Найсвіжіший коментар: 6 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю, Rutheni. Останній ваш внесок є конструктивним і загалом відповідає основним вимогам до статей Вікіпедії. Чи не бажаєте ви приєднатися до системи патрулювання, подавши заявку на права патрульного? Для цього необхідно ознайомитися із правилами патрулювання, бажано привести у відповідність до вимог останні ваші статті, шаблони й категорії; дати лад завантаженим файлам. Зверніть також, будь ласка, увагу на те, що патрулювання не є обов'язком, а лише правом і допомогою іншим патрульним, які не будуть змушені перевіряти ваші редагування. --yakudza17:40, 6 квітня 2018 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 5 років тому8 коментарів3 особи в обговоренні
Доброго вечора. Звертаю вашу увагу, що населені пункти України мають офіційний статус місто, селище міського типу, село або селище. Статус «містечко» в Україні не передбачений, тому заміна на нього не є виправдана. Вікіпедія показує дійсність, а не бажане, тож якщо ви хочете, щоб в Україні замість смт були містечка, будь ласка, звертайтеся з відповідною ініціативою до Верховної Ради України, а не замінюйте у Вікіпедії. Дякую — NickK (обг.) 22:42, 25 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Миколо,коли навернешся (якщо навернешся:) до Вкраїни, свисни мя' - відвезу до Делятина, ось тамка спробуєш їм сказати, що вони живуть в селищі міського типу .... гарантую, безкоштовную велірну операцію (під першим слупом:)- Circoncision...--КогутякЗенко1488 (обговорення) 22:41, 6 січня 2019 (UTC) - відтак, поверни якісні уточнення цього дописувача... особливо в статтяхдо Історичних Містечок!!!Відповісти
Авжеж... Здоровеньки були. Щодо "селища" та "містечка", ок, зрозуміло... А от щодо "звертайтеся до Верховної Ради"... то з чого це Ви вирішили, що я потребую Ваших т.зв. "порад"? Дякую )) — Rutheni (обговорення) 11:18, 26 листопада 2018 (UTC)Відповісти
Вікі-побратиме,незважай, у нас, тутечки, єкілька вікі-буквоїдів,які намагаються прив'язати укр-вікі до спрощеного мовного канцеляризму та консервування совкової-зКацапівки....осьтакі тут формальзони:):).. Але для їх упокоєннянеобхідно кілька джерел (фактів) та кількох вікі-побратимів.,інакше - цей вроджений маскальщиною - формалізм/плебейство за совковими нормами - не викорінити.--КогутякЗенко1488 (обговорення) 22:41, 6 січня 2019 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 5 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю!
Посилання на Українську малу енциклопедію відповідає виданню, яке я встиг скопіювати:
Євген Онацький. Українська мала енциклопедія у 8т. (16 книг), «Дзвін» 1957—1967
Шаблони для посилань на Українську малу енциклопедію ( {{УМЕ1}} — {{УМЕ7}} ) відредаговано таким чином, що посилання на відповідний pdf-файл додається шаблоном автоматично. Треба лише задати параметр «частина» та вказати там назву статті. Наприклад: якщо посилання написати так:
Найсвіжіший коментар: 5 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Вигляд увімкненої домашньої сторінки новачка
Привіт! Ви належите до найактивніших патрульних останнього часу; оскільки ви проводите чимало часу у Вікіпедії, то я подумала, що вам може бути цікаво.
Планується (я писала про це у Кнайпі (пропозиції)) увімкнути в уквікі нову функцію під назвою «Домашня сторінка новачка»: свіжозареєстрований користувач матиме власну «домашню», де будуть підказки про те, що можна зробити, і, що головне — згадуватиметься персональний наставник. Таким чином, новачок могтиме звернутися із запитанням не в знеособлену кнайпу (про яку ще якось треба дізнатися), а до конкретної людини, яка зголосилася допомагати.
Система випадково присвоюватиме новачкам когось зі списку тих, хто додав своє ім'я на цій сторінці: Вікіпедія:Кнайпа (допомога)/Наставники.
Якщо вам цікаво допомагати новачкам, будь ласка, додайте своє ім'я користувача на цій сторінці.
Дякую! -- Ата(обг.)18:59, 11 жовтня 2019 (UTC)Відповісти
Запрошую до патрулювання статей Вікімарафону
Найсвіжіший коментар: 4 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
Доброго дня! Зараз в українській Вікіпедії триває Вікімарафон. Протягом наступних кількох днів до Вікіпедії прийде більше нових користувачів і буде створено більше нових статей, ніж зазвичай. Новачкам часто потрібна допомога у допрацюванні статей і поясненні правил Вікіпедії.
Ви є активним патрульним, тож чи не було б вам цікаво долучитися до проекту патрулювання статей Вікімарафону? Сторінка проекту — Вікіпедія:Вікімарафон 2020/Патрулювання (запишіться там, якщо долучитесь до проекту); список статей для патрулювання тут (буде оновлюватися кожного дня; відмічайте там перевірені статті). Окрім подяки від усіх редакторів і читачів Вікіпедії, учасники проекту отримають набір сувенірів від ГО «Вікімедіа Україна»
Найсвіжіший коментар: 4 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
Ви прибрали правки про плани читання біблії. Як ви вважаєте, чи доречно в статті про біблію вказати, що існують плани як її читати? Як прочитати біблію за рік? А ще існують біблійні інститути, теологічні семінарії, є ще наука бібліологія, есхатологія, христологія та ін. Є ще серіал біблія 2013 року. Як думаєте ця інформація заслуговує того, щоб бути на вікіпедії?--dobrode_valera 20:23, 26 березня 2020 (UTC)
Найсвіжіший коментар: 4 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
Добрий день. Вами були скасовані зроблені мною правки в статті Росіяни, розділі Назва. Хотілося б знати на якій підставі ви скасували мої правки. Це вже друге вилучення правок саме з цього розділу (перші були під дуже сумнівним приводом учасником на ім'я yakudza). Хотів би почути ваші аргументи, для виправлення і якнайшвидшого відновлення правок з урахуванням вашої думки.Qabr (обговорення)
Якщо мова про надійності джерел, то дивно чути подібну претензію при наявності в статті посилань на книгу з одізной назвою "Украдене имя: чому русини стали українцями" має розділи "Кацапи" і "Москаль", які виступають таким джерелом для екзоетнонімов "Кацап "," Москаль "і т.д. При цьому прямі посилання на оригінальні видання західних мандрівників і дипломатів, особисто бували в ВКМ і являющвшіхся свідками реального вживання етнонімів власне російським народом відкидається. Вам здається сумнівною авторитетність Герберштейна? Але він особисто в своїй праці обумовлював. що заносив туди тільки ту інформацію, яку отримував з різних вуст або чому особисто був свідком, щоб не множити міфи про Росію, так як він на початку ж праці говорив, про неповноту попередніх праць про ВКМ.Qabr (обговорення)
Вилучення доказів того, що Віталій Макарович Русанівський був комуністом і прихильником русифікації
Найсвіжіший коментар: 4 роки тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Чому ви знищили мою правку з прямими доказами про погляди Віта́лія Мака́ровича Русані́вського щодо комуністичної долі України?
А саме це:
У своїх працях активно відстоював концепцію братніх народів та природність російсько-української двомовності:
Synyća Vusata (обговорення) 16:43, 30 листопада 2020 (UTC)Відповісти
:: Вітаю. Нащо тепер мені ця "купа цитат" радянсько-московитської пропаганди? :) Та хіба ж "знищив"? А Ви подивіться уважніше, - що саме я зробив: вилучив величезну купу цитат, зробив уточнення щодо "братніх народів" (бо в статті йдеться не про "братні народи" (т.зв. "Триєдиний російський народ"), а йдеться про "концепцію радянського народу, природність російсько-української двомовності, та зросійщення української мови". Ще наприкінці - залишив посилання на текст статті. Що тепер зробили Ви: повернули всі цитати, знову цей т.зв. "братній" народ (замість "радянського") та на статтю посилання вже немає. Стаття має не дуже гарний вид. Вам подобається такий вигляд статті? А читачам сподобається? --Lanamy (обговорення) 18:11, 30 листопада 2020 (UTC)Відповісти
Порушення авторських прав
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому4 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю! Цією правкою ви дослівно скопіювали більше двох сторінок із книги Українська національна кухня / Ред.-укл. Л. М. Безусенко. — Донецьк: Вид. «Сталкер», 2002. — С. 50—53. — (Серія «Кулінарія»). — ISBN 966-596-462-3. (Неавторитетне видання, яке саме є плагіатом із інших кулінарних книг.)
Щодо цього доповнення із видання Українські страви / Ред. Л. П. Денисенко; кол. авт.: І. С. Хименко, М. І. Георгієвський, М. Є. Мельман та ін.; Український науково-дослідний інститут торгівлі та громадського харчування Міністерства торгівлі УРСР. — Третє видання. — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960. — С. 98—99., то воно теж не є безправним на скільки мені відомо. Авторське право діє протягом 70 років після смерті останнього співавтора.
Але видалив я це через пункт третій ВП:НЕПУТІВНИК задля уникнення розростання статей про борщ до повноцінних кулінарних методичок. Видалені рецепти, що не захищені авторським правом, можна відтворити у Вікіпідручнику. --Amakuha15:06, 30 грудня 2020 (UTC)Відповісти
Запрошуємо Вас долучитися до проведення марафону «WikiGap 2021», що проходить з 5 по 21 березня 2021 року у Вікіцитатах.
Мета заходу — підкреслити і показати світові досягнення жінок та їхню роль в історії. В українських Вікіцитатах лише близько 630 статей про жінок з майже 4 160 статей про осіб (15,1 %).
На Вас чекають статті різної тематики: акторки, співачки, художниці, письменниці, політикині, науковці, винахідниці, спортсменки. Приєднуйтесь!
@Lanamy: Наразі лише не знаю який стан її написання. Вона остаточно готова, чи ні? Ідеально, щоб її номінував автор. Якщо я її номіную, то я одразу зазначу авторство (тобто, Вас). Просто якщо будуть запитання (а вони точно будуть, бо це особливість спільноти) — Ви ж зможете допомогти з уточненнями та виправленнями? Дякую. --Arxivist (обговорення) 19:32, 20 квітня 2021 (UTC)Відповісти
@Arxivist: Щодо готовності статті, то з плином часу з'являтимуться нові факти (а вони гарантовано з'являться, бо 2023 року вирішуватиметься питання борщу в ЮНЕСКО), що все одно додаватимуть до статті.
Я ж там лише один з редакторів. Останнім часом, там був активним редактором також учасник Amakuha, то на мою думку його теж треба зазначити.
Примітно, що ті польські населені пункти досить близько до Білорусі або до України, що якби натякає, що то може бути якраз український вплив... Але то більше ОД, АД на те (поки що) не маю.--Nickispeaki (обговорення) 18:21, 22 квітня 2021 (UTC)Відповісти
Із Барщевськими поляки начудили! У них сторінка неоднозначності отака і їм інші не указ! ;-( Тобто Ян Барщевський, а просто Барщевських не існує! ;-0 То там треба і у поляків порядок наводить.... --Nickispeaki (обговорення) 21:45, 22 квітня 2021 (UTC)Відповісти
@Nickispeaki: Вітаю. Я вже читав раніше ці статті, дякую. Нажаль, АД щодо цього питання мені теж невідомі наразі. Але згідно офіційного правила Вікіпедії ВП:ОД: "самі статті Вікіпедії не можуть бути використані як третинні джерела для інших її статей". А згідно ВП:АД: Якщо протягом двох тижнів інформація (без надійних джерел) не буде підтверджена авторитетним джерелом, то можливо буде вилучена. З повагою --Lanamy (обговорення) 22:45, 22 квітня 2021 (UTC)Відповісти
Як скажете, але ІМХО (на мою скромну думку) "самі статті Вікіпедії не можуть бути використані як третинні джерела для інших її статей" - таке собі правило.... Ще ж є п'яте правило основ. До речі - коротко і ясно, не те що інші правила - так розрослися, стільки тлучень, що капець! Навіть досвідчені вікіпедисти не всьо знають, а я от про два тижня почув - і ніби новина, а воно там таки написано. ;-) --Nickispeaki (обговорення) 12:34, 23 квітня 2021 (UTC)Відповісти
@Nickispeaki:"п'яте правило основ" пропонує "ігнорувати всі правила", коли вони "заважають покращувати чи підтримувати якість Вікіпедії". Поясніть, будь ласка, яким саме чином Ваше редагування "покращило якість Вікіпедії", що тепер навіть треба проігнорувати інші правила (АД; ОД)? --Lanamy (обговорення) 17:30, 23 квітня 2021 (UTC)Відповісти
@Dgho:1. Закон прийнято [3]. Закон уже діє[4]: "Більшість норм закону набуває чинності з дня його офіційного опублікування, крім частини третьої статті 7, яка вступає в силу після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України. Зокрема, частина третя статті 7 ухваленого закону передбачає, що корінні народи мають право на спрямування частини доходів, отриманих бюджетами всіх рівнів від користування природними ресурсами, що знаходяться на території АР Крим та міста Севастополя, на потреби корінних народів України."2. Посилання на джерела краще додавати до тексту статті, а не на сторінках обговореннь. --Lanamy (обговорення) 19:28, 2 липня 2021 (UTC)Відповісти
1) Приємно поговорити з (персональний випад приховано). Закон повинен бути підписаним Президентом і опублікованим, щоб набрати чинності. 2) це джерело в посиланні в статті (Minorities and Indigenous Peoples. Right to Education Initiative. Процитовано 25.06.2021).--Dgho (обговорення) 20:52, 2 липня 2021 (UTC)Відповісти
@Dgho:1. Щодо чинності закону, то я спирався на інформацію від Deutsche Welle[5] та Інтерфакс[6]. Ок. Згідно частини 5 статті 94 Конституції України, питання набуття чинності законом, це питання лише 15 днів. 2. Щодо зазначенного джерела ("Minorities and Indigenous Peoples"[7]), то там відсутня ця додана до статті інформація: "Корінні народи та меншини часто поділяють ті самі характеристики, і різниця між ними не завжди є чіткою". --Lanamy (обговорення) 22:18, 2 липня 2021 (UTC)Відповісти
Lanamy, ця стаття не створювалася під закон - явище існує і без нього. Коли закон набуде чинності (ми дізнаємося про це з того, що він з'явиться на сайті zakon.rada.gov.ua/laws... з позначкою "чинний"), можна буде детальніше розписати його положення (а раптом, буде вето?) Тепер щодо джерела - якщо Ви зайдете на https://www.right-to-education.org/issue-page/marginalised-groups/minorities-and-indigenous-peoples, прокрутите вниз, знайдете підрозділ Similarities and differences, розкриєте його, то там буде: Indigenous Peoples and minorities often share characteristics and the distinction between them is not always clear і далі за текстом...--Dgho (обговорення) 10:28, 3 липня 2021 (UTC)Відповісти
@Dgho:1. Щодо закону, то я вам вже відповів, незабаром це стане відомо (це питання лише 15 днів). 2. Щодо джерела, то на мою думку, це треба дописати до назви джерела: "Minorities and Indigenous Peoples: Similarities and differences".--Lanamy (обговорення) 15:53, 3 липня 2021 (UTC)Відповісти
Стаття 94. "Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду." --Lanamy (обговорення) 17:46, 3 липня 2021 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Припиніть писати маячню в статтях, інакше я мушу номінувати Вас на ППП. Автори джерел, якими Ви користуєтеся, часто страждають йододефіцитом, це видно з наукової їх складової. У Вікісловнику Ви пишете якусь дичину на обговоренні користувача Микола Івкі. --В.Галушко (обговорення) 18:03, 12 липня 2021 (UTC)Відповісти
Ваші «професори» навіть не знають елементарних законів фонетичних відповідностей у слов'янських мовах, називаючи сполучення типу TraT «праслов'янським», хоча це південнослов'янський рефлекс праслов'янського TorT. Не дивно, що з джерелами такої якості Ви часто наводите в обговореннях дуже сумнівні твердження, відстоюючи їх (персональний випад приховано). --В.Галушко (обговорення) 18:09, 12 липня 2021 (UTC)Відповісти
Шановний @Lanamy ! На жаль, в одному з "авторитетних" джерел — в статті про Євсевієве Євангеліє на Енциклопедії історії України помилка. Саме тому помилка й проникла у статтю на Вікіпедії. Щоб вирішити цю проблему дане джерело вилучене з статті. Сподіваюсь, на порозуміння. --Mykkostenko (обговорення) 20:44, 13 липня 2021 (UTC)Відповісти
@Mykkostenko: Попередження: перед тим, як "вилучати джерело", уважно вивчайте основоположні правила Вікіпедії ВП:5О. Енциклопедія історії України НАН України - це авторитетне джерело ВП:АД. Видалення авторитетних джерел або вмісту підкріпленого авторитетними джерелами в статті Вікіпедії розцінюється як вандалізм ВП:ВАНД. Ваші останні редагування скасовано. --Lanamy (обговорення) 07:03, 14 липня 2021 (UTC)Відповісти
@Mykkostenko: Правила Вікіпедії узгоджено дописувачами й ухвалено як стандарт, якого мають дотримуватись усі користувачі ВП:ПП. Статті у Вікіпедії ґрунтуються на опублікованих надійних (авторитетних) джерелах. Якщо хтось бажає внести у Вікіпедію яку-небудь корисну інформацію, це можна зробити, однак треба знати, що інформація без посилання на надійне (авторитетне) джерело може бути надалі вилучена зі статті ВП:НД. Різні погляди являють собою різні теорії того, що є істиною. Тому одним із наріжних каменів Вікіпедії є нейтральна точка зору. Для того, щоб уникнути нескінченних «воєн виправлень», ми повинні домовитися представляти кожну точку зору чесно, не стверджуючи, що одна з них істинна. Цей підхід є тим, що робить статті «безсторонніми», або «нейтральними» ВП:НТЗ. --Lanamy (обговорення) 06:43, 15 липня 2021 (UTC)Відповісти
Стаття Путіна
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
Дуже важливо: проголосуйте на виборах Ради повірених Фонду Вікімедіа (якщо ще не встигли)!
