Лінійна функціяЛіні́йна фу́нкція — в математиці, позначає два споріднені поняття:
Лінійна функціяЛінійна функція задається рівнянням:
Лінійна функція зростає при кутовому коефіцієнті та спадає при . Графіком лінійної функції є пряма лінія, що проходить через точку паралельно графіку функції . Якщо , графік лінійної функції є пряма, паралельна осі абсцис, що проходить через точку на осі ординат.[1] Функція виду проходить через початок координат, і утворює з віссю абсцис кут, тангенс якого дорівнює коефіцієнту пропорційності .[2] Лінійне відображенняЛінійним відображенням (лінійним перетворенням, лінійним оператором) називається відображення векторного простору в векторний простір що має властивість лінійності:[3]
Лінійний оператор — найважливіше поняття лінійної алгебри, завдяки якому вона отримала свою назву. У функціональному аналізі розглядаються неперервні лінійні оператори між топологічними векторними просторами, але означення «неперервний» зазвичай опускається. Нелінійні функціїДля функцій, які не є лінійними (тобто досить довільних), коли хочуть підкреслити деякі характеристики, вживають термін нелінійні функції. Зазвичай це відбувається, коли функціональну залежність спочатку наближають лінійною, а потім переходять до вивчення більш загального випадку, часто починаючи з молодших ступенів, наприклад розглядаючи квадратичні поправки. Те ж відноситься і до вживання слова нелінійні щодо інших об'єктів, що не мають властивості лінійності, наприклад — нелінійні диференціальні рівняння. Див. такожПриміткиПосилання
|