Народився в містечку Альшострегова (Alsósztregova), Королівство Угорщина (нині — село Долна Стрегова, Банськобистрицький край, Словаччина) у 1823 році, в дворянській сім'ї. У 1837 році почав навчання в університеті Пешта. У 1842 році офіційно став юристом. На початку 1850-х роках сидів у в'язниці за політичні виступи; у 1860 році був обраний депутатом в угорський Сейм. У 1840 році видав ліричну збірку «Lantvirágok» (1840), за якою пішов цілий ряд ліричних віршів і критичних етюдів, пародія у віршах «А civilizátor» (1859) і драми «Jo nev es ereny», «Commodus», «Mária királynő»(1840—1855), «Csák végnapjai»(1843—1861), «Férfi és nő» (1843). У 1860 році закінчив роботу над «Людською трагедією» («Трагедія людини»), своїм найкращим твором; у зв'язку з ним написані трагедія «Мойсей» (Mózes, 1860—1861) і гумористичний уривок «Tündérálom» (1864).
Трагедія людини
«Трагедія людини» присвячена зображенню долі людства, котра виражена символічними Адамом і Євою. Люцифер, незадоволений світобудовою і бажаючий поселити в серці Адама песимістичну байдужість до життя, показує йому сон, про те, що життя людства — це «суєта суєт і томління духу».
В обробці Paulay (1883) «Трагедія людини», поставлена вперше на сцені національного театру в 1883 році, стала однією з найулюбленіших п'єс серйозного репертуару в Угорщині. Екранізована відомим аніматором М. Янковичем[ru] у 2011 [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.].
Видання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імре Мадач
