Radio Ga Ga

Radio Ga Ga
Сингл Queen
з альбому The Works
Випущений23 січня 1984
(Велика Британія)
7 лютого 1984
(США)
ФорматLP (7", 12")
Міні-CD
касета
Сторона Б«I Go Crazy»
Записанийсерпень-жовтень 1983
Жанрпоп-рок
арена-рок
синт-поп
Моваанглійська
КомпозиторРоджер Тейлор
Тривалість5:44 (альбом/відео версія)
4:23 (радіо-версія, США)
6:53 (12" подовжена версія)
6:01 (12" інструментальна версія)
ЛейблEMI
Capitol
ПродюсерQueen
Райнгольд Мак
Хронологія синглів Queen
Попередній
←
 «Back Chat»
(1982)
«I Want to Break Free»
(1984)
Наступний
→

«Radio Ga Ga» — пісня 1984 року британського рок-гурту Queen, яку написав барабанщик Роджер Тейлор. Вийшла окремим синглом, на стороні «B» якого була пісня Браяна Мея «I Go Crazy». Крім того, увійшла до альбому The Works, а також до альбомів-збірок гурту Greatest Hits II та Classic Queen[1].

З цим синглом гурт досягнув успіху у всьому світі. Пісня посіла перше місце в 19-ти країнах, зійшла на другу сходинку британського UK Singles Chart й австралійського ARIA Charts, а також опинилась на 16-му місці американського чарту Billboard Hot 100[2][3]. Без неї не обходився жоден концерт від 1984 року до 1986-го, коли на сцені востаннє з'явився Фредді Мерк'юрі. Вона пролунала й під час виступу на Live Aid 1985 року[4][5][6][7].

У кліпі на пісню використано кадри з німого науково-фантастичного фільму 1927 року «Метрополіс». Його постійно ставили в ефір музичних каналів і 1984 року номінували на премію MTV Video Music Award[8].

Пісня увійшла до відеогри Grand Theft Auto V, де її можна почути на радіостанції Los Santos Rock Radio[9].

Значення

Пісню записали 1983 року, а реліз відбувся в січні 1984-го. У ній ідеться про те, що телебачення стає популярнішим за радіо, і що раніше люди радше слухали радіо, щоб почути улюблені комедії, драми й науково-фантастичні програми. А ще в ній сказано про появу музичних відео та заснування телеканалу MTV, який став конкурентом радіо як ще один важливий майданчик для популяризації записів. Кліп «Radio Ga Ga» номінували на здобуття нагороди за найкращу операторську роботу на MTV Video Music Awards 1984.[10] Роджеру Тейлору належить цитата:

«Це частина того, про що пісня, справді. Про той факт, що вони [музичні відео], схоже, перехоплюють цінність аудіо, візуальний ряд, схоже, стає важливіший»[11]

Пісня містить згадки про дві важливі радіоподії XX століття: рядок «through wars of worlds/invaded by Mars» («через війни світів/атаковані Марсом») — про радіопостановку «Війни світів» Герберта Веллса під керівництвом Орсона Веллса 1938 року, та рядок «You've yet to have your finest hour» («Найкраща твоя пора ще настане») — про промову «This was their finest hour» («Це був їхній золотий час») Вінстона Черчилля у Палаті громад 18 червня 1940 року.[12]

Створення

Гурт Queen записав пісню на Record Plant Studios (Лос-Анджелес) у серпні - на початку вересня 1983 року