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
До 23:59 31 серпня 2021 (UTC) відбуваються вибори чотирьох представників спільноти Вікімедіа до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 19 кандидатів.
Саме через ці вибори спільнота Вікімедіа може впливати на якість прийняття рішень Фондом Вікімедіа. Таким чином члени спільноти можуть вплинути на те, в якому керунку розвиватиметься сама спільнота й Фонд, якою буде стратегія всього руху Вікімедіа і як вона буде втілюватися. Можна ознайомитися із блогпостом, де про це все (і трохи більше) написано простою мовою: «Світова вікімедійна спільнота йде на вибори Фонду Вікімедіа».
Нижче — коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроєктах та у русі Вікімедіа. Також можна прочитати повні біографії та програми кандидатів (українською!) тут.
Зверніть увагу, що змінилися правила голосування, тепер потрібно «ранжувати» кандидатів, розміщуючи їх за пріоритетом від 1 (найвищий, найбільше хотілося б бачити у Раді) до 19 (найнижчий, найменше хотілося б бачити у Раді).
адміністратор проєктів тамільською; програмний директор «Вікімедіа Індія» (2014—16), де допоміг вивести тамільські Вікіджерела до топ-10; Керівник стратегічних партнерств Азії та Східної Європи у Фонді Вікімедіа (2016—18), там розробив «Проєкт Тигр» з розвитку контенту мовами Індії
з нижчої індійської касти; засновник фонду, що створює інструменти та репозиторії для розвитку вільних знань тамільською; був членом генеральної ради з розвитку тамільських IT-стандартів; активіст опозиції до індійського уряду
автор 655 нових статей в англ. ВП, засновник там вікіпроєкту Лускокрилі; організатор першої індійської Вікіконференції в 2011; був радником «Вікімедіа Індія» та Освітньої програми в Індії
32 роки цивільного та військового виконавчого досвіду у сфері оборони як офіцер-інженер; керував бібліотекою військового коледжу; член правління Армійського філателістичного товариства Індії
7 років працював розробником програмного забезпечення у Фонді Вікімедіа, нині 2 роки як працює на такій самій посаді у «Вікімедіа Німеччина», поважає спільноту
працював розробником ПЗ та різноробочим, заснував продовольчий колектив та безкоштовну школу, намагався створити профспілку Фонду Вікімедіа
адміністраторка російської Вікіпедії, була арбітром, одна з ініціаторів системи посередництва; допомагала заснувати «Вікімедіа РУ» (Росія); авторка історії руВікі; була в Комітеті грантів Фонду
родом з Білорусі, захистила дисертацію з біології у Великій Британії, нині працює технічним фахівцем на педагогічному факультеті університету; активістка білоруської опозиції в діаспорі
чинний член Ради; адміністратор пол. ВП, колишній стюард, бюрократ, чек'юзер та омбудсмен, був головою Комітету з розподілу коштів (FDC); автор книги про етнографію Вікіпедії
членкиня правління «Вікімедіа Франція»; входить до комітету складання Універсального кодексу поведінки
асистент сектору соціальних мереж у Відділі цифрової публікації Європейського телебачення ARTE; митець (фотографія, живопис); волонтерила на організації ООН, такі як ВООЗ та ЮНІСЕФ; феміністка зі стажем
співзасновник і менеджер «Берберських вікімедійців»; відповідальний за комунікації «Вікімедіа Алжир»; співавтор підручника з редагування російської Вікіпедії; колишній член Комітету приєднання; організатор конференцій і конкурсів
родом з Казахстану, ріс в Алжирі, захистив дисертацію з менеджменту та живе в Росії; співзасновник та фінансовий директор алжирської культурної організації; був керівником департаменту шведської компанії в Росії
адміністратор італійської Вікіпедії, волонтер OTRS, ботовласник; колишній голова правління «Вікімедіа Італія»; був членом Комітету з розподілу коштів (FDC); організатор Конференції Вікімедіа 2013, БоГеМА та «Вікі любить пам'ятки»
магістр з математики, писав дисертацію; заснував власну компанію з використанням бібліографічних даних; нині керує розробкою електронної брокерської платформи; у правлінні кількох італійських організацій
адміністратор і автор понад 1000 статей іспанської Вікіпедії; засновник і колишній голова «Вікімедіа Мексика»; координатор «Вікіманії-2015»; омбудсмен; волонтер регіональної вікіспівпраці Iberocoop; член Комітету грантів Фонду
3 роки в галузі маркетингу та організації великих заходів; нині працює над захистом прав людини (і зокрема над адвокацією цифрової безпеки) в одній з найбільших організацій Латинської Америки; засновник і менеджер Creative Commons Мексика
активний у Вікісловнику, Вікіданих, Вікіпедії та Вікісховищі; засновник Мовного комітету Фонду Вікімедіа; автор першого проєкту GLAM (БоГеМА) з Тропічним музеєм
зробив більше тисячі редагувань у 13 різних проєктах, брав участь в організації індійської Вікіконференції, тренував новачків у рамках «Проєкту Тигр», розвивав нові партнерства
25 років золотого досвіду керівником та членом правління малого підприємства в галузі IT в Індії; був волонтером в проєкті уряду Індії з Intel; розвивав проєкти машинного навчання та штучного інтелекту по всьому світу
член-засновник і колишній «Вікімедійців Леванту»; член групи «Арабських вікімедійців»; був членом Комітету приєднання; започаткував Освітню програму в Палестинів; провів віківишкіл для сирійських біженців у Нідерландах
родом з США, жив і в США, і в Палестині; програміст за фахом; борець за права людини та цифрові права в арабському світі та за його межами
адміністратор, автор статей, шаблонів, ботовласник; співзасновник та член першого правління «Вікімедіа Велика Британія»; член «Групи Руху Вікімедіа у Бразилії»; колишній член Комітету з розподілу коштів (FDC)
радіоастроном, працював у Сполученому Королівстві й Бразилії, а нині в Іспанії, працює в міжнародних проєктах співпраці над телескопами та керує багатомільйонними проєктами; багато програмує
заступник голови «Групи Руху Вікімедіа у Бразилії»; колишній член правління «Вікімедіа Медицина»; активний у напрямках комунікацій, різноманітності та деколонізації
лікар у бідних районах Ріо-де-Жанейро, викладає медицину в університеті; гей, активіст за соціальну справедливість, зокрема за доступ до базової медицини та права ЛГБТ+
активний в англ. ВП та Вікісховищі; колишній голова «Вікімедіа Південна Африка»; голова оргкомітету «Вікіманії-2018»; співорганізатор першої африканської конференції ВікіІндаба; працює над реформою авторського права в ПАР
кримінолог за фахом, працював над вирішенням конфліктів; кар'єра дослідника і технолога
адміністраторка англійської Вікіпедії, співзасновниця груп «Пані в червоному», «ВікіЖінки», «Вікіконференція Пн. Америки»; член правління «Вікімедіа DC» (Вашингтон); голова Комітету приєднання; Вікіпедист року-2016
адміністратор Вікіпедії телугу, автор там 750+ статей; працював в індійській організації CIS-A2K над розвитком проєктів Вікімедіа мовою телугу; організував проєкт з поліпшення 25 тисяч стабів; співорганізатор конференцій
виріс у сільській і приміській Індії, перший у родині подорожував літаком; нині менеджер телугу-мовної спільноти у Quora, де працює над партнерствами й маркетингом
10 років працює над дисертацією з етнографічного дослідження Вікіпедії; співзасновник та колишній член правління «Вікімедіа Бельгія»; адміністратор французького Віківерситету
досвід у галузі соціальних та політичних справ (кандидат від Партії піратів на місцевих виборах), антропології, картографії, волонтерських молодіжних рухів, у спільноті неповносправних (дислексія)
віцепрезидентка групи «Вікімедійці Кот-д'Івуару»; організаторка проєктів боротьби з гендерною прогалиною контенту; регіональна амбасадорка руху «Мистецтво+Фемінізм» у франкомовній Африці
8 років досвіду в галузі комунікацій, спочатку в уряді (заступниця директора зі зв'язків з громадськістю Міністерства комунікацій Кот-д'Івуару), нині в американській ГО
Спільнота української Вікіпедії мала високу явку у попередні роки — найвищу серед великих вікі у 2015 році (25%), а у 2017 році стала другою найактивнішою (27%).
