|
Хриса Кувеліоту
Хриса Кувеліоту (1956 БіографіяНародилася в 1956 році в Афінах (Аттика, Греція). З дошкільних років захоплювалася астрономією [8]. Натхнена досягненням американського астронавта Ніла Армстронга, який в 1969 році вперше ступив на поверхню Місяця, Христа захотіла стати астронавтом. Так як у Греції була розвинена ця галузь, то її кінцевий вибір впав на астрономію [9][10]. В 1975 році закінчила Афінський національний університет імені Каподистрії зі ступенем бакалавра наук у галузі фізики. В 1977 році здобула ступінь магістра наук з астрономії у Сассекському університеті (Велика Британія). Дисертація Кувеліоту називалася «The Sodium emission cloud around Io: mapping and correlation with Jupiter's magnetic field» [9]. В 1981 закінчила Мюнхенський технічний університет (Німеччина), де здобула ступінь доктора філософії з астрофізики [7]. Є, ймовірно, першим у світі вченим, що здобув докторський ступінь з вивчення гамма-сплесків [11]. В 1982-1994 роках викладала фізику та астрономію в Афінському національному університеті імені Каподистрії. Кожну відпустку відвідувала США, будучи запрошеним ученим Центру космічних польотів Годдарда при NASA [12]. Згодом переїхала працювати до США [13][14].. В 2004-2015 роках працювала у Центрі космічних польотів імені Джорджа Маршалла в NASA (з 2013 - провідний науковий співробітник Управління науки і технології, дослідження в галузі астрофізики високих енергій) [15] Автор численних публікацій у наукових журналах , що рецензуються , у тому числі присвячених вивченню рентгенівських подвійних зірок, сонячних спалахів і злиття галактичних кластерів [16]. Член численних міжнародних консультативних комітетів, рад та рецензійних комісій різних організацій, включаючи NASA та Європейське космічне агентство [7]. Науково-дослідна діяльність та досягненняЗ 1991 року, будучи науковим співробітником NASA, Кувеліоту проводила великі дослідження низки астрономічних явищ, включаючи чорні діри, нейтронні зорі та гамма-сплески (ГВ). Зокрема вона була членом наукових груп реєстратора ГВ GBM, космічної обсерваторії NuSTAR, космічного апарату ISEE-3, супутника Solar Maximum Mission[en] та монітора BATSE [13]. Її значний внесок у астрономію та астрофізику поглибив наукове розуміння транзієнтних явищ у Галактиці Чумацький Шлях та у Всесвіті. Крім встановлення специфічних властивостей ГВ, 1997 року Кувеліоту брала участь у дослідженнях, завдяки яким було встановлено позагалактичний характер джерел ГВ. В 1998 вона і її команда також вперше підтвердили виявлення надщільних нейтронних зорь, названих магнітарами. [7]. На початок 2020-х за підтримки NASA бере участь у реалізації місії «Афіна[en]», та є членом двох робочих груп. Запуск космічного телескопа планується в 2028 [16]. Нагороди та визнання
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