Ідея написати подібну пісню з'явилась у Роджера Тейлора, коли якось у Лос-Анджелесі він почув як його син, слухаючи по радіо погану пісню, промовив: «радіо кака»[13]. Почувши цю фразу, Тейлор зачинився в кімнаті з синтезатором «Roland Jupiter-8» і драм-машиною (Linn LM-1) і почав писати пісню. Це мала бути пісня для його сольного альбому, та коли учасники гурту почули її, то вирішили, що вона може стати визначним хітом, отож Джон Дікон написав бас-лінію, а Фредді Мерк'юрі перебудував трек. Потім Тейлор поїхав на гірськолижний відпочинок, а в цей час Мерк'юрі вдосконалював слова, гармонію й аранжування пісні. Сеанси звукозаписування розпочали в серпні 1983 року у лос-анджелеській студії «Record Plant Studios». До запису долучили канадського сесійного клавішника Фреда Мендела, який пізніше працював з гуртом «Supertramp» і Елтоном Джоном. Партію басів Мендел запрограмував на синтезаторі «Roland Jupiter-8» за допомогою вбудованого арпеджіатора. Крім того, виразно чутно застосування вокодера «Roland VP330+»[14].

Музичне відео

Shepperton Studios у Лондоні, де Девід Меллет знімав кліп у листопаді 1983 року

Режисер кліпу Девід Меллет використав кадри з німецької експресіоністської стрічки Фріца Ланга «Метрополіс» 1927 року. Сам відеоролик знімали між 23-24 листопада 1983 року та січнем 1984 року в Лондоні на студіях «Carlton TV Studios» і «Shepperton Studios»[15].

У відео ​​гурт в машині пролітає над містом «Метрополіс», а потім виконує пісню перед робітничим класом міста. Сольну пісню Фредді Мерк'юрі «Love Kills» використали у відновленій версії фільму «Метрополіс» Джорджо Мородера, а натомість Queen надали права використовувати кадри з фільму у кліпі «Radio Ga Ga». Утім, Queen довелося придбати права на використання фільму у комуністичного уряду Східної Німеччини, якому в той час належали авторські права[16]. В кінці кліпу з'являються слова «Thanks To Metropolis» (укр. «Дякую Метрополісу»). У кліпі також використали кадри з ранніх відеороликів Queen.

Живе виконання

Під час «The Works Tour» Queen завершували виступи (перед викликом на біс) піснею «Radio Ga Ga». Мерк'юрі зазвичай співав «you had your time» («ти мав свій час») у нижній октаві й змінював подачу слів «you had the power, you've yet to have your finest hour» («ти мав свою владу, найкращий твій час ще попереду»), а Роджер Тейлор співав слова перед початком приспіву високою октавою. Живі записи пісні з турне 1984/85 років записано і відзнято на концертах Queen «Rock in Rio» у 1985-му та «Final Live in Japan», теж у 1985-му.[17] На бутлеґах чути, як підспівує Дікон, а він дуже нечасто співав на концертах.

«Пам'ятаю думав: „як добре, що вони це підхопили“, а потім, слухай-но, „це ж не аудиторія Queen“. Це звичайні люди, які купили квитки навіть перед тим, як дізнались, що ми будемо серед виконавців. Проте всі вони це робили. Звідки вони знали? Ніхто не казав їм цього робити»

Браян Мей про участь аудиторії у плесканні на концерті «Live Aid».[18]

У липні 1985 року на стадіоні «Вемблі» Queen зіграли коротшу, швидкісну версію «Radio Ga Ga» під час концерту «Live Aid», де під час «божевільного виконання» 72 000 глядачів плескали в унісон.[4][19] Це була друга пісня концерту «Live Aid» а ,відкривала його «Bohemian Rhapsody».[5][20] «Radio Ga Ga» стала улюбленою піснею слухачів на концертах, адже ритм приспіву (скопійований з відео), давав їм можливість плескати в унісон. Мерк'юрі виконав усі високі ноти в цій версії. Пісню також грали під час «The Magic Tour» рік по тому, зокрема ще двічі на стадіоні «Вемблі». Тоді другий вечірній виступ записали для живого альбому «Live at Wembley '86», який вийшов на VHS Video і DVD 12 липня 1986 року.[7]