Якщо ж уже проголосували, то перепрошую за зайве нагадування і дякую за активність. Зауважу, що голоси можна змінювати й переголосовувати (враховується останній голос) до завершення виборів, тобто до 23:59 31 серпня 2021 (UTC) --アンタナナ07:13, 26 серпня 2021 (UTC)Відповісти
Кандидатура в арбітри
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Найсвіжіший коментар: 3 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
Привіт! Запрошую вас взяти участь у тематичному тижні зі створення та покращення статей про Джозефа Конрада — відомого англійського письменника польського походження, уродженця України.
Його постать є літературним символом спільної англійсько-польсько-української культурної спадщини. Однак зараз у Вікіпедії доробок письменника та теми, пов’язані з його постаттю, дуже мало розкриті. Тож разом з Польським інститутом у Києві громадська організація «Вікімедіа Україна» запрошує заповнити цю тематичну прогалину. Активних учасників та учасниць чекають сувеніри від організаторів.
Найсвіжіший коментар: 2 роки тому6 коментарів2 особи в обговоренні
На основі якого критерію слов'ян поділяють на західних (поляки, чехи, словаки, лужицькі серби), східних (росіяни, або великороси, українці, білоруси), південних (болгари, серби, хорвати, словенці, македонці, боснійці, чорногорці)? З повагою --Zheliba (обговорення) 18:28, 26 січня 2022 (UTC)Відповісти
Добрий день. Можете, будь ласка, постійно не дописувати "або великороси" стосовно росіян у статті про слов'ян, оскільки це не є доцільним, за цією логікою треба і до українців дописувати "або малороси", що є зросійщеною, штучно введеною назвою нав'язаною нам ще за часів Російської Імперії (незважаючи на початкове значення терміна "Малоросія"),задля знищення нашої національної ідентичності та яка використовується наразі російською пропагандою для підкреслення ролі російського народу як нашого "споконвічного старшого брата".Прошу мене почути , сподіваюсь на порозуміння .
Вікімарафон 2022: Долучайтеся і допомагайте новачкам
Найсвіжіший коментар: 2 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні
Доброго дня!
Із 27 до 31 січня в україномовному розділі Вікіпедії триває Вікімарафон — щорічна кампанія для написання нових статей і залучення волонтерів-дописувачів на честь дня народження української Вікіпедії, яке святкуватимемо цієї неділі.
Організаційна команда Вікімарафону запрошує і Вас створити статтю у межах цієї акції, а також маємо й інше прохання як до активного у Вікіпедії патрульного.
Під час Вікімарафону до Вікіпедії долучається чимало нових користувачів і користувачок, котрі щиро хочуть допомогти розвитку енциклопедії, однак не завжди можуть розібратися з усіма правилами і практиками. Тож потрібна допомога із патрулюванням статей та роботи з новачками щодо них.
Якщо у Вас є достатньо вільного часу і бажання, запрошуємо Вас долучитися до проєкту Вікімарафону з патрулювання та допомагати цілеспрямовано перевіряти усі новостворені в цей період статті. Записатися можна за посиланням; для активних учасників проєкту передбачені сувеніри.
Якщо ж долучитися до проєкту патрулювання Вікімарафону не можете — просимо принаймні пам'ятати про Вікімарафон і проявляти особливу толерантність до новачків у ці дні. Ми будемо вдячні, якщо у процесі звичного патрулювання статей Ви будете допомагати новачкам освоїтися і не будете ставитися до них суворо — наприклад, у випадку некритичного порушення правил не будете ставити статтю на вилучення, а спочатку звернете увагу автора на проблеми.
Із будь-якими питаннями Ви можете звертатися до організаційної команди Вікімарафону, зокрема за електронною адресою wikimarathonwikimedia.org.ua.
Найсвіжіший коментар: 2 роки тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Добридень! Звертаю увагу на ВП:СТИЛЬ: "у назві біографічного розділу статей про осіб рекомендується форма «Біографія», форма «Життєпис» також є допустимою. Заміна назви розділу із «Біографія» на «Життєпис» і навпаки вважається початком війни редагувань." Отже, Ваші редагування щодо зміни назви розділу в статті Кузеля Зенон порушують правило ВП:КОНС. Прохання дотримуватися консенсусу. --『白猫』Обг.15:48, 19 лютого 2022 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 2 роки тому2 коментарі2 особи в обговоренні
#
Стаття про королівського писаря Михайла Василевича а не про писаря чи перекладача Пересопницького Евангелія. Дуже прошу втретє не спотворювати мою статтю без доведених фактів!
Найсвіжіший коментар: 11 місяців тому3 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю! Вирішив трошки навести лад зі списками на сторінці Українізм. Переглядаючи російський список, помітив, що всі дуже дивні приклади взято з одного джерела (Космеда Т., Намачинська Г. Українізми в тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля: тематична класифікація). Ознайомився ближче. Я, звісно, любитель, але там купа помилок і, схоже, навіть методології не додержувались. Скидається на цілковиту маячню. Я б пропонував розділити приклади на релевантні (літературні) та решту (діалектні). Але приклади з цього джерела хочеться просто видалити. Тим більше, помітив, що частину прикладів уже було видалено як такі, що суперечать етимологічним словникам. Можна було б за таким принципом доробити, але, чисто про себе не розумію, чи варто брати навіть кілька прикладів з такого джерела? З точки зору здорового глузду. Можливо, Ви маєте повніше бачення, було б цікаво почитати. З повагою, Myrczyk (обговорення) 02:43, 10 січня 2024 (UTC)Відповісти
= всі дуже дивні приклади взято з одного джерела (Космеда Т., Намачинська Г. Українізми в тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля: тематична класифікація)... чи варто брати навіть кілька прикладів з такого джерела?=
Вітаю. Тобто на Вашу думку, - ці фахівці й це джерело сумнівні?
Тетяна Анатоліївна Космеда — український мовознавець, доктор філологічних наук (2001), професор (2003, Україна), професор титулярний (2011, Польща);
Найсвіжіший коментар: 11 місяців тому1 коментар1 особа в обговоренні
Вітаю! З 26 січня по 4 лютого 2024 року відбудеться щорічний Вікімарафон 2024 — захід до 20-річчя української Вікіпедії, метою якого є залучити якомога більше людей до створення статей у Вікіпедії.
Багато учасників та учасниць цього заходу будуть новачками, які потребують підтримки та допомоги, щоб їхні внески відповідали стандартам Вікіпедії та умовам ініціативи. Вони приносять із собою щире бажання зробити Вікіпедію кращою, і час від часу їм може знадобитися порада або допомога у виправленні їхніх статей — або просто позначення "перевірено" в статті.
Ми будемо раді, якщо ви приєднаєтеся до нашої кампанії патрулювання статей в період з 26 січня по 18 лютого 2024 року.
5 найактивніших патрульних отримають сертифікати на придбання книг, а всі, хто відпатрулює хоча б 10 статей, отримають сувеніри від громадської організації «Вікімедіа Україна», яка реалізує цей проєкт.
Головні умови для участі — це доброзичливе ставлення, вміння пояснити простими словами та бажання допомагати.
