Олійник Петро Федорович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Еней (значення).
Петро Олійник
 Полковник
Полковник «Еней»
Загальна інформація
Народження9 липня 1909(1909-07-09)
с. Молодинче, нині Жидачівського району Львівської області
Смерть17 лютого 1946(1946-02-17) (36 років)
с. Рудники Маневицького району Волинської області
Громадянство Українська держава (1941)
Alma MaterЛНУ ім. І. Франка
Псевдо«Еней», «Роман», «Сергій»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
ОУН
ФормуванняУПА «Північ»
УПА «Південь»
УПА «Схід»
Війни / битви

Друга Світова війна:

Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Заслуги
CMNS: Олійник Петро Федорович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олійник.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Петро Олійник.

Петро Федорович Олійник (псевдо.: Еней, «Роман», «Сергій»; нар. 9 липня 1909, с. Молодинче, нині Жидачівський район, Львівська область — пом. 17 лютого 1946, с. Рудники Маневицький район, Волинська область) — командир військової округи УПА ВО «Богун» (1943—1944), провідник Східного краю ОУН на Північно-західних українських землях (1944—1945), організаційний референт Західного краю на ПЗУЗ (1945—1946), виконувач обов'язків командира УПА-Північ (12.1945-02.1946). Майор УПА. Лицар Бронзового Хреста Заслуги.

Життєпис

Дитинство. Навчання

В студентські роки

Народився 5 січня 1909 року в с. Молодинче (нині — Жидачівського району Львівської області, Україна).

В юнацькі роки був членом українського «Пласту», брав участь в діяльності 20 куреня ім. гетьмана Пилипа Орлика в м. Рогатині. У 1929 році[1] вступив до лав Організації українських націоналістів, з початку 1930-х років брав участь в її діяльності.

Навчався в Рогатинській гімназії імені Володимира Великого, згодом поступив до Львівського університету на факультет права. У 1934 році виключений з університету за націоналістичну діяльність.[1]

Був власником фірми «Мемор».

Роки боротьби

Командування ВО «Богун» зустрічають угорську військову делегацію на Волині. Село Будераж. Грудень 1943. Нижній ряд (зліва направо): шеф розвідувального відділу (ШРВ) «Немо» (Андрій Кисіль); член ОУН(б) «Іванів» (Омелян Логуш); керівник угорської місії до УПА підполковник Ференц Мартон; комендант запілля УПА-Північ «Горбенко» (Ростислав Волошин); командир групи «Еней» (Петро Олійник); керівник охорони делегації «Кропива» (Василь Процюк). Верхній ряд: заступник ШРВ «Палій» (Василь Коренюк); господарчий референт УПА-Північ «Зубатий» (Василь Мороз); шеф штабу групи «Черник» (Дмитро Казван).

З 1937-го по 1941 рік перебував у м. Краків. Тоді одружився з Марією Затіркою із містечка Гримайлів.[1] В 1938 р. П. Олійник став Львівським окружним провідником ОУН. 23 жовтня 1938 р. він був заарештований польською поліцією і відсидів під вартою до початку німецько-польської війни. У вересні 1939 р. він, як багато інших українських політичних в'язнів зумів звільнитися і продовжив роботу у підпіллі.

Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. вирушив для організації роботи ОУН на Східну Україну. В 1942 р. він обіймав посаду обласного провідника ОУН на Дніпропетровщині.

П. Олійник відіграв важливу роль у організації і створенні УПА. В 1943–1944 р. він був командиром військової округи УПА «Богун», в 1944–1945 рр. — провідником Східного краю ОУН на Північно-західних українських землях. В 1945–1946 рр. він був організаційним референтом Західного краю на Північно-західних українських землях.

Після загибелі 12 лютого 1945 р. Дмитра Клячківського —«Клима Савура» у вересні 1945 — лютому 1946 рр. П. Олійник був виконуючим обов'язки командира УПА-Північ. Він організовував масову збройну боротьбу проти спецзагонів НКВС і НКДБ.

У грудні 1943 році Петро Олійник брав участь у переговорах з угорцями, які мали на меті встановити контакт між українськими та угорськими колами з метою припинення боротьби.

За ініціативи Петра Олійника було створено Картографічний інститут УПА.

Мав кількох двійників у 1943 році.[1]

Загибель

Радянські спецслужби тривалий час полювали за ним. П. Олійник загинув у бою з загонами НКВС-НКДБ 17 лютого 1946 року на хуторі Глинки біля с. Рудники Маневицького району Волинської області. Місце його поховання невідоме.

Нагороди

  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. майор УПА Петро Олійник – «Еней» нагороджений Бронзовим хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

  • У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Петро Олійник.
  • Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської Обласної Державної Адміністрації від 26.07.2024 року вулицю Валентина Ларіонова в Чечелівському районі Дніпра перейменовано на вулицю Петра Олійника.
  • 14.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Антонівці Шумського р-ну Тернопільської обл. Бронзовий хрест заслуги УПА (№ 015) переданий Андрію Олійнику, сину Петра Олійника – «Енея».

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Літопис УПА. Нова серія… — Т. 14. — С. 55.

Джерела

  • Літопис УПА. Нова серія. — Київ — Торонто, 2010. — Т. 14. — С. 17, 33, 54—55, 58, 75, 158, 335, 423, 473.

Посилання