Міклош Месей

Міклош Месей
угор. Mészöly Miklós
Могила Міклоша Месей
Народився19 липня 1921(1921-07-19)
Сексард, Угорське королівство
Помер22 липня 2001(2001-07-22) (80 років)
Будапешт, Угорщина
ПохованняФаркашреті
ГромадянствоУгорщина
Діяльністьпоет, прозаїк, драматург, есеїст, автор книг для дітей
Alma materБудапештський університет
ЗакладSzéchenyi Academy of Literature and Artsd і Будапештський ляльковий театрd
Мова творівугорська
ЖанрВірші, проза, есе
ЧленствоСпілка угорських письменниківd і Széchenyi Academy of Literature and Artsd
У шлюбі зAlaine Polczd
Нагороди
CMNS: Міклош Месей у Вікісховищі

Міклош Месей (угор. Mészöly Miklós; 19 січня 1921, Сексард — 22 липня 2001, Будапешт) — угорський поет, прозаїк, драматург, есеїст, автор книг для дітей, один з найзначніших й найавторитетніших угорських письменників другої половини XX століття.

Біографія

Закінчив юридичний факультет Будапештського університету (1942). У 1943-1944 був на фронті, дезертував. Після війни працював в газеті рідного міста, служив редактором в Будапештському театрі ляльок. Дебютував як прозаїк в 1948.

Вибрані твори

  • Sötét jelek/ Темні знаки (1957, новели)
  • Fekete gólya/ Чорний лелека (1960, роман для дітей)
  • Az atléta halála/ Смерть атлета (1966, роман)
  • Jelentés öt egérről / Донесення про п'ять мишенят (1967, новели)
  • Saulus/ Савл (1968, роман)
  • Pontos történetek, útközben/ Справжні дорожні історії (1970, роман)
  • A Movie/ Фильм (1976, роман)
  • Bunker; The Window-cleaner/ Бункер, Засіб для чищення скла (1979, п'єси)
  • Esti térkép/ Нічна карта (1981, вірші)
  • Megbocsátás/ Прощення/ (1984, повість)
  • Volt egyszer egy Közép-Európa (1989, новели)
  • A negyedik út/ Четвертий шлях (1990, эсе)
  • Elegy/ Элегия (1990, вірші)
  • Otthon és világ/ Дім і мир (1994, эсе)
  • Hamisregény/ Пародійний роман (1995)
  • Idegen partokon/ На чужих берегах (1995, новели)

Визнання

Лауреат премій Тібора Дері (1986), Кошута (1990), Агнеш Немеш Надь (2002). Член Академії мистецтв імені Сечені (1992). Орден За заслуги перед угорської республікою (1996). Почесний громадянин Будапешта (1996).

Джерела