Секунь

село Секунь
Герб Прапор
Михайлівська церква (1868 рік) Михайлівська церква (1868 рік)
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Ковельський район
Тер. громада	Дубівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA07060130100030774
Основні дані
Засноване	1553[1]
Населення	590
Площа	2,724 км²
Густота населення	216,59 осіб/км²
Поштовий індекс	44444
Телефонний код	+380 3346
Географічні дані
Географічні координати	51°21′35″ пн. ш. 24°37′36″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	168 м
Місцева влада
Адреса ради	44444, Волинська обл., Старовижівський р-н, с.Секунь
Карта
Секунь
Секунь
Мапа
Секунь у Вікісховищі

Секу́нь — село в Україні, у Дубівській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 590 осіб.

Історія

У 1906 році село Седлищенської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 12 верст, від волості 19. Дворів 98, мешканців 651[2].

Герб

У зеленому щиті сидить козак у срібному одязі і червоних чоботях, який тримає золоту кобзу і супроводжується у верхніх кутах щита двома срібними лапчастими хрестами.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 652 особи, з яких 309 чоловіків та 343 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 590 осіб.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова	Відсоток
українська	99,15 %
російська	0,51 %
білоруська	0,34 %

Церкви

• Церква Св. Арх. Михайла[6]
• Церква святої Параскеви (раніше Іовленська церква)[7] з іконою, відреставрованою Т. Г. Шевченком[8]

Персоналії

Народилися

• Валентин Данилюк — художник, член Національної спілки художників України
• Валентина Клюнтер — українська поетеса і краєзнавець. Авторка двох поетичних і двох краєзнавчих книжок. Членкиня національної спілки краєзнавців України.
• Дара Корній (* 1970) — українська письменниця.
• Петрук Василь Демидович (1921—1991) — перший на Волині Герой Радянського Союзу[9].

Шевченко Тарас Григорович

Село Секунь пов’язане із перебуванням тут Тараса Григоровича Шевченка. У вересні 1846 року Тарас Шевченко отримав розпорядження від Тимчасової комісії виїхати у різні місця Київської, Подільської та Волинської губерній для збору народних переказів, пісень, історичної ваги документів, оглянути і змалювати стародавні могили. З села Вербки дорога Кобзаря пролягла у Секунь. Минав жовтень 1846 року. Тоді настоятелем Свято-Михайлівської церкви, в якій зберігався старовинний образ Богоматері, був молодий священик Ілля Мусієвич. Очевидно, він попросив художника реставрувати ікону. Шевченко не просто оновив її, а домалював прикраси, характерні для української жінки. – коралі.

Галерея

• 
  Головний вхід до Михайлівської церкви (1868 рік)
• 
  Церква святої Параскеви (раніше Іовленська церква) (1588-1894 роки)
• 
  Інформаційна таблиця Іовленської церкви (1588-1894 роки)
• 
  Пам'ятник землякам (1979 рік)
• 
  Могила братська 7 радянських воїнів (1970 рік)

Примітки

1. ВРУ. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2019.
3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
6. Церква Св. Арх. Михайла 1868. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 11 березня 2019.
7. Церква Св. Іова Почаївського 1893. Архів оригіналу за 8 березня 2019. Процитовано 11 березня 2019.
8. На Волині знайдено 500-річну ікону з авторським підписом Тараса Шевченка. ФОТО. — «Вікна», 2019.03.10. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 11 березня 2019.
9. Кравчук П. Книга рекордів Волині. — Любешів, 2005. — С. . — ISBN 966-361-079-4.

Посилання

• Погода в селі Секунь [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Література

1. Клюнтер В. П. «Секунська «Січ» : Історико-краєзнавчі нариси. Луцьк: Надстир'я, 2023. 208 с. — краєзнавче дослідження про боротьбу УПА проти окупаційних режимів на теренах села Секунь.