Егуд Грушовський

Егуд Грушовський
Народився	30 вересня 1959(1959-09-30) (65 років)
Країна	Ізраїль
Діяльність	математик, викладач університету
Галузь	теорія моделей, математика[1] і математична логіка[1]
Alma mater	Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий керівник	Leo Harrington^d
Знання мов	англійська[2][1] і іврит[1]
Заклад	Массачусетський технологічний інститут, Єврейський університет і Університет Оксфорда[3]
Членство	Ізраїльська академія природничих і гуманітарних наук, Американська академія мистецтв і наук, Європейська академія[4] і Лондонське королівське товариство[5]
Нагороди	Gödel Lecturer^d (2007) Carol Karp Prize^d (1993) Carol Karp Prize^d (1998) Tarski Lectures^d Anna and Lajos Erdős Prize in Mathematics^d (1994) Michael Bruno Memorial Award^d (2004) член Лондонського королівського товариства (2020) премія Шао (2022) премія Пої (2021)
Медіафайли у Вікісховищі

Егуд Грушовський (30 вересня 1959(1959-09-30)) — математичний логік. [6] Професор математичної логіки Мертона в Оксфордському університеті та член Мертон-коледжу^[en] в Оксфорді. [7] Також професор математики в Єврейському університеті в Єрусалимі. [8]

Раннє життя та освіта

Егуд Грушовський здобув ступінь доктора філософії в Каліфорнійському університеті в Берклі в 1986 році під орудою Лео Гаррінгтона^[en]; його дисертація мала назву «Внесок у теорію стабільних моделей». [9] Був професором математики в Массачусетському технологічному інституті до 1994 року, коли він став професором Єврейського університету в Єрусалимі. Грушовський переїхав у 2017 році в Оксфордський університет, де він є професором математичної логіки Мертона. [8][6]

Кар'єра

Грушовський добре відомий кількома фундаментальними внесками в теорію моделей, зокрема в теорії геометричних моделей, та її застосування. [10] Його докторська дисертація здійснила революцію в теорії стабільних моделей (частина теорії моделей, що випливає з теорії стабільності, введеної Саароном Шелахом^[en]). Невдовзі після цього він знайшов контрприклади до гіпотези про трихотомію Бориса Зільбера^[en], і його метод доведення став добре відомий як конструкція Грушовського^[en] і відтоді знайшов багато інших застосувань. [11]

Одним з його найвідоміших результатів є доказ геометричної гіпотези Морделла–Ленга у всіх характеристиках з використанням теорії моделей в 1996 році. Цей глибокий доказ став віхою в логіці та геометрії. Має багато інших відомих і помітних результатів у теорії моделей та її додатках до геометрії, алгебри та комбінаторики. [12]

Нагороди та визнання

• 1990: запрошений доповідач на Міжнародному конгресі математиків;
• 1993: премія Карпа Асоціації символьної логіки (спільно з Алексом Вілкі^[en]);
• 1994: премія Ердоша^[en] Ізраїльського математичного союзу^[en];
• 1998: пленарний доповідач на ICM[13][14];
• 1998: премія Ротшильда;
• 1998: премія Карпа Асоціації символьної логіки[15];
• 2007: член Американської академії мистецтв і наук[16]
• 2007: лекція Геделя^[en], через його відсутність лекцію про його роботу під назвою «Теорія алгебраїчної моделі» прочитав Томас Скенлон.[17]
• 2008: член Ізраїльської академії природничих і гуманітарних наук;
• 2019: премія Гайнца Гопфа^[en][6];
• 2020: член Лондонського Королівського Товариства[18];
• 2022: премія Шао з математичних наук[19]

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
   d:Track:Q123508386
4. www.ae-info.org
   d:Track:Q107213897
5. https://royalsociety.org/news/2020/04/outstanding-scientists-elected-as-fellows-and-foreign-members-of-the-royal-society/
6. Heinz Hopf Prize to a model theorist. math.ethz.ch (англ.). 23 жовтня 2019. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 17 серпня 2020.
7. Professor Ehud Hrushovski. Merton College, Oxford (брит.). Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
8. Academy of Europe: Hrushovski Ehud. www.ae-info.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 17 серпня 2020.
9. Егуд Грушовський(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
10. Pillay, Anand; Pillay, Professor of Mathematics Anand (1996). Geometric Stability Theory (англ.). Clarendon Press. ISBN 978-0-19-853437-2. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
11. Evans, David M.; Ferreira, Marco S. (April 2011). The geometry of Hrushovski constructions, I. The uncollapsed case. Annals of Pure and Applied Logic. 162 (6): 474—488. arXiv:1103.3638. doi:10.1016/j.apal.2011.01.008. S2CID 3863424. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
12. Bouscaren, Elisabeth (14 березня 2009). Model Theory and Algebraic Geometry: An introduction to E. Hrushovski's proof of the geometric Mordell-Lang conjecture (англ.). Springer. ISBN 978-3-540-68521-0. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
13. ICM Plenary and Invited Speakers. International Mathematical Union. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 22 липня 2019.
14. Hrushovski, Ehud (1998). Geometrical model theory. Doc. Math. (Bielefeld) Extra Vol. ICM Berlin, 1998, vol. I. с. 281—302. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 12 червня 2022.
15. Karp Prize Recipients. Association for Symbolic Logic. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
16. Ehud Hrushovski. American Academy of Arts & Sciences (англ.). Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
17. Džamonja, Mirna (2007). 2007 Annual Meeting of the Association for Symbolic Logic. The Bulletin of Symbolic Logic. 13 (3): 386—408. doi:10.2178/bsl/1186666153. ISSN 1079-8986. JSTOR 4493334. S2CID 124193052. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 12 червня 2022.
18. Ehud Hrushovski. Royal Society. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 19 вересня 2020.
19. Shaw Prize 2022. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 12 червня 2022.