Імператор Ґо-Коґон
Імператор Ґо-Ко́ґон (яп. 後光厳天皇, ごこうごんてんのう, ґо-коґон тенно; 23 березня 1338 — 13 березня 1374) — 4-й Імператор Північної династії Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 25 вересня 1352 — 6 квітня 1371[1]. Брат свого попередника на троні — імператора Суко[2]. З 1911 року в японській історіографії Імператори Південної династії почали вважатися представниками головної лінії Імператорського Дому, тому Імператор Ґо-Коґон став 4-м Імператором Північної династії. До того часу Імператори Північної династії розглядалися як законні спадкоємці Імператорського Дому, відповідно Імператор Ґо-Коґон називався Імператором Японії. 1371 року зрікся престолу на користь свого сина та продовжував правити країною як ексімператор до своєї смерті 1374 року[3]. БіографіяГенеалогічне дерево
Примітки
Джерела та література
Імператор Ґо-Коґон // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
|