Фердинанд Фабіян (Фабіан) народився близько 1678 року чи на початку 1680-х років. Був третім сином Яна Анджея (чи Яна Генріха) Плятера, пізніше — воєводи інфлянтського, та Людвіки Марії з Ґротусів. Мав 5 братів і 4 сестри. У польських дослідженнях іноді невірно називається Фердинандом Вільгельмом Міхалом (Міхаелем)[2].
1696 року став конюшим інфлянтським[3]. 8 серпня 1713 року був призначений на посаду підкоморія інфлянтського. 22 лютого 1731 року отримав посаду підкоморія вількомирського[4], обіймав її до 1735 року[5].
Під час елекційного сейму 1733 року Фердинанд Фабіян Пдятер проголосував від Віленського воєводства за кандидатуру Станіслава Лещинського, проте незабаром підтримав Августа III і взяв участь у проавгустівській Варшавській конфедерації[pl], створеній 5 жовтня того ж року. Був обраний до складу посольства до Дрездена, яке мало офіційно повідомити Августа про обрання його польським королем, проте через хворобу не взяв у ньому участі. 6 січня 1734 року підписав pacta conventa Августа III Фрідріха в Тарновських Ґурах[6]. Тоді ж призначений генеральною радою Варшавської конфедерації її вількомирським консулом (радником)[7].
За заслуги перед двором 27 січня 1735 року був номінований на посаду ловчого великого литовського[8].
Був послом від Вількомирського повіту на сейм 1735 року[9]. Був також послом на сейм 1738 року[10].
Від 30 травня 1738 року отримав староство йодканське[lt] в Вількомирському повіті[2].
31 березня 1739 року був призначений маршалком надвірним литовським[11]. Проте, ймовірно, він не встиг обійняти цю посаду, бо помер 22 липня цього ж року. Урочисті похорони відбулися в костелі Місіонерів (тепер — костел Вознесіння Господнього[pl]) у Вільні між 14 і 28 лютого 1740 року[2].
Сім'я
Фердинад Фабіян Плятер був одружений зі своєю двоюрідною сестрою Ядвіґою Ельжбетою, донькою інфлянтського воєводи Фабіяна Плятера. Подружжя було бездітним[2]. Маєтності успадкували його племінник Ян Людвік, син Фабіяна, з дружиною та племінниця Емеренція Людвіка, донька Александра Константія[12]
Маєтності й фундації
Володів маєтностями Куркле (тепер — Куркляй[lt]) у Вількомирському повіті[12].
Фердинанд із дружиною фундували позолочений амвон, оздоблений різьбою по дереву, для костелу Місіонерів у Вільні, який 18 червня 1730 року освятив віленський суфраганЄжи Казимир Анцута[13]
↑Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. IX: Inflanty.Urzędnicy inflanccy XVI—XVIII wieku: Spisy / oprac. Krzysztof Mikulski i Andrzej Rachuba, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 127.
↑Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. IX: Inflanty.Urzędnicy inflanccy XVI—XVIII wieku: Spisy / oprac. Krzysztof Mikulski i Andrzej Rachuba, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 146.
↑Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. IX: Inflanty.Urzędnicy inflanccy XVI—XVIII wieku: Spisy / oprac. Krzysztof Mikulski i Andrzej Rachuba, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 261.
↑Adam Lisek, Spis posłów z Wielkiego Księstwa Litewskiego i ich postawa na sejmie pacyfikacyjnym 1735 roku, [w:] Rozcnik Lituanistyczny, Nr. 7, 2021, s. 240.
↑Reassumpcya Konfederacyey Generalney Warszawskiey, Stanów Koronnych y W.X.L. po Szczęśliwey Koronacyi Nayjaśnieyszego Krola Jmci Augusta III w Krakowie Dnia XIX. Miesiąca stycznia Roku Pańskiego 1734 postanowiona
↑Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy / Oprac. Henryk Lulewicz i Andrzej Rachuba, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 68.
↑Adam Lisek, Spis posłów z Wielkiego Księstwa Litewskiego i ich postawa na sejmie pacyfikacyjnym 1735 roku, [w:] Rozcnik Lituanistyczny, Nr. 7, 2021, s. 241.
↑Rejestr IMP posłów na sejm anno 1738 obranych, 1856, s. 469—475.
↑Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy / Oprac. Henryk Lulewicz i Andrzej Rachuba, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 79.
↑Z przeszłości obydwóch zgromadzeń w zaborze rosyjskim, [w:] Roczniki obydwóch zgromadzeń Św. Wincentego a Paulo, Rok XXI, Kraków, Wydawnictwo i nakład Księży Misyonarzy, 1915, s. 104.
Джерела
Andrzej Link-Lenczowski, Plater Ferdynand Fabian (1678?-1739), [w:] Polski słownik biograficzny, T. 26: Piątkiewicz Bronisław — Pniewski Władysław, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981, s. 654.
