Іван Кисіль народився 1918 року в селі Забороль, нині Луцький район, Волинська область. Був активним членом ОУН. З 1934 року культосвітній референт районного проводу у селі Забороль. Заарештований у 1938 році польською владою та засуджений до трьох років ув'язнення. Звільнений у вересні 1939 року. Влітку 1941 року Іван Кисіль вступає в Українську допоміжну поліцію.
З літа 1943 року Іван Кисіль в УПА. У званні хорунжий УПА командує сотнею куреня ім. Б. Хмельницького УПА-Північ. З листопада 1943 року Іван Кисіль сотенний загону ім. БогунаВО-1 «Заграва».
У 1943 році Іван Кисіль сотенний загону ім. БогунаВО-1 «Заграва». У першій половині 1944 року Іван Кисіль сотенний загонів «Хвастівський» та «Котловина» ВО-3 «Турів»[2]. З грудня 1944 року Іван Кисіль був сотенним та командиром 5-ї бриґади «Пилявці» ім. Байди Західна ВО «Завихост»[3].
У червні-серпні 1946 року Іван Кисіль провідник Любомльського надрайону ОУНР[4][5]. 9 липня 1946 року присвоєно звання поручникУПА.
Загинув у бою з оперативіною групою Заболоттівського РВ МВС поблизу села НудижеЛюбомльського районуВолинської області 30 серпня 1946 року (радянська версія), за іншою версією — 9 липня 1946 року,[6].
УПА на Північно-Західних Українських Землях (ПЗУЗ) (весна 1943 — весна 1945)
та Північно (Осередньо)-Східних Українських Землях (ПСУЗ/ОСУЗ) (весна 1944 — осінь 1944)
1.1. (з весни 1943) УПА: Командир — «Сом» (Івахів Василь) шеф Крайового військового штабу — «Гарпун» (Ковальський Юліан) (пом. 13 травня 1943)
.........Друга група УПА (південна Рівненщина і Кременеччина)
.
........Третя група УПА (Волинська область, Кобрин — Берестя)
.
1.2. УПА: (з серпня 1943) — командир «Клим Савур» (Дмитро Клячківський); начштабу «Гончаренко» (Ступницький Леонід) (пом. 5.08.1944) УПА-Північ: (з листопада 1943) — командир «Панас Мосур» (Дмитро Клячківський); (з березня 1944) — в.о. крайового командира «Заславський»
1.1. (з літа 1943) УПА-Південь: крайовий командир — «Батько» (Омелян Грабець) (пом. 10 червня 1944) заст. командира «Антон» (пом. 24 грудня 1943), нач. штабу «Кропива» (Василь Процюк)(пом. 13 червня 1944).