Ріпчиці

село Ріпчиці
Герб
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Дрогобицький район
Рада	Ріпчанський старостинський округ
Код КАТОТТГ	UA46020050150010411
Основні дані
Засноване	1518 рік
Населення	697
Площа	10.36 км²
Густота населення	67.28 осіб/км²
Поштовий індекс	82165[1]
Телефонний код	+380 3244
Географічні дані
Географічні координати	49°25′44″ пн. ш. 23°42′24″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	с.Ріпчиці
Карта
Ріпчиці
Ріпчиці
Мапа

Рі́пчиці — село в Україні, у Меденицькій селищній громаді, Дрогобицькому районі Львівської області.

Назва

Польською мовою — Rabczyce або Rapczyce

Історія

У 1773 р. в Галичині, здійснити адміністративну реорганізацію краю. До 1918 р. поселення знаходилось у тодішньому Дрогобицькому дистрикті Самбірського крайсу (округу) Королівства Галичини та Володимирії Австрійської монархії, а з 1805 р. - Австро-Угорщини.

У період ЗУНР поселення входило у склад Дрогобицького повіту Самбірської військової округи Львівської військової області.

У 1920 р, з приходом Польщі, село увійшло до волості Ріпчиці Дрогобицького повіту Львівського воєводства.

1 серпня 1934 р. в дрогобицькому повіті було створено ґміну Меденичі з центром в с. Меденичі. У склад ґміни входили сільські громади: Довге (Меденицьке), Йозефсберґ (Josefsberg), Кеніґзау (Königsau), Меденичі, Летня, Опарі, Ріпчиці[2].

У період нацистської окупації під час Другої світової війни, зі серпня 1941 року село увійшло до волості (нім. Landgemeinde) Меденичі окружного староства Дрогобич (нім. Kreishauptmannschaft Drohobycz)[3] дистрикту Галичина Генерал-губернаторства для окупованих польських земель.

Дистрикт Галичина припинив своє існування наприкінці липня 1944 року, коли внаслідок Львівсько-Сандомирської операції, був ліквідований, а німецька окупація змінилася на радянську. 6 серпня 1944 року до адміністративного центру округи вступили радянські війська.

У 1946 р. поселення належало до Ріпчицької сільської ради Меденицького району Дрогобицької області[4].

Станом на 1967 р. село вже було у складі Опарівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області[5].

З 2020 р., після чергової адміністративно-територіальної реформи, село Ріпчиці увійшло до Ріпчицького старостинського округу Меденицької громади оновленого Дрогобицького району Львівщини[6].

Географія

Село Ріпчиці розташоване за 12 км на північний схід від м. Дрогобич, за 2 км на захід від смт. Меденичі та за 10 км на схід від залізничної станції в с. Добрівляни. Вздовж північної-західної межі села протікає річка Ріпчанка, трохи далі - річка Тисьмениця.

Розміщене на рівнині на висоті 260 м.

Має витягнуту форму з південного заходу на північний схід. Центральна дорога - шутрована абсолютно пряма лінія, завдовжки 1,9 км, яка у центральній частині перетинається асфальтованою дорогою Новошичі-Грушів-Меденичі. У південній частині село завертає більше на південь до села Опарі, зливаючись з ним. У південно-східній частині села є малий мікрорайон новішої забудови.

Станом на 2022 рік Ріпчиці у межах забудови займає площу 171,2 га або 1,71 км². З урахуванням приналежних полів, лісів тощо - 1036 га або 10,36 км².

Станом на 01.01.2022 р. у селі наявно 280 дворів, але приблизно у 70 немає мешканців.

Топоніміка

У селі в межах забудови виділяють такі мікротопоніми (назви частин села):

• Кінець - від села Опарі
• Центр - перехрестя з дорогою Новошичі-Меденичі
• Яри́нець - північний край
• Стройка - новіший район у східному напрямку від перехрестя (у сторону Меденич)

Урбаноніми

У Ріпчицях є такі урбаноніми:
1. Вулиця Йорданська (Кінець) - 31 домогосподарство
2. Вулиця Михайла Грушевського (від Кінця до Центру) - 104 домогосподарства
3. Вулиця Зелена (від Центру до Яринця) - 131 домогосподарство
4. Вулиця Молодіжна (Стройка) - 8 домогосподарств
5. Вулиця Тараса Шевченка (Стройка) - 5 домогосподарств

Сусідні населені пункти:

	Літиня	Городківка	-
	Ролів	Пн	Меденичі
		Зх    'Ріпчиці'    Сх
		Пд
	Вороблевичі	Опарі	Летня

Населення

• 1880 — 916 осіб (дворів: 175; національний склад: 896 українців, 15 поляків, 5 німців; релігійний склад: 896 греко-католиків, 16 юдеїв; 6 римо-католиків, інші конфесії — 4)
• 1921 — 1208 осіб[7]
• 2014 — 642 особи (дворів: 280)

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	697	100%

Антропоніміка

У селі поширені такі прізвища: Маланяк, Кобі(и)льник, Гнатків, Іванішин, Панчак.

Релігія

В Ріпчицях стоїть дерев'яна Церква Зіслання Святого Духа, збудована 1873 року.[9]

Символіка

Герб відображає історичну структуру планувального розвитку села: золота смуга уособлює пряму вулицю, що йде з південного заходу на північний схід, вздовж якої розташовані будинки. Голуб з німбом є символом Святого Духа й означає місцеву церкву Зіслання Святого Духа. Червоно-чорні кольори вказують на активну участь мешканців Ріпчиць у національно-визвольній боротьбі, підкреслюють високий патріотизм місцевих мешканців. Геральдичні троянди та чорний колір також символізують родючі землі. Золотий колір є символом щедрості та добробуту. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано в декоративний картуш та увінчано золотою сільською короною, що вказує на статус поселення. Внизу картуша вписано дату «1475» рік першої згадки про село.

Автор проекту — А. Гречило.

Відомі люди

• Андрусів Стефанія Миколаївна — літературознавець, культуролог, літературний критик.

Примітки

1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Дрогобицький район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
2. Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львіській провінції на ґміни (сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
3. [Territoriale Gemeindeverzeichnis Kreishauptmannschaft Drohobycz. (нім.). Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 18 грудня 2016. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 66 (довідка) Territoriale Gemeindeverzeichnis Kreishauptmannschaft Drohobycz. (нім.)]
4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 141.
5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. I. — С. 264.
6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області
7. Gary Mokotoff, Sallyann Amdur Sack (2002). Where Once We Walked: A Guide to the Jewish Communities Destroyed in the Holocaust. с. 302. ISBN 978-1886223158.
8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
9. http://decerkva.org.ua/ripchytsi.html

Джерела

• Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich / pod red. Bronisława Chlebowskiego, Władysława Walewskiego. — Warszawa : Druk «Wieku» Nowy-Świat Nr. 61, 1888. — Т. 9. — С. 341.

Посилання

• Рішення Львівської ОР «Про перейменування окремих сільських рад Дрогобицького району Львівської області»^[недоступне посилання з квітня 2019]
• Дрогобицький район