Туризм у Словаччині

Туризм у Словаччині є однією з найперспективніших галузей країни. Розташування Словаччини у серці Європи на перехресті старих торгових шляхів, культурне та історичне багатство і сприятливі кліматичні умови створюють потенціал для розвитку туристичного руху у цій країні. Туризм у Словаччині представлений насамперед натуральними ландшафтами, горами, печерами, середньовічними замками і містечками, народними архітектурними пам'ятками, мінеральними та іншими курортами.

Статистика

У 2016 році Словаччину відвідало більше ніж 4,6 млн осіб і найпривабливішими для туристів місцями стали столиця Братислава і Високі Татри. Більшість туристів приїжджали з Чехії (близько 26 %), Польщі (15 %) і Німеччини (11 %).

2015

Країна	Кількість
Чехія	509 700
Польща	168 358
Німеччина	158 857
Австрія	81 589
Угорщина	69 563
Велика Британія	64 891
Італія	59 294
Україна	51 591
США	40 553
Франція	37 401^[1]

2014

Країна	Кількість
Чехія	436 699
Польща	158 250
Німеччина	138 444
Австрія	66 582
Угорщина	58 050
Україна	55 185
Італія	48 994
Велика Британія	44 107
Росія	41 137
Франція	33 130^[1]

2013

Країна	Кількість
Чехія	492 713
Польща	167 751
Німеччина	153 814
Україна	79 988
Австрія	73 862
Угорщина	68 832
Росія	54 471
Італія	53 960
Велика Британія	50 255
Франція	35 831^[1]

Історія

Туризм у Словаччині почав розвиватися ще в середині 19-го століття, коли мандрівники з різних країн почали цікавитися та відвідувати Високі Татри і Низькі Татри. У кінці XIX століття були побудовані перші будинки, в яких могли розміщуватися туристи. Кількість туристів неухильно починає зростати. Цей розвиток прискорився у 1918 році з появою на мапі світу Чехословаччини. Вже у 1926 році Чехословаччину відвідали 546 000 вітчизняних і 82 000 іноземних туристів. У часи Другої світової війни туристична галузь сповільнилася. Після війни у Чехословаччину починають надходити інвестиції, які сприяли створенню нових туристичних об'єктів і побудови інфраструктури. У 1989 році у Чехословаччині вже функціонували 389 готелів, 17 мотелів, 200 гуртожитків, 82 кемпінги, 130 котеджних таборів. Велика кількість рекреаційних об'єктів була доручена громадським організаціям, заводам і підприємствам, які почали розвивати організовані туристичні поїздки.

Після падіння комуністичного режиму у 1989 році та поділу Чехословаччини 1 січня 1993 року на дві суверенні держави: західна половина (масив Богемія) стала Чехією, а східна половина (піднесена зона разом з горами Татрами) — Словаччиною. З 1993 року в інфраструктуру туризму країн колишньої Чехословаччини прямували великі іноземні інвестиції, більша частина з яких припадала на Чехію, туризм у Словаччині почав адаптуватися до умов ринкової економіки. Державні об'єкти були поступово приватизовані і розпочалося будівництво нових готелів, у тому числі, за допомогою іноземного капіталу.

Після оксамитової революції 1989 року кількість туристів, що відвідали Словаччину, досягла 32,7 млн осіб, що на 250 % більше, ніж у 1993 році. Падіння кількості іноземних туристів було викликане політичними змінами в країні. Багато туристів, переважно із західноєвропейських держав, хотіли відвідати колишню соціалістичну країну, але рівень якості туристичних послуг Словаччини не відповідав їхнім потребам. Це стало причиною зменшення кількості іноземних відвідувачів. І хоча протягом останнього десятиліття спостерігалося поступове збільшення кількості закордонних туристів, але досі показник 1989 року так і не було досягнуто.

З 1994 року цей показник доходу від туризму починає зменшуватися в середньому на 7 % на рік. Цей спад був викликаний переважно тим фактом, що Словаччина — єдина держава у Центральній Європі, яка не мала чітко виробленої централізованої туристської політики. У кінці 1990-х витрати держави на рекламно-інформаційне забезпечення туризму були набагато менші, ніж в інших країнах Центральної Європи. Ситуація змінюється тоді, коли 1 травня 2004 року Словаччина стає членом ЄС. У країну приходять інвестиції, а також допомога ЄС на розвиток туризму. Уряд розробляє довгостроковий план розвитку велоінфраструктури та велотуризму, а також стратегію впровадження конкретних заходів, які популяризуватимуть туризм. Показники відвідуваності країни починають зростати. Так вже у 2013 році Словаччину відвідало 1,3 млн іноземних туристів, що на 107,9 % більше, ніж у 2012 році. Окрім того, також було надано туристичні послуги 1,8 млн вітчизняним туристам. Частка туризму у виробництві ВВП країни у 2012 році становить 2,5 %, а у 2013 вона зростає до 2,7 %. Чисте сальдо доходів від міжнародного туризму у 2013 році становило 125,5 млн євро, що на 126,1 % більше, ніж у минулому.

