Маневицький район
Мане́вицький район — адміністративна одиниця на сході Волинської області України. Адміністративний центр — селище міського типу Маневичі. У 2020 році, внаслідок адміністративної реформи район увійшов до Камінь-Каширського району, один з трьох районів, що сформував новостворений район, найпівденніший із них, південна частина району відійшла до новоствореного Луцького району. ГеографіяРайон є одним з найбільших в області, його територія становить 2265 км². Район розташований у східній частині області, межує на півночі з Камінь-Каширським, на заході — Рожищенським і Ковельським, на півдні — Ківерцівським районами, на сході з Володимирецьким районом Рівненської області. На території району — 18 озер, протікає — 21 річка, найбільші з яких: Стохід та Стир. Найбільші озера — Тросне, Охнич, Глибоке, Глинське. 62 % або 137 тис. га території району покриті лісом. Це обумовило розвиток лісового господарства. В районі працюють три державні та один міжгосподарський лісгоспи, державне лісомисливське господарство «Борове». На початку 2002 року на лісових угіддях району створено Черемський природний заповідник. ТранспортМаневицький район зручно розміщений на перетині залізничного та автомобільних шляхів E373 (Київ — Ковель — Варшава) та Р14 (Луцьк — Пінськ), Т 1802 за 130 км від митного переходу Ягодин на кордоні з Республікою Польща та за 83 км від митного поста «Дольськ» на кордоні з Республікою Білорусь. Залізнична лінія Ковель — Сарни, залізничні станції: Троянівка та Чорторийськ. Також низка зупинних пунктів: 397 км, Ведмежка, Майдан, Польська Гора та Рись. ІсторіяПершу писемну згадку про населені пункти Маневиччини зустрічаємо в «Літописі Руському» за 1100 рік, коли на історичному з'їзді в Увітичах князь Святополк віддає Давиду Ігоровичу містечка Дубно і Чорторийськ. До найдавніших в районі належать села Городок (XII ст., у писемних джерелах — Чернечгородок), Колки (перша назва Романів). Містечко Маневичі виникло у 1892 році як залізнична станція під час будівництва залізниці Ковель-Сарни. Названо за назвою поблизького села (тепер — с. Прилісне). У 30-х роках XX ст. швидко розростається завдяки розвитку промисловості. Зокрема тут будується одна з паркетних фабрик бельгійського фабриканта Ля Шепеля. Існували пекарні, невеличкі м'ясокомбінати, котрими володіла сім'я Климчуків. У часи Другої світової війни на території окупованого Маневицького району цивільні органи управління ОУН діяли в 60 % населених пунктів[2]. Адміністративний устрійМаневицький район утворено у 1940 році, в сучасних межах функціонує з 1965 року. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Холоневичівську сільраду Маневицького району до складу Ківерцівського району, а Галузійську та Серхівську Володимирецького району Рівненської області — до складу Маневицького району Волинської області.[3] В районі 69 сіл та 2 селища міського типу Маневичі і Колки, які відповідно до адміністративно-територіального устрою утворюють 30 сільських і 2 селищні ради. Найстаріше поселення — село Старий Чорторийськ в 2000 році відмітило своє 900-річчя. Кількість рад:
Населені пунктиКількість населених пунктів: Всього нараховується 71 населений пункт.
ДемографіяНаселення району становить близько 57,4 тис. осіб (станом на 2005 рік), в тому числі міського населення близько 14 тис. Всього в районі налічується 71 населений пункт. Населення 55,9 тис. чоловік, що становить 5,40 % від населення області, із них міського населення 14,2 тис. чол. (25 %), сільське населення 41,7 тис. чол. (74,5 %), чоловіків 27,4 тис. чол. (48,7 %), жінок 29,4 тис. чол. (52,1 %) ЕкономікаСеред господарського комплексу належне місце займає сільгоспвиробництво. В районі діє 27 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності 27, 3 фермерських господарства, 14,3 тис. од. господарств населення. Площа сільськогосподарських угідь становить 73,14 тис. га. На території працюють 4 промислових підприємства, зареєстровано 98 малих підприємств та 939 підприємців-фізичних осіб. Природоохоронні територіїПриродні заповідникиЧеремський (загальнодержавного значення). Ботанічні заказникиВовчицький, Колодіївський, Костюхнівський, Маневицький, Софіянівський (загальнодержавного значення), Урочище Суничник (загальнодержавного значення), Череваський. Гідрологічні заказникиЗагальнозоологічні заказникиГородоцький, Лазнища, Локоття, Маневицький, Рись (загальнодержавного значення), Тельчівський, Соф'янівський резерват, Чорторийський. Ландшафтні заказникиГрадиський, Граддівський, Кашівський, Красновільський, Кручене озеро (загальнодержавного значення), Майдан, Осницький, Рудниківський, Стохід (загальнодержавного значення), Урочище Джерела (загальнодержавного значення). Лісові заказникиБерезовий гай, Березово-Вільховий, Граддівська дубина, Дубина, Заріччя, Карасинський, Маневицький, Рудниківський. Орнітологічні заказникиВовча будка, Вовчецький, Чорна долина, Чорний бусел. Ботанічні пам'ятки природиБолітце, Городоцький ялинник, Дуб звичайний, Дуб звичайний-2, Дуб звичайний-3, Журавичівська, Красний дуб, Криничка, Оконський ялинник, Сосна звичайна, Соснова субір, Чорторийський ялинник. Гідрологічні пам'ятки природиЗаповідні урочищаПолітика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Маневицького району було створено 78 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,83 % (проголосували 31 576 із 40 570 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,35 % (13 371 виборців); Юлія Тимошенко — 25,94 % (8 190 виборців), Олег Ляшко — 16,01 % (5 055 виборців), Анатолій Гриценко — 5,73 % (1 808 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.[4] Пам'ятки архітектуриМаневицький край належить до цікавих історичних сторінок Волині. В районі нараховується 274 об'єкти культурної спадщини національного і місцевого значення. З них: археологічних — 80, історії та монументального мистецтва — 122, архітектури та містобудування — 24. Особливе враження складають 48 природно-заповідних об'єктів, з яких 7 набули загальнодержавної ваги. П'ять об'єктів архітектури та містобудування занесено до Державного реєстру:
Інші
Музеї
В усіх загальноосвітніх школах району обладнані кімнати історії села. ПерсоналіїСвітлини
Примітки
Література
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Маневицький район
|
Portal di Ensiklopedia Dunia