Географія Мавританії
Мавританія — північноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту НазваОфіційна назва — Ісламська Республіка Мавританія, Мавританія (араб. موريتانيا ,الجمهورية الإسلامية الموريتانية — Аль-Джумухірія аль-Ісламія аль-Мурітанія; фр. République Islamique de Mauritanie)[2]. Назва країни походить від назви античної держави Мавретанія (III століття до н. е. — I століття н. е.), що існувало на території сучасного Марокко[3]. Назву давня держава отримало від етноніму берберських племен, яких єгиптяни називали лівійцями, а римляни — маврами (чорні люди), та слова «тан» на означення краю, землі. Етимологія назви маври походить від фінікійського «Маухарім» — Західний край[3]. Історія дослідження територіїГеографічне положенняМавританія — північноафриканська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — з Алжиром (спільний кордон — 460 км), на півночі і заході — із Західною Сахарою (1564 км), на сході — з Малі (2236 км), на півдні — з Сенегалом (742 км). Загальна довжина державного кордону — 5002 км[1]. Країна лежить між двома великими африканськими регіонами: Магрибом на півночі та Сахелем на півдні. Мавританія на заході омивається водами Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 754 км. Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[6][1]. Крайні пунктиЧасЧас у Мавританії: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[7]. ГеологіяКорисні копалиниНадра Мавританії багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, гіпс, мідь, фосфати, алмази, золото, нафту[8]. СейсмічністьВулканізмРельєфСередні висоти — 276 м; найнижча точка — Себха-де-Ндрхамха (-5 м); найвища точка — гора Кедієт-Іджиль (915 м). Більше 60 % території країни займають кам'янисті та піщані пустелі західної Сахари, територія загалом височинна, хоча зустрічаються і мальовничі останцеві скельні масиви. Уздовж низовинного піщаного узбережжя тягнеться смуга солончаків і тимчасових солоних озер — себха. Складене пісковиками плато висотою понад 300 м у внутрішніх районах країни тягнеться від північного кордону до долини річки Сенегал. Більшу частину території Мавританії займає низовинна пустеля, яка на півдні переходить у напівпустелю. Східні райони являють собою піщані і кам'янисті пустелі. Південно-східну частину Мавританії займає пустеля Ход, з півночі і сходу обмежена крутими уступами плато висотою до 120 м. У XII—XIII століттях це був родючий населений район, який згодом був покинений, оскільки вичерпалися водні джерела.
УзбережжяОстровиКліматТериторія Мавританії лежить у тропічному кліматичному поясі[9]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[10]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[10]. Переважають східні пасатні вітри. На узбережжі відмічається вплив холодної Канарської течії, сезонний хід температури повітря чітко відстежується[10]. Чітко простежуються пасати з високою відносною вологістю (часті тумани), проте опади майже відсутні, цілковита пустеля[10].
Район Шеммама на крайньому півдні країни, прилеглий до Сенегалу, єдиної річки з постійним стоком, характеризується коротким сезоном дощів. У кінці літа випадає 300—500 мм опадів. Така кількість опадів в поєднанні з розливом річки створює сприятливі умови для сільського господарювання. Але з 1960-х років в сахельській частині Мавританії кількість опадів скорочується: на початку 1990-х років в середньому щорічно випадало всього 100 мм. У останні десятиріччя пустеля Сахара загалом зміщалася на південь. Все це привело до значних змін довкілля. Мавританія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11]. Внутрішні водиЗагальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 11,4 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 450 км² зрошуваних земель[1].
РічкиГоловна річка країни (Сенегал) належать басейну Атлантичного океану; більшість тимчасових потоків (ваді) центральної і східної частини країни несуть свої води до безстічних областей пустелі Сахара. Внаслідок зменшення об'єму стоку паводки на річці Сенегал припинилися, і навіть район Шеммама перетворився на зону ризикованого землеробства. ОзераҐрунтові водиҐрунтиРослинністьЗемельні ресурси Мавританії (оцінка 2011 року):
Тваринний світУ зоогеографічному відношенні більша північна частина території країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області, південні області в долині Сенегалу — до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[10]. Охорона природиМавританія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
Стихійні лиха та екологічні проблемиНа території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: жаркий посушливий вітер сірокко, що дме з березня по квітень спричинює періодичні посухи[1]. Серед екологічних проблем варто відзначити:
Фізико-географічне районуванняУ фізико-географічному відношенні територію Мавританії можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
Див. такожПримітки
ЛітератураУкраїнською
Англійською
Російською
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Мавританії
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
