|
Долинський повіт
Доли́нський повіт (нім. Bezirk Dolina) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Долина. Австро-УгорщинаПровісник пізнішого повіту Судовий повіт Долина (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Одночасно був утворений Судовий повітовий округ Долина, який включав судові повіти:
Судовий повітовий округ Долина підпорядковувався утвореному того ж року Окружному апеляційному суду в Станиславові. Сам Долинський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту і в тому ж розмірі) у складі округу Стрий. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Долинського повіту (з 37 громад) приєднані Болехівський повіт (з 23 громад) і 17 громад Рожнятівського повіту (за винятком приєднаних до Калуського повіту сіл Брошнів, Голинь і Тужилів-Котятичі)[1] Однак у структурі судової адміністрації збереглися Болехівський, Долинський і Рожнятівський судові повіти. За переписом 1869 р. у повіті проживало 71 588 осіб. Повіт поділявся на 68 кадастральних гмін, складався з 85 самоврядних громад-гмін (3 міських і 82 сільських) та 19 окремих територій (в які об'єднані 77 фільварків) — загалом 104 адміністративних одиниць. За переписом у повіті було 54 930 греко-католиків, 6 759 римо-католиків, 11 вірмено-католиків, 10 православних, 1546 лютерани, 43 кальвіністи і 8 289 юдеїв.[2] Надалі до повіту приєднана громада Брошнів. На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 91 громаду, земельно — на 73 кадастральні гміни та займав площу 2498 км². Населення повіту становило 113 831 особа. Українці-грекокатолики становили 75 % населення повіту, євреї — 11 %. Населені пункти повіту розподілялися між судовими повітами[3]: Судовий повіт Болехів:
Судовий повіт Долина:
Судовий повіт Рожнятів:
Посли до Галицького сеймуПо округу № 34 IV курії (до 1867 р. включав Долинський, Болехівський і Рожнятівський повіти, надалі збігався з укрупненим Долинським повітом) послами (в сучасному значенні — депутатами) до Галицького сейму були:
У складі ЗУНРВ листопаді 1918 р. проведені вибори до органів влади ЗУНР. Повіт входив до Станиславської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром і Головою Повітової УНРади був обраний адвокат д-р Северин Данилович (УРП), міським комісаром і делегатом до УНРади — директор гімназії д-р Михайло Пачовський.[4] Наприкінці травня 1919 року внаслідок наступу прибулого з Франції корпусу Галлера при синхронному ударі в спину румунських військ повіт був окупований поляками. Під польською окупацієюВключений до складу Станиславівського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих поляками землях ЗУНР. До складу повіту входило 104 поселення (з них 3 міста, 84 сільські гміни і 14 фільварків) з 20 288 житловими будинками. Площа повіту — 2 498 км². Загальна чисельність населення повіту складала 101 427 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 77 817 — греко-католики, 11 664 — римо-католики, 9 843 — юдеї, 2 105 — інших визнань. Зміни адміністративного поділу 26 квітня 1929 р. село Кам'янка передане з Долинського повіту до Сколівського[5], того ж дня у склад міста Болехів включені сільські гміни Болехів Руський, Вавилон Новий, Соломонова Гірка і Волоське Село[6]. Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року сільські гміни Лісовіце, Задеревач, Воля Задеревацка, Нінюв Дольни, Нінюв Ґурни і Похерсдорф вилучили з Долинського повіту і включили до Стрийського[7]. 1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом. Міста (Міські ґміни)
Сільські ґміниКількість: 1920—1929 рр. — 78 1929—1934 рр. — 77 1934 рр. — 71 1934—1939 рр. — 11 НаселенняУкраїнці-грекокатолики становили 73 % населення повіту (1910)[8]. У 1939 році в повіті проживало 128 125 мешканців (98 920 українців-грекокатоликів — 77,21 %, 2 985 українців-латинників — 2,33 %, 10 730 поляків — 8,37 %, 11 025 євреїв — 8,6 % і 4 465 німців та інших національностей — 3,48 %)[9]. Радянський період27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області[10]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідовано у зв'язку з поділом його території на 4 райони — кожен із кількох колишніх ґмін:
Третій РайхПід час німецької окупації у 1941—1944 рр. Долинський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Калуш Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). СучасністьНині на території Долинського повіту розташовані три адміністративні одиниці Івано-Франківської області: Долинський та Рожнятівський райони, місто обласного значення Болехів і одна Львівської (частково Стрийський район). Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