Найсвіжіший коментар: 10 місяців тому2 коментарі2 особи в обговоренні
Вітаю. Сторінка у Вікіпедії "«Дума» гетьмана Івана Мазепи" пов'язана через вікідані зі сторінкою багатозначності у Вікіджерелах s:Дума (Іван Мазепа), де розміщені посилання на різні варіанти друкованих видань цієї думи. Користувач може обрати будь-який варіант на свій смак і прочитати текст думи. --Leh Palych (обговорення) 02:09, 18 лютого 2024 (UTC)Відповісти
Вітаю. Видалено інтерпретацію первинного джерела без підкріплення надійним вторинним джерелом (див. офіційне правило української Вікіпедії (тут детальніше всі пояснення): ВП:ЖОД. До речі, є й раніші згадки, наприклад, - Ібн Хордадбех (844—848 роки). З повагою. --Lanamy (обговорення) 21:21, 27 квітня 2024 (UTC)Відповісти
Важливо: проголосуйте на виборах Ради повірених Фонду Вікімедіа!
Найсвіжіший коментар: 3 місяці тому1 коментар1 особа в обговоренні
Доброго вечора!
До 23:59 17 вересня 2024 (UTC) тривають вибори чотирьох представників спільноти Вікімедіа до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 12 кандидатів.
Саме через ці вибори спільноти Вікіпедії та сестринських проєктів можуть впливати на те, як приймає рішення Фонд Вікімедіа. Можливо, протягом минулого року ви бачили повідомлення про Хартію руху або Універсальний кодекс поведінки — це приклади документів, щодо яких голосує Рада повірених Фонду. Детальне пояснення, чому ці вибори потрібні, є тут: Вікіпедія:Чому вибори до Фонду Вікімедіа важливі.
Голосування рейтингове, вам слід розмістити кандидатів за пріоритетом від 1 (найвищий, найбільше хотілося б бачити у Раді) до 12 (найнижчий, найменше хотілося б бачити у Раді).
Нижче — коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроєктах та у русі Вікімедіа.
Коротка таблиця витягів із програм кандидатів, знанням мов, активністю у вікіпроектах та у русі Вікімедіа
написала 101 статтю в англ. ВП; заснувала програму промоції Вікіпедії в штаті Акуре; організаторка проєкту WikiClimate Campus Tour Nigeria за участі 6 інституцій Нігерії; членкиня правління «Вікімедіа Медицина»
вчиться на оптометриста; перша жінка-президент Унілорінського відділення Національної асоціації студентів штату Ондо; засновниця й голова Mira Sight Foundation з запобігання сліпоті; домоглася ремонту туалету в своєму магазині
менеджер комунікацій, роботи з громадськістю й кампаній «Вікімедійців дагбані»; співкоординатор Вікіпедії мовою дагарі; радник Редакційного комітету Хартії руху; координатор «Вікі любить фольклор» у Гані; адмін розсилки Art+Feminism
освітянин, колишній вчитель і директор школи, нині в офісі підтримки поліпшення шкіл; член низки робочих груп Creative Commons; член ради Global Voices; член команди комунікацій Internet Society Ghana; член однієї з робочих груп ICANN
щодня читає Вікіпедію й інші проєкти і щорічно жертвує гроші, зробив кілька редагувань, зокрема, про рідне місто Такома
20+ років досвіду в ГО: як консультант з управління, член правління, двічі був в.о. виконавчого директора; автор 4 книг про управління ГО; 12 років на обраній посаді комісаріату парків Такоми; нині працює на місцевому радіо мережі NPR.
родом з Білорусі, захистила дисертацію з біології у Великій Британії, нині працює технічним фахівцем на педагогічному факультеті Манчестерського міського університету; авторка десятків наукових публікацій в авторитетних журналах
чинний член Ради; адміністратор італійської Вікіпедії, волонтер VRT, ботовласник; колишній голова правління «Вікімедіа Італія» та член Комітету з розподілу коштів (FDC); чинний голова Комітету з продуктів і технологій Фонду Вікімедіа
магістр з математики, писав дисертацію; заснував власну компанію з використанням бібліографічних даних; нині керує розробкою електронної брокерської платформи товарів сталого розвитку; у правлінні кількох італійських організацій
член-засновник і член правління «Вікімедійців Леванту»; член групи «Арабських вікімедійців» та «Вікімедіа UK»; був членом Комітету приєднання; започаткував Освітню програму в Палестині; член грантового комітету Африки й Близького Сходу
бакалавр математики та магістр ділового адміністрування; 24 роки досвіду розробки програмного забезпечення для напівпровідникової індустрії, нині менеджер команди з 10 людей; борець за цифрові права
голова оргкомітету «Вікіманії-2024» в Катовицях; колишній адмін польської ВП; член правління «Вікімедіа Європа»; колишній член правління «Вікімедіа Польща»; член Комітету приєднання; член Команди відстеження малих вікі; ботовласник
магістр бізнесу та соціального впливу; експерт в робочій групі з ШІ Міністерства цифрових справ Польщі; працював у команді стратегії Фонду Вікімедіа; співзасновник і перший президент Фонду Людвіка Райхмана для молоді Польщі
12 років роботи професійним вікіпедистом, патрульний і 50+ тис. редагувань англ. ВП та 10+ тис. на Вікісховищі, співзасновник «Вікімедіа Медицина» і «Вікімедіа ЛГБТ+», засновник вікіконференцій Пн. Америки та квірів, 100+ вікізустрічей
бакалавр хімії; дослідник даних за фахом, організовував клінічні дослідження; 6 років вікімедієць у Consumer Reports, з 2018 вікімедієць в Університеті Вірджинії; активіст профспілок, рухів за все відкрите, комунізм, фітотерапію тощо
адмін та автор 16.000 статей у Вікіпедії мовою африкаанс, координує її у «Вікімедіа ПАР» і досяг серйозного зростання; співпрацює з національними радіо й газетами; проводить освітній конкурс статей; отримав дозвіл на 60.000 фото флори
бакалавр фінансового менеджменту, досвід проєктного менеджменту: 20 років у Telkom SA, також був експертом з оптоволокна в Aberdare Cables та менеджером проєктів Siemens та Ericsson у ПАР; нині має власний бізнес із безпеки заходів
чинна членкиня Ради; адміністраторка англійської Вікіпедії; колишня віце-президентка «Вікімедіа DC» (Вашингтон), співзасновниця групи «Пані в червоному»; голова Комітету таланту і культури Фонду Вікімедіа; Вікіпедист року-2016
активний дописувач англійською та сваті, адміністратор інкубатора Вікіпедії мовою південна ндебеле; голова правління «Вікімедіа ПАР»; голова оргкому регіональної конференції WikiIndaba, фасилітатор обговорень стратегії-2030 в Африці
спеціаліст з комунікацій, працював у виконкомі урядового департаменту земельної реформи та сільського розвитку ПАР, музикант, працював менеджером зі знань в ООН
авторка статей в німецькій Вікіпедії (поточний фокус — жінки), була її адміністраторкою протягом 3,5 років і працювала над проблемами поведінки; адміністраторка і авторка вибраних зображень на Вікісховищі; працювала у Фонді Вікімедіа
працює в соціальній сфері, очолювала центр для дітей з когнітивними вадами, 6 років працювала в командах безпеки та розвитку спільноти Фонду Вікімедіа (зокрема, над Універсальним кодексом поведінки), 20+ років досвіду в соціальних ГО
На попередніх виборах українська спільнота мала явку серед найвищих у світі (25% в 2015, 27% у 2017, 22% у 2021), і лише російське повномасштабне вторгнення збило явку до 10% в 2022. Станом на зараз (минула половина терміну голосування) явка української спільноти — лише близько 3%.
2. ВП:АД «Оцінка надійності книги становить труднощі, адже більшість із них не проходить наукової експертизи. З більшою довірою варто ставитися до книг, опублікованих:
2.2. автори, що є шановними експертами в даній області.»
Залізняк цілком шановний на міжнародному рівні експерт у області лінгвістики. Так що це рівнозначні джерела.
3. «Сучасне мовознавство заперечує існування стадії спільної східнослов’ян. мови, тому віднесення укр. мови до "східнослов’янських" також є радше даниною академічній традиції.»
Галушко
Усі слов’янські мови є неповноголосними і тільки три мови – відщипенці є повноголосними, особливо українська. І ще 21 спільна ознака, притаманні українській мові, та відсутні у інших слов’янських мовах крім білоруської та російської. Усі вони перелічені у статті. Тож східнослов’янські мови то категорія, що існує об’єктивно.
PS Вибачайте, не так треба було писати. Дивимось ВП:АД. «Наукові ступені означають авторитет тільки в тій галузі, у якій вони були отримані (та й то не завжди).» і далі про експерта
«чи публікувалися роботи автора з цієї теми в авторитетних наукових журналах?
