Сколівський повіт
Сколівський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки і Польщі. Адміністративним центром повіту було місто Сколе. Нині на території Сколівського повіту розташована адміністративна одиниця Львівської області — Сколівський район. Австро-УгорщинаСколівський повіт утворений у 1854 р. У 1867 р. приєднаний до Стрийського повіту, однак при переписах продовжувала збиратись інформація у форматі колишнього повіту[1] і зберігалась окрема судова адміністрація до 1911 р., коли повіт було відновлено[2]. На 1911 р. повіт поділявся адміністративно на 52 громади, земельно — на 46 кадастральних гмін та займав площу 1268 км², населення повіту складало 55 353 особи, українці-грекокатолики становили 77 %, євреї — 11 %. У складі ЗУНРПовітовим комісаром був Степан Корженьовський, харчовий референт староства. Делегатом до УНРади був обраний о. Євстахій Качмарський, парох у Славсько (УНДП). Повіт входив до Стрийської військової округи Станиславської військової області ЗУНР. Під польською окупацією
Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 96 поселень (з них 1 місто, 49 сільських гмін і 45 фільварків) з 9 353 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту становила 48 050 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 33 113 — греко-католики, 4 949 — римо-католики, 4 752 — юдеї, 236 — інших визнань. Зміни адміністративного поділуВ 1929 р. село Кам'янка передане з Долинського повіту до Сколівського[3]. 1 квітня 1932 року повіт ліквідовано, а його територію приєднано до стрийського повіту. Міста (Міські ґміни)містечко Сколе — місто з 1934 р. Сільські ґміниКількість: 1920—1929 рр. — 49, 1929—1932 рр. — 50
Фільваркові господарства
Староста
Джерела
Посилання
Примітки
|