Село розташовано на берегах річки Бистра та потокуТеменець у долині передгір'я Східних Карпат, за 14 кілометрів на південний схід від Дрогобича та за 6 км на південний схід від Трускавця[4].
Клімат помірно-теплий, вологий. Найтепліші місяці — липень і серпень, найхолодніші — січень і лютий. Більш сприятливі метеорологічні умови влітку та ранньою весною.
Водойми
Село розташоване на берегах річок Бистрої[5] та Теменця, які впадають одна в одну у центрі села і далі разом із річкою Колодниця, басейну Дністра, утворюють озеро Уличанка. Також, у західній частині села є став Ґулів та численні невеличкі ставки на подвір'ях (до села з різних сторін сходяться багато потічків).
Мікротопоніми
Урбаноніми
Кількість елементів інфраструктури у селищі — це 5 вулиць із 90 будинками[6][7][1].
Вулиці:
Галицька
Козацька
Лісова
Сонячна
Тиха
Місцевості:
Барбара
Герина
Гнилий
Гліпковець
Долини
Жагаляків Сніз
Жидівський Сніз
Завоньїчий
Замклий
За Глибоким
Іваники
Кисилиця
Кичерка
Котоносовець
Коширки
Лази
Масників Сніз
Медвежа
На Вигоні
Павлішкова Гора
Підзамклий
Під Ялиною
Подошва
Поточини
Рудавець
Стежки
Стовпищі
Столяний
Тишенець
Трепля
Ялина
Населення
За часів Польщі у селі мешкали переважно русини (українці), 4 польських і 3 німецьких родини.
Історія
Село засноване, за офіційними джерелами, 1398 року, втім існує припущення, що воно було засноване набагато раніше. Про це свідчить назва однієї з місцевостей села — Котоносовець. Ця назва, найімовірніше, походить від арабського слова «katib», що у перекладі українською мовою означає «переписувач Корану, писар-чиновник». Це може вказувати на те, що Бистрий засновано орієнтовно у VII—IX столітті[джерело?].
За переказами старожилів села під час одного з численних татарсько-турецьких навал XIV століття, мешканець села Опарів Барняк з родиною, рятуючись від переслідування, вимушений був оселитися у лісі над потоком. Так само вчинили ще декілька родин з Доброгостова. З часом той потік за свої швидкоплинні води отримав назву Бистрий, а поселення на його березі почало називатися також Бистрий. Щодо занять місцевого населення — то це було рільництво, тваринництво та різні ремесла.
Починаючи з 1993 року у селі проводилися роботи з газифікації, а також телефонізації (прокладання телефонного кабелю, підключення абонентів до сільської АТС) багатьох будівель приватного (житлового) сектора. Не менш важливою справою, котру було розпочато 2013 року, було проведення робіт з центрального водопостачання за кошти мешканців Бистрого. 2015 року в селі проведено лінію швидкісного кабельного Інтернету.
Земляні угіддя Бистрого, загальною площею 192 га, перебувають у користуванні Доброгостівської птахофабрики.
В селі видобувають промислову сіль «Барбара» (єдине родовище у Львівській області). Балансовий експлуатаційними запас 15 тис. м3/добу (0,04 % від загальних запасів України), видобуток 2014 року становив 0,049 тис. м3/добу (4,63 % від загальноукраїнського)[9].
Релігія
У селі ніколи не було власної церкви. Частина вірних Бистрого належить до релігійної громади ПЦУ храму святого архистратига Михаїла, друга — до греко-католицького храму святого Миколая Чудотворця. Осередки обох парафій та парафіяльні храми розташовані у Доброгостові.
↑Прогноз погоди в селі Бистрий. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 10 липня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ абвВідстань від села Бистрий. della.com.ua. Процитовано 10 липня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)