чи є в автора науковий ступінь з цієї галузі знань?»
І тут ми маємо сказати «ні». Галушко є істориком а не лінгвістом. У списку основних його робіт лінгвістика відсутня.
Тож цитату та посилання треба прибирати. І повертати мій текст.Сарапулов (обговорення) 10:14, 28 жовтня 2024 (UTC)Відповісти
1. Ви замінили текст [9] підкріплений авторитетним джерелом і не підкріпили свій текст авторитетним джерелом, у підсумку - вийшло оригінальне дослідження, що є грубим порушенням офіційного правила української Вікіпедії (ВП:ЖОД).
Джерело, яке я надав, - авторитетне та відповідає офіційним правилам Вікіпедії, це - наукова енциклопедія, видана під егідою Інституту історії України Національної академії наук України, яка проходить узгодження з колом інших науковців, серед яких, наприклад, є Міхаель Мозер(філолог, славіст, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, Українського Вільного Університету в Мюнхені та Католицького університету ім. Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі, він також входить до редколегії «Енциклопедії України». Міхаель Мозер — член видавничих рад низки наукових журналів, зокрема Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae (Будапешт, Угорщина), Slavia Orientalis (Варшава, Польща), Діалектологічні студії (Львів, Україна), Україна модерна (Київ, Україна), Nationalisms Across the Globe (Сент Ендрюс, Шотландія; Варшава, Польща). Так само до наукового кола рецензентів "Енциклопедії" входять інші мовознавці. До слова, ось, наприклад, стаття М. Мозера "Українська мова" в цій енциклопедії. Насамкінець, Енциклопедія Історії України також проходила через наукове рецензування.
2. Окрема "думка Залізняка" (радянського і російського лінгвіста)', - з політичного (російського сайту), а не з наукового. Ваше посилання не на наукову енциклопедію, і навіть не на науковий журнал (де є рецензування іншими науковцями), а на політичний російський сайт. А це дуже велика різниця'. --Lanamy (обговорення) 14:40, 31 жовтня 2024 (UTC)Відповісти
Доброго вечора!
Знаю я Мозера. Он моя лисина на пів-знімку.
Міхаель Мозер на лекції у Книгарні «Є»
Прочитайте його статтю «Українська мова» у тій же «Енциклопедії історії України». Там немає такої дичини, як у Галушка.
Інша справа, що той, хто редагував анонс, вставив туди тільки шматок одного речення. Так в анонсі усе має бути стисле.
«Хоча класифікація укр. мови як східнослов’янської прийнятна й досі, сучасне мовознавство інтерпретує її вже інакше, ніж у рамках ранішої теорії генеалогічного дерева, згідно з якою У.м. описувалася як відгалуження праіндоєвроп. дерева і праслов’янської (можливо через прабалтослов’янську) і прасхіднослов’янської гілок; зокрема, на сьогодні остаточно спростовані теорії про давньорус. мовну єдність.»
А далі Мозер наводить приклади, чому він так вважає. Бо ж він, на відміну від Галушка, наводить на чому він базує свої припущення. А Галушко заявляє голослівно.
«Слов’ян. діалекти на території середньовічної Русі відрізнялися найдавнішими властивостями, напр.: друга й третя палаталізації велярних приголосних (давньоновгородське кѢл- супроти цѢл- деінде, давньоновгородське вьхо супроти вьсе деінде (у західнослов’ян. мовах vьšе), давньопсковське въсѢгли => въсѢдли, в інших східнослов’ян. (і південнослов’ян.) діалектах въсѢли), розвиток ь, ъ => ĭ, ŭ також перед į у проторос. діалектах, на відміну від усіх ін. слов’ян. мов і діалектів, порівняйте рос. бей, мой, дурной супроти укр. бий, мий, дурний тощо. Саме тому припущення щодо "прасхіднослов’янської" (або й "праруської") мови необґрунтовані, попри наявність певних прикмет, які насправді типові для всіх східнослов’ян. діалектів, напр., е- => o- в певних умовах (один) супроти => je-, e- в ін. слов’ян. діалектах (польс. jeden, хорватське jedan, болг. един тощо; з деякими діалектними особливостями), "повноголосся" супроти метатези, див. середа, городъ, молоко, волосъ у східнослов’ян. діалектах (є винятки) супроти sreda/srĕda, grodъ/gradъ, mleko/mlĕko, vlosъ/vlasъ в інших слов’ян. мовах, заміну довгих прикметникових закінчень займенниковими (добраєго, добрааго => доброго) тощо.»
Тут якраз показані відмінності новгородського та псковського діалектів від діалектів усієї іншої Русі, а також перелічено пару спільних рис східнослов’янських мов.
Тому в якості джерела для моєї вставки можна посилатись на ту ж статтю Мозеса [1], якщо Вам Залізняк не подобається. Вони писали про одне і теж.
1. Тому, що Вам не подобається те, що написав К. Галушко в статті, - те, що пройшло через редакцію наукового колективу ніхто не видалятиме з Української Вікіпедії, бо це порушує офіційне правило Вікіпедії, один з її наріжних каменів, - нейтральну точку зору Вікіпедії (ВП:НТЗ), політика якої «абсолютна і безкомпромісна».
Навпаки, цитату шановного К. Галушка, з авторитетного джерела (Енциклопедія історії України, НАН України) лише підтверджу іншим авторитетним джерелом (Енциклопедія сучасної України, НАН України), де академік-мовознавець Григорій Петрович Півторак пише про цю "офіційну й ідеологічно заангажовану версію походження східнослов’янських мов, згідно з якою вважалося, що після праслов’янської епохи понад 500 р. тривав східнослов’янський період з давньоруською народністю й спільною для всіх східних слов’ян давньоруською мовою. Цей період нібито закінчився аж у 12–13 ст. унаслідок феодальної роздрібненості Київської Русі. Натомість мовні та історичні факти свідчать про те, що після розпаду праслов’янської спільності в 5–6 ст. н. е. на її колишній території формувались не слов’янські етномовні угруповання, а окремі етноси зі своїми відмінними мовними особливостями."
2. У статті «Українська мова» «Енциклопедії історії України», М. Мозер прямо пише: "Хоча класифікація укр. мови як східнослов’янської прийнятна й досі, сучасне мовознавство інтерпретує її вже інакше, ніж у рамках ранішої теорії генеалогічного дерева, згідно з якою У.м. описувалася як відгалуження праіндоєвроп. дерева і праслов’янської (можливо через прабалтослов’янську) і прасхіднослов’янської гілок; зокрема, на сьогодні остаточно спростовані теорії про давньорус. мовну єдність." Тому вигадувати в цій статті М. Мозера підкріплення вашім репликам не варто.
3. Я вже написав вам про офіційне правило Української вікіпедії (ВП:АД), згідно з яким перевага джерел надається перш за все джерелам від вишів НАН України.
1. Знову ж нагадую про невідповідність Галушки вимогам ВП:АД. У нього немає наукового ступеня з лінгвістики. Гугл Академія наводить 90 робіт Галушка українською мовою, 35 російською та 13 англійською і серед них немає жодної з лінгвістики. Рецензенти? Так лінгвіст його статтю і не дивився через одне-то речення.
Я затримався з відповіддю бо перечитував Півторака. А Ви його уважно читали? До тої цитати, що Ви навели, Півторак пише:
«Протягом І-V ст. н. е. (пізньопраслов'янський період) у слов'янських говірках на території сучасної України, як свідчить порівняльно-історичне мовознавство, відбувалися такі фонетичні й граматичні зміни, які відбилися й на пізнішій структурі українських діалектів, а значна їх частина — й на особливостях інших східнослов'янських мов:
1. Перетворення (приблизно в І ст. до н. е.) дифтонгів ort, olt, ert, elt (де t — будь-який приголосний) у rot, ret, let з подовженням або без подовження голосного: *orbota > робота.
2. Розвиток тенденції до зміни початкового ё в о перед наступним складом з голосними і, е (у західнослов'янському ареалі — в je): праслов'ян. *ědinъ,
3. Перехід (приблизно протягом II-III ст. н. e.) задньоязикових приголосних ґ, к, x', перед Ђ, утвореним з дифтонга а oi в середині слова перед приголосним та з дифтонгів а oі, еі, в закінченнях слів, у дз' (> з'), ц', с (у західнослов'янському ареалі - в dz', c', š): укр. нога - на нозі, рука — в руцí, мýха — мýсі.
4. Завершення процесу перехідного пом'якшення і злиття праслов'янських сполук dj, tj, kt' у м'які шиплячі африкати дж' (іноді ж'), ч': *medja > межа,
*svĕtja > свЂча > свіча, *поktь > ночь > ніч.
