AeroSuperBatics

AeroSuperBatics
Виступ 2011 року.
На службі1982 – по сьогодні
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Належністьцивільна
Типпілотажна група і команда вінг-вокерів
Рольпублічні авіашоу, корпоративні розваги[en], персональні польоти на крилі
Чисельність4 літаки, 5 пілотів, 6 вінг-вокерів
база і зареєстрований офісаеродром Рендкомб Королівського льотного корпусу, Сайренсестер, Глостершир, Англія, GL7 7DF
Вебсайтaerosuperbatics.com
Авіація
Навчальні літакичотири біплани Boeing-Stearman Model 75

Медіафайли на Вікісховищі

AeroSuperBatics Limited — британська команда, що виступає на біпланах, демонструючи вищий пілотаж і трюки на крилах. Команда виступає на літаках Boeing Stearman E75 у різних формаціях: соло-літак, два літаки або три[1]; раніше використовувалася формація з чотирьох літаків, а протягом сезону 2008 — з п'яти[2].

Назви

Команда змінила багато назв. Юридично вона зареєстрована як Aero-Super-Batics Limited[3], широко відома просто як AeroSuperBatics, станом на 2024 рік виступає під назвою The AeroSuperBatics Wingwalkers. У 2018 році у назві вперше було використано опис «The Flying Circus»[4].

З 2018 року команда виступає без спонсорів[5]. До цього брендинг команди залежав від її поточного спонсора, і команда виступала під відповідними назвами:

  • 2011—2018 «The Breitling Wingwalkers» під спонсорством бренду «Swiss Chronographs» швейцарського виробника годинників Breitling.
  • 2008—2009 — «Team Guinot» під спонсорством Masters Guinot-Mary Cohr[en][5].
  • «Colt Cars» під спонсорством Colt Car Company[en][6].
  • 1999—2007 — «The Utterly Butterlys» під спонсорством бренду «Utterly Butterly» від Saputo Dairy UK[en][5].
  • 1992—1998 — «Crunchie Flying Circus» під спонсорством бренду «Crunchie» від Cadbury[5].
  • «Yugo Cars» під спонсорством Yugo.

Історія

Початок існуванні команди поклав у 1982 році колишній пілот аеробатики Вік Норман, нині почесний командор 614 ескадрильї Королівських допоміжних повітряних сил[en][7]. Спочатку він виступав один на літаку Zlin Z-50[en][6].

У середині 1980-х Вік з дружиною відвідали авіашоу в аеропорту Салінас[en]. Саме там він уперше побачив вінг-вокінг на крилі біплана Boeing Stearman, і вирішив запровадити таке мистецтво й у Великій Британії[6].

Після повернення до Великобританії Норман придбав Stearman у відомого пілота Рея Ганни[en]. Страхувальну штангу для цього літака сконструював у США пілот-аеробат Арт Шолл[en]. Спочатку Шолл не хотів дозволяти користуватися цим пристроєм іншим, побоюючись, що вони можуть травмуватися, але після його загибелі у 1985 році на зйомках фільму «Найкращий стрілець», його вдова передала креслення Норману. Тоді ж Норман найняв пілотом свого Zlin Боба Томсона, а першою «крилоходкою» стала Леслі Ґейл[6].

Норман розширив свій бізнес завдяки спонсорам. Першим спонсором стали Yugo Cars, тоді ж офіційною назвою групи стала «AeroSuperBatics». Наступними стали Cadbury в 1989 році, і Норман зміг розширити свій авіапарк до двох Stearman. Після того спонсорами були St Ivel, Guinot з Франції та Breitling зі Швейцарії. У 2008 році команда мала свій максимальний склад з п'ятьох літаків Stearman одночасно. У 1992 Норман остаточно став пілотом-крилоходом команди[6].

Літаки і команда

Станом на 2024 рік AeroSuperBatics експлуатувала чотири модифіковані біплани Boeing–Stearman Model 75. Їх оригінальні радіальні двигуни Continental[en] потужністю 220 к.с. (160 кВт) замінені двигунами Pratt & Whitney R-985 Wasp Junior[en] потужністю 450 к.с. (340 кВт), об'ємом 16 л, з пропелером постійної швидкості Hamilton Standard[en] 2D30/6101A-12[8][9]. У команді працює п'ять чоловіків-пілотів[10] і шість жінок-акробаток[11][12][13].

Шоу

Станом на 2024 команда виступала у кількості одного, двох чи трьох літаків. Раніше бували формації з чотирьох або п'ятьох. Вистава складається з маневрів вищого пілотажу та виступу жінок-крилоходок, прикріплених до страхувальної штанги[14].

Команда базується в своєму поточному зареєстрованому офісі на аеродромі Королівського льотного корпусу Рендкомб біля Сайренсестера, графство Глостершир[3][11], який належить Віку Норману та двом його бізнес-партнерам (один з них — Нік Мейсон, барабанщик гурту Pink Floyd)[14][15]. Команда постійно бере участь у багатьох європейських авіашоу, а також виступає в Азії та на Близькому Сході[16]; в Японії, на Філіппінах[4], та в Австралії[17].

