Модричі
Мо́дричі — село в Україні, у складі Трускавецької міської громади, Дрогобицького району, Львівської області. Населення становить 1230 осіб[5]. НаселенняЗа даними всеукраїнського перепису населення у селі мешкало 1230 осіб[5] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
ІсторіяУ часи середньовіччя y Польщі на землях Галицького князівства існували ще з римських часів королівські шахти: у Тураві Сольні, Старій Солі, Ясениці, Модричах, Стебнику, Сільці, Трускавці, Калуші та Солотвині, де добували кам'яну сіль та поташ[7]. У радянські часи Модричі стали рекреаційною зоною. Зокрема, тут були піонерські табори «Смерічка» та «Орлятко», а також збудовано кілька санаторіїв. Санаторій «Карпатські зорі» розташований біля південно-східного підніжжя Карпат, на околиці с. Модричі, за 4 км від Трускавця, Дрогобича, Борислава. Він оточений вічнозеленими карпатськими лісовими масивами, і є перлиною прикарпатського краю. Мальовниче довкілля, кришталево-чисте повітря, цілющі лікувальні води сприяють зміцненню здоров'я людей. Модричі лежать всередині географічного трикутника Дрогобич — Стебник — Борислав. Санаторій «Карпатські зорі» збудували недалеко від гори Тептюж, де існувало літописне поселення русичів-бойків Бич, звідки й взяло свою назву місто Дрогобич. Також у Модричах розташований санаторій «Нафтуся Прикарпаття», здатний прийняти близько 500 відпочивальників і надати всі санаторно-курортні послуги. Щорічно в санаторії оздоровлюються тисячі людей зі всіх куточків України і не тільки. 18 січня 2015 року дрогобичани на під'їзді до міста зустрічали машину з тілом світлої пам'яті Ігоря Дідача — бійця батальйону імені Героя України С. Кульчицького Звідтіля домовину повезли в село Модричі, звідки родом Ігор, де його поховали 19 січня з військовими почестями[8].
Сакральні спорудиЦерква Святого ДмитраДерев'яна церква Святого Дмитра розташована у центрі села Модричі, біля головної дороги. Перші згадки про парафіяльну церкву походять з 1505 року. Попередня однонавна дерев'яна будівля, зведена у 1816 році на місці давнішої, теж дерев'яної. Парафіяльним священиком у церкві був Григорій Івановський — дідо по матері історика, громадського діяча Ізидора Шараневича[9]. Ця церква згоріла у 1894 році. Існуюча дерев'яна церква збудована у 1901 році за проєктом архітектора Василя Нагірного. Церква хрещата в плані, одноверха. Середнього розміру, пофарбована в рудуватий колір будівля храму має дивовижну симетрію, навіть ризниці однакового розміру прибудовані з обидвох сторін вівтаря. Впадають в око модні круглі віконечка у стінах восьмерика бані, а також у стіні вівтаря — церква побудована на зламі XIX—XX століть. Її виразний силует чотири ліхтарі з маківками на гребенях усіх дахів. Поряд розташована дерев'яна, квадратова в плані дзвіниця, на другому ярусі якої у верхній частині влаштоване підсябиття[10]. Відомі люди
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|