5. Зміщення артикуляції праслов'янського звука ы в напрямку її зближення з артикуляцією і.
6. Спрощення в сполученнях dl, tl проривних компонентів d, t у середині слова: праслов'ян. *vedla > укр., рос. велá, білор. вялá; праслов'ян. *sadlo > укр. сáло, білор. сáла; праслов'ян. *pletla > укр., рос. плелá, білор. плялá.
7. Поява додаткового (епентетичного) звука l у сполученнях pj, bj, mj, vj: праслов'ян. *lubjo > укр., рос., білор. люблю; праслов'ян. *zemja > укр., рос. земля, білор. зямля.
8. Початок змін носових голосних o, ę у звичайні ротові голосні у, 'a: pętb > р'а ntь > р'аtь > п'ять, dobъ > du mbъ > dub > дуб.»
Таким чином, за Півтораком половина ознак, які відрізняють білоруську, російську та українську мови від решти слов'янських, виникли в межах спільної мови. Тільки він називає ту мову не східнослов'янською а пізньопраслов'янською. Не вмер Данило так болячка вдавила.
Після тої цитати, що Ви навели, Півторак пише:
«На другу половину І тис. н. е. припадають, зокрема, такі процеси, спільні для всього східнослов'янського мовного ареалу:
1) перехід праслов'янських сполучень gt', kt' у середині слів у č (=чь): праслов'ян. *bergti, *pekti > укр. діал. беречú, печú, рос. беречь, печь, білор. берагчы, пячы;
2) розвиток приблизно у VIII — на початку IX ст. східнослов'янського повноголосся, тобто перехід праслов'янських сполучень -or-, -ol-, -er-, -el- між приголосними в -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: праслов'ян. *korva > корова, *golsъ > голос, *dervo > дерево;
3) завершення (мабуть, наприкінці IX — на початку X ст.) переходу праслов'янських носових голосних q, ę , (ж, а) у ротові голосні у (ю), а (я): праслов'ян. *roка > укр., рос., білор. рука; праслов'ян. *męso > укр. м'ясо, рос. мясо, білор. мяса (паралельні процеси відбувалися і в деяких західнослов'янських діалектах, що зумовлено походженням слов'янських мов зі спільного праслов'янського джерела; пор. верхньолуж. ruka < roка, mjaso < m'ęso);
4) початок (приблизно з VI ст. н. е.) тенденції до кількісного скорочення ъ і ь у так званій слабкій позиції і прояснення їх у голосні ъ° , ь е у сильній позиції [така сама тенденція виявилася також у верхньолужицькій, македонській і частково у словацькій мовах; пор. верхньолуж. moch, dźen, макед. мов (< мохъ), ден, словацьк. [moch], den].
5) оформлення на кінець X ст. основних особливостей східнослов'янського наголосу, відмінного від принципів наголошування слів у західних і південних слов'янських діалектах;
6) поступова втрата (як і в більшості інших слов'янських мов) аориста й імперфекта дієслів, формування східнослов'янської системи формо- і словотвірних префіксів та суфіксів;
7) утворення спільного східнослов'янського лексичного фонду.»
За Півтораком виділення східнослов'янського мовного ареалу почалось на початку нашої ери зі специфічного окання (п.2 у першій цитаті з Півторака) а закінчилось через 900 років заміною музичного наголосу на динамічний (п.5 у другій цитаті з Півторака).
Інша справа, що Півторак вважає що процеси з другої цитати проходили не у одній мові а у трьох окремих мовах одночасно. Чому Півторак вважає що починаючи з V віку існували окремі мови а не одна спільна? Тому що за його періодизацією одночасно з спільними для трьох мов процесами йшли процеси, специфічні для кожної окремої мови.
Втім, у Мозера є своя періодизація, а є ще періодизація процесів у слов’янських мовах за Брюкнером, Лер-Сплавінським, Філіном, Шевельовим, Штібером, Чекманом etc. Одним Півтораком чи Мозером із Залізняком славістика не вичерпується.
Далі Півторак описує, як українська мова вирізнілась із пізньопраслов'янської. За його періодизацією цей процес зайняв 700 років – з V по Ⅻ вік.
«Значна частина специфічних для української мови фонетичних рис (а деякі з них виявилися спільними для української та інших сусідніх мов) почали формуватися безпосередньо від праслов'янської мови, тобто від V—VI ст. н. е. Протягом другої половини І тис. н. е. виникли такі фонетичні особливості:
1) вибуховий задньоязиковий приголосний g перетворився у фрикативний γ (кінець VI — перша половина VII ст.), і замість goлoвá, нogá, gopoдъти стали вимовляти γоловá, ноγá, γородúти;
2) у деяких говорах з'явилися приставні приголосні в і г на початку слів перед голосними звуками: вóсінь, вóзеро, вýхо, вузькúй; гóсінь, гóзеро, говéс, горáти (можливо, ще в племінних діалектах волинян і деревлян);
3) давні звуки ы, і злилися у специфічно український и (від IX—X до XII ст.);
5) голосний е після ж, ч, ш, й перед наступним споконвічно твердим приголосним перейшов в о: женáтый — жонáтий, человЂк — чоловíк, єгó — йогó, пшенó — пшонó (IX—X ст.):
6) так званий «ять» (тобто специфічний дифтонг ie, який на письмі позначався літерою Ђ) на більшій частині української етнічної території перетворився на і, унаслідок чого замість віéче, гріéх, діéти, ліéс, лесóк, дедóк стали вимовляти вíче, грíх, дíти, лíс, лісóк, дідóк (X — перша половина XI ст.) та ін
2. «Тому вигадувати в цій статті М. Мозера підкріплення вашім репликам не варто.»
Я нічого не вигадував. Ви зациклились на одному реченні і не читаєте статтю далі. А далі Мозер наводить приклади з відсутності ефектів другої та третьої палаталізації (п.3 у першій цитаті з Півторака) у давньопсковському та давньоновгородському діалектах.
З цього Мозер робить висновок:"Саме тому припущення щодо "прасхіднослов’янської" (або й "праруської") мови необґрунтовані…", хоча й підкреслює наявність у давньопсковському та давньоновгородському діалектах спільних східнослов’янських рис - переходу спільнослов'янського дифтонгу [je] у східнослов'янський монофтонг [ɔ] (п.2 у першій цитаті з Півторака), повноголосся (п.2 у другій цитаті з Півторака) та спрощення закінчень прикметників (Півторак про цю рису не згадує).
Особливості давньопсковського та давньоновгородського діалектів є проблемою для періодизації Півторака, оскільки за його схемою повноголосся виникло на 700 років пізніше аніж пройшли друга та третя палаталізації і не може існувати таких слов'янських мов чи діалектів, де є повноголосся але немає другої та третьої палаталізації. Але якщо прийняти періодизацію Чекмана або Залізняка замість Півторакової, такої проблеми не виникає.
3. «Я вже написав вам про офіційне правило Української вікіпедії (ВП:АД), згідно з яким перевага джерел надається перш за все джерелам від вишів НАН України.»
Там трохи не так написано.
«Оцінка надійності книги становить труднощі, адже більшість із них не проходить наукової експертизи. З більшою довірою варто ставитися до книг, опублікованих:
· видавництвами провідних українських вишів і інститутів Національної академії наук України;
· автори, що є шановними експертами в даній області.»
За даними Гугл Академії Залізняка цитують частіше ніж Півторака а Півторака частіше ніж Мозера. Тому Залізняк – цілком шановний експерт на міжнародному рівні.
4. В тексті статті є посилання на Залізняка.
Резюме:
· Славісти згодні, що українська мова не є така геть унікальна і ні на кого не схожа, а відноситься разом із білоруською та російською мовами до східної групи, що помітно відрізняється від інших слов'янських мов. Повноголосся (голова/галава при спільнослов'янському глова/глава). Окання (осінь/осень/восень при спільносв'янському єсень/есень), наголос, що гуляє словом наче повія по панелі ets.
· Славісти згодні, що українська мова разом із білоруською та російською колись виділились з однієї мови.
· Славісти НЕ згодні щодо строків розпаду цієї мови взагалі та відокремлення од неї псковськоновгородських діалектів зокрема. Межі різних датувань V – ⅪV віки. Тому, в залежності від вибраної періодизації, існування цієї спільної мови може перекривати часи існування Русі (Ⅸ - ⅫІ віки) або не перекривати. За Півтораком спільна мова почала розпадатись за 400 років до створення Русі а повністю українська мова вирізнилась за 100 років до розвалу Русі.