20 квітня 1992 року пісню знову заграли на стадіоні «Вемблі» на Концерті пам'яті Фредді Мерк'юрі. Її виконав Пол Янґ.[21] На концерті «Party at the Palace», присвяченому Золотому ювілею королеви Єлизавети II у 2002 році, «Radio Ga Ga» відкривала виступ «Queen»; Роджер Тейлор виконав вокальну партію, Філ Коллінз грав на ударних.[22]

Пісню виконували у «Queen + Paul Rodgers Tour» 2005—2006 років, її співали Роджер Тейлор і Пол Роджерс. Виступ у закладі «Hallam FM Arena „ у Шеффілді 5 травня 2005 року записали офіційно. В результаті вийшов концертний альбом “Return of the Champions», випущений на CD 19 вересня 2005 року та на DVD 17 жовтня 2005 року. Також пісню виконували під час «Rock the Cosmos Tour» наприкінці 2008 року, тоді лише Роджерс виконав вокальну партію. За підсумками цього туру вийшов концертний альбом «Live in Ukraine», однак ця пісня не доступна на CD та DVD версіях цього альбому, що вийшли 15 червня 2009 року. Цей варіант виконання «Radio Ga Ga» доступний лише для цифрового завантаження на iTunes. Пісню знову виконували під час «Queen + Adam Lambert Tour» з Адамом Ламбертом на вокалі.

Музиканти

Чарти

Кавер-версії

  • 1988 року музичний театр акторки Елейн Пейдж записав пісню для альбому The Queen Album, до якого ввійшли кавер-версії пісень Queen.[56]
  • Роджер Тейлор виконував пісню з гуртом Спайка Едні SAS Band.
  • Значною мірою модифікована версія пісні є вступним номером мюзиклу We Will Rock You, що складається з пісень Queen.
  • У 2004 році гурт Electric Six створив кавер-версію пісні. Гурт випустив пісню як сингл проти своїх бажань під тиском зі свого лейбла в той час, хоча пісня була в їхньому репертуарі під час перших днів його існування, коли гурт мав назву The Wildbunch. У музичному відео до пісні фронтмен Electric Six, Дік Валентайн, у вигляді привида Фредді Мерк'юрі, танцює біля його могили. Було поширене невірне тлумачення, що Валентайн (в образі Мерк'юрі) танцює на своїй могилі. У відеоролику на своєму сайті, він пояснював відео до пісні словами: «Хоча деякі стверджують, що це відео зображує мене, що танцює на могилі Фредді Мерк'юрі, насправді це більше схоже на воскресіння містера Мерк'юрі протягом усієї пісні, а його могила — логічна відправна точка».[57]
  • Софі Елліс-Бекстор виконала живу кавер-версію пісні на шоу Al Murray's Happy Hour телемережі ITV.
  • Гонконзький рок-гурт Tai Chi випустив варіант пісні на кантонському діалекті під назвою «我 的 愛人 / Wǒ de àirén» (англійською: «My Lover») у 1989 році.

Вплив

Американська поп-співачка Lady Gaga обрала сценічне ім'я завдяки цій пісні.[58][59] Вона ствердила, що «обожнює» Queen, і що у них був хіт «Радіо Ґа-Ґа». «Ось чому мені сподобалось це ім'я», — сказала вона.[60]

Примітки

  1. ↑ Classic Queen by Queen. MTV. Viacom. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 24 липня 2013. [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Lazell, Barry (1989). Rock movers & shakers. Billboard Publications, Inc. с. 404. ISBN 978-0-8230-7608-6.
  3. ↑ Queen Biography for 1984. QueenZone.com. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  4. ↑ а б Queen win greatest live gig poll. BBC News Online. 9 листопада 2005. Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 24 липня 2013.
  5. ↑ а б Stanford, Peter (24 вересня 2011). Queen: their finest moment at Live Aid. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 24 липня 2013.
  6. ↑ Queen live on tour: The Works 1985. Queen Concerts. Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 24 липня 2013.
  7. ↑ а б Queen live on tour: Magic tour. Queen Concerts. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 24 липня 2013.
  8. ↑ Giles, Jeff. That Time Classic Rock Cleaned Up at the First-Ever MTV Video Music Awards. Ultimate Classic Rock. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 26 травня 2018.
  9. ↑ Grand Theft Auto V – Los Santos Rock Radio. Gamewise. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 2 лютого 2018. [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Rock On The Net: 1984 MTV Video Music Awards. Rock on the Net. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  11. ↑ Roger Taylor & John Deacon – 1984 Breakfast Time Interview. YouTube. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 22 листопада 2013.
  12. ↑ Avery, Todd (2006). Radio Modernism: Literature, Ethics, and the BBC 1922-1938. Ashgate Publishing. с. 137. ISBN 978-0-7546-5517-6.
  13. ↑ Roger Taylor speaking in the documentary Queen – Days of Our Lives
  14. ↑ Instruments on Queen and solo tours. Queen Concerts. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  15. ↑ Queen Promo Videos. Ultimatequeen.co.uk. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 24 липня 2013.
  16. ↑ Brooks, Greg; Taylor, Gary. The Works – Album Details. Queenonline.com. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  17. ↑ Purvis, Georg (2007). Queen: Complete Works. Reynolds & Hearn. с. 321. ISBN 978-1-90528-733-8.
  18. ↑ Thomas, David (Серпень 1999). Their Britannic Majesties Request. Mojo Magazine (69): 87. ISSN 1351-0193.
  19. ↑ Ryan Minchin, dir. (2005). Queen Voted Best Gig-Live Aid. YouTube. Архів оригіналу за 24 листопада 2011. Процитовано 24 липня 2013.
  20. ↑ Queen live on tour: Festivals, parties, TV. Queen Concerts. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 24 липня 2013.
  21. ↑ The Freddie Mercury Tribute Concert. Ultimatequeen.co.uk. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  22. ↑ Queen Miscellaneous Live Song Lyrics. Ultimatequeen.co.uk. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  23. ↑ Kent, David (1993). Australian Chart Book 1970-1992 (вид. illustrated). St Ives, N.S.W.: Australian Chart Book. с. 243. ISBN 0-646-11917-6.
  24. ↑ Queen — Radio Ga Ga Austriancharts.at (нім.). Ö3 Austria Top 40. Hung Medien. Перевірено 24 липня 2013.
  25. ↑ Ultratop.be - Queen - Radio Ga Ga (нід.). Ultratop 50. ULTRATOP & Hung Medien / hitparade.ch. Перевірено 24 липня 2013.
  26. ↑ ERROR: Billboard chart was invoked without providing an artist. Artist is a mandatory field for this call."{{{artist}}} Chart History (Canadian Hot 100)". Billboard. Процитовано 24 червня 2013.
  27. ↑ Danske Hitlister. Danskehitlister.dk. Архів оригіналу за 10 квітня 2016.
  28. ↑ MusicSeek.info – UK, Eurochart, Billboard & Cashbox No.1 Hits. Архів оригіналу за 14 червня 2006.. MusicSeek.info.
  29. ↑ Nyman, Jake (2005). Suomi soi 4: Suuri suomalainen listakirja (фін.) (вид. 1st). Helsinki: Tammi. ISBN 951-31-2503-3.
  30. ↑ InfoDisc : Tous les Titres par Artiste (фр.). InfoDisc. Select "Queen" from the artist drop-down menu. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 24 червня 2013.
  31. ↑ "Offiziellecharts.de — Queen — Radio Ga Ga". (нім.) GfK Entertainment Charts. Перевірено 24 липня 2013.
  32. ↑ "The Irish Charts – Search Results – Radio Ga Ga". Irish Singles Chart. Перевірено 24 липня 2013.
  33. ↑ а б I singoli più venduti del 1984 (італ.). Hit Parade Italia. Creative Commons. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 24 липня 2013.
  34. ↑ Nederlandse Top 40 — Queen - Radio Ga Ga search results (нід.). Stichting Nederlandse Top 40. Перевірено 24 липня 2013.
  35. ↑ Dutchcharts.nl — Queen — Radio Ga Ga (нід.). Mega Single Top 100. Hung Medien / hitparade.ch. Перевірено 24 липня 2013.
  36. ↑ Charts.org.nz — Queen — Radio Ga Ga. Top 40 Singles. Hung Medien. Перевірено 24 липня 2013.
  37. ↑ Norwegiancharts.com — Queen — Radio Ga Ga. VG-lista. Hung Medien. Перевірено 24 липня 2013.
  38. ↑ South African Rock Lists Website SA Charts 1969 – 1989 Acts (Q). Rock.co.za. Архів оригіналу за 14 листопада 2003. Процитовано 24 липня 2013.
  39. ↑ Salaverri, Fernando (Вересень 2005). Sólo éxitos: año a año, 1959–2002 (ісп.) (вид. 1st). Spain: Fundación Autor-SGAE. ISBN 84-8048-639-2.
  40. ↑ Swedishcharts.com — Queen — Radio Ga Ga. Singles Top 60. Hung Medien. Перевірено 24 липня 2013.
  41. ↑ Queen — Radio Ga Ga swisscharts.com. Swiss Singles Chart. Hung Medien. Перевірено 24 липня 2013.
  42. ↑ "Official Singles Chart Top 100". Official Charts Company. Процитовано 24 липня 2013.
  43. ↑ Queen - Awards. AllMusic. All Media Network. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
  44. ↑ CASH BOX Top 100 Singles – Week ending 14 квітня 1984. Архів оригіналу за 1 October 2012. [Архівовано 1 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. Cash Box magazine.
  45. ↑ Hot Canadian Digital Song Sales. Billboard. 24 листопада 2018. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
  46. ↑ "Queen Chart History (Japan Hot 100)". Billboard. Процитовано 13 грудня 2018.
  47. ↑ а б Queen Chart History (Hot Rock Songs). Billboard. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  48. ↑ Forum - ARIA Charts: Special Occasion Charts – Top 100 End of Year AMR Charts – 1980s. Australian-charts.com. Hung Medien. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 20 січня 2014.
  49. ↑ Jahreshitparade 1984 (нім.). Austrian-charts.com. Hung Medien. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 20 січня 2014.
  50. ↑ Jaaroverzichten 1984 (нід.). Ultratop. Hung Medien. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 20 січня 2014.
  51. ↑ Top Singles – Volume 41, No. 17, 5 січня 1985. RPM. Library and Archives Canada. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 20 січня 2014.
  52. ↑ Top 100-Jaaroverzicht van 1984 (нід.). Dutch Top 40. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 20 січня 2014.
  53. ↑ Jaaroverzichten – Single 1984 (нід.). Single Top 100. Hung Medien. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 20 січня 2014.
  54. ↑ Schweizer Jahreshitparade 1984 (нім.). Hitparade.ch. Hung Medien. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 20 січня 2014.
  55. ↑ The CASH BOX Year-End Charts: 1984. Архів оригіналу за 30 вересня 2012. [Архівовано 30 вересня 2012 у Wayback Machine.]. Cash Box magazine.
  56. ↑ Elaine Paige – The Queen Album. AllMusic. All Media Network. Архів оригіналу за 22 вересня 2015. Процитовано 5 вересня 2015.
  57. ↑ Electric Six – Music + Videos. Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  58. ↑ Martin, Gavin (8 січня 2009). Lady GaGa the new Princess of Pop. Daily Mirror. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 16 березня 2009.
  59. ↑ Rose, Lisa (21 січня 2010). Lady Gaga's outrageous persona born in Parsippany, New Jersey. NJ.com. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 23 січня 2010.
  60. ↑ Dingwall, John (27 листопада 2009). The Fear Factor; Lady Gaga used tough times as inspiration for her new album. Daily Record. с. 48—49. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 25 січня 2011.

Посилання