговоренні
Блокування
Вас тимчасово заблоковано у зв'язку з підривом нормального функціонування Вікіпедії для запобігання подальшим порушенням. Термін блокування — 2 тижні. Коли термін блокування буде вичерпано, ми будемо раді продовженню Вашої конструктивної участі в проєкті.
Після закінчення терміну блокування зніметься автоматично.
Якщо Ви вважаєте, що є вагомі причини для розблокування, створіть нову тему унизу Вашої сторінки обговорення та додайте такий текст: {{Розблокувати|Ваша причина тут ~~~~}}.
Детальніше причини описав у журналі блокування. Будемо раді Вашому поверненню до конструктивної роботи над Вікіпедією після того, як блокування закінчиться. Раджу скористатися цим часом та скоригувати свою діяльність у вікі, дякую.--Piramidion09:26, 5 липня 2018 (UTC)Відповісти
@Piramidion: Ви пишете вище: «Детальніше причини описав у журналі блокування». Але виявилося, що у коментарі немає жодного дифу, цитуємо журнал блокування: «Підрив нормального функціонування Вікіпедії: Систематичні порушення ВП:НО, переслідування, майже повна відсутність конструктивного внеску», 09:23, 5 липня 2018, Piramidion (два тижні). Тотожні коментарі: 17:59, 12 липня 2018 Jphwra (назавжди); 19:26, 12 липня 2018, Piramidion (на термін 09:53, 19 липня 2018). Прошу, як буде час та бажання, надати дифи порушень. Також дивує, чому 9:53, а не 9:23, 30 хвилин різниці; але це дрібниці, не так суттєво. Якщо немає бажання пояснювати, то прошу повідомити відразу. Ви ж самі нещодавно нагадали про це блокування (17:28, 28 жовтня), і привернули до нього увагу, diff. Заздалегідь дякую за увагу. — Юрій Владиславович(о • в)14:23, 3 листопада 2019 (UTC).Відповісти
Бажання не маю. Але користуватися пошуком нескладно — заходите на сторінку внеску користувача, і вибираєте 5 липня 2018 як кінцеву дату для показу результатів. Дивитесь, і бачите, що користувач демонструє не просто нерозуміння, за що його весь час блокують, та за що він отримав ПО, а ще й називає такі блокування сваволею, при чому це стосується практично всіх адміністраторів, які здійснювали блокування.
Зрештою, подивіться розділ вище. І це при майже повній відсутності внеску у просторах не для обговорень (стаття, шаблон, категорія).
Найсвіжіший коментар: 6 років тому25 коментарів6 осіб в обговоренні
Доброго дня! На Вашу статтю був повішаний іншим користувачем шаблон про порушення ВП:АП. Хотілось б мені дізнатися чи є на цей текст дозвіл відповідно до ВП:АП? Дякую за увагу! --ЧорнийКітОбг.07:15, 11 липня 2018 (UTC)Відповісти
Користувач не має можливості редагувати свою СО до закінчення терміну блокування. Якщо версію із ймовірним порушенням ВП:АП до того часу вилучать, а потім виявиться, що такий дозвіл таки є, її можна буде відновити.--Piramidion07:25, 11 липня 2018 (UTC)Відповісти
Таке для мене вперше.
В УМЕ знак копірайт для всієї книжки є, а для статей — нема.
Хоча виявив джерело, де знак копірайт є також майже для всіх статей.
Відшукав наступне.
„Багато хто вважає цей значок [копірайт] головним підтвердженням авторських прав. Насправді, значок копірайту не говорить зовсім ні про що. Він наводиться, так би мовити, "за традицією". Його може поставити будь-яке видавництво (або поліграфічна фірма) на будь-яке видання. Жодних правил використання цього значка немає. І відповідно - ніяких заборон на його використання. Нічиїх авторських прав цей значок не захищає, а тільки повідомляє про те, що є організація, чи людина, якій належать авторські права“.
Чи треба статтю «Теорія Погодіна — Соболевського» вилучити з ВП ?
VoidWanderer. За кілька років сваволі щодо мене було більше, ніж досить. Може, звинувачення щодо порушення АП також свавільне ? Чи випадково автор звинувачення мене не сповістив ? Таке несповіщення — порушення ?! Чи випадково автор звинувачення не покараний за несповіщення ? Микола Івкі (обговорення) 12:14, 19 липня 2018 (UTC)Відповісти
Доки в оригінальному джерелі немає чітко зазначеної ліцензії CC-BY-SA (чи іншої вільної), будь-який такий твір, розміщений у Вікіпедії, повинен вважатися порушенням АП автоматично. Доки не буде доведено протилежне (через дозвіл OTRS або зміни інформації про ліцензію на сайті). Щодо запитання — прошу перечитати ВП:ПДН. --Piramidion12:21, 19 липня 2018 (UTC)Відповісти
Миколо, згідно із законами більшості притомних країн, зокрема нашої, за замовчуванням захищається будь-який твір. Не важливо, заявив при цьому автор про захист чи ні. Тобто значок справді не обов'язковий. Я би навіть сказав, що він надлишковий.
Твір може вважатись незахищеним, або захищеним частково, якщо автор прямо про це заявив у вихідних даних твору. Якщо ж не заявив — значить все за законом (тобто захищений).
Якщо Ви припускаєте, що це не його власний твір, тоді це треба ще довести (плюс, не можна виключати, що передача прав все ж була здійснена окремо якоюсь угодою, листом чи заповітом).
Щодо вікі-процедури. Якщо стаття започаткована, як copyvio (copyright violation), тоді ставлять шаблон {{copyvio}}. Згідно з ним статтю буде видалено повністю. Є шанс переробити за схемою, описаною у шаблоні — створюється підсторінка «назва статті/temp» у якій немає версій із порушенням авторського права. Залиашти ж поточну статтю, в історії якої є версії з порушенням АП не можна, оскільки всі версії в нас розповсюджуються під вільною ліцензією. Є ще вихід — адміндією приховати версії з порушенням АП. Але «назва статті/temp» кращий, оскільки тоді система зарахує автором того, хто напише першу версію без порушення АП (і це справедливо).--Aeou12:25, 19 липня 2018 (UTC)Відповісти
Aeou. Ви відповіли найповніше, дякую. Тобто стаття таки має порушення АП.
Припускаю, що тоді багато-багато статей у ВП мають порушення АП щодо різних джерел.
Я власне вже готував відповідь. Миколо і Алексе, я не хочу, щоб ви сприйняли цей допис як докір. Просто хочу роз'яснити ситуацію.
1. Зараз ми маємо статтю, в якій перші ~25 версій захищені авторським правом і водночас під кожною зазначено, що вона опублікована як вільна. В цьому може бути власне суть претензій до Вікіпедії: Вікіпедія «взяла» захищений текст і «роздає» його як вільний (ліцензія Вікі, наприклад, дозволяє будь-кому безоплатно використовувати її матеріали навіть у комерційних продуктах).
2. Умовний «хтось» може легко Вікіпедію підставити. Він копіює собі текст і дає посилання на одну з цих версій у такому вигляді[738]. Потім правовласник звертається до цього «когось» із претензіями. Цей «Хтось» справедливо заперечує, мовляв у мене все чисто я взяв текст у Вікі, ось тут[739] Вікі роздає Ваш текст безплатно. І тоді правовласник виставляє претензію саме Вікіпедії.
3. Зараз у статті новий текст. Його автором, як я розумію, є Maksym_Ye. Але йому треба було публікувати текст через /temp. Перша ж версія цього темпа належала би йому. Як тільки адмін бачить, що є /temp-версія, він видаляє основну статтю і перейменовує на її місце /temp-версію. Стаття автоматично зараховується Максимові (з'являється у його лічильнику статей). І це було би справедливо — саме він написав текст (я думаю, Микола, Ви погодитесь у даному випадку). А наразі ж, текст, фактично, написав Максим, а формально і технічно авторство зараховано Миколі.
П. С. Я можу підказати, з чого випливає відповідь на це Ваше питання[740]. У вікні редагування внизу кожен користувач щодня бачить виділений червоним текст «Будь ласка, зверніть увагу...» Але увагу ніхто не звертає:) Там прямо написано, що в нас вільна ліцензія — це раз, і що захищені АП тексти публікувати не можна, це два («не можна» — це значить не можна, просто видалять). Тобто адмін би мав просто клацнути раз мишкою і все, нема статті. Але зробили процедуру з /temp, яка дозволяє дописувачу виправити ситуацію. Інструкція не дозволяє адмінові видаляти миттєво, вона дає дописувачу тиждень на створення /temp. Як не захоче — будь-хто інший може написати /temp-версію, тим самим виправити ситуацію, а заодно і стати реальним автором. І Вікіпедія буде юридично убезпечена.--Aeou13:14, 23 липня 2018 (UTC)Відповісти
Aeou. Ваш допис підтверджує мої думки, дякую. Стаття містить порушення АП. Дописувати до статті не можна. Але */temp мене не влаштовує, бо маю намір узяти статтю з багатьмв дописами за основу (тобто з порушенням АП) і поступово переробити на своїй підсторінці. Микола Івкі (обговорення) 13:35, 23 липня 2018 (UTC)Відповісти
(Jphwra до ROMANTYS) „А те що в нас різні погляди, то це думаю всі давно зрозуміли. І я Вас правильно блокував і треба було довічно, як і Когутяка, Бучача чи як там він себе вже кличе, Івкі, Дзядика, Пероганича“: [[741]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:28, 16 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Список від Jphwra. ROMANTYS. Когутяк Зенко. Бучач-Львів. Микола Івкі. Dzyadyk. Perohanych.
Літо (ЗППА) і осінь (Вибори арбітрів/2018). Виходить наче так.
Спільні учасники — 30. Улітку підтримали Jphwra 15, восени — 14.
«За». Flavius1. Geohem. Great Cockroach 007. Nicolas Polischuck. Kharkivian. BiNA. Леонід Панасюк. Alex Khimich. Ahonc. Lemberger 28. Xsandriel. Динамо-фан. Brunei. Наталія Ластовець.
І словник-довідник «Українська літературна вимова і наголос» (с. 10),
і енциклопедія «Українська мова» («Приголосні звуки») містять слово „гортанний“.
Розділ І. С. 8. Апостроф. 1. Примітка.
1. Помилка. Мова йде не про іншу букву, а про приголосний. Наприклад, у слові ім’я́ перед м є інша буква (і), але апостроф пишемо. Тоді „інша буква на позначення приголосного“.
2. Апостроф треба писати у словах виду ма́вп’ячий. Тут сонорний приголосний перед губним належить до попереднього складу (ма́в-п’я-чий, не ма́-вп’я-чий).
Тоді або „крім р“ -> „крім сонорних“,
або „інша буква (крім р),“ -> „інша буква на позначення шумного приголосного,“.
Пане Миколо! Це Ви, чи не Ви? Розчарували. Не суттю пропозицій, а їх аргументуванням, а тому вони виглядають сумнівними (не переживайте —не всі). Я хочу тільки про одне: «цз» і «дз». Абсолютно не розумію, ч о м у? Якщо у японців — то це звук удару катани об китайський меч. Якщо у китайців, то це звук розтинання китайським мечем плоті у обладунках. А Ви хочете їх підстригти під тарашкевицю? Японці зрадіють. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:01, 1 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Ви праві, помилок і несусвіття вистачає. А спосіб засвоєння іншомовних слів залишається колишнім: через посередництво російської мови. Розділяю думку щодо асиміляції приголосних за дзвінкістю/глухістю, яку правопис не відбиває. Можу припустити, що був тиск з боку прихильників Харківського правопису чи проектів досконалих правописів для української мови, яких зараз з'явилось чимало. З одного боку, в них помітно декларативне прагнення наблизити написання до живої вимови, з другої, на жаль, якомога дальше віддалитися від російського написання (так би мовити, «правописний абиніякумоскалівізм»). На мою думку, припис завжди писати є після голосних викликаний припущенням схильності українських мовців уникати скупчення голосних (тобто щоб замість [ie] було [ije]). Але наскільки живуча ця особливість у сучасній українській, невідомо. Ще суперечність: з одного боку, заявляють, що «так природно для української», з другого — обґрунтовуючи масове вживання ґ, кажуть, що «треба навчитися правильної вимови звуків».
Пане ЮеАртеміс, маленьке зауваження -- якшо ви дійсно у такій формаі надіслали документ, то зауваження можуть не розглянути. Я підозрюю, що буде робитись здоровенний документ, зкопійований з усіх надісланих. І там буде копіпейст іти, а оксільки у вас 2 стовпчики замість 3-х... хтозна, як там буде.--95.90.178.11110:48, 11 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Тоді добре. Бо зважаючи на вичитку документа могли і не впоратись з таким важким завданням. Але краще, щоб на цей раз тему закрили і ще десь рік-півтора попрацювали над якістю та систематичністю, бо на це чудо просто боляче дивитись...--95.90.178.11115:15, 11 вересня 2018 (UTC)Відповісти
ЮеАртеміс та Микола Івкі Знову залишається "Рєпін" замість "Ріпин", і що це за "неможливість фонетичного подання українською "ьо". Хіба ми не можемо сказати "біля нього льону я не бачу". То чому ж ми не можемо називати осіб, як їх справді називають вдома: якщо він Тьорнер, Мьоллер чи Жьорі, ми маємо писати Тернер, Меллер чи Жері. Завжди писали Мак злитно, якщо після нього йде приголосний звук (Маккейн, Маклейн), а тире ставили лише якщо голосний, а зараз ці добродії пропонують ставити всюди: нащо?
Щодо "Ґ", "Г" та "Х" маю власну думку: "Ґ" треба чітко залишити для власних назв з германських та окремих романських мов, а для власних назв зі слов'янських, іберо-романських та грецької чітко заборонити і залишити "Г". Так само для більшості слів іншомовного походження з малоі літери., чому "H" ми ніколи не передаємо як "Х". Адже у третині власних назв лунає саме "Х", то чому не орієнтуємося на фонетику оригіналу у кожному конкретному випадку? Ось де дійсно варто залишити місце для маневрів...--Yasnodark (обговорення) 14:16, 19 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Не знаю, що вирішили, проте повертати "И" на початок слів, псуючи милозвучність мови ввважаю непотрібним і вкрай недоречним. І що там з подвоєнням приголосних у власних назвах? Як на мене наприкінці подвоєнь не треба зберігати, бо воно і в оригіналі не читається. Натомість в інших випадках подвоєння варто зберігати: особливо у здвоєнні: Гаррі, Керрі, Джинні (до речі, чому зараз Джінні), виняток подвоєння "ф". Це для нашої мови занадто. І доки буде Вятка замість В'ятка чи оте Париж, коли має бути милозвучне Парі. Чому у нас стало Жуль замість оригінального милозвучного Жюль.--Yasnodark (обговорення) 14:29, 19 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Вважаю, що має бути Калинін, Девич та Білий замість Калінін, Девіч чи Бєлий, бо у нас давня традиція до адаптації. От приміром адаптоване сербське прізвище "Бабич". --Yasnodark (обговорення) 14:32, 19 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
І доки ми будемо назви населенних пунктів українських етнічних земель писати на манір захоплювачів тих земель: Ольховатка замість Вільхуватка, Бєлгород замість Білгород, Пшемисль замість Перемишль тощо. --Yasnodark (обговорення) 14:32, 19 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Мьоллер та Жьорі неможливі через відсутність повноцінних м'яких шиплячих та губних. Надто згаданий звук oe є переднього ряду, а українське о заднього. Нині домінуюча "традиція" для югославських імен то є просто бездумна передача через російську. У хорватів та сербів м'якість пишеться явно. За чинним правописом і має бути -ич. А от у Проєкті про це нічого не помітив.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:48, 19 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Наприклад, шьолк перетворився в укр. мові на шовк (е>ё>о). До речі, в іменах був прочес спрощення ьо до е: Демид (Діомід>Дьомід>Демид), Ленид (вийшло з ужитку), Федір/Тедір.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:52, 19 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Ви тут не праві. Не завжди точно: в радянські часи окрім Мак-Кінлі та окремих інших традиційно вживаних з дореволюційних часів виключень ви таких випадків майже не знайдете, і логічним є тире виклично у випадку голосного. Ще близько року тому доктор філологічних наук професор Олександр Пономарів пояснював, що Маккейн треба писати саме як "Маккейн", а не "Мак-Кейн" чи тим гірше "МакКейн". Зараз на жаль все затерто смертю політика і посилання вже практично не знайти. А щодо "ьо", мені без різниці чим вимовляти: задньою чи передньою частиною роту, в мене у ньому засобів для відтворення вистачає і замінювати іншими літерами сенсу не бачу.--Yasnodark (обговорення) 13:11, 20 жовтня 2018 (UTC)Відповісти
Вітаю! Миколо, наводжу вам для ознайомлення дебати кандидатів у П-денти 1 Євген Мураєв та Дмитро Добродомов, 2, 3 Інна Богословська та Генадій Балашов, 4 Сергій Каплін та Віталій Купрій, 5 Віталій Скоцик та Ігор Шевченко, 6, 7 Олег Ляшко та Генадій Балашов, 8 Народ проти: Великі політичні дебати! Спецвипуск: Руслан Кошулинський та Михайло Добкін, Валентин Наливайченко та Сергій Тарута, Роман Насіров та Генадій Балашов, Інна Богословська та Євген Мураєв, Ілля Кива та Юрій Дерев'янко, та ефіри за участю численних кандидатів: 9 «Право на владу» 7 лютого: Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, Віктор Бондар, Олександр Шевченко, «Право на владу» 14 лютого 10, Андрій Садовий, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко, Олександр Шевченко, Віталій Скоцик,
Є також дебати 2014 5 за участю Анатолія Гриценка та Ольги Богомолець, 2 за участю Петра Порошенка, 3 за участю Юлії Тимошенко, 4 за участю Олега Ляшка, 5 за участю Юрія Бойка,
6 за участю Генадія Балашова,
7 Валерій Калниш про національні дебати та кандидатів в президенти 2014, --Yasnodark (обговорення) 15:59, 15 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Миколо на жаль ви нічого не зрозуміли (про Зеленського) і нічого не почули, бо якщо не маєш змоги перемогти - будь хитрішим, адже той хто ходив на "ви" загинув. А саме і зробив Зеленський тоді: все що мав зробити як представник шутівського цеху зігравши в "короля та шута".--Yasnodark (обговорення) 16:45, 14 березня 2019 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 5 років тому121 коментар4 особи в обговоренні
Вітаю! Оскільки Ви зараз не маєте часу для участі в місячнику упорядкування Вікіпедії, прошу допомогти хоча б мовною консультацією. Дозвольте розпочати новий розділ обговорення, бо попередній довго вантажиться і кілька питань:
Поки перейменував Балакірєв Милій Олексійович: так в УРЕ, в інших статтях прізвище передане як Балакірєв. Щоправда неузгодженості залишаються: провулок Балакірєва, але вулиця Балакірева. Інші приклади: в УРЕ є прізвища Пєтухов і Петухов, в Українській Вікіпедії Пєтушки, Петухи, Петухово і Петухов. Очевидно річ у суперечності: з одного боку, дореформене написання Пѣтуховъ, з другого — спорідненого слова з /і/ нема.
Так, ідея добра, але зараз нездійсненна. На українському Вікісловнику дуже мало активних дописувачів.
1. Балакірев Мілій (ЕСУ, [[757]]). Глянув у словник імен за 2005. Там рос. Милий — укр. Милій. Якщо ті провулки в Україні, то застаріла чи помилкова назва
2. П. -ki — -кі (хоча я за -ки).
3. Ополонка (рос. і прорубь, і полынья).
4. Слова снежура не знав. Відшукав тільки в РУС. Майже цитую: снежура (на поверхности воды) диал., спец. сало. Пор. «Сало (лід)».
5. На слово пустошь чекав. Тоді пустка, також пустище.
12 фактів про давність української мови. Кілька помилок, незважаючи на те, що статтю писав кандидат філологічних наук і професор. У розділі «Факт перший» взагалі одна фантазія і псевдонаука. По-перше, латинське випадіння голосних не пов'язане зі слов'янським, причиною якого був занепад редукованих. По-друге. чергування в/у порівняно пізнє явище в історії мови, тому загальноіндоєвропейських паралелей у нього не може бути (до речі, лат. nauta не питомо латинське, а пізнє запозичення з грецької). Чим далі, тим гірше: латинське закінчення -i походить від скорочення дифтонга, а відповідне українське -и взагалі має двояке походження: від -і та -ы, де перше виникло внаслідок монофтонгізації праслов. -oi, а друге — за походженням є закінченням знахідного множини (сходить до праіндоєвр. -uns). Про решту не пишу: автор, очевидно сам не вірив у давність української мови і старався щось довести самому собі, ось таке враження.
Гляньте статтю Половці. Пріцаку приписується твердження, що «половці» — калька з «кипчаки» (а не «кумани»), можливо, хтось з авторів помилився.
Створив статтю Пустовщина, бо так Грінченко перекладає рос. пустошь. Може, є сенс перейменувати на Пустка.
Як відповідник до Полынья написав Ополонка (гляціологія). Майже все переклав з англійської, бо семантичні поля рос. полынья й укр. ополонка не зовсім збігаються.
Етимологію слова Плуг описав у відповідній статті.
Що Вам відоме про форму кличного відмінка прикметників?
З передачею ятя взагалі проблема. Інші складні випадки: російські назви типу Заречье, Залесье тощо. Правопис вимагає «Зарєчьє», «Залєсьє», хоча логічніше «Заріччя», «Залісся». Не зовсім ясно, чому укр. Топорів, Заріччя, Михайлівка передаються як Топоров, Заречье, Михайловка, у той час як рос. Заречье і Михайловка мають передаватися як Зарєчьє і Михайловка. --В.Галушко (обговорення) 22:18, 8 грудня 2018 (UTC)Відповісти
Форум глянув. На жаль, не відповідає критеріям АД.
Спробуйте описати варіанти визначення терміна «омофони» на матеріалі знайдених Вами джерел. Я все ніяк не можу удозволитися.
Під час перекладу назв місцевостей у Москві часто виникають складнощі. Серед них — передача ятя, прикметника красный, а також передача слів, що є складовою складеної назви (Марьина Роща, Чистые Пруды, Красная Пресня). У параграфах правопису ясності нема.
Рос. колки можна тоді перекласти як переліси, переліски, при́ліси, при́ліски.
Сайти www.wikizero.com і www.wikiwand.com є «дзеркалами» Вікіпедії. Слово снігура в статті Снігопад не підтверджується АД.
Як передати рос. Чистопрудный бульвар, Марьина Роща? Річ у тім, що слова пруд і ріща існують в українській мові, але мають інші значення. З іншого боку, в Москві є вулиця Старий Гай (припускається що назва дана українськими кріпаками Шереметєва).
Натрапив на статтю Непояснене/Непоясненне «правило дев'ятки». До деяких тверджень є певні сумніви. «Якби переміг підхід (щодо Ї) Желехівського, тобто була б ї для м'якшення попереднього приголосного, можна було б спокійно прийняти: якщо приголосні перед іншомовним і тверді, то це іншомовне і передаємо через українське і, якщо м'які — чуже і передаємо через українське ї). Без всякого розподілу на „дев'ятки“ тощо, і це було б найближче до оригінальної вимови — що й вимагається. Ба більше, дістали б можливість розрізняти слова на кшталт: сіті (любовні) і сіті (Атлантік-Сіті), не перетворюючи останніх на „Ситі“». Це навряд чи доречно, бо city вимовляється чітко як [сити]: з [и] і твердим [с]. Взагалі, в статті помітно прагнення проштовхнути галичанську вимову під простим приводом: на території поширення наддніпрянських говорів зараз панує російська, отже, сучасна нормативна українська повинна ґрунтуватися на галицькому варіанті. На мою думку, «правило дев'ятки» насправді штучне, скопійоване з білоруської чи польської, але воно уможливило здійснити своєрідний компроміс між східно- і західноукраїнською мовними практиками. --В.Галушко (обговорення) 21:32, 27 грудня 2018 (UTC)Відповісти
Добрий день! Вас теж з минулими і прийдешніми святами. Ви праві, помилок багатенько в сучасних авторів. На мою думку, все через те, що не звільнилися від радянських звичок і як і колись, ідеологізують свої дослідження. Це стосується не тільки питання походження (тобто питомості/занесеності) слів, але й правопису (точніше, правил передачі іншомовних слів). Див. Харківський правопис: я додав дещо від Шевельова й Огієнка. --В.Галушко (обговорення) 19:13, 11 січня 2019 (UTC)Відповісти
Дякую. Мовні помилки є не тільки на терені колишнього Союзу.
„Очевидно“ ?? Цитую: „ґніт (засвідчене з 1545 р.) з нім. Knote“ (наприклад, [[767]]).
Раніше були і вѣжа «знавець» (від відати / видіти, пор. рос. невежа), і вежа «пересувний дім степових кочівників на возі» (від везти). Згадані кочівники не кочували в Польщі чи Білорусі.
І «Повість временних літ», і «Повчання Володимира Мономаха», і «Слово о полку Ігоревім» містять для дому кочівників слово „вежа“ (не „вѣжа“). Див. останній рядок допису вище („Вежи“).
Ґніт. Цитата про нім. Knote — переклад з праці Шевельова. ЕСУМ, 1, 538: „очевидно, через польське посередницво запозичене з середньоверхньонімецької мови“. Пор. рос. кнут, англ. knot. По-Вашому, випадки посередницва треба зарахувати до запозичення ?
Довго думав над Вашим питанням стосовно вежа. З огляду на походження (від везу) і чеськ. vež наявність ятя непоясненна (йотований /е/ в лехітських мовах може бути пов'язаний з переогласовкою). Я подав етимологію за ЕСУМ, якщо Ви маєте якісь інші авторитетні джерела, можете навести інші версії.
Про вивірку вже писав у відповідній статті. Польське походження не доведено.
Мимохідь і мимохіть — цікаві співзвуччя. Припускаю, що первісним було мимохіть (бо є хіть), а мимохідь утворене пізніше за аналогією.
Походження ґніт взяте з ЕСУМ. Слово Knoten (Knote?) у німецькій має дещо інше значення, тому схиляюся, що це радше полонізм. Проте, не виключене паралельне запозичення до польської і української, разом із зміною в семантиці.
На «Луч» не перейменували, хоча було джерело. На «Промінь» нема жодного.
Запропоновані Вами статті уважно прочитав. Щодо свинцевих труб: здається, вони були не тільки у Росії. З іншого боку, в садибі Архангельське ще в 20-х роках 19 ст. використовувалися чавунні (щоправда, водопровід був технічний — для поливу парку, оранжерей і фонтанів). Кілька років тому я розшукав руїни старої водонапірної вежі на пагорбі над ставком, фотографії на Вікісховищі.
