Працював агрономом у маєтку Княжина. У грудні 1939 перейшов у німецьку зону окупації, в Кракові вступив до ОУН, служив у «Веркшутц» (поліція Генерал-губернаторства Польща). З 1940 у Німеччині, працював у «арбайтдинст», районовий провідник ОУН(м) у Вишнівці.
У січні—квітні 1943 р. був у лавах червоних партизанів, з 1 травня 1943 в Кременецькому загоні УПА-ОУН(М) під командою «Хріна» (Миколи Недзвецького), чотовий. В липні 1943 р. після роззброєння його бандерівцями був змушений перейти у Дубенський курінь УПА-ОУН(б), сотенний, з березня 1944 курінний УПА-Південь на Кременеччині.
У травні 1944 року переїхав на Захід. Після війни був зв'язковим ОУН(м) і американської розвідки. В 1950 році емігрував до США, став церковним і громадським діячем, голова ОДВУ, тереновий провідник ОУН(м) в США.
УПА на Північно-Західних Українських Землях (ПЗУЗ) (весна 1943 — весна 1945)
та Північно (Осередньо)-Східних Українських Землях (ПСУЗ/ОСУЗ) (весна 1944 — осінь 1944)
1.1. (з весни 1943) УПА: Командир — «Сом» (Івахів Василь) шеф Крайового військового штабу — «Гарпун» (Ковальський Юліан) (пом. 13 травня 1943)
.........Друга група УПА (південна Рівненщина і Кременеччина)
.
........Третя група УПА (Волинська область, Кобрин — Берестя)
.
1.2. УПА: (з серпня 1943) — командир «Клим Савур» (Дмитро Клячківський); начштабу «Гончаренко» (Ступницький Леонід) (пом. 5.08.1944) УПА-Північ: (з листопада 1943) — командир «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський); (з березня 1944) — в.о. крайового командира «Заславський»
1.1. (з літа 1943) УПА-Південь: крайовий командир — «Батько» (Омелян Грабець) (пом. 10 червня 1944) заст. командира «Антон» (пом. 24 грудня 1943), нач. штабу «Кропива» (Василь Процюк)(пом. 13 червня 1944).