Географія Еквадору
Еквадор — південноамериканська країна, що знаходиться західному, тихоокеанському узбережжі континенту НазваОфіційна назва — Республіка Еквадор, Еквадор (ісп. Republica del Ecuador, Ecuador)[2]. Назва країни походить від її географічного розташування на екваторі. Назва запропонована 1830 року, коли департамент Кіто виокремився від Великої Колумбії в незалежну державу [3]. Історія дослідження територіїГеографічне положенняЕквадор — південноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Колумбією (спільний кордон — 708 км), на сході і півдні — з Перу (1529 км). Загальна довжина державного кордону — 2237 км[1]. Еквадор на заході омивається водами Тихого океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя становить 2237 км. Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[5]. Континентальний шельф — 100 морських миль до ізобати 2500 м (стаття 76)[6][1].
Крайні пункти
ЧасЧас у Еквадорі: UTC-5 (-7 годин різниці часу з Києвом)[7]. Галапагоські острови лежать в годинному поясі UTC-6. Фізико-географічне районування У фізико-географічному відношенні територію Еквадору поділено на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
Геологія
Корисні копалиниНадра Еквадору багаті на ряд корисних копалин: нафту[8], природний газ, золото, мідь, уран, вапняк, поліметалічні руди (срібло, цинк, свинець)[9]. СейсмічністьТериторія Еквадору характеризується досить підвищеною сейсмічністю. Так, наприклад, 18 березня 2023 року, згідно повідомлення Європейсько-середземноморського сейсмологічного центру біля берегів Еквадору стався землетрус магнітудою 6,9 бала. За даними Центру, поштовхи сталися на глибині 10 км. Місцеві жителі у соціальних мережах опублікували відео руйнувань, кількість постраждалих — уточнюється[10]. ВулканізмВ Еквадорі близько 50 згаслих та діючих вулканів. Серед них найвища вершина Еквадору — згаслий вулкан Чимборасо (6267 м), а також найвищий в світі діючий вулкан Котопахі (5897 м). Також на території країни розмішені вулкан Ільїнса (5248 метрів), Тунгурауа (5023 метри), який вивергається з 1998 року поблизу Баньос-Тунгурагуа, тавулкан Пічинча (4784 метри) над Кіто.
РельєфСередня висота території Еквадору — 1117 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Чимборасо (6267 м), вона є найвіддаленішою точкою планети від центру Землі[9].
ОстровиКліматТериторія Еквадору лежить у екваторіальному кліматичному поясі, що на півдні переходить в субекваторіальний, південне узбережжя — в тропічному[11]. Над більшою частиною території, цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. Цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[12]. На південному узбережжі увесь рік панують тропічні повітряні маси. На формування клімату велике значення має вплив холодної Перуанської течії. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Чітко простежуються пасатні вітри з високою відносною вологістю (часті тумани), проте опадів випадає мало. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять шторми[12]. У горах, вище за 3 тис. м високогірні різновиди відповідних кліматичних зон.
Еквадор є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[13]. Внутрішні водиЗагальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 424,4 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 15 тис. км² зрошуваних земель[1].
РічкиРічки країни належать басейнам Тихого (захід) і Атлантичного океанів (схід). Дві головні річкові системи тихоокеанського басейну: Есмеральдас, що несе води на північ, і Гуаяс, що тече на південь і впадає до затоки Гуаякіль. Річки басейну Атлантичного океану є притоками Амазонки та її притоки Мараньйон. Живлення річок Еквадору змішане: дощове, підземне, снігове. Озера
БолотаВ Еквадорі розташовано 19 Рамсарських водно-болотних угідь, визнаних на міжнародному рівні своєю екологічною, соціальною та кліматичною важливістю. Ці екосистеми відіграють важливу роль у регулюванні водного балансу території, збереженні умов для природних комплексів та життєдіяльності місцевих громад.[14] ЛьодовикиЛьодовики Еквадору розташовані в гірських хребтах Західна Кордильєра (чотири льодовика) і Кордильєра Орієнталь (три льодовика)Вершини Еквадору, на яких є льодовики: Антісана, Котопахі, Чімборасо, Каямбе, Ільїнса, Альтар і Каріуайрасо. Льодові масиви формуються на вершинах високих гір, використовуючи вологу з Тихого океану та «вологість з Амазонки». Льодовики Еквадору мають високі показники кількості опадів (6000 мм на рік) в порівнянні з іншими льодовиками в Андах.[15] В контексті зміни клімату Еквадор з середини 1950-х років втратив приблизно 50% сніжного покриття льодовиків. Найбільша зміна відбулась з дьодовіком Каріуайрасо, у якого за цей період розтануло 96% його льодовикової поверхні.[16][17] Ґрунтові водиҐрунтиҐрунти Еквадору латеритні та алювіальні зустрічаються на рівнинах, вулканічні та прерійні — в Сьєррі. Рілля становить всього 3,9% (2022 р.) всій площі країни, на багаторічні насадження приходиться 5,5% (2022 р.), пасовища — 12.1% (2022 р.), ліси —49.8% (2022 р.),а 28,7% території країни не використовується.[9]Стан земельних ресурсів Еквадору з 2011 року змінився: орні землі зменшились (було 4,7 %), багаторічні насадження — 5,6 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 19,4 %;землі, зайняті лісами і чагарниками — 38,9 %; інше — 31,4 %[1]. РослинністьЗначна частина Орієнте — це тропічний вологий широколистяний ліс, вАндах висотна поясність представлена високогірними тропічними лісами, низинними тропічними лісами та ділянками орхідеї та бромелієвих луків. В Прибережному регіоні між антропогенних територій садів та полів, ростуть субтропічні ліси, вологі ліси, та мангрові ліси. Тваринний світУ зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Неотропічної області: тихоокеанське узбережжя — до Центральноамериканської, гірські хребти Анд — до Північноандійської, а Галапагоські острови — до Галапагоської провінції Гвіано-Бразильської підобласті, крайній південь — до Андійської провінції Патагонсько-Андійської підобласті[12].
Охорона природи
Еквадор є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
Стихійні лиха та екологічні проблемиНа території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
Серед екологічних проблем варто відзначити:
Див. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Англійською
Російською
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Еквадору
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
_-_Carta_XVII_-_Geolog%C3%ADa_de_Colombia,_Venezuela_y_Ecuador.jpg)
_El_Chato_Reserve,_Santa_Cruz_Highlands,_Gal%C3%A1pagos),_inside_view_pic_g.JPG)
.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