Природне середовище

Незважаючи на незначні розміри території, країна відзначається великим розмаїттям природних умов — тут чергуються найвищі у Центрально-Східній Європі гірські масиви Карпат, перлиною яких вважаються Татри, а також рівнини, серед яких найбільшою за площею є частина Середньодунайської низовини. За площею лісів країна посідає одне з перших місць у Європі. У гірських лісах водяться олені й рисі, зустрічаються вовки і ведмеді, з дрібних тварин — лисиці, білки, ласки.

Словаччина має велику кількість мінеральних джерел та численні курорти. Станом на 2007=й рік функціонувало близько 94 курортів з наявними місцями на 11 900 осіб. Щороку цифра відвідувачів коливається в межах 250—300 тисяч осіб, з яких третина припадає на іноземних відвідувачів.

Мережа курортів:

Бальнеологічні курорти в: Бойніце, Брусно (село), Дудінце, Лучки (район Михайлівці), П'єштяни, Сліач, Тренчьянске-Теплице, Турчьянске-Теплице
Кліматичні курорти в: Новий Смоковець, Високі Татри
Мішані курорти: Бардіїв, Чиж, Раецке-Теплице

Архітектура і визначні пам'ятки

З античних часів на території сучасної Словаччини збереглися залишки давньоримських будівель. До перших архітектурних пам'яток власне словацького національного надбання можна віднести культові споруди і замки в романському стилі:

базиліка святого Еммерама в Нітрі 1200 року;
двоярусна капела-ротонда в містечку Скаліце, датується XII століттям;
церква в Дражовце, XII століття;
Бойницький замок, XI століття
Оравський замок, XII століття, згодом був перебудований;
церква в Дяковці, 1228 року.

Середньовіччя залишило по собі велику кількість феодальних замків, частина з яких дійшла до нас лише у вигляді руїн, інша була перебудована на палаци в більш пізній час. У XIV—XV століттях в місцевій архітектурі, як власне і по всій Західній Європі, панувала готика:

кафедральний собор святої Єлизавети (словац. Dóm sv. Alžbety) в Кошицях, 1382—1499 роки — найбільший собор Словаччини;
собор в Братиславі, початок будівництва XIV століття.

Пам'ятки періоду Відродження:

ратуша в Банській Бистриці, 1510 рік;
житлові будинки у Пряшеві, Левочі, Бардейові.

Пам'ятки періоду бароко:

церква Трійці в Братиславі, 1717—1735 роки;
палац примаса в Братиславі архітектора М. Гефеле, що містить риси раннього класицизму, 1778—1781 роки;
ратуша міста Кошиці, 1756 рік.

Серед споруд зведених в сучасному стилі особливо вирізняються:

корпус Вищого технічного училища, 1964 рік;
міст через Дунай, 1972 рік;
готель «Київ» в Братиславі, 1974 рік

Об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Списький Град — найбільший замок у Словаччині, пам'ятник Світової спадщини ЮНЕСКО

Банська Штявниця
Бардіїв
Руїни Списького граду і пов'язані з ним пам'ятки:
Влколинець
Печери Агтелек і Словацький карст:
Букові праліси Карпат в Полонині
Дерев'яні церкви словацьких Карпат

Соціокультурний вплив туризму на Словаччину

Туризм у Словаччині має значний соціокультурний вплив, який виражається в збереженні культурної спадщини, сприянні міжкультурному обміну, розвитку місцевих громад та інших аспектах. Нижче розглянемо основні соціокультурні ефекти туризму на Словаччину.

Позитивний соціокультурний вплив включає:

Відродження місцевого мистецтва, ремесел і традиційної культурної діяльності. Відновлення місцевих архітектурних традицій.

Пожвавлення соціального та культурного життя місцевого населення. Негативний соціокультурний вплив може включати:

Зміни цінностей і моральної поведінки.

Зростання злочинності, азартних ігор і потенційне знищення спадщини. Проблеми у відносинах турист-господар.

Ці ефекти є результатом взаємодії між туристами та приймаючими громадами. Стратегія розвитку туризму до 2020 року була спрямована на підвищення конкурентоспроможності туризму, врівноважуючи регіональні відмінності та створюючи робочі місця в Словаччині.

Соціокультурний вплив туризму на Словаччину є багатогранним і включає як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, туризм сприяє економічному розвитку, збереженню культурної спадщини та міжкультурному обміну. З іншого боку, він може призвести до комерціалізації культури, екологічного збитку та соціальної напруги. Важливо забезпечити збалансований підхід до розвитку туризму, який би враховував як економічні, так і соціокультурні аспекти для забезпечення сталого розвитку країни.