Народився Юліан Ковальський 24 листопада1918 року в селі Липівці Перемишлянського району Львівської області в сім'ї священика. Але після смерті батька в 1924 році, Юліан з матір'ю Софією (до шлюбу Паславська) переїхали на Рогатинщину в с. Пуків. Потім навчався у філії української академічної гімназії у Львові, яку закінчив у травні 1938. Восени 1938 Ковальський поступив на юридичний факультет Львівського університету, де його однокурсниками були Олекса Гасин та Володимир Тимчій. Проте з приходом радянської влади у вересні 1939, навчання довелось припинити і перебратись на територію Польщі, окуповану Німеччиною.
Бойова біографія
Член ОУН, у 1939—41 рр. пройшов військові вишколи за кордоном, керував військовими вишколами молоді на Львівщині (школа в Мостах Великих). Від квітня 1941 командував чотою в батальйоні «Нахтігаль». Після його розформування служив протягом 1942 року в 201-му батальйоні шуцманшафту («Український легіон»).
У листопаді 1942 Юліян Ковальський та Василь Сидор-«Шелест» під час відпустки з шуцманшафт-батальйону виїхали до Києва, де застрелили причетних до загибелі окружного провідника ОУН-Київ Дмитра Мирона-«Орлика» двох агентів гітлерівської СД. Ось повідомлення про це:
На початку листопада в Києві були застрелені пошуковувач СС і співробітник української допоміжної поліції, обидва службовці управління Поліції безпеки та СД міста Києва. Вбивство скоїли двоє людей в уніформі німецької жандармерії. Без сумніву, йдеться про членів бандерівської групи, які діяли за наказом свого керівника «Могили». Обидва вбитих протягом декількох тижнів успішно працювали з розкриття нелегальної групи Бандери і напали на слід «Могили». Кількість заарештованих у Києві бандерівців до теперішнього моменту виросло до 29 осіб.
Оригінальний текст (рос.)
В начале ноября в Киеве были застрелены соискатель СС и сотрудник украинской вспомогательной полиции, оба служащие управления Полиции безопасности и СД города Киева. Убийство совершили два человека в униформе немецкой жандармерии. Без сомнения, речь идет о членах бандеровской группы, которые действовали по приказу своего руководителя М о г и л л ы. Оба убитых в течение нескольких недель успешно работали по раскрытию нелегальной группы Бандеры и напали на след М о г и л л ы. Количество арестованных в Киеве бандеровцев к настоящему моменту выросло до 29 человек.
В січні 1943 р. нелегально перейшов на Волинь, де став заступником крайового військового референта «Сома» (Василя Івахіва) і начальником штабу УПА. Мав звання поручника.
Був активним прихильником співпраці з «бульбівцями» (вояками Тараса Бульби-Боровця) з метою спільних бойових дій проти нацистів. Протягом січня-квітня 1943 р. тривали переговори між Волинським крайовим керівництвом ОУН та представниками Поліської Січі з метою об'єднання повстанських сил. Один із ключових етапів переговорів відбувся 9 квітня у с. Золотолин Костопільського району, де Ковальський представляв бандерівську сторону. Проте обидві делегації лише дійшли домовленості об'єднаних формувань діяти під загальною назвою УПА[2].
Загинув у бою з німецьким підрозділом разом з Василем Івахівим і Семеном Снятецьким біля с. Черниж Маневицького району Волинської області. Посмертно підвищений до сотника.
Вшанування пам'яті
У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Юліан Ковальський.
24 листопада2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам'ятна дата — 100 років з дня народження Юліана Ковальського (1918—1943), військового і політичного діяча, сотника УПА.[3]
↑РГВА. Ф. 500к. Оп. 1. Д. 777. Л. 252, 260—263; BA. R 58/699. Bl. 145—147, 153—156. Подлинник. Перевод с немецкого языка. Опубл.: Україна в Другій світовій війні у документах. 1941—1945. Т. II. Львів, 1998. С. 360—363; ОУН у 1942 році. Документи. Київ, 2006. С. 225—228.
УПА на Північно-Західних Українських Землях (ПЗУЗ) (весна 1943 — весна 1945)
та Північно (Осередньо)-Східних Українських Землях (ПСУЗ/ОСУЗ) (весна 1944 — осінь 1944)
1.1. (з весни 1943) УПА: Командир — «Сом» (Івахів Василь) шеф Крайового військового штабу — «Гарпун» (Ковальський Юліан) (пом. 13 травня 1943)
.........Друга група УПА (південна Рівненщина і Кременеччина)
.
........Третя група УПА (Волинська область, Кобрин — Берестя)
.
1.2. УПА: (з серпня 1943) — командир «Клим Савур» (Дмитро Клячківський); начштабу «Гончаренко» (Ступницький Леонід) (пом. 5.08.1944) УПА-Північ: (з листопада 1943) — командир «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський); (з березня 1944) — в.о. крайового командира «Заславський»
1.1. (з літа 1943) УПА-Південь: крайовий командир — «Батько» (Омелян Грабець) (пом. 10 червня 1944) заст. командира «Антон» (пом. 24 грудня 1943), нач. штабу «Кропива» (Василь Процюк)(пом. 13 червня 1944).