| Ковельський район
|
| адміністративно-територіальна одиниця
|
|
|
|
| Район на карті Волинська область
|
| Основні дані
|
| Країна:
|
 Україна
|
| Область:
|
Волинська область
|
| Код КАТОТТГ:
|
UA07060000000092268
|
| Утворений:
|
17 липня 2020 року
|
| Населення:
|
269 595 (2020)
|
| Площа:
|
7 658,7[1] км²
|
| Густота:
|
34,97 осіб/км²
|
| Населені пункти та ради
|
| Районний центр:
|
м. Ковель
|
| Громади:
|
23
|
| Міста:
|
Ковель, Любомль
|
| Смт:
|
Ратне, Шацьк, Заболоття, Стара Вижівка, Головне, Луків, Турійськ, Голоби, Люблинець
|
|
|
|
|
| Районна влада
|
| Голова ради:
|
Шворак В'ячеслав Петрович
|
| Голова РДА:
|
Черен Ольга Миколаївна
|
| Мапа
|
|
|
|
Ковельський район у Вікісховищі
|
Ковельський район (Ковельщина) — район Волинської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Ковель. Площа — 7658,7 км²[2] (38 % від площі області), населення — 269,6 тис. осіб (2020)[2].
До складу району входять 23 територіальні громади[2][3].
Історія
Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року.
Громади району
Раніше територія району входила до складу Ковельського (1940—2020), Любомльського, Ратнівського, Старовижівського, Турійського, Шацького районів, ліквідованих тією ж постановою[4].
Передісторія земель району
Перші люди прибули на територію сучасного Ковельського району в кам'яну добу. Вони належали до фінських племен[5][6][неавторитетне джерело]. Ковельський район розташований в особливій поліській зоні — по обох берегах Прип'яті. Значна частина цієї площі понижена. У давнину, особливо в «вологі роки», в багатьох місцях пройти було практично неможливо. Тому первісні люди селилися в основному над озерами, річками або болотами в високих піщаних і сухих місцях. Такі дюни відомі біля озер Тур, Самари, сіл Хабарище, Залухів інших. Тут були виявлені стоянки післяльодовикового періоду, епохи неоліту, мідної доби і поселення епохи бронзи[7].
Тубільним населенням цієї місцевості довгий час були балтські та фінські племена. Приблизно коло 250 р. н. е. їх почали асимілювати слов'яни[5].
У X—XII століттях територія сучасного району входила до складу Київської Русі. У другій половині ХІІ ст. землі увійшли до Волинського, а в 1199 році — до Галицько-Волинського князівства.
Із 1340 року Ковельщина відійшла під владу Литви, а після Люблінської унії 1569 року — Польщі. Після Люблінської унії 1569 року шляхетська Польща захоплює всю Волинь і створює Волинське воєводство, де проводить політику національного і релігійного пригноблення.
Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького на Ковельщині діяв об'єднаний загін повсталих селян і міщан на чолі з Колодкою.
З другим поділом Польщі 1793 року частина Східної Волині відійшла до складу Російської імперії, а в 1795 році, після третього поділу, — вся Західна Волинь увійшла до Росії. Була утворена Волинська губернія[8].
Під час Революції 1917—1920 років Ковель п'ять разів йшов рука об руку між ворогуючими сторонами. Однак українська влада Ковеля проіснувала недовго. З середини вересня 1920 року польські війська окупували місто. Ковель став округом Волинського воєводства Польської держави.
4 грудня 1939 р була утворена Волинська область, в яку увійшли Ковельська область (17 січня 1940 р — район) та її центр в Ковелі. На референдумі 1 грудня 1991 92 % виборців проголосувало за відновлення незалежності України[8].
Примітки
.svg)
