Член ОУН з 1934 року. Заарештований польською поліцією 3 березня 1937 року, засуджений в Стрию 1 березня 1938 року до 3 років ув'язнення. Вийшов на волю 9 вересня 1939 року.
Повітовий провідник ОУН на Лемківщині у 1940—1941 рр., член похідних груп ОУН влітку 1941 року.
Обласний провідник ОУН Кам'янець-Подільської області (1941—1942), організаційний референт і обласний провідник ОУН Вінницької області (1942—1943), крайовий референт СБ ОСУЗ у 1944 р.
У 1945 крайовий референт СБ ПЗУЗ, а у 1946—1948 провідник ОУН ПЗУЗ.[4]
Командир УПА-Північ: березень 1945 — грудень 1945 року.
Брав активну діяльність у протидії агентурі НКВС. Відзначився в успішній оперативній грі з агентами НКВС і з допомогою підпільниці Людмили Фої ліквідував трьох високопрофесійних агентів спецслужб.[5]
На думку історика Вахтанга Кіпіані, Микола Козак ліквідував 889 осіб з 938, які потрапили під перевірку СБ ОУН через підозріння їх співпраці з радянськими спецслужбами. Зокрема, серед вбитих було півсотні функціонерів ОУН. В деяких районах сто відсотків підозрюваних було вбито як потенційних радянських агентів.[6]
Згідно з Постановою УГВР від 8.10.1945 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. референт СБ крайового проводу ОУН ПЗУЗ Микола Козак — «Смок» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА[7].
Вшанування пам'яті
У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Микола Козак.
5.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Івано-Франківськ Золотий хрестом заслуги УПА (№ 015) переданий Зеновію Козаку, племіннику Миколи Козака — «Смока».
↑Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки… — С. 708.
Література
Вовк О. Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943—1946 рр. // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавство ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 164—224.
Марчук І. Формування та структура УПА-Північ // Українська Повстанська Армія у боротьбі проти тоталітарних режимів / Голова редакційної колегії Ярослав Ісаєвич, упорядник і відповідальний редактор Юрій Сливка (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 11 / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). — Львів, 2004. — С. 111—120.
Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.
Сергійчук В. Український здвиг: Поділля. 1939—1955. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — С. 52—56.
Антонюк Ярослав. Микола Козак («Смок», «Чупринко», «Вівчар»): неоднозначна постать Крайового референта СБ та провідника ОУН на ПЗУЗ. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2019. Вип. 2/44. С. 197–218.
УПА на Північно-Західних Українських Землях (ПЗУЗ) (весна 1943 — весна 1945)
та Північно (Осередньо)-Східних Українських Землях (ПСУЗ/ОСУЗ) (весна 1944 — осінь 1944)
1.1. (з весни 1943) УПА: Командир — «Сом» (Івахів Василь) шеф Крайового військового штабу — «Гарпун» (Ковальський Юліан) (пом. 13 травня 1943)
.........Друга група УПА (південна Рівненщина і Кременеччина)
.
........Третя група УПА (Волинська область, Кобрин — Берестя)
.
1.2. УПА: (з серпня 1943) — командир «Клим Савур» (Дмитро Клячківський); начштабу «Гончаренко» (Ступницький Леонід) (пом. 5.08.1944) УПА-Північ: (з листопада 1943) — командир «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський); (з березня 1944) — в.о. крайового командира «Заславський»
1.1. (з літа 1943) УПА-Південь: крайовий командир — «Батько» (Омелян Грабець) (пом. 10 червня 1944) заст. командира «Антон» (пом. 24 грудня 1943), нач. штабу «Кропива» (Василь Процюк)(пом. 13 червня 1944).