Гранки-Кути
Гранки-Кути — село у Стрийському районі Львівської області, що сусідить на південному сході із містом Новий Розділ. Разом із селом Берездівці Гранки-Кути мали раніше спільну сільську раду. Походження назвиНазва села за народною традицією походить від слова «кут», а не від слова «кути» («кувати»), як вважали раніше деякі історики. Перша частина назви села «Гранки» змушує задуматися глибше. Достеменно невідомо, звідки прийшла така назва. ІсторіяІсторія села сягає часів X—XII ст., коли окремі князівства на наших землях вели часту боротьбу між собою та із зовнішніми ворогами. Захоплених полонених або мирне населення з ворожої території князі нерідко оселювали на своїх землях. Тому саме із такими заселеннями пов'язують виникнення села. Одна із ранніх письмових згадок про село відноситься до 1515 року. Початковий реєстр з 1578 року згадує, що село разом із Берездівцями, Станківцями, Малеховом й іншими перебувало у власності шляхтичів Расковських та Берездовецьких. У народних переказах згадується, що в селі колись стояли козаки на відпочинку під час визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648—1655 рр. Село в той час належало шляхтичу Й. Свірзькому. В результаті війни воно було спустошено. Гранки і Кути майже до початку XX ст. вважались окремими селами. Із середини XVII до початку XIX століття село надовго попало у власність графської родини Ржевуських. З інвентарю 1701 року видно, що на Гранках проживало 11 кметів (господарів), у Кутах — 16. Багато земель пустувало, бо нічим було їх обробляти. У селі також була категорія безземельників, селян без землі, які носили назву загородників, або басаликів. Село терпіло від військових поборів. Шляхетське військо поводило себе тут не краще орди. Інвентар Гранок і Кутів 1789 року (через 17 років після встановлення в Галичині австрійської влади) вказує, що в Гранках проживало 20 сімей кметів та 18 загородників. Усього в селі було 52 хати. У 20-х роках на Миколаївщині розгорнув бурхливу діяльність новий магнат — граф Скарбко. У його власність перейшов так званий Берездівецький ключ, куди входили Гранки і Кути. З 1843 року прибутки із Гранок і Кутів йшли у фонд Дроговизького заладу, збудованого Скорбком для утримання і виховання дітей-сиріт і жебраків. У 1896 році в Гранках і Кутах проживало 809 чоловік. У 1922 році силам села була відкрита читальня. Перша Світова війна принесла у село руйнування. Весною 1918 року в селі заворушилося заворушення проти «нової панщини» — рішення військових властей про примусовий обробіток селянами поміщицьких земель. При придушенні селянського виступу в селі було заарештовано 15 чоловік. Після загарбання Галичини Польщею окупаційна влада всіляко гальмувала розвиток культури та освіти в селі. У початковій сільській школі вводилося викладання польською мовою. Лише в 1926 році вдалося відродити роботу сільської читальні. 2 липня 1929 року селяни зі села, які працювали в Берездівцях у маєтку графа Скабка, взяли участь у страйку. Страйкуючі селяни висунули вимогу 8-годинного робочого дня. В середині червня 1930 року 58 селян із Гранки-Кутів і Берездівців знову застрайкували. Сільським дітям була закрита дорога до подальшої освіти. Після закінчення початкової школи — в 1928 році лише 6 дітей з села навчалися у ремісників професіям шевців, кравців, ковалів. У 1932 році була заборонена діяльність читальні. У 1938 році у Гранках-Кутах проживало 111 українських та польських сімей. У село приходило лише 3 періодичні видання. З 25.10.2020 село стає частиною Новороздільської міської громади. Вона об'єднує населені пункти, які знаходяться біля м. Нового Роздолу. Гранки-Кути теперНещодавно у Гранки-Кутах випалювали цеглу, виготовляли вапно. У підсобному цеху виконувались замовлення львівських підприємств на виготовлення пластмасових виробів. Зараз там приватна територія. На території села налічується 247 господарств і 747 новобудов. У селі діє дев'ятикласна школа, сільська бібліотека, клуб, є 4 магазини. У 2008 році була збудована церква греко-католицького обряду, а в 2008 році відкрився цвинтар. Є два пам'ятні хрести: перший присвячений воїнам УПА і Січовим Стрільцям, вихідцям із села. Другий датується 1848 роком і встановлений на честь скасування кріпацтва у Австрійській імперії. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
