Концевич Максим Львович
Максим Львович Концевич (нар. 25 серпня 1964, Хімки, Росія) — французький математик російського походження. Отримав Філдсівську премію в 1998 році, на 23-му Міжнародному конгресі математиків в Берліні. Він також отримав Премію Анрі Пуанкаре в 1997 році і Премію Крафорда у 2008 році. БіографіяНародився в сім'ї Лева Рафаїловича Концевича — радянського сходознавця, автора системи Концевича. Після отримання другого місця на Всесоюзній математичній олімпіаді, він був зарахований до Московського державного університету, але замість аспірантури вибрав в 1985 році роботу наукового співробітника в Інституті проблем передачі інформації в Москві[6]. У 1992 році він отримав кандидатську ступінь в Боннському університеті під керівництвом Дон Бернар Загіра. Його дисертація доводить гіпотезу Едварда Віттена, що дві квантові гравітаційні моделі еквівалентні. В наш час[коли?] він є професором Інституту вищих досліджень, Франція і заслужений професор у Університеті Маямі в Корал-Гейблс, Флорида, США.[джерело?] Його робота зосереджена на геометричних аспектах математичної фізики, в першу чергу на теорії вузлів, квантуванні і дзеркальній симетрії. Його найвідоміший результат формальне деформаційне квантування для будь-якого многовиду Пуассона. Він також ввів інваріанти вузлів, які визначаються складними інтегралами, аналогічними інтегралам Фейнмана. У топологічної теорії поля, він ввів простір модулів стабільних відображень, які можуть бути розглянуті як математично строге формулювання інтегралу Фейнмана для топологічної теорії струн. Ці результати є частиною його «внеску в чотири проблемами геометрії», за які він був нагороджений Філдсівською премією у 1998 році.[джерело?] Нагороди та визнання
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia