Левицький Микола

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Левицький.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Левицький Микола (значення).
Микола Левицький
 Майор
Загальна інформація
Народженнятравень 1914
с. Серафинці, Городенківський район, Івано-Франківська область
Смерть8 серпня 1944(1944-08-08)
Самбірський район, Львівська область
Громадянство Українська держава (1941)
Псевдо«Макаренко», «Славута», «Мікадо»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
 ОУНР
ФормуванняУПА-Північ
Війни / битвиДруга Світова війна
Командування
грудень 1943 — 8 серпня 1944 Інспектор штабу УПА-Північ
липень] — грудень 1943 Шеф штабу ВО «Заграва»
травень — липень 1943 Начальник оперативного відділу штабу ВО «Заграва»

Микола Левицький (псевдо: «Макаренко», «Славута», «Мікадо»; нар. травень 1914, с. Серафинці, Городенківський район, Івано-Франківська область — пом. 8 серпня 1944, Самбірський район, Львівська область) — український військовик, майор УПА, шеф штабу Воєнної Округи УПА «Заграва»[1][2], інспектор штабу УПА-Північ.

Життєпис

Народився у травні 1914 року в селі Серафинці (тепер Городенківський район Івано-Франківська область).

Член ОУН з 1936 року. Входив до повітової екзекутиви ОУН Городенківщини.

Чотовий легіону «Нахтігаль» у 1941 році, а згодом 201 бальйону «Шуцманшафт». У січні 1943 року був заарештований ґестапо.

З травня по липень 1943 начальник оперативного відділу військового штабу Воєнної Округи УПА «Заграва», з липня 1943 року — шеф штабу Воєнної Округи УПА «Заграва»[3]. З грудня 1943 інспектор штабу УПА-Північ.

8 серпня 1944 загинув у сутичці з німецькою фронтовою частиною під час спроби переходу лінії фронту.

Див. також

Література

  • Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943-49. Довідник. — Нью-Йорк, 1994.
  • Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920–1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 ст. ISBN 966-410-001-3

Примітки

  1. ↑ Волинь і Полісся: УПА та запілля. Док. і матеріали [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.] / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України та ін.; упоряд.: О. Вовк, І. Павленко ; ред.: П. Сохань та ін. – Київ; Торонто: Літопис УПА, 1999. – 722, [1] с. : іл. – (Літопис УПА. Нова серія ; т. 2).
  2. ↑ Українське націоналістичне підпілля та повстанський рух в 1939-1944 рр: Структура, чисельність, діяльність (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
  3. ↑ Донесення німецької контррозвідки про структуру та діяльність УПА (5.12.1943). Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 14 березня 2022.

Посилання