Белеїв

село Белеїв
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Долинська громада
Код КАТОТТГ UA26060130020026165
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 879
Площа 27,4 км²
Густота населення 32,13 осіб/км²
Поштовий індекс 77511
Телефонний код +380 3477
Географічні дані
Географічні координати 49°5′47″ пн. ш. 24°1′54″ сх. д. / 49.09639° пн. ш. 24.03167° сх. д. / 49.09639; 24.03167
Водойми Тур'янка
Місцева влада
Адреса ради 77511, Івано Франківська обл., Калуський р-н, с. Белеїв, вул. Центральна
Карта
Белеїв. Карта розташування: Україна
Белеїв
Белеїв
Белеїв. Карта розташування: Івано-Франківська область
Белеїв
Белеїв
Мапа
Мапа

Белеї́в — село Долинської громади Калуського району Івано-Франківської області України. Населення становить 879 осіб.

Географія

Село розташоване на відстані 18 кілометрів від Долини у північному напрямку. Через поселення протікає річка Тур'янка.

На південно-східній стороні від села бере початок потік Велика.

Історія

Перша згадка про Белеїв сягає XIX століття, але знайдений на околиці кам'яний молот засвідчує, що люди тут селилися ще в кам'яну добу. Оскільки село засноване у період панування монголо-татарського іга (?), то існує версія, що назва Белеїв походить від імені татарського воєначальника. Серед жителів села побутує легенда, що нібито в часи нападу татарської орди, через місцевість проходив один із загонів цих загарбників. І саме на місці нинішнього населеного пункту, у тіні віковічних дерев він зупинився на привал, під час якого татари обідали чи вечеряли. А оскільки їх проводирем був хан Бела, а він теж їв, то пізніше, коли хтось із селян, що тут поселився, говорили: «Там, де Бела їв». З того часу село дістало назву Белаїв, яка пізніше змінилась на Белеїв.

Назва села є присвійною формою прикметника й аналогічна назвам половини всіх сіл Галичини — від прізвища «Белей» (феодального власника села), та й таке прізвище досі наявне на Прикарпатті.

На початку XX століття у селі було засновано товариство «Просвіта», активними діячами якого були Прокіп Матійців та Іван Ярич. Згодом семеро просвітян увійшли до сільського осередку ОУН, провідником якого був Тимофій Галів.

У 1939 році в селі проживало 1180 мешканців, з них 1145 українців, 5 поляків, 10 латинників і 20 євреїв[1].

Поблизу села в бою з окупантами загинули 24 воїни УПА із сотень Гонти та Журавля, на їх могилі встановлено пам'ятник.[2]

У пам'ять борців за волю України у селі біля церкви насипано двоступеневу могилу, зруйновану в 1956 році. Осередок НРУ в квітні 1990 року відновив могилу. У селі відновлено також пам'ятний Хрест з приводу скасування панщини, встановлено Хрест на пам'ять про голодомор в Україні 1932—1933 років. Пам'ятником пошанували белеївці й односельчан, які загинули в роки Другої світової війни.

У селі є церква Святого Василія Великого, споруджена 1864 року.

Релігійна громада: УГКЦ (о. Ярослав Савка)

Відомі люди

  • Галів Тимофій Миколайович — референт СБ ОУН Станіславської області
  • Лаврів Іван — діяч ОУН. Повітовий провідник Долинського повіту (1939—1941), окружний провідник Калуської округи (1942—1945), обласний провідник Дрогобицької області (1945—1949).
  • Матійців Прокіп — член Летючої Бригади УВО, повітовий провідник ОУН Долинщини (1930).
  • Іван Худин «Шершень», «Галайда» — провідник Перегінського районного проводу ОУН. Провід очолював від початку 1945 до дня загибелі 26 (27) червня 1946 р.[3].

Примітки

  1. ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  2. ↑ Греко-католики з Болохова пішки через ліс прямували до Гошева, де молилися за полеглих вояків УПА
  3. ↑ Науковці музею розкривають невідомі сторінки історії. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 24 листопада 2016.

Див. також

Посилання

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.