Питання того, яку мову варто вважати джерелом запозичення, а яку посередником, складне. Моя думка — якщо запозичення в якійсь мові значно змінило свій семантичний і фонетичний образ, то в разі запозичення до української цю мову слід вважати не посередником, а саме джерелом. Отже, tabula rasa — латинізм, табель — запозичення з нідерландської (через російську), табльдот — галліцизм, а таблиця — полонізм.
Стосовно пари «мимохідь-мимохіть»: ще є «впереміж(ку)» і «впереміш(ку)».
Чи Ви не звертали увагу на те, що очко ніби порушує загальноіндоєвропейську парадигму множини іменників середнього роду? Згідно з УЛІФ множина — «очки».
Бурячок А. А., паперове джерело: „Новотворів спільнослов'янського походження серед назв приміщень і їх деталей виявлено в сучасній українській иові відносно небагато — це вежа, кузня [...]“. --Микола Івкі (обговорення) 14:14, 19 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Я додав до статті версію Рудницького. Самостійно робити виводи стосовно неможливості переходу е → ѣ не можу, бо існує правило заборони на ОД. Треба наукову монографію, де заперечувалося б польське походження слова.
В ЕСУМ написано, що ймовірно родичі.
Первісний ять відсутній, у слові «віз» (від везлъ) голосний походить від вторинного.
Гляньте Міфи щодо української мови. Багато суперечностей і сумнівних тверджень. У польській мові кличний відмінок є (як у розмовній, не знаю, але в літературній точно є). Окрім того, в розділі про близкість мов стверджуєтся, що польська на другому місці по близкості до української, що суперечить доказам, наведеним у розділі про полонізацію давньоруської мови. --В.Галушко (обговорення) 13:19, 28 лютого 2019 (UTC)Відповісти
Пор. укр., польс., чес. відповідники слів верблюд, межа. Список можна продовжити. Польс. відповідники можуть мати ie там, де є укр. і чес. е.
Походження і первісне значення прийменника «у» описано в статті Прийменник в українській мові. Очевидно «У-країна» чи *u + *krajь + *-in- + *-a, тобто «біля краю». Неясним залишається місце первісного наголосу. Гоголь вживав форму «Укра́йна», у розмовній російській кажуть укра́инский (а в українській?), тому можна припустити, що спочатку наголошувався другий склад, а пересування сталося під впливом пол. Ukraina.
У Московській державі украинцами називали мешканців пограничних територій, звідси очевидно й прізвище Украинцев.
Статті Скляренка в Інтернеті не бачив, уперше про гіпотезу дізнався з вікіпедійної статті. Початкове у — ясно, що приросток (з прийменника «у»). Початковий ук в Оукраина — приклад старого правопису.
Словник Фасмера подає «башня» (первісна форма «башта») як полонізм.
Слова хліб, герб, костел мають різну історичну глибину. Перше — загальнослов'янський германізм, інші — пізніші запозичення з німецької через польську.
Як буде фемінітив від «бігун»? Треба перекласти рос. бегунья, бегущая, пол. biegaczka, biegąca.
Прошу вибачити, що рідко пишу відповіді. Зараз взагалі мало редагую, а весь час йде на виправлення помилок. Чи не могли Ви би допомогти, хоча б вичитавши Мовна систематика? Чи виправити численних «доньок» на «дочок» (звичайно, не скрізь, але Ви розберетеся, де потрібно). --В.Галушко (обговорення) 19:23, 13 березня 2019 (UTC)Відповісти
Сторінки [[778]], [[779]], [[780]] глянув. Друга — автопереклад з російської. В ЕСУМ тюркська етимологія «батіг» подана як сумнівна. Пояснення вежа як тюркізма, очевидно помилкове, зверніть увагу, що тюркське слово-джерело не наведено. До речі, у Фасмера обґрунтовується наявність ятя (первісний е подовжився, пор. авест. vāza-). --В.Галушко (обговорення) 19:38, 13 березня 2019 (UTC)Відповісти
В ЕСУМ значення «криниця» в лексем бурт, бурта не згадується. Може, якийсь семантичний новотвір, а в наведених статтях могли взяти матеріал і з Вікіпедії.
У статті Асиміляція (мовознавство) нічого незвичайного не виявив. Якщо Ви знайшли помилку, можете виправити.
Гляньте на раніші версії Германські мови. У матеріалі з посиланням на Тищенка стверджувалося, що «князь» походить з германських мов (що ніким не заперечується), але в самих германських походить з алтайських (!). Також стверджується германське походження питомо слов'янських слів, середньонімецьке походження українських слів, які мають праслов'янську етимологію (куповати). Думаю, всі статті з подібною інформацією слід ретельно перевіряти. Особливо з огляду на «Заратустру»…
У російській мові форми множини деяких слів середнього роду змінилися під впливом закінчень чоловічого: яблоки, колени, окошки. З іншого боку, відмінювання середнього роду справило вплив на парадигму чоловічого: дома́, стога́, хлева́. Мені здавалося, що ці зміни не зачепили українську (яблука, коліна, віконця, доми, стоги, хліви). Якщо вічко-ві́чка, мало бути очко-о́чка. --В.Галушко (обговорення) 15:51, 24 березня 2019 (UTC)Відповісти
У мене словник зберігається без доступу до Мережі (off-line). Ви завантажили файли? Чи у Вас інший комп'ютер?
Гляньте-но, що я знайшов: неякісна адаптація перекладу Твір на тему: Спочатку було Слово… і той же текст, створений автоперекладом Спочатку було Слово. Ось так створюють сучасну українську літературу і публіцистику… А тут ще цікавіше: «До Майдана Украина не могла купить на свой язык авторские права и издать книгу для своих читателей. Это делала Россия», — Юлия Орлова: «Проблема, скорей всего, не в законодательстве. Проблема в том, что раньше, до Майдана, российские издательства покупали авторские права на русские и на украинский язык и на территорию всего мира. То есть, в Украины, в принципе, не оставалось возможности купить на свой язык авторские права и издать книгу в своей стране для своих читателей. И мы сейчас должны были объяснить агентам, о том, что есть такая страна Украина, что мы существуем и хотим покупать права отдельно. Сейчас мы покупаем авторские права на украинский язык, и книг этих стает больше. Не быстро, потому что это не дешево, но, так или иначе, я думаю, что через пару лет уже будет хороший ассортимент, который многие украинские издательства создадут для своих читателей.». Ви щось зрозуміли? Я ні. «…российские издательства покупали авторские права на русские и на украинский язык и на территорию всего мира» — вислів, у порівнянні з яким фрази Віталія Кличка відпочивають. Ясно ж, що українською видають менше не з причини відсутності прав на переклад української (хто заважає придбати їх замість прав на російський переклад?), а елементарна нерентабельність такого рішення. Business is business. In the Ukraine we Trust, all others pay cash (українці теж). А розвиток української мови — справа дуже-дуже нерентабельна, ніяких грошей у найближчій перспективі вона не принесе. Ось і продовжують випускати фільми, передачі, періодику, переклади російською мовою, а на закиди патріотично настроєної аудіторії скромно відповідати: «Ну не виноватые мы!» У випадку з нашою рідною Вікіпедією та сама картина. Мало знаходиться таких, хто готовий писати безоплатно статті, а ще менше тих, хто готовий писати сам, без копіпасти й автоперекладу. --В.Галушко (обговорення) 20:43, 14 квітня 2019 (UTC)Відповісти
І тепер не відкриває, але знайшов виходи: або [[784]], або [[785]].
Я теж мало що зрозумів. Але це публікують в Інтернеті від імені українців.
Якщо відкрили, добре. Ваша думка щодо у-?
Глянув сайт www.ukraineclub.net. Багато сумнівних тверджень. Зокрема, «Оставшиеся менее 20 % украинских слов очень плохо или практически не распознаются русскоговорящими. Эти слова заимствованы из других языков и видоизменены по законам украинской лексики (зачеркнуто, потому что это была наша первоначальная точка зрения, когда мы начинали исследования) из старого русского языка, которые сохранились в южно-русском (украинском), но исчезли из великорусского (современного русского). Почти все такие слова имеют синонимы, совпадающие с русскими, либо незначительно отличающиеся по произношению и написанию, т.е. содержащиеся в указанных выше более 80 % слов». Насправді, порівняльний лексичний аналіз російської і української мов — дуже складна задача. По-перше, що порівнювати: літературні мови чи діалекти? По-друге, мови якого часу порівнювати: від давніх часів чи сучасні? А якщо з давніх часів, то з яких саме? Як бути зі словами, які існують в обох мовах, але стилістично належать до різних груп лексики, чи вважати їх тотожними? Чи вважати церковнослов'янські запозичення в російській складовою російської чи ні? А розуміння україномовними російської простіше пояснити знанням російської літературної мови. Очевидно, знання лексики двох слов'янських мов допомагає україномовним краще розуміти носіїв решти слов'янських. А в якій мові більше спільних слів, які чужі, які ні — це багато в чому суб'єктивні і спекулятивні міркування. Я думаю, поки єдиним інструментом залишається список Сводеша, незважаючи на всі недоліки цього методу. --В.Галушко (обговорення) 13:44, 15 квітня 2019 (UTC)Відповісти
Необхідна Ваша мовна консультація. Що може значити слово «причепа» (різницю у версіях)? Якщо маєте якість джерела, прошу дати посилання. Щоб не бентежити читачів, поки прибрав згадки про це слово зі статті. Припускаю, що «галерея, прибудова». --В.Галушко (обговорення) 17:37, 16 квітня 2019 (UTC)Відповісти
Встряну. Причепа (притула) — на Чернігівщині і Полтавщині — дерев'яна легка (пізніше могла бути засклена) прибудова під поздовжнім спуском даху, що поєднується з ґанком. Те ж що західніше називали прибічком або пуклітом. Можна вважати різновидом короткої галереї (Шукайте у: Поселення, двір, житло (Ю. Гошко, Р. Сілецький) // Етнографія України: Навч. посіб / За ред. проф. С. А. Макарчука. — Львів : «Світ», 2004. — ISBN 966-603-371-2.). У мене дідівська хата була заможна — «кругла», з коморою і сіньми які виходили до причепи з ґанком (Борзна, Чернігівщина, кінець ХІХ ст.) --93.126.95.1518:09, 16 квітня 2019 (UTC)Відповісти
93.126.95.15. Дякую. Таких слів не чув.
Ви дописали багато-багато разів. Можете зареєструватися — стане зручніше.
Ви написали цікаву статтю Теорія Погодіна — Соболевського. Вона присвячена викриттю відомого міфу російської пропаганди. Виявив ще один міф: стверджують, що окремий український народ був видуманий в Австро-Угорській імперії. Але виникає питання: чому галичани визнали себе окремим народом і зараз серед них поширена москвофобія, а закарпатці, що теж жили під австріяками, часто не вважають себе українцями і ставляться до росіян в цілому добре? Тобто, одних «зазомбували», а інших чомусь ні? Російські пропагандисти стараються замовчувати цей цікавий факт. Фальсифікатор Каревін, як завжди, пише якусь дичину.
Останніми днями вивчаю словник Грінченка і СУМ-11. Доходжу цікавих висновків. Здається, що словник Грінченка зросійщений не меншою мірою, ніж СУМ-11. Звичайно, там нема багатьох питомо українських новотворів 20 століття і пізніших запозичень з російської мови. Відсоток полонізмів і германізмів і цілому дещо більший. Так чи взагалі є якісь словники народної мови, які цілком вільні від російського впливу? Словники 1920-х років навряд чи можна вважати такими: укладені вони в радянські часи, окрім того, там багато сумнівних новотворів («прогонич» перекладається як «болт», хоча насправді це прут для замикання віконниць). Пам'ятаю, на сторінці обговорення Домашній сир один колишній учасник назвав словник Желехівського «звичайним антиукраїнським пасквільом».
Предел — це старослов'янізм (стар.-слов. прѣдѣлъ). Приросток прѣ- — рефлекс праслов. *per-, йому відповідає схід.-слов. пере-.
Стаття изба є в болгарській Вікіпедії (див. Підвал).
Гляджу, Вас допіру й орденком пожалували. Значить, ще є надія на Ваше повернення до повноцінного редагування і зняття санкцій. Ви, можливо, незадоволені моєю підтримкою «партії охоронителів», але [*]. Ми не хочемо мовного розколу, подібного до білоруського? А до адміністраторів у мене ставлення насправді неоднозначне: я прихильник сильної адмінвлади, але з великою відповідальністю і контролем виконання адміністраторами своїх обов'язків, до яких я пропоную включати і підбиття підсумків. Двома словами: більше повноважень — більше обов'язків.
Наведена в ЕСУМ праслов'янська форма — *istykъ, тобто ы там присутній. Варіанти їстик, гистик могли бути утворені протезою, варіант истикъ — староукраїнський. Слово «існик» простіше за все пояснити зміною суфікса на «-ник» з наступним спрощенням групи приголосних. --В.Галушко (обговорення) 20:11, 28 травня 2019 (UTC)Відповісти
Щодо «істика»: Ви не враховуєте такої речі, як перерозклад●.
Справа була в «укр*вікі». Бояться укрів… Багато з того, що хотів Вам повідомити, написав користувачеві Бучач-Львів. Він відреагував у свому смаку. Якщо цікаво, можете глянути в історії редагувань.
