Вперше поселення під назвою Нова Секульська Розтока згадується у писемних джерелах XVI століття. Пізніше перейменовано на Рожанку. Ту частину села, що лежить ближче до витоку річки Рожанка, почали називати Рожанкою Вижньою, а ту, що знаходиться ближче до гирла, — Рожанкою Нижньою. Поступово були сформовані 2 окремих села.
Є багато народних версій щодо походження назви: від першого поселенця Рожана, який втік сюди від татаро-монгольських завойовників; від дівчини Рожанки, яку вбили татари; від дикої рожі, що тут часто трапляється; від звіра з одним рогом, що нібито водився в цих лісах.
Навколишні землі почергово належали магнатам Тарнавським (1550–1567 рр.), Острозьким (1567–1635 рр.), Завадським (1635–1673 рр.), Любомирським (1673–1704, 1778–1816 рр.), Синявським (1704–1778 рр.) і Потоцьким (1816–1859 рр.).
Біля села проходив кордон між Річчю Посполитою й Угорщиною. Жителі брали участь у опришківському русі. Після Першого поділу Речі Посполитої 1772 року, територія відійшла до Австрії (від 1867 року — Австро-Угорщина). У 1859 році С. Потоцький продав Сколівщину шляхтичеві Є. Скільському. 1886 року частину його маєтку — головні лісові масиви — купили підприємці Гредль і Шмідт, які були власниками великих парових тартаків, сірникової фабрики та інше.
У 1890 році, у селі мешкало близько 800 осіб, 1904 року — 911, 1918 року — 1036 осіб.
У лютому 1915 року відбувалися тяжкі бої за гору Татарка (1148 м) між військами австро-німецької коаліції та частинами 8-ї російської армії генерала О. Брусилова. Після першої світової війни, Рожанка відійшла до складу Польської республіки. Неподалік проходив кордон з Чехословаччиною.
У вересні 1939 року увійшли радянські війська.
Від червня 1941 до жовтня 1944 — під німецькою окупацією.
Мешканці зазнали сталінських репресій. До середини 1950-х років у Нижній Рожанці, та її околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. За участь у націоналістичному підпіллі Верхню Рожанку повністю виселили.
_%D1%96_%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F.jpg)
.jpg)