Зараз превалює думка, що псковськоновгородські діалекти відділились іще до створення єдиної держави і тому в часи існування Русі єдиної мови на всій її території не було.
· Також немає згоди щодо кількості мов/діалектів, на які спільна мова розпалась. Межі од трьох до п'яти десятків говорів.
· Цитата з Галушка прямо протирічить викладеному Півтораком. Останній, як і інші славісти, впевнено відносить українську мову до східнослов'янських та зовсім не вважає це «академічною традицією». Тому цитату необхідно прибрати. Щоб не соромитись. --Сарапулов (обговорення) 19:46, 7 листопада 2024 (UTC)Відповісти
Ви написали, цитую:
Так лінгвіст його статтю і не дивився через одне-то речення.
- Ви були присутні при цьому процесі? (Питання риторичне).
Цитати з авторитетних джерел, що я навів, відповідають правилам Української вікіпедії (ці правила затверджені вікіспільнотою), наприклад, ВП:АД:
З більшою довірою варто ставитися до книг, опублікованих: видавництвами провідних українських вишів і інститутів Національної академії наук України
.
Якщо у вас інша думка та ви не згодні з цими авторитетними джерелами інформації, то перейдіть на СО статті і пишіть там свою не згоду та свої докази, щоб до обговорення включилися інші учасники обговорення. Можливо, хтось із учасників обговорення вас підтримає і ви знайдете з ними спільні рішення.--Lanamy (обговорення) 10:53, 9 листопада 2024 (UTC)Відповісти
Вітаю!
Я про Півторака не згадував. І про Мозера. Це Ви навели їх у приклад.
Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски»
Затверджено до друку вченою радою Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
Рецензенти: Член-кореспондент. НАН України, доктор філологічних наук, професор О. Б. Ткаченко; доктор філологічних наук, професор В. В. Жайворонок; доктор філологічних наук, професор Ю. О. Карпенко; доктор філологічних наук, професор І. Г. Матвіяс.
ВСТУП
Походження східнослов'янських народів та їхніх мов (української, російської і білоруської) хвилювало багато поколінь дослідників
- До прикладу повноголосся, воно властиве лише білоруській, російській, українській.
Відповідь:
- Так, як не дивно, повноголосся властиве всім східнослов’янським мовам, але все ж таки можна знайти саме на території Новгорода винятки, що нам показують, що навіть повноголосся не таке просте явище, як дехто думає…
І тут, як Пилип з конопель, вискакує Галушко, наче той Фоменко з «Новою хронологією»:
Сучасне мовознавство заперечує існування стадії спільної східнослов’ян. мови, тому віднесення укр. мови до "східнослов’янських" також є радше даниною академічній традиції
По-перше, сучасне мовознавство не заперечує «існування стадії спільної східнослов'янської мови» а відносить її існування у часи до існування Русі. За Півтораком це час від першого століття до н. е. по четверте століття н. е. А з п'ятого по дванадцяте століття у тій спільній мові наростають діалектичні відмінності які призводять до існування окремих мов.
По-друге, сучасне мовознавство відносить українську мову РАПТОМ до східнослов’янських мов.
Ця цитата з Півторака якраз стосується обох пунктів:
Це була глибока й незворотна диференціація, яка зберігається й нині в самому існуванні західних і східних слов'янських мов. Хоч межі найдавніших діалектних зон, як правило, не збігаються з сучасними внутрішньослов'янськими лінгвістичними межами, основні тенденції членування слов'янських мовних груп намітилися ще тоді.
Очевидно, перші ознаки розмежування майбутніх західних і східних слов'янських мов мали місце наприкінці Ш ст. до н. е. Вони виявилися:
спочатку в ледве помітних, а з часом усе виразніших відмінностях у вимові носових голосних o, ę та Ђ;
у різних рефлексах задньоязикового x: як s'(сь) у східнослов'янському ареалі і як š'(шь) у західнослов'янському: пор. укр. сірий, рос. серый, польськ. szary, чеськ. šedý.
Згодом (приблизно в І—II ст. н. е.) відмінності між західними і східними слов'янськими діалектами посилилися:
різною вимовою сполучень gv, kv перед і, ĕ (збереження їх у західному ареалі й перехід у зв, цв у східному: праслов'ян. *gvĕzda, *kvĕtъ — польськ. gwiazda, kwiat, чеськ. hvĕzda, kvĕt, словацьк. hviezda, kvet, верхньолуж. hwĕzda, kwĕt, нижньолуж. gwĕzda, kwĕt, але укр. цвіт, діал. звіздá, рос. цветóк, звездá, білор. цвет); різним розвитком груп приголосних dj, tj [перехід dj, tj > dz (z) у західнослов'янському ареалі й dj, tj > ж, ч у східнослов'янському: праслов'ян. *medja, *svĕtja > польськ. miedza, świeca, чеськ. теzе, svíce, словацьк. medza, svieca, верхньолуж. mjeza, swĕca, нижньолуж. mjaza, але укр. межа, свіча, рос. межа, свеча, білор. мяжá, свéчка];
неоднаковою стійкістю сполучень dl, tl (збереження їх у західнослов'янському ареалі й скорочення dl, tl > І у східнослов'янському: праслов'ян. *mydlo, польськ. і верхньолуж. mydło, чеськ. mýdlo, словацьк. mydlo, але укр. мúло, рос. мыло, білор. мыла);
поява голосного о на початку слова на місці колишнього je- (укр. одúн, óзеро, óлень, осéтр, óсінь, рос. одúн, óзеро, олéнь, óсень, осéтр, білор. адзíн, вóзера, алéнь, асéтр, вóсень, але польськ. jeden, jezioro, jeleń, jesiotr, jeseń, чеськ. jeden, jezero, jelen, jesetr, jeseň, верхньолуж. jedyn, jęzor, jelenk тощо).
Розходження між відзначеними діалектними ареалами спостерігалися також у граматиці, лексиці, словотворі. На кінець І ст. до н. е. всі ці розходження зросли настільки, що виникли дві чітко означені зони праслов'янської мовної території — західна і східна — з проміжними перехідними діалектами. Межа між цими зонами, очевидно, часто змінювалася, проте в основному пролягала по Західному Бугу.
Східнослов'янський ареал після його відмежування від західнослов'янського ареалу ще п'ять століть являв собою досить стійку етномовну спільність, в якій у IV—VI ст. н. е. стали виразно виділятися два масиви — північний і південний. Вони співвідносилися з двома історичними угрупованнями слов'ян — склавинами (північний масив) й антами (південний масив), території яких простягалися далеко за межі сучасної України на захід і південний захід
.
З більшою довірою варто ставитися до книг, опублікованих: видавництвами провідних українських вишів і інститутів Національної академії наук України
Чудово! Я навів вихідні дані книги Півторака. Вони цій вимозі відповідають. Зміст книги протирічить цитаті з Галушка.
І не робіть вигляд, що Ви сліпий. Там два пункти. Вони навіть не пронумеровані, бо рівнозначні. І не треба мені нікуди звертатись, мене сучасний текст ВП:АД цілком влаштовує.
автори, що є шановними експертами в даній області
До-речі, Мозер про Залізняка:
Ви бачите певні, дуже суттєві прикмети, котрі я не знайшов, а взяв з книжки відомого високоповажного російського мовознавця Андрія Залізняка
Вітаю. Ще раз і трохи ширше: обговорення з великою кількістю тексту на моїй сторінці обговорення затягнулося. Для обговорення тексту статті "Східнословянські мови" існує спеціально створена сторінка обговорення цієї статті. Там наводьте свої аргументи й докази, там до обговорення вірогідно підключаться інші учасники обговорення. Можливо, хтось із учасників обговорення вас підтримає або навпаки, можливо ви знайдете з ними консенсус, а для цього треба використовувати сторінку обговорення статті. Це є офіційним правилом української Вікіпедії: ВП:КС.--Lanamy (обговорення) 09:56, 10 листопада 2024 (UTC)Відповісти
Запрошуємо до участі у конкурсі «Вікіпедія для школи 2024—2025» з історії
Найсвіжіший коментар: 29 днів тому1 коментар1 особа в обговоренні
Вітаю! Запрошуємо вас взяти участь у конкурсі «Вікіпедія для школи», який триватиме з 18 листопада 2024 року по 19 січня 2025 року.
Цей конкурс є чудовою можливістю для всіх, хто цікавиться історією та іншими науками, створювати і вдосконалювати статті в українській Вікіпедії, що відповідають шкільній програмі.
.jpg)