Прочитавши думку Фаріон, згадав про питому українську мову. А яка це мова? Коли вона почалася і де зразкові тексти, словники? Чи все знищено, сфальсифіковано (Юрбіна Вар'ятів стверджує, що вся поема «Гайдамаки» сфальсифікована)? «Слово о полку Ігоревім» — це українська мова чи ні? А «Повість врем'яних літ»? А твори Сковороди? Чи можна вважати мову «Енеїди» справжньою українською чи це суржик? Якщо це суржик, значить, вже в 18 столітті проявлялися наслідки засмічення української мови росіянізмами? Мова Шевченка — чиста українська чи суржик? Ось Каревін стверджував (без посилань на джерела та інших доказів), що настоящий Шевченко сегодня скрыт от читателей. Стривайте, адже ж є автографи його віршів. Невже і вони сфальсифіковані? Якщо фальсифікація була, то яка, і головне, навіщо? Марко Вовчок, Леся Українка, Михайло Коцюбинський писали ніби звичайною українською, з невеликою домішкою росіянізмів (ну, не більше, ніж українізмів у Гоголя). Втім, той же Коцюбинський (як і Шевченко) чомусь вживав російські назви місяців (я дивлюсь на видання 2000-х років, ніби не совок). З Франком складніше. Відомо, що він писав і польською, і москвофільським язичієм. Десь читав, що він по кілька разів переписував свої твори відповідно до чергової мовної кон'юнктури на Західній Україні, але доказів тому мені дістати не вдалося. Мова Куліша теж непроста для вивчення. Він вживав досить полонізмів (це моє особисте враження), але це цілком зрозуміла сучасному україномовному читачеві мова. Може він і вживав якісь власні новотвори, але я їх не знайшов. Траплялися згадані вище полонізми, а також староукраїнізми і діалектизми. Щоправда, не знаю, як перевірити наявність в народній мові слова, вжитого Кулішем: повних словників української 19 століття страшенно бракує, а Грінченко міг посилатися не на живу мову, а на вжиток слова в літературі (того ж Куліша). Про «хай дуфає Сруль на пана» я вже писав: жарт Франка, використаний Каревіним як історичний факт і цитата з класика (насправді там було «уповай, Ізраїлю, на Господа»). Ніби художня література в 19 столітті була. А з іншими жанрами складніше. Оскільки українська не була державною ніде, відповідно вона не могла розвивати свій потенціал в багатьох галузях. У короткий період незалежності нічого зробити просто не встигли. Скоропадський чомусь писав російською. Грушевський — дуже неупорядкованою із сучасного погляду мовою. Більш-менш доладно писав Огієнко. Розробку технічної термінології розпочали тільки в УРСР (словник 1928 року). Тоді ж розробляли і новий правопис, який мав змінити грінченківку. Оскільки запозичення до східних і західних діалектів української надходили різними шляхами, були розбіжності з передачею «бети», «ети», «тети», вжитку початкового «г», м'якістю «л». У загальних рисах можна охарактеризувати ці розбіжності так: східні діалекти були зросійщеними, західні — спольщеними. Харківський правопис був покликаний їх якось примирити, згладити розбіжності. Вирішили так: грецькі слова тепер вживати в східній формі, тільки із західною передачею «бети», «ети», «тети», латинські — в західній. У цілому, правопис був значною мірою «озахіднений» (не забуваймо, що тоді ж писемності народів СРСР масово переводили на латинку, висувалася пропозиція перевести на неї і російську). Що було далі, ясно: харківський правопис, яким би він не був, не прийняли, а прийняли зросійщений правопис. Справа не в цьому. Чи можна вважати ту українську, що була до початку 1930-х років (допогромні словники) питомою? Аргументуйте свою відповідь. З повагою --В.Галушко (обговорення) 16:25, 10 червня 2019 (UTC)Відповісти
Коротко. Ширше не маю часу: через кідька день можу бути невизначений час за межами ВП.
Написати „[*]“ — менше часу, ніж додавати шаблон про образу (теоретично, можу додати).
Через брак часу часто дописую не до статті, а до відповідної СО.
Крім того, часто додаю джерело без цитат(и).
Щодо користувача Бучач-Львів була не тільки Ваша оцінка.
Була згадка на не Вашій СО без оповіщення.
Була згадка без жодного посилання-доказу.
Ряд думок Фаріон не приймаю. Через брак часу жодної думки докторів філологічних наук про правопис не розкрив.
Словосполучення ящик у стола выдвижной українською шухляда, польською — szuflada. У російській також є розмовне шуфлядка. Цікаво, що в Російській Вікіпедії «Шуфлядка» перейменували на «Выдвижной ящик» в 2009 році. Очевидно, слово просували автори з території України чи Білорусі, як звичніше їм. Нічого не нагадує?
Слів істечко, іста ніде не знайшов. Ваша етимологія слова «істик» сумнівна, бо непоясненна з семантичного погляду (чому «стояти»?).
До речі, Ви питали про морфологію опята. Знайшов статтю Українське походження російської мови. Навколонаукові теорії. Етимологія «ведмідь» суперечить даним інших слов'янських мов. Взагалі я б радив спочатку витратити кілька років на вивчення порівняльного мовознавства й різних слов'янських мов, а потім вже займатися подібними дослідженнями.
Як Вам Звідки взялася російська мова? к.ф.н. В. Ільченка? На мій погляд, абсолютно необ'єктивно. Автор силився довести, що українська мова з самого початку орієнтувалася на питомо східнослов'янську лексику, тоді як російська, засновуючись на фіно-угорському субстраті, активно вбирала як питомо східнослов'янську лексику (у кого?), так і старослов'янську. Всякий, хто вивчав історію обох мов, знає, що це неправильно. Річ у тім, що для православних жителів сучасних Росії і України існувала своєрідна двомовність: для повсякденних потреб — живий народний говір, для потреб церкви і науки — старослов'янська? Чому це автор замовчав? Він атеїст чи католик? Ділове, офіційне мовлення поєднувало риси обох мов. Наприклад, середньовічна мова Московського князівства і царства (староросійська) і руська мова ВКЛ (староукраїнська=старобілоруська) містять як східнослов'янські слова, так і церковнослов'янізми. Надалі в 18-19 столітті церковнослов'янська мова справила вплив на формування лексики високого штилю російської мови, звідти й значна кількість церковнослов'янізмів. На противагу російській, при формуванні лексики літературної української мови в 19 столітті акцент був зроблений саме на народній, простомовній лексиці, число церковнослов'янізмів зводили до мінімуму. Те, що церковнослов'янізми активно вживалися в мові освічених українців 17-19 століть, свідчать і терміни з «Граматики» Смотрицького, і мова Шевченка. Навіть церковнослов'янізми в історичних творах Куліша це не свідчення поганого знання української, а саме імітація староукраїнської 17 століття. Може, це замовна робота за гроші? --В.Галушко (обговорення) 22:57, 30 червня 2019 (UTC)Відповісти
Думав про підвищення відвідуваності Української Вікіпедії. Спало на думку провести опитування серед жителів України: якою мовою Ви хочете читати статті? Відповідно до результатів треба і формувати стратегію розвитку. Не знаю, як читати, але писати в блогах українці воліють російською мовою. Навіть лаючи російську мову і російськомовність! З чого такі когнітивний дисонанс і роздільне мислення? Може, тому й не йде українізація, що вона не потрібна навіть її пропагандистам? Може, статті пишуть з іншою метою? Спостеріг, що в статтях, які закликають переходити на українську, більше пишеться про російську, ніж про саму українську мову. Як так?
Хотів написати дослідження про українську мову (Ви мене питали про нього кілька років тому), глянув, що в Інтернеті. Від українських авторів, як україномовних, так і російськомовних — на 90 % матеріали про зросійщення мови, шкідливість російсько-українського суржику, емський указ (та інші схожі документи), докази того, що українська — найбільш милозвучніша, багатша на синоніми порівняно з російською, уособлює унікальний світогляд, неспоріднена з російською (та взагалі незрозуміло що), не діалект російської, існує тисячі років, давніша за російську, більш слов'янська за російську. І скрізь слово «російська», «російська», «російська»… Обмовка за Фройдом? Може, автори самі в повсякденному спілкуванні використовують російську? Може вони самі російськомовні і страшенно соромляться цього? Може, вони взагалі не відчувають себе українцями? Чому так звані патріотичні автори замість того, щоб вчити любити своє, вчать ненавидити чуже? Хіба так можна навчити патріотизму?
Я знайшов дуже мало матеріалів про українські досягнення і перемоги. Здебільшого оббріхування перемог Російської імперії і СРСР (до і після в росіян перемог майже не було). Добре, а в нас-то що? Одне смакування поразок! Це що, національний мазохізм? Чим ми можемо гордитися? Звичайно пишуть про милозвучність мови (цей критерій не піддається точній оцінці), те, що київська князівна була дружиною французького короля (хіба вивіз жінок за кордон свідчить про успішність країни?), про облоги Царграда князем Олегом і завоювання Володимира Святославича. З пізнішої історії — Тарас Шевченко і Леся Українка. Все! Звичайно, до України Російська імперія і СРСР не мають стосунку, але для національної гордості потрібне ж якісь реальні досягнення? Нескінченні розповіді про народні знегоди не можуть привабити людей. Не знаю як складаються справи з українською класичною літературою, а в нас більшість класиків російської літератури читати не любили. Причина: похмурість, песимізм, вбогі характери, відсутність справжнього героїзму, зразка для наслідування. Хоча в росіян були Толстой і Достоєвський, вибудовування тільки на письменстві національної ідеології провалилося б, як і підкреслювання принижень російського народу. Але ідеологія існує, і цілком успішна. А в Україні? Людям потрібна гордість за досягнення! Де розповіді про українські перемоги? Стародавніх воїнів, козаків? Не участь українських загонів у збройних операціях інших країн, не війни за чужі інтереси, а перемоги у війні за свою землю? Де досягнення науки і культури? Чому вчені, що називаються українськими, часто працювали не на території України і не завжди знали українську мову? Поки ми не змінимо парадигму національної ідеології, ніякої великої країни нам не збудувати. Звичайно, треба мати на увазі, що всі ці досягнення Росії зроблені не тільки росіянами, а багатьма народами Російської імперії й СРСР, зокрема українцями. Московська вченість пережила розквіт з середини 17 століття, київська книжність справила вплив на формування російської літературної мови (про нормативне окання до 19 століття, вимову «г» і ятя я вже писав). Росіянин Гагарін не зміг би полетіти в космос, якби його не відправив туди українець Корольов (Королів). Хоча Росія не добилася б нічого без приєднання України, більшість росіян це не турбує, адже більшість з них розглядають українців як свою складову, тому суперечності не виникає. Росіяни присвоїли багато спільних досягнень, але в них це присвоєння вийшло дуже гармонічно, без всякого роздільного мислення, яке виникає іноді в українських патріотичних авторів. До речі, це стосується і мови: росіяни запросто беруть слова з української, вважаючи її діалектом своєї, у той час як у нас цураються слів, просто схожих на російські (навіть не росіянізмів як таких!), і вбачають у них загрозу мові. Для росіян українська «своя», хоча вони її не знають. Для нас російська «чужа», хоча ми майже всі її знаємо. Невже не зрозуміло? Риторика в нас одна, а практика — діаметрально протилежна! Ось де справжня мовна й ідеологічна шизофренія. Заявляти «обійдемося без росіян, Росії, російської мови», і водночас згадувати їх скрізь! Може, підмічення О. Тараненка, що «Вплив російської мови на свідомість носіїв української мови, таким чином, лишився, але вже як зворотний, як гіперпуризм» є окремим випадком загальнішого принципу? Може, сама насаджувана зараз українська самосвідомість є тільки запереченням всього того, що асоціюється з Росією і СРСР? Таким чином в насаджуваному «українстві» нема нічого українського, є тільки неросійське. Тобто, первісно в цих установках присутній негативізм, що не може викликати ніяких позитивних результатів. не можна все заперечувати, треба щось і стверджувати. Росія — спадкоємиця і СРСР і Російської імперії, отже її історія безперервна. Наскільки мені відомо, сучасна Україна є спадкоємницею УНР, а не УРСР. Значить що — історії України до 1991 року ніби майже не було? Була тільки історія українського народу (пригнічуваного, що не викликає ентузіазму в більшості людей), української мови (зросійщуваної, що не може викликати довіри до сучасної і побуджує вимагати нових мовних реформ), української території (яка окуповувалася різними країнами), визвольних змагань (що завжди закінчувалися поразкою, а незалежність здобували завжди якось випадково). Якщо казати про Давню Русь — сумнівно, що в сучасних людей ця країна може асоціюватися зі сучасною Україною. Чому? Перше — територія, яка не включала багатьох територій півдня, але включала значну частину Європейської Росії та Білорусі (і навіть трошки Литви і Польщі). Друге — релігія, Стародавня Русь була православна, а в Україні зараз тон задають греко-католики, що вважають православних єретиками. Третє — мова, сучасна сильно відрізняється від давньої сукупності діалектів території України (жива мова) і спільної мови для східних і південних слов'ян (книжна, літературна). Отже, навряд чи самосвідомість українців 1000-річної давнини була дуже схожою на менталітет сучасних українців. Ми зайшли в глухий кут. Який вихід? Терміново міняти сам принцип! Принаймні поки доречно переглянути свої установки, національні міфи (у позитивному сенсі), оцінки минулого. Потім можна почати публікувати свої відкореговані погляди десь у блогах. Може, хтось зверне увагу, виявить солідарність і сприятиме популяризації ідей. Тоді з'явиться шанс оздоровлення національного менталітету. --В.Галушко (обговорення) 00:38, 1 липня 2019 (UTC)Відповісти
Інформаційну війну ми програє́мо. Як я міг спостерігати, в росіян у більшості Україна не є проблемою № 1, є інші проблеми. Отже, антиукраїнська пропаганда не справляє значного ефекту (людям просто нецікаво), прості люди судять про стан справ в Україні з розповідей родичів звідти і заробітчан (останнім часом і біженців). По ТВ про Україну говорять мало, і тільки офіційні звіти. Не знаю, як в українців, але в українських ЗМІ більшість новин — про Росію, російську загрозу. Державна мова в Росії панує, в Україні бореться за «правильність» і лідерство. Серед російських патріотів завидна єдність, серед українських — незгода. До Росії їдуть біженці та іммігранти, з України активне населення виїздить. Російський президент користується підтримкою населення, до українського мало хто ставиться серйозно. Росія приєднує території, Україна втрачає свої. Санкції не справили того впливу, який від них очікували. Це помітно навіть у Вікіпедії. Громадяни України продовжують розвивати Російську Вікіпедію, а ми відстаємо у дуже важливих областях, просто тому, що писати нема кому. Я кілька років тому пропонував «перевербовувати» українців, що пишуть у Російській, але мою пропозицію відкинули. Добре, тоді як збираються розв'язувати цю проблему? Автоперекладами? Марафонами (це на 90 % те ж саме)? Підтримкою держави (порушення принципу невтручання політиків у Вікіпедію)? Може, краще зрозуміти, що Вікіпедія — не місце для інформаційних воєн? --В.Галушко (обговорення) 01:18, 1 липня 2019 (UTC)Відповісти
Істик. Слова стояти, ставити — родичі. Істик — те, що часто ставлять / кладуть (і біля плуга, і біля хати).
