|
Торта паскуаліна
Торта паскуаліна (лігурійською torta pasqualinn-a) — пиріг, зазвичай солоний, типовий для Лігурії (точніше, для провінції Генуя), який існує в різних варіаціях в різних містах (іноді може бути солодким). Це страва типова для Великодня. Звідси і назва: Pasqua українською мовою означає «Великдень»[1]. Рецепт цієї страви прибув до Аргентини й Уругваю наприкінці XIX століття завдяки італійським іммігрантам. Цей пиріг зараз називають просто паскуаліна (ісп. pascualina).[2] Страва з часом стала частиною місцевої кухні. У Перу, куди перші італійські іммігранти прибули на початку XX століття[3] знаний як мангольдовий торт (ісп. pastel de acelga)[4][5]. Вперше ця генуезька страва згадується у XVI столітті письменником Ортенсіо Ландо у своїх Catalogo delli inventori delle cose che si mangiano et si bevano («Каталог речей, які їдять та п'ють»), хоча тоді страва була відома як ґаттафура (італ. gattafura).[6] ПриготуванняТонкі листи тіста готуються з борошна та оливкової олії (без дріжджів). Листи тіста кладуться на низ форми для випічки, при цьому розмір листів мусить бути більшим за форму (частина листів, що не помістилася у форму, залишається звисати зовні форми). Всередину кладуть начинку — тонко нарізані шпинат, мангольд або артишоки (останні, здебільшого додаються під час Великодня), засмажку з часника, яйця, тертий сир, сіль, мускатний горіх та майоран або орегано. У начинці роблять заглиблення, в які можна покласти цілі яйця, які приготуються під час випікання. Потім листи тіста загортаються всередину, пиріг закривається і запікається. Торта паскуаліна, страва характерна для Великодня, в минулому була способом демонстрації майстерності домогосподарок; за легендою, вони могли використати до тридцяти трьох листів тіста як данину віку Христа.[6] Для інших оказій рецепт змінювали, замінюючи аришок буряком, гарбузом, баклажанами чи іншими овочами. У минулому яйця та сир не були повсякденною їжею, тому споживалися лише на свята чи у спеціальних випадках. Додавання цих інгредієнтів для торта паскуаліни підкреслювали важливість свята. У Вентімільї, найзахідніше місто в провінції Генуя, в начинку додають дикі трави (кропиву, жовтий осот, мласкавець, та лат. Reichardia picroides) замість мангольду. Галерея
Див. також
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||
