Імператор Накамікадо
Імператор Накаміка́до (яп. 中御門天皇, なかみかどてんのう, накамікадо тенно; 14 січня 1702 — 10 травня 1737) — 114-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 27 липня 1709 — 13 квітня 1735[2]. БіографіяІмператор Накамікадо народився 14 січня 1702 року. Він був шостим сином Імператора Хіґасіяма. Матір'ю хлопчика була Кусіґе Йосіко, донька міністра печатки Кусіґе Такайосі. Новонародженому дали ім'я Ясухіто і титул принц Масу[3]. 1707 року принца проголосили спадкоємцем престолу, а 1708 року надали титул Великого сина Імператора. 1709 року його батько передав йому пост Імператора Японії[3]. 1729 року, за правління Імператор Накамікадо, на замовлення сьоґуна Токуґави Йосімуне до Японії привезли в'єтнамського слона. Імператор також захотів побачити рідкісного звіра і наказав привести його до палацу. Оскільки право на Імператорську аудієнцію мали лише титуловані особи високого рангу, тварині надали титул «кваннамського білосніжного слона[4]» і молодший 4-й чиновницький ранг. На прийомі слон став навколішки і вклонився, чим дуже вразив Імператора Накамікадо. На радощах монарх склав вірш[5]:
Протягом свого життя Імператор Накамікадо займався вивченням старого палацового церемоніалу. Свої дослідження з цієї теми він зібрав у праці «Класифікація державних обрядів»[6]. Монарх був майстром японської поезії та каліграфії, а також добре грав на японській флейті. За переказами, навіть дикі лисиці приходили послухати його награші[3]. 1735 року Імператор Накамікадо передав трон своєму сину Терхіто, який прийняв ім'я Імператора Сакураматі. Сам відставний монарх взяв собі титул Верховного Імператора[3]. 10 травня 1737 року Імператор Накамікадо помер у 35-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова[7], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.[3][8]. Генеалогічне дерево
Примітки
Джерела та літератураІмператор Накамікадо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
|