Цитую. Коли люди йшли з дому-то двері підпиралися спеціальною паличкою,яка називалася "гістик".Це був знак,що вдома нікого немає і заходити не можна. Гістик < істик.
Шухляда. Мав на увазі, що українською „шухляда у / в стол(а / у)“ не кажуть.
Окраїна — частина якогось простору (села, міста, країни тощо).
А коли укр. прийменник у «біля» має значення «частина / прилягання» ??
Наприклад, стояти у порога / воріт не означає «бути частиною порога / воріт».
Приросток уз- (узбіччя, узлісок) має значення «частина».
Рос. відповідники обочина, опушка мають не у-, а о-.
Я не скажу за всю Росію, але в Московській області «ящик у стола выдвижной» не кажуть, а кажуть просто «ящик стола» («ящик шкафа»).
Щодо «гістика»: чи є у Вас джерело на цю версію чи це Ваша здогадка? Ви не розглядали можливість омонімії, тобто етимологія «гістик» не пов'язана з етимологією «істик»? Чи версія, за якою спочатку виникла назва палички для чищення лемеша і чересла, а потім за схожістю — і назва палички для дверей?
Прочитав статтю НАШІ НАЙМЕННЯ, ІМЕНА ПО БАТЬКОВІ, ПРІЗВИЩА. Яка необізнаність у мовознавстві! Почнімо з того, що імена, зокрема, зменшувальні форми імен легко запозичуються: пор. у рос. Маруся, Петро, Оксана, Олеся, Жанна, Кристина, Артур, англ. Natasha, Sasha, Alyosha, Nikita (два останніх чомусь теж жіночі). Чому б українцям не використати коротке російське ім'я? А розмовна мова тяжіє до скорочень, це загальновідомо. Не думаю, що пропановані Івасик, Євгенко, Дмитрик зможуть конкурувати з коротшими Ваня, Женя, Діма. Це нереально. Далі. Цитую: «Транскрибовані імена на зразок Артьом, Маріна, Наташа, Лєна (Альона), Діма суперечать українському правопису». Шедевр! Питання: чи багато людей в Україні саме так розуміє термін «правопис»? Ще одна помилка: прізвище Ковальов — російське (слово коваль відоме і в російських діалектах, як і кузня), Ковальський — польське. Проте, є і цікава інформація: посилання на П. Одарченка, який стверджував, що «не українці від москалів запозичили форми по батькові на -вич, а навпаки: москалі запозичили від українців ці назви по батькові». --В.Галушко (обговорення) 21:32, 7 липня 2019 (UTC)Відповісти
Цитую ширше. Я ще застав в селі у бабусі український звичай- у нас НЕ БУЛО замків на дверях. Двері не зачинялися.Коли люди йшли з дому-то двері підпиралися спеціальною паличкою,яка називалася "гістик".Це був знак,що вдома нікого немає і заходити не можна. Заходити можна було тільки подорожнім.Для них спеціально на столі лишали хліб і глечик з молоком.Накривали рушником. Ніхто не крав ([[808]]).
Але й інші значення пов'язані з ідею «тикання», а не «ставлення». Окрім того, сама форма слова у Вашому праслов'янському словнику однозначно вказує на походження від «із» + «тикати». Чеська форма otka теж ставить під сумнів Вашу гіпотезу.
Переглядаючи свої дописи в англовікі за минулі роки, натрапив на це: Talk: Slavs. На повному серйозі стверджують, що слов'янські племена заселили схід Німеччини лише після того, як ці землі були залишені германцями під час Великого переселення народів (тобто, треба розуміти, «коли вони пішли завойовувати Рим»). Тільки чомусь забувають, що топоніми залишає переважно не прийшле, а корінне населення (Лейпциг, Берлін, Любек, Росток, Померанія), і те, що Велике переселення народів відбувалося за «принципом доміно», а не навпаки. Виходить, що Центральній Європі завжди жили цивілізовані народи, і тільки потім звідки «з просторів Євразії» прийшли якісь слов'яни. Маю підозру, що слов'ян у Західній Європі не люблять. --В.Галушко (обговорення) 15:29, 9 липня 2019 (UTC)Відповісти
З огляду на вищесказане, можна припустити, що насторожено-підозріливе ставлення до слов'ян живе́ в Європі. Також не упускаючи з уваги наплив населення з Африки і Азії, мушу припустити ймовірність відродження в ній крайньо націоналістичних і навіть нацистських ідей. Як підуть з життя останні свідки Другої Світової, ризик цього істотно збільшиться. Зараз у майбутньому Європи уявляються тільки два шляхи: асиміляція корінних неєвропейцями чи навколонацистська політика національної чистоти. Протиставити цим варіантам щось інше Європа поки нічого не може.
Форма «вёдро» цілком закономірна: наголошене /е/ → /йо/, наступний приголосний не м'який.
Форму «зайца» простіше за все пояснити так: чергування *zajьncь → *zajęcь — *zajьca. Носовий звук міг і пропадати.
Зі словом окошко маю припущення, що цей феномен можна пояснити тим самим, що й горщик (з «горно»). Пор. укр. віконечко.
Якщо у- в українських словах часто відповідає о- у російських, тоді логічно припустити тотожність «окраїна»-«україна». До речі, дещо читав про Скляренка. Не всі історики йому довіряють. Той же Пріцак, здається, зв'язував «Україна» з «окраїна». Виведення назви «Україна» від «країна» має труднощі морфологічного характеру (що означає у-, неясне). Розглядання назви як поєднання прийменника «у» (у сенсі «в чомусь») і «край», тобто «в краю», «в країні» відгонить очевидним фрицтвом. Також є інші доводи: Гоголь згадував форму «Украйна» (наголос там само, де й в «окраїна», «окраєць»), а зсув на передостанній склад міг статися й пізніше (польський вплив?), внаслідок чого тепер «Украї́на». Бажано вточнити чи засвідчене слово краина в давньоруській мові чи це пізніше утворення (запозичення?), тоді вже можна робити якісь висновки про первісний зв'язок цих слів.
Щодо приростка -уз: пор. старослов. воз- (возвышенность, укр. «узвишшя»). Припускаю, що тут могла бути омонімія, тобто різне походження фонетично однакових слів. --В.Галушко (обговорення) 16:10, 9 липня 2019 (UTC)Відповісти
Сучасна форма разведрить може бути викликана зближенням з вѣдро.
Річ не в наявності ь / ъ, а в нехарактерному для російської ненаголошеному -ыкъ, що пізніше став сприйматися як суфікс і був замінений на -икъ.
Щодо передачі рос. -ри- у топонімах нема однозначності.
Ви не розглядали можливість зближення окраїна і гіпотетичного *узкраїна? Щодо узбіччя: у словнику Грінченка засвідчене слово узбіч — «схил гори». В українській нема слова обочина, але є споріднені обік, обіч. Отже, припущення про те, що укр. у- відповідає рос. о-, може бути помилковим. Щодо виказаної недавно на відповідній СО гіпотези тлумачення приростка у- як «рідний» маю тільки одну думку: ми починаємо скочуватися до грубого фрицтва. У предків українців не могло бути такого словотвору. Шкода. А я збирався увести Вас до складу задуманого комітету з протидії псевдонауці у Вікіпедії. --В.Галушко (обговорення) 20:57, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
Польське jestek могло зберегти праслов'янський *jьz-, який дав iz-, що в багатьох слов'янських мовах спростився до z-. Пор. рос. истыкать, раніша форма изтыкать. До речі, у випадком із суфіксом -ek ми маємо такий само перерозклад. --В.Галушко (обговорення) 21:06, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
@Lanamy: дякую за цікаві джерела. Почав ознайомлюватися. Щоправда, неточність у вступі: «Тексти метаграфовано за „Правилами видання пам'яток, писаних українською мовою та церковнослов'янською української редакції“». Це зауваження може стосуватися порівняно пізнього періоду (староукраїнської мови кінця Середньовіччя — Нового часу), оскільки в Стародавній Русі не існувало загального українського варіанту церковнослов'янської, були різні варіанти в різних князівствах. Існують характерні особливості, що уможливлюють відрізнити галицькі від київських, а київські від чернігівських. «Слово о полку Ігоревім» містить текст очевидно київського походження. --В.Галушко (обговорення) 21:18, 24 липня 2019 (UTC)Відповісти
А що ви маєте на увазі під спрощення: окреме написання? Я особисто під неуків підлаштовуватись не хочу. За вульгаризм пробачте: давно не спілкувалися, забув ваш пунктик. На жаль наше оточення та наші переклади з матами на кожній сторінці (адже за уявленнями сучасних перекладачів та редакторів схоже треба не зглажувати у совєтманір, а один в один вторити здавна порченим американцям, по-західному, а ще краще взагалі збільшити та зяскравішати кількість нецензурної лексики порівняно з оригіналом), не сприяють чистій мові, мимоволі сам поринаєш у глибочинь сленгу.--Yasnodark (обговорення) 12:16, 24 травня 2019 (UTC)Відповісти
Подивився що ви робите (редагуваня усіляке таке), все дуже добре, гарненько.. Тому згущівочка для вас)) Анатолій 11:01, 27 травня 2019 (UTC)
Різне 9
Найсвіжіший коментар: 5 років тому52 коментарі3 особи в обговоренні
Вітаю! З Вашого дозволу починаю новий розділ, бо Різне 8 вже трудно завантажувати.
Бачили на ВП: ЗА коментар «Там типове тайожне розуміння status quo як здобуте не миттям, так катанням». Купа помилок у короткій фразі! А в автора на ОС стверджується, що його рідна мова українська… Більше питань, ніж відповідей…
Спробуйте перекласти «сила, возникающая в результате взаимодействия двигательной установки с истекающей из сопла струёй расширяющейся жидкости или газа». У мене не виходить належним чином, бо не вдається уникнути двох дієслівних зворотів підряд при перекладі російських зворотних дієприкметників. --В.Галушко (обговорення) 13:34, 26 липня 2019 (UTC)Відповісти
Шановний Микола Івкі, щодо статті Україна (назва), то на мою думку, головне завдання, це ВП:НТЗ, тобто, написати, що є різні точки зору щодо походження та етимології слова "україна/оукраина", надати АД. Усі інші розвідки, це вже для себе, тому що для Вікіпедії потрібні Надійні джерела, а не (перепрошую) - аматорські розвідки. --З повагою, Lanamy (обговорення) 16:14, 9 серпня 2019 (UTC)Відповісти
На Украине встретили в штыки пост Макрона на русском языке. «Россия от Владивостока до Лиссабона» Слова президента Франції Еммануеля Макрона: «Россия — очень глубоко европейская страна. Мы верим в Европу, простирающуюся от Лиссабона до Владивостока». У нас це із задоволенням смакують. А ще в 19 ст. французи вважали росіян азіатами: я читав твір про Росію Теофіля Готьє (на жаль, в англійському перекладі), де він давав оригінальне (хоча безглузде з погляду історії і етнографії) пояснення спальним звичкам росіян у Петербурзі, звинувачуючи в цьому «кочовий побут азіатів». Росіяни теж хочуть, щоб їх вважали європейцями, а поширене патякання про «особливий шлях» та про «особливий світ» — пропаганда. Діти наших високопосадовців вчаться і відпочивають у «ворожих країнах Заходу», а їхні тати там зберігають свої гроші. Пам'ятаєте, як там у Збігнева Бжезінського: «Росія може мати скільки завгодно ядерних валізок і ядерних кнопок, але оскільки 500 мільярдів доларів російської еліти лежать у наших банках, ви ще розберитеся: це ваша еліта чи вже наша? Я не бачу жодної ситуації, при якій Росії скористується своїм ядерним потенціалом».