AeroSuperBatics надає можливість політати на крилі літака представникам громадськості, що також може використовуватися для збору коштів на благодійність і корпоративних заходів[18]. Серед знаменитостей, які літали на верхньому крилі біпланів команди, були Річард Бренсон, Бер Гріллз, Ілон Маск, музиканти гурту Status Quo Френсіс Россі та Рік Парфітт, спадкоємний принц Дубая, а також багато інших музикантів, спортсменів, автогонщиків, телеведучих, журналістів[14], акторів та королівських осіб[19]. На крилі біпланів команди літали люди віком від 9 років[20][21] до 95 років[18]. AeroSuperBatics організували перше в світі весілля на висоті 300 м, використовуючи три літаки, по одному для нареченої, нареченого та священника, який виконував обряд[19].

Інциденти

4 вересня 2021 року під час виступу на двох літаках на повітряному фестивалі в Борнмуті[en] один із Boeing Stearman команди впав у море через відмову двигуна[22]. Вінг-вокерка Кірстен Побджой встигла повернутися в кабіну безпосередньо перед тим як літак упав, та отримала легкі травми, пілот Девід Баррелл у задній кабіні не постраждав. Обох негайно врятували за допомогою моторного човна, госпіталізували і того ж дня виписали з лікарні. Літак пізніше підняли за допомогою крана, ремонту він не підлягав[23][24][25].

Польове розслідування, проведене Відділом з розслідування авіаційних подій Сполученого Королівства[en] в аеропорту Фарнборо[en], виявило, що причиною втрати потужності двигуна став розрив труби подачі оливи у місці її з'єднання з двигуном. З огляду на результати розслідування AeroSuperBatics модифікувала двигуни та розробила систему знаків руками для спілкування між пілотом і акробаткою, щоб повідомляти про будь-які механічні проблеми у надзвичайних ситуаціях[8][26][27].

Скандал з пілотом

У квітні 2022 року в Магістратському суді Свіндона пілот AeroSuperBatics Енді Кубін визнав себе винним у зберіганні дитячої порнографії, і справу передали до Королівського суду[en] для винесення вироку[28]. У вересні 2021 року, перебуваючи під заставою перед винесенням вироку, Кубін, не повідомивши про це розслідування AeroSuperBatics, брав участь у виступі на вищезгаданому фестивалі в Борнмуті, тому самому, коли інший біплан упав у море. Дізнавшись про засудження пілота, AeroSuperBatics негайно припинили будь-які зв'язки з ним[29].

Галерея

Еволюція ліврей AeroSuperBatics
Yugo Cars, 1989
Yugo Cars, 1989 
Ліврея Crunchie, 1991.
Ліврея Crunchie, 1991. 
Utterly Butterly, 2006.
Utterly Butterly, 2006. 
Team Guinot, 2008.
Team Guinot, 2008. 
Breitling, 2012.
Breitling, 2012. 
The Flying Circus, 2018
The Flying Circus, 2018 
Поточна ліврея без спонсора, серпень 2021.
Поточна ліврея без спонсора, серпень 2021. 

Примітки

  1. а б Display options (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 03 вересня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
  2. а б Five-ship formation for Team Guinot (англ.). Pilot Magazine. 06 березня 2008. Архів оригіналу за 19 червня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
  3. а б в Aero-Super-Batics Limited – overview (англ.). Companies House[en]. Архів оригіналу за 02 грудня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
  4. а б в រូបភាពជុំវិញពិភពលោក ០៨ កុម្ភៈ ២០១៨. បណ្តុំរូបភាពនៃព្រឹត្តិការណ៍និងទិដ្ឋភាពនានាមកពីប្រទេសផ្សេងៗនៅជុំវិញពិភពលោក។ [Фотографії з усього світу 08 лютого 2018. Колекція зображень подій і сцен з різних країн світу.] (кхмерська) . VOA News. 09 лютого 2018. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 19 січня 2025.
  5. а б в г д е Pilot profile: Vic Norman 'Mr Wingwalking' (англ.). Pilot Magazine. 15 жовтня 2021. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 19 січня 2025.
  6. а б Founder (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 03 серпня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
  7. а б в AAIB Bulletin: N707TJ, AAIB-27642 (pdf) (англ.). Air Accidents Investigation Branch. Архів (PDF) оригіналу за 04 серпня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
  8. а б Our aircraft (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 02 грудня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
  9. а б Our pilots (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 07 січня 2025. Процитовано 19 січня 2025.
  10. а б в The art of aerobatic wing walking (англ.). The Guardian. 23 травня 2010. Архів оригіналу за 21 червня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
  11. а б Our wingwalkers (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 07 січня 2025. Процитовано 19 січня 2025.
  12. а б 10 Foto aksi cewek cantik di sayap pesawat yang sedang terbang [10 фото красивих дівчат в дії на крилах літака в польоті] (індонез.). KapanLagi Youniverse[id]. 14 червня 2017. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 19 січня 2025.
  13. а б в г Walking in the air (англ.). The Telegraph. 10 березня 2009. Архів оригіналу за 27 серпня 2009. Процитовано 19 січня 2025.
  14. а б = RFC Rendcomb Airfield (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 04 грудня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
  15. а б AeroSuperBatics seek new wingwalker for 2019 (англ.). UK Aviation News. 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 19 січня 2025.
  16. а б Airshows (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 03 серпня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
  17. а б в UK Wingwalking Experiences (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 08 листопада 2024. Процитовано 19 січня 2025.
  18. а б в Walk of Fame (англ.). AeroSuperBatics. Архів оригіналу за 19 травня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
  19. а б Wing-walking schoolgirls fly into the record books (англ.). BBC News. 21 серпня 2013. Архів оригіналу за 04 серпня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
  20. а б Girls aged nine become youngest formation wing-walkers (англ.). