|
I'm Going Slightly Mad
I'm Going Slightly Mad (укр. «Я злегка божеволію») — пісня британського рок-гурту «Queen» з альбому «Innuendo» 1991 року. Пісню, написану Фредді Мерк'юрі, було зараховано до спільної творчості «Queen». Також свій внесок у написання мелодії до пісні зробив ямайський співак та актор Пітер Стрейкер, але це не було вказанно при її виданні. Пісня вийшла як другий сингл альбому «Innuendo» у 1991 році. Лірика та музичне відео проектують пісню як химерну, гумористичну і безтурботну.[6] Попри той факт, що пісня має гумористичний характер, вважається, що слова і відеокліп до пісні містять двозначні моменти, що натякають на важкий стан здоров'я вокаліста гурту — Фредді Мерк'юрі. Зокрема, мова йде про симптоми СНІДу.[7] Пісня також містить слайд-гітарне соло у виконанні Браяна Мея. Бас-гітара Джона Дікона налаштована на низьке значення «B». Обкладинка синглу була натхненна ілюстрацією французького художника Жана Гранвіля (як і обкладинка альбому «Innuendo» та інших синглів до нього). Про піснюДжон Дікон згадав пісню «I'm Going Slightly Mad» в листі, який навесні 1990 року надрукували на сторінках журналу «Queen Fan Club».[8] Описавши трек як «дурнуватий сингл», Дікон пролив світло на те, як створювалася пісня. Пісню написав Фредді Мерк'юрі, який спочатку вигадав назву треку. Провівши вечір з другом Пітером Стрейкером, Мерк'юрі висловив йому свою ідею для пісні, яка згідно з його задумом мала містити текст з глузливими вкрапленями у стилі Ноела Коварда. Обоє провели вечір, вигадуючи такі рядки.[9] У книзі «Мерк'юрі і я» (1994), Джим Гаттон, партнер Мерк'юрі, навів такі спогади:
У 1991 році Мерк'юрі записав скорочену версію пісні «Totally Bonkers», як послання для фан-клубу «Queen». Ця версія, тривалістю менше хвилини, відрізняється від оригінальної пісні «Queen» використанням інших інструментів, лірикою і вокалом.[8] ВідеокліпЗйомки кліпу проходили з 13 по 15 лютого 1991 року, на той час стан здоров'я Мерк'юрі серйозно погіршився через СНІД, від якого помер в листопаді того ж року. Кліп — як і інші відео альбому «Innuendo», зняті Руді Долезелом і Хеннесом Роззахером з DoRo Production в студії «Limehouse» — показує учасників гурту, незвично одягнених, які ведут себе дуже дивно. Гітарист Браян Мей вбраний в костюм пінгвіна, барабанщик Роджер Тейлор їздить на триколісному велосипеді (на словах "Останнім часом я пересуваюсь на трьох колесах" ("I'm driving only three wheels these days")) і носить чайник на голові (рядок "Цей чайник википає" ("This kettle is boiling over")); за Мерк'юрі крадеться і переслідує його Елтон Джон в костюмі горили; бас-гітарист Джон Дікон зображує блазня. В середині відеокліпу у Мерк'юрі з'являється перука зі зв'язки бананів (відповідно рядку "Гадаю, я бананове дерево" ("I think I'm a banana tree")).[10] «I'm Going Slightly Mad» — останнє відео «Queen», в якому міститься значний творчий внесок Мерк'юрі. Хоча Фредді був уже дуже хворий в той час, в «I'm Going Slightly Mad» він досить рухливий, артистичний, емоційний. У «These Are the Days of Our Lives» Фредді рухався вже з трудом. Цей кліп знято в чорно-білих тонах (яскравими елементами є тільки ковпак блазня на голові Джона Дикона і квітчаста тканина, яку підкидає Мерк'юрі); світлові ефекти кліпу і безглуздий персонаж Мерк'юрі, сильно загримований і в перуці, допомогли замаскувати хворобливий вигляд та приховати плями на обличчі Фредді, також він носив додатковий шар одягу, щоб приховати втрату ваги. В кінці відео сходи, на які піднімається Джон Дікон, зникають, потім зникає сам Джон, залишаючи лише ковпак блазня, і екран поступово гасне.[11] Музиканти
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_Cropped.jpg)
.jpg)