Думав над Вашим питанням щодо походження «Україна». У слові урод початкове у- сходить до ѫ-, у цьому значенні приросток близький до ви- (пор. виродок). Російському «В семье не без урода» відповідає українське «Нема роду без вироду». У слові урожай, уродиться походження у- зовсім інше (слова ідентичні за значенням українським). В українській мові у-, що походить від ѫ-, тепер непродуктивний, він вживається в небагатьох дієсловах. А у- від *u зблизився з в- (від *vъ). Отже, найлогічніше: Україна — «у краю», «біля краю». Виведення від *Ѫкраина — «геть від краю» сумнівне. Взагалі неясно, чому Lanamy так пручається, упираючись у запереченні тлумачення назви «Україна» як «земля біля краю»? Що в цьому ганебного? Наприклад, ім'я племені англів походить від топоніма Angeln, який, за найпоширенішою гіпотезою, сходить до слова зі значенням «вузький». І нічого, назва племені дала назву найпоширенішій мові. Англомовні не комплексують. А в нас, як завжди, комплекс меншовартості, от і вигадуємо всякі «інленди», «в-країни». --В.Галушко (обговорення) 15:21, 21 серпня 2019 (UTC)Відповісти
1. Річ у тім, що за часів княжого Києва, як показуть дослідження фахівців, мова на теренах України вже була — староукраїнська (мабуть точніше — давньоукраїнська)[821][822], тому, на мою думку (щодо етимології слова "україна"), спиратися на російську - взагалі немає ніякого сенсу. 2. Користувач В.Галушко написав: "Lanamy так пручається, упираючись у запереченні... Що в цьому ганебного?... А в нас, як завжди, комплекс меншовартості"... Перепрошую, але мені не цікаві Ваші припущення (або ще чиїсь припущення) щодо моєї особистої думки на цю проблему. Вікіпедія має правила. Вікіпедії не потрібні чиїсь ВП:ОД, вікіпедії потрібні ВП:АД і ВП:НТЗ --Lanamy (обговорення) 19:17, 21 серпня 2019 (UTC)Відповісти
@Lanamy: по-перше, домовмося про те, що непорозуміння між нами ми будемо обговорювати чи на Вашій, чи на моїй СО, а не на сторінці обговорення Миколи Івкі. По-друге, що Ви написали: мова на теренах України вже була — староукраїнська (мабуть точніше — давньоукраїнська) тому, на мою думку (щодо етимології слова «україна»), спиратися на російську. Ви кажете, що потрібні АД, але самі наводите посилання на ютуб, який не може вважатися АД. Річ у тім, що більшість (переважно російськомовного) населення України не вірить в давність української мови (про це я вже писав Миколі Івкі) і має вельми обмежене уявлення про лексику і морфологію давньоукраїнської (я дивився ці ролики на ютубі — на 90 % чистої води фрицтво, і це стосується не тільки України). Звідси й подібні «кабінетні етимології». На російську мову я не спирався, а наводив приклади зі словника української мови. Моя думка залишається колишньою: оскільки автентичних текстів Скляренка з цим твердженням знайти не вдалося, це може бути фальсифікація джерела. Краще вилучити взагалі згадку про «у-» і «неукраїнськість» цього прийменника чи приростка (це взагалі неправда). От Кирило Булаховський би Вам відповів краще, чи Словолюб, чи Олександр Тараненко. Хоча, я думаю, вони зверхньо ставляться до нашого фрицтва. Якщо будуть питання, пишіть на мою СО. --В.Галушко (обговорення) 19:51, 21 серпня 2019 (UTC)Відповісти
В.Галушко. Lanamy. Репліка щодо місця обговорення непорозумінь. Принаймні не на сторінці обговорення «Україна (назва)».
Яких тільки псевдоверсій щодо цієї назви не попридумували сповідники російської імперської науки, аби спаплюжити її істинне значення. Це і окраїна, і погранична сторона, і украяна частина від чогось цілого (імперії) ([824], с. 26). --Микола Івкі (обговорення) 11:47, 30 серпня 2019 (UTC)Відповісти
Ви праві, міжмовна омонімія існує. Але «україна» безсумнівно пов'язане з «край» у його первісному значенні, тобто «окраїна, крайка».
Суфікс -ець не завжди має пестливе значення. У цьому сенсі він відповідає -ок в укр. виродок.
Польське слово uroda пов'язане з urodzić się, тобто «вродитися»
Російське уродина утворене від урод за допомогою того ж суфікса -ин, що й рос. і укр. родина (від рід). Всяке виведення від уродливая родина слід визнати народною етимологією.
Варіант «біля дороги» складніше вимовити (п'ять складів проти чотирьох), а «стояв у дороги» може образити почуття мовних пуристів і борців із «суржиком».
Значення прийменника/префікса о- — «навколо», а у- — «біля». Отже, вони близькі. Також близький за значенням і прийменник/префікс при- (пор. осипати, усипати, присипати). Дієслово украяти утворене за допомогою омонімічного у- — «від». Утворення слова типу *vъn-krajiti уявляється малоймовірним, бо *vъn означає «в». Припускаю, що Ви обстоюєте версію *vъn-kraj-ina, за зразком in-land. Чи так воно? --В.Галушко (обговорення) 23:11, 19 вересня 2019 (UTC)Відповісти
Ви праві. Інтуїція… Тому кілька тижнів уникаю спілкування у Вікіпедії. Краще писати статті.
Ви впускаєте з виду факт, що на момент написання поеми палаталізація задньоязикових була ще продуктивною у східнослов'янських діалектах, тому сполучення гі-, кі-, хі- були неможливі. Сполучення [гы], [кы], [хы] чужі й українській мові, оскільки вимова ги-, ки-, хи- відрізняється від тодішньої (див. докладніше и).
Див. Вікіпедія:Проект:Грамотність/Дискусії. Дивне правило: «Деякі іменники (типу киянин, подолянин, селянин), іменники четвертої відміни, іменник друг, а також іменник чоловік у значенні лічильного слова при числівниках два, три, чотири приймають форму родового відмінка однини: два громадянина, три киянина; прибуло всього лиш три чоловіка…». Має бути «два громадяни», «три кияни». Пор. випадок, коли Ви писали про форму холода замість холоди.
Тему етимології слова «Україна», думаю, пора закривати. Сторінка обговорення давно використовується не за призначенням. На жаль, комплекс меншовартості в нас поки позначається. Розумію, жити в країні з назвою «Україна» і пов'язувати її з якоюсь «окраїною» непросто. Але слід пам'ятати, що в людей вельми коротка пам'ять, вони мало думають про те, яким був світ кілька століть до них, переносять свій менталітет на своїх предків.
Спробуймо вибудувати логічний ланцюжок. Фонетика — найконсервативніша річ у мові. При формуванні якоїсь мови на субстраті вона успадковує, як правило, фонетику субстрату. При вивченні іноземної мови найскладнішим, як правило, є опанування правильної вимови. Так? Оскільки російська сформувалася на фіно-угорському субстраті, а українська — чисто слов'янська, отже, фонетика російської є фіно-угорською, а української — слов'янською. Перехід давньоукраїнських [кы-], [гы-] у [кі-], [гі-] зумовлений субстратним впливом фіно-угорської мови. В українській фонетика давньоукраїнської збереглася, отже, переходу [кы-], [гы-] в [кі-], [гі-] не було. У російській нема [кы-], [гы-].
Я задавав Вам питання про те, чому закарпатці добре ставляться до росіян. Ви мені підказали. Можна запропонувати таке пояснення. Закарпатці-русини — не слов'яни. Вони походять від ослов'янених угорців, колись завойованих Україною. Звідси й потужний пласт угорської лексики і симпатія до братів по крові.
Як Ви ставитеся до теорії східнослов'янських мов? Здається в сучасній Україні цю теорію критикують. Можливо, нема ніяких східних слов'ян. Українська і білоруська мови мають схожість з польською (є порівняльні таблички, які наочно це поясняють), словацькою і сербською. Русинські діалекти — насправді угорська навпіл зі зросійщеним суржиком. У російській нема кличного відмінка, окання, повноголосся.
Ніяких боліт і каміння в ближньому західному Підмосков'ї нема. Течія в річки бистра, стрімка, вода чиста. Це ж Новий Йордан.
Істру.
Маю припущення, чому в Москві початку 16 століття спалили україномовні книжки.
Чи Ви маєте в свому розпорядженні матеріали з історії українського наголосу? Це остаточно прояснить проблему питомості російського наголосу, його слов'янську належність.
Цитата: «При всім тім прихильники ґрупової теорії на одну, а саме найважніщу річ не звертають найменьшої уваги. Хто говорить про ґрупи, мусить для кожної ґрупи установляти спільну прамову…» Сумнівне твердження. Об'єднання в групи не означає існування прамов. Ви колись задумувалися над проблемою основ мови? Простіше кажучи, що є в мові такого, що робить її окремою мовою? У разі з прамовами ми маємо якісь умовні, майже абстрактні моделі, де про якісь унікальні риси навряд чи можна щось сказати. Об'єднання в групи робиться за рядом ознак, причому відбираються найбільш характерні, і що важливо, питомі риси. Запозичені слова не рахуються, а пізніші фонетичні і граматичні зближення — це вже ближче не до груп, а до союзів. Ви спілкувалися з паном Bulakhovskyi? Він кандидат наук. Пам'ятаю, як він написав у 2015 році, відповідаючи Крупському: «У псевдонауковому журналі „Український тиждень“, на який ви посилаєтесь, дуже багато фантазій дилетантів. Там таке прочитаєш. Як вони ще не написали, що піраміди майя на Юкатані збудували давні українці. Скоро, либонь, напишуть. Пам'ятаю: в одному числі прочитав, що українська мова не є східнослов'янська. Ледь зі стільця не впав. У таких випадках треба дуже обережно підбирати джерела і не вірити написаному як слову Божому.» Зараз в Інтернеті і насправді всього понапишуть про українську мову. Думаю, просто: вчити українську мову ліньки, грошей на її знанні не заколотиш. Звідси і фрицтво.
Ви мені так і не написали відповіді. Чи згодні Ви з твердженням, що питомі [гы], [кы], [хы] у російській перейшли [ґі], [кі], [хі], майже зберігши вимову в українській як [ги], [ки], [хи]?
Посилання на етимологів у Поспєлова не завжди присутнє. По-Вашому, він фрик? Не заслуговує довіри? Принаймні, політики в його дослідженнях я не бачив.
Серед жінок етимологи мені невідомі. Серед жінок взагалі мало справжніх вчених. Написати скандальну статтю зі спростуванням «на пальцях» всіх наукових теорій (відносності, походження видів, ділення на групи слов'янських мов), чи «довести», що жінки є вищою расою — це да. Про особливості роботи жінок у Вікіпедії я вже писав одній користувачці (адреси не даю, бо не хочу роздмухування нового скандалу).
Я вживав «мовознавиця». Мабуть, не зовсім літературно, але не в основному просторі цілком допустимо.
Здається, що праслов'янський висхідний наголос, залишившись на місці майже у всіх слов'янських, в українській від'їхав на інші склади. Перенесення наголосу на закінчення в множині — майже закономірність. У російській зсунувся тільки спадний, а висхідний на місці. Як це пояснити? Тюркський вплив? У тюркських наголос переважно на кінці слова…
Східнослов'янські мови сформувалися під впливом тюркських. У російських діалектах цей вплив послабився впливом балтських і фінських. Гіпотеза. Її слід перевірити. Білоруська мова майже втратила сліди тюркського впливу під впливом балтських. Тобто, українська — найбільш тюркізована зі східнослов'янських? А икання замість ікання? Ніби в казахській мові такий звук є. І в турецькій. А у фінській наче нема. Повноголосся. Це як гармонія голосних у тюркських! У білоруській і російській ця риса виражена слабкіше.
Треба вивчати діалекти. Звичайно, за записами, бо у сучасних діалектах багато чого викривлено.
Гляньте-но! Все сходиться. Західнослов'янські — перебували під германським впливом. Звідси і закріплення наголосу на першому складі (у польській він тільки потім на передостанній переїхав), розрізнення голосних за довготою у чеській і частково словацькій, занепад протиставлення твердих і м'яких приголосних у цих же мовах. У сербській і хорватській — збереження музичного наголосу. Болгарська зблизилася з турецькою і грецькою. У польській є риси східнослов'янських — наслідок мовного союзу на території Речі Посполитої. Наприклад, чому в правописі Грінченка наприкінці деяких слів м'який знак, а в правописі радянських часів його вже нема? Очевидно, релікт давньої орфоепічної норми. Спочатку звук був м'яким, потім ствердів, а літера за традицією залишилася. У східнослов'янських був [р']. У західнослов'янських він ствердів. Наголос. Є тенденція зсувати до початку слова в однині. Праслов'янська реконструкція не підтверджує гіпотези про давність такого наголосу. Германський вплив? А чому саме германський? Так культура-то шла із заходу! Звідки культура, звідти і зразок мови. У російській мові теж був період українізації 17-18 століть.
Обговорення назви Україна насправді треба закривати. З обговорення змісту сторінка перетворилася на місце лінгвістичних, багато в чомусь фрикових суперечок. Не здивуюся, якщо хтось з адміністраторів закриє теми і заборонить розводити флуд.
Афанасій Нікітін. Він українець? Невже вони жили в Твері? Чому не Панас Микитенко? Чи може, помилка Скалігерівської хронології?
Отже, закарпатці і росіяни — не родичі? А кельти, даки — де їх нащадки? Взагалі, не виключено, що Західній Україні населення має готське походження. Як і в Хорватії.
Чи існують зараз справжні слов'яни? Як вони можуть існувати, якщо їх постійно хтось завойовував? Я читав, що взагалі, слов'яни — міф. І праслов'янської мови не було. Були тільки південні діалекти прабалтської, зіпсовані іранським впливом. А племена, які ми називаємо слов'янами, сформувалися на території Аварського і Хазарського каганатів. Вони не були родичами, просто говорили схожими мовами, що утворилися з цих прабалтських діалектів. Тому-то ніхто з так зв. слов'янських народів не спромігся на створення справжньої нації. Болгарська держава — заснована тюрками-булгарами. Чеське королівство — підпало під вплив германської нації. Польське — під владу сарматської (іранської) еліти. Східні слов'яни взагалі ніколи не мали своєї державності. Спочатку ними помикали хозари, потім — нормани. Потім прийшли монголи. Українців і білорусів взяли до себе литовці, а потім і поляки (слов'яно-сармати). Росіяни (вони в більшості не слов'яни) — спочатку під монголами, потім під тюрками, потім — під литовцями (Романови походили з ВКЛ), потім — під німцями (Готторп-Романови), а в 20 ст. — під євреями. Україна і Білорусія поки залишаються залежними від Російської «імперії» територіями. Польща, в якій занепала сарматська еліта, була швидко розділена між різними державами. Незалежність Польщі тривали всього пару десятків років. Потім її завоювали. З 1945 року вона була колонією СРСР, тепер — сателіт Німеччини і США. Десь щось про німецький вектор читав у Донцова.
Особлива думка. Західні українці — германці. Вони по-справжньому протистоять так званому «русскому миру», бо неприйняття його ідей у них у крові. Східні менш надійні (не всі, про Вас я не кажу). Україномовних мало. Зараз пітримують європейський вектор? Це їм зручніше! Вітер зміниться, підуть Кремлю ручки цілувати. Зараз волають про «розрив навіки» з Москвою… Хіба Ви не знаєте, що людина глобалізму і постмодернізму — ідейний лицемір?
Так звані генетичні дослідження нічого не кажуть. Багато росіян оселилося здавна в Україні, багато українців переїхало до Росії. Змішалися і гени. Ніхто не розбере, хто українець, хто росіянин. Але є сильні гени, а є слабкі. Гаплогрупи це не враховують. Визначити справжнє походження можна менталітетом, самосвідомістю — всім, що називається духом народу.
Знайшов цікаву статтю. Про проданий націоналізм. Коротко: чи світова глобальна спільнота, чи націоналізм. Елітка наша, на жаль, вибрала перше. Тепер нам тичуть у ніс цим глобалізмом, і називають одне другим! Чи давно ми зазнали такого нахабного розводу? Така ж бреханина, як і в Росії! Я можу дати почитати, але це буде шок, момент істини.
В.Галушко. [Я ще не на все минуле відповів, а Ви знову написали, та ще й дуже багато.] Трохи.
[Слова „фрик“ не знав.] Відшукав значення — не підходить. Якщо правильно зрозумів, Поспєлов у статті «Истра» нікого не згадав — і, не читаючи рос. „перекладу“ Фасмера, придумав (сам чи не сам) сумнівну протезу И-. Річ тут не в політиці. Гляньте / перегляньте початок ЕСТУ.
Словник Лучика набагато кращий за Словник Янка.
Якщо «мовознавиця», то «знавиця», «народознавиця» ??
Обговорення назви Україна: мене, зокрема, не радують недавні дописи аноніма, але я проти закриття.
На Закарпатті угорські мовні впливи були. Скільки тепер там нащадків кельтів або даків / траків, як узнати ??
Див. суперечність у Кулішівка. На картинці в списку літер присутня літера ѣ, у тексті написано, що на місці ѣ пишеться «і».
«В Україні-Русі» чи «на Україні-Русі»?
Прошу роз'яснити користувачу Synyća Vusata українсько-польські мовні зв'язки на Обговорення:Полонізм. Наскільки мені відомо, за часи СРСР популярна в Російській імперії теорія виникнення українських діалектів споляченням російських спростовувалася офіційно. З погляду лінгвогенезу українська, білоруська і російська виступали рівноправними мовами (русинська окремою не визнавалася). Це потім російські націоналюги, наслідуючи імперських науковців, навигадували, що в Київській Русі говорили по-російському. --В.Галушко (обговорення) 22:02, 25 жовтня 2019 (UTC)Відповісти
Дякую за виявлену суперечність. Статтю змінив.
Краще «в Україні». На це звертав увагу Іван Огієнко. У Грушевського є «Розвідки про церковні відносини на Україні-Руси ХVI-XVIII вв.».
«Обговорення:Полонізм» і сам помітив, але ще не дописав.
Кого згадав Поспєлов у статті «Москва» ?
Чи є серед згаданих етимологи ?
Рос. украина — полонізм ?
Обговорення назви Україна: мене не радували Ваші рівняння прийменника у до приростка у-.
Коли ж приросток у- означає «біля» ?
Чому, мов, „у кра́ю“, а не „у країни“ ?
Рос. руки, руке розглядаю як пристосування слов. (пн.-укр.) мови до фінської.
Любий друже, у вас не працює вікі-пошта, тому вимушена привітати вас тут.
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
З Днем Незалежності країно 💜💚💛💖💕
Леся
p.s. вірш Ліни Костенко
Рідкісні дані
Найсвіжіший коментар: 5 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Стаття «Перфект».
В.Галушко. Synyća Vusata. У деяких говірках буває -сьмо > -хмо (булі-хмо, ходилі-хмо тощо). Чи треба відносно рідкісне -хмо додати до статті ??
Найсвіжіший коментар: 5 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю! Скажіть, навіщо Ви додали посилання на www.youtube.com в Обговорення:Зеленський Володимир Олександрович? Вони не містять ніякої корисної інформації, не можуть бути використані як АД. Призначення таких матеріалів — розважити читача. Вікіпедія для цього не призначена, її мета — пізнавальна, а не розважальна. Через ці матеріали сталася війна редагувань між адміністраторами, йде до номінації на позбавлення прав. Ви розумієте, що Ви наробили7 Прошу Вас самому прибрати недоречні посилання і використовувати СО таких популярних статей виключно за призначенням. Якщо Вам потрібно місце для посилань, я можу взяти на свою СО. З повагою --В.Галушко (обговорення) 16:14, 28 жовтня 2019 (UTC)Відповісти
В.Галушко. Добридень ! Ті 2 посилання, не АД, були тимчасові, для подальшої обробки. Я ж навіть заголовки статей не додав. Уже три місяці основна моя увага навколо назви Україна.
Вибачте, пане Миколо, назва розділу anchor | #Чорні списки це колокація, яка має стійкі конотації. Вона викликала обурення та засудження, див. ВП:К-А#Переслідування від Микола Івкі. Мені нагадало проскрипції та масові репресії Сулли, списки 1930-х років. У користувача『Fosufofiraito』 викликало згадку, "що робили німці у [19]40-х столітті чи Британці в Африці".
Пропоную замінити назву на скромну, нейтральну, без натяку на одноосібну диктатуру та масові репресії, наприклад, #Деякі списки адміністраторів та їх порівняння.
Якщо бажаєте, прошу висловити тут свої зауваження щодо думок, висловлених у Кнайпі. Без сумніву, Вас почують, за цим розділом усі спостерігають.
Юрію Владиславовичу. Дякую. Підтримую заміну назви. Не думав, що буде така реакція.
Я належу до тих, хто уникає слів виду „усі“. Сумнівно, щоб усі спостерігали.
Ваш допис містить слова, яких на цю мить не знаю. Буду виясняти.
Я й сам намічав переглянути ті дописи до згаданої теми на ВП:К-А.
Адміністратори. Розгляньте дії Piramidion'а хоч би після 27 жовтня. Чи були його порушення, зокрема, і проти мене, і проти Alex'а Khimich'а, особливо 28 жовтня ?!
Пане Миколо, СО статті це місце для спільної праці над статтею, а не, вибачте на слові, додаткове звалище чернеток. Ви самі можете повернути кілька разів вилучену чернетку для доопрацювання у простори своїх чернеток, там скоро як не Монблан, то Говерла буде, але то Ваша приватна майстерня. — Юрій Владиславович(о • в)14:50, 3 листопада 2019 (UTC).Відповісти
Шановний пане Микола Івкі, не зважайте та не переймайтеся будь ласка (дуже мало людей, що я казав їм це щиро - "шановний" але Вам я кажу це щиро), Ваш внесок у ВП, навіть на сторінках обговорень - дуже корисний! --Lanamy (обговорення) 15:41, 6 листопада 2019 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 5 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю! Як Ви вже спостерегли, у ВП:Кнайпа (адміністрування) розпочалося обговорення питання Вашого безстрокового блокування. Я Вас вже попереджував. Незважаючи на те, що я згоден виступити в ролі Вашого адвоката, у мене дуже мало аргументів. Раджу Вам: 1) негайно витерти цей кепський список, що муляє очі адміністраторам; 2) звести до мінімуму коментарі в обговореннях; 3) зробити кілька десятків конструктивних редагувань в основному просторі. Вам поки нічого не писатиму, бо на наші марні дискусії доводиться ледь не половина Вашого внеску. Я Вас, звичайно, завжди вигороджуватиму (на правах Вашого начальника з проекту «Мовознавство»), як полковник Покровський Плетньова з відомого фільму, але прошу врахувати, що я все ж не генерал, взяти Вас під своє наставництво не зможу. Ви поки потрібні Українській Вікіпедії. З повагою з мовного відділу --В.Галушко (обговорення) 14:28, 2 листопада 2019 (UTC)Відповісти
Тему почав NickK, який допустив порушення, не сповістивши мені.
Хто, крім NickK'а, у ВП знущався з померлого користувача ??
Тільки Piramidion узяв участь в обох обговореннях.
„Підсумок“ підбила Helixitta, яка не мала морального права це робити через те, що не прибрала зі своєї ОС лайливого вигуку, який став приводом до свавільного безстрокового обмеження мене.
Перечитайте його і скажіть що ви думаєте з приводу ситуації, яка склалася. Там претензій чимало, і тільки одна з них (остання крапля) — це укладення вами чорних списків: постійна версія № 26412224#Чорні списки.
Маю також додати, що ви займаєтеся:
систематичним порушенням ВП:ОД і ВП:ЧНЄВ на сторінці Обговорення:Україна (назва), яку ви перетворили на дискусійний клуб, обговорюючи не статтю, а проводячи власні лінгвістичні дослідження.
систематичним порушенням ВП:НГП (ВП:ПОКОЛУ) щодо користувачки Helixitta. Зауважте, що на ваш нещодавній запит про неї (ред. № 26493894) я вже відповідав вам тут рік тому: ред. № 23656604.
Свідоме застосування тактики «агресивної наполегливості» — активне засмічення дискусії повторюваними аргументами, вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими, для перешкоджання виробленню консенсусу в обговоренні, для змушення інших користувачів погодитись на власне, персональне бачення якогось конкретного користувача (нав'язування цього бачення), або для перешкоджання виробленню та прийняттю рішення, яке ґрунтується на правилах Вікіпедії;
систематичними спробами «адміністрування» від вас (ред. № 26504969), при тому, що я вам неодноразово наголошував, що вам було б доречно зосередитися в першу чергу на питаннях і проблемах, які стосуються тільки безпосередньо вас: ред. № 23656604, ред. № 22091196. Бо цих питань і проблем ви маєте чимало.
систематичним засміченням сторінок обговорення статей посиланнями, що суперечить як головному призначенню цих сторінок, так і правилу ВП:НЕЗВАЛКА.
@VoidWanderer: Поки пан Микола збирається, із своєю «точкою зору» (це штамп на слово «думка»), висловлю свої думки «на все це»:
1. Ви звинувачуєте пана Миколу у, цитую, «укладення вами чорних списків», що називаєте «(остання крапля)». Я не знаю, чи укладання «чорних списків» є порушенням Правил Вікіпедії. Чому не знаю – бо я такого Правила не зустрічав. Якщо такого Правила немає, то чому це «остання крапля», і у чому?
2. Давайте розберемося, а чим же є ці «чорні списки»? У пана Миколи на цій же сторінці це написано чорним по білому – а особисто я бачу у цих списках адміністраторів, які або самі порушували Правила Вікіпедії, або зловживали своїми адмінповноваженнями і тут же, на цій сторінці, стоять примітки, у яких ситуаціях це відбувалося.
3. Ви звинувачуєте пана Миколу у тому, що він перетворив сторінку на «дискусійний клуб». Такі ж звинувачення можна пред’явити і вам. Передивіться свої численні розлогі дописи, помережані вашими ОД і вашими логічними хибами (хоча б і на цій сторінці, порівнявши свої думки із моїми).
4. Звинувачення у «ходьбі по колу» потрібно пред'являти не панові Миколі, а тим, хто таки дійсно «ходить по колу». Пан Микола систематично задає просте конкретне запитання стосовно того, чи є той вислів лайкою, чи ні, а ті, хто б мав дати йому таку ж просту конкретну відповідь типу «так» чи «ні», також, систематично «водять його по колу, не даючи цієї відповіді. Я прочитав подані вами тут посилання, і простої відповіді на просте запитання не знайшов. Не вважаєте цей вислів «лайливим» - то так і скажіть прямо, і усе одразу ж стане очевидним (принаймні, для мене). Я, звичайно, не стану тут же застосовувати лайку у нелайливому значенні, бо для мене це неприйнятно. Та і пан Микола одразу ж махне рукою і від вас, вибачаюсь, «відчепиться».
5. Бачите, далі ви, вибачаюсь, «причепили» до «наполегливості» пана Миколи ярлик «агресивної». Я ніякої «агресивності» не бачу. Користувачка, скажімо, обмовилася. Пан Микола зауважив це. Вона ж вважала за доцільне проігнорувати його зауваження. Він апелював до Вікі-спільноти і до адміністраторів. Далі почалися ходіння по колу. Його за наполегливість і покарали. Людина хоче добитися правди і бореться за відновлення справедливості, а її ж заганяють по одному і тому ж колу все далі і далі у глухий кут. А наразі, використовуючи його повторні систематичні прості запитання, на які систематично не дають простих відповідей, залякують блокуванням.
6. Мало того, далі ви вказуєте користувачеві, на чому йому «було б доречно зосередитися». Ні як у користувача, ні як у адміністратора, у вас нема права вказувати іншим, на чому їм «було б доречно зосередитися». Радити чи просити – це інша справа.
Отака моя «точка зору на це». Мене не просили, а я висловився. Чи мав я на це право? Не знаю, але думаю, що якщо таке право мали ви, то і мені можна. Ну і останнє. Пане Миколо, вважаю Вас безпідставно покараним, однак прошу надалі не «ворушити це», особливо, якщо той лайливий вигук вже прибрано. Щоб закрити це питання, прошу зробити, хоча б три рази, глибокий вдих/видих, взяти в руки клавіатуру і чітко і аргументовано сформулювати запит про зняття несправедливих покарань. На мою думку, це буде дієвіше, ніж задавати одні і ті ж запитання, від яких ці хлопці і надалі ухилятимуться. Ну і, якщо я чогось не знаю, і «моя точка зору» у чомусь помилкова, перепрошую, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:30, 14 листопада 2019 (UTC)Відповісти
Щодо списків — у правилах не рекомендується укладати списки порушень. А створення у себе чорних списків людей — це вже такий рівень, який у навіть правилах не записаний, проте він ніяк не відповідає ідеї злагодженої і доброзичливої співпраці при роботі у Вікіпедії.
Щодо «агресивної наполегливості» — я всього лиш процитував норму правила ВП:НГП. Там варто читати повністю текст. Особливо вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими
Щодо вислову — тут не стоїть питання його лайливості чи нелайливості, бо це питання вже розглядали. Причому 3 (три) роки тому. Повертатися до такого розгляду — позбавлене усякого сенсу. В цьому суть деструктивної поведінки.
Щодо «доречності зосередитися» — це була саме моя неодноразова добра порада користувачеві. Користувач до неї не прислухався, і це також для мене є маркером.
ПС. Якщо ви вважаєте, що я щось порушую — пишіть або мені особисто, або на відповідні сторінки, докладно розклавши суть претензій. Я вам це раз за разом пропоную, ви ж жодного разу цим запрошенням не скористалися. У мене так може навіть скластися враження, що ви — голослівні. --VoidWanderer (обговорення) 09:58, 14 листопада 2019 (UTC)Відповісти
Користувач:VoidWanderer:
Користувач:Biletsky Volodymyr:
Щодо списків — у правилах не рекомендується укладати списки порушень.
Як ви самі тут написали, стосовно «списків порушень», що це рекомендації. А рекомендації – це лише рекомендації, так що пан Микола тут нічого не порушив.
А створення у себе чорних списків людей — це вже такий рівень, який у навіть правилах не записаний,
Ця ваша оцінка: «вже такий рівень» є ОД з вашого боку, причому і тут, і інші ваші заяви (я про це вказував вам неодноразово) помережані такого ж характеру ОД, на підставі яких ви формулюєте звинувачення і, як висловився пан Микола, «свавільні» рішення.
… проте він ніяк не відповідає ідеї злагодженої і доброзичливої співпраці при роботі у Вікіпедії
Ця ваша суб'єктивна оцінка «рівня» (не ясно тільки чого – мабуть, самого факту створення ним такого списку) аж ніяк не співвідноситься з Правилами. Питається: тоді для чого ви її тут дали? На мою думку, це просто психологічний прийом для очорнення дій пана Миколи у очах пересічних читачів. Скажіть, а чи сприяє така оцінка з боку адміністратора, що є поза межами Правил «ідеї злагодженої і доброзичливої співпраці»?
Щодо «агресивної наполегливості» — я всього лиш процитував норму правила ВП:НГП. Там варто читати повністю текст. Особливо вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими
А, то це також не є звинуваченням пана Миколи – це лише цитата Де ви побачили агресивність чи агресію у діях пана Миколи? Наполегливість – є (і це ще не порушення), а агресивності я не побачив.
Щодо вислову — тут не стоїть питання його лайливості чи нелайливості, бо це питання вже розглядали. Причому 3 (три) роки тому.
Ну і? Невже дійшли консенсусу? Щось як таким, там і не «пахне». Після того обговорення пан Микола навів цілий ряд АД стосовно того, що це таки замаскована лайка. Це щось на кшталт того, як вандали лаються, обходячи налаштовані на лайки фільтри.
Повертатися до такого розгляду — позбавлене усякого сенсу. В цьому суть деструктивної поведінки.
Невже, з боку пана Миколи? А як на мене, саме з вашого боку. Він наполегливо і скрупульозно задає персонально вам це запитання, а ви так же наполегливо і скрупульозно ухиляєтеся від однозначної людської відповіді: «так» чи «ні». Таким чином і ви, і ті, кому пан Микола також задає це принципове питання, що лежить у фундаменті його блокування, просто водите його по колу і тут же його у цьому і звинувачуєте. Нема чого кивати на те обговорення, після якого паном Миколою були додані АД. Та і ви, думаю, прекрасно розумієте, що ж те слово означає.
Щодо «доречності зосередитися» — це була саме моя неодноразова добра порада користувачеві. Користувач до неї не прислухався, і це також для мене є маркером.
Перепрошую, бо сприйняв цю пораду за вказівку. Дякую за пояснення. А стосовно «маркера» ви явно «перегнули». По-моєму, це єдине обґрунтоване звинувачення з вашого боку – користувач не прислухався до вашої поради. Цікаво тільки, чому ваші поради ви ставите вище Правил Вікіпедії?
ПС. Якщо ви вважаєте, що я щось порушую — пишіть або мені особисто, або на відповідні сторінки, докладно розклавши суть претензій. Я вам це раз за разом пропоную, ви ж жодного разу цим запрошенням не скористалися. У мене так може навіть скластися враження, що ви — голослівні.
От нема мені що робити? А порушень? Гляньте лишень у цю таблицю – вам мало? Добавлю ще. Ви десь там на сторінках міркували вголос щодо неприпустимості давати оцінки як користувачам, так і їх внеску. А тут обізвали мене «голослівним»… ? Вибачення від вас мені, перепрошую, не потрібні. Мені і, в першу чергу, панові Миколі потрібна проста відповідь на його просте запитання «Чи згідні тепер, що той вигук — лайка ?» Дякую.
Пройдуть роки… і … Можливо, ваші правнуки знайдуть десь, чи то у архівах, чи то у журналах цю сторіночку… Прочитають… Та й вигукнуть «Евріка!» Так от чому інопланетяни вперто ніяк не йшли на контакт – законтактуй з такими… Обставлять «маркерами» та й заблокують довічно. Усім: , --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:18, 18 листопада 2019 (UTC)Відповісти
Відкрийте будь-яку книгу етикету і прочитайте, там усе чітко написано. І чітко відповів не одни адміністратор. А тепер скажіть мені будь-ласка для чого пінгувати декількох адміністраторів щодо конфлікту років який був 3 тому? ВП:Е: Пробачити і забути. Тепер список. Пінгувати одних, і ігнорувати інших. Це ніщо інше як обговорення за спиною. Останні дії ні в які рамки етикету не влазять, хоч проти користувача весь світ. І тратити стільки енергії на такий пустяк, жертвуючи внеском до Вікіпедії не лише власним, але й інших. У мене немає слів. Блокування заслужене, хоча донині я навіть не розумів чому такий досвідчений користувач все ще має обмеження.--『Fosufofiraito』Обг.13:06, 18 листопада 2019 (UTC)Відповісти
Biletsky Volodymyr, нехай вже заблокують пана Миколу, історія має дійти логічного завершення! Це буде, звісно, вже не прецедент, але хрестоматійний приклад сваволі адміністраторів: адміністратор української вікіпедії грубо порушив правила, замість покарати порушника серед своїх, адміністратори розпочали згуртовану кампанію цькування опонента, технічно обмежили йому простір для самозахисту, і (що має зрештою і відбутись) вичавили з проекту. Наочний приклад роботи системи. Потім нехай не скаржаться на звинувачення в подвійних стандартах --93.75.20.17310:14, 14 листопада 2019 (UTC) Р.S. Користувача:Микола Івкі, звісно, шкода. Втім, блокування облікового запису у вікіпедії — це не фізична смерть (дай Бог здоров'я). Ну, і, в історію він вже потрапив бачу, разом з усією камарільєю (див. Микола Івкі — Викиреальность), не викреслиш Відповісти
Дякую за відповідь. У ній ви повторюєте все те, що написали у недавньому #Свавільне безстрокове обмеження. Фактично, ви цілковито відкидаєте всі претензії, які до вас озвучують, і говорите, що то все брехня. Просто не помічати всі озвучені до вас претензії — це ваше право, звісно. Але це не означає, що це робить вас правим. І у всього є наслідки.
Також вдячний вам за нагадування нашої з вами переписки #VoidWanderer. Зверніть увагу — я вам ще півтора року тому рекомендував робити якісь конкретні кроки для вирішення конфлікту, які призвели б до розв'язання проблеми і зняття з вас обмежень. Ви не зробили жодного.
Але навіть не я перший це робив! Якщо ви переглянете у власному архіві тему Позов до АК від 21 січня 2017, там також говориться приблизно те ж, що я говорю до вас зараз: припинити займатися невідомо чим, припинити займатися ОД у статтях.
Від початку конфліктної ситуації збігло вже понад 3,5 роки. Чи зробили ви щось конкретне, щоб її вирішити? Ні. Ви навіть не сприймаєте суть претензій до вас — просто повторюєте раз за разом одне й те саме. Вам адміністратор Basio пропонував в 2017 році посередництво — ви змарнували цей шанс. Ви могли навіть самостійно, без сторонньої допомоги, предметно обговорити з адмінкорпусом суть претензій до вас і домовитися про те, як з вас буде знято обмеження. Могли, але не зробили цього — ви змарнували цей час. Раз за разом ви тільки повертаєтеся до якихось старих дріб'язкових ситуацій, розвертаєте їх на всі боки, смакуєте, і запрошуєте інших користувачів зайнятися цим же.
Щодо ОД. «Обговорення:Україна (назва)» — не стаття, а СО статті. ОД на СО не заборонено.
Через це тут порушення нема, через це тут Ваша брехня, через це можлива Ваша брехня і в інших випадках („Ми не віримо брехунові навіть тоді, коли він каже правду“).
На початку літа 2018 був також вислів „свавільний список“.
Ви використовуєте Вікіпедію не за призначенням: зациклившись на кількох дріб'язкових ситуаціях, які відбулися вже роки тому, ви забули цілі, які переслідує Вікіпедія, і не використали шансів, не доклали зусиль для зняття накладених на вас обмежень, конструктивного вирішення проблем і порозуміння зі спільнотою. Ваші дії натомість стали суперечити правилам і настановам Вікіпедії: ВП:ЧНЄВ, ВП:НВМ, ВП:ПОКОЛУ, ВП:НПК.
--VoidWanderer (обговорення) 19:12, 15 листопада 2019 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 5 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
На краєчку Землі, так далеко від Дому й Родини,
Ми, на жаль превеликий, вже не свій розбудовуєм край,
Тож нехай у цей день наше серце додому полине,
А до Вас хоч на мить завітає Святий Миколай.
Покладе під подушку, поки будете солодко спати,
Міх удачі і щастя — щоби з вами постійно були,
А іще календар, де відмітить повернення дату,
Щоб у колі сім'ї ви в добрі і достатку жили!
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
Дорогий та шановний пане Миколо!
Сьогодні, у Шевченків день, дозвольте запропонувати Вам стати першим лицарем Ордена Шевченка захисників української мови з девізом "Караюсь, мучуся... але не каюсь!"
Плекаю надію, що цю ініціативу підтримають десятки, сотні небайдужих вікіпедистів з усіх чаптерів.
Ви є самовідданим подвижником, безкомпромісним захисником української мови в українській вікіпедії.
Ви першим помітили небезпеку неукраїнського жаргону, і почали дзвонити про це в усі дзвони.
Ви першим виявили тих, хто говорить неправду в укрвікі.
Ваше слово нездоланне, бо це, як з часом показує перевірка фактами, слово правди.
Зараз, коли Ви у вигнанні, в укрвікі знищення мови Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Івана Драча, Ліни Костенко йде по повній програмі, причому на щедрі іноземні гранти ще невідомого кінцевого бенефіціара.
Не випадково, знищують мову ті самі особи, які переслідують усіх її захисників.
Без сумніву, особи, щодо яких доведена корупційна (зокрема грантова) діяльність проти мови чи її захисників, мають бути безстроково обмежені у правах. Лише тоді Вікіпедія буде у безпеці.
Найсвіжіший коментар: 1 рік тому1 коментар1 особа в обговоренні
Шановний пане Миколо!
Позавчора була прощена неділя. Маю принести Вам щире розкаяння.
З очевидних причин, щоб нікому не нашкодити, повинен перейти на езопову мову.
Справа в тім, що я лише відносно недавно дізнався: відома байка має суттєву помилку. Виявляється, слова Бориса про громадянську страту стосувалися не кулінарних смаків Гелі під час праці у бібліотеці, а підсумку Миколи у галузі ботаніки.
Тому я кардинально невірно сприймав ситуацію, і зробив щодо Вас хибні дії. Зараз мене обтяжують докори сумління, з кожним роздумом усе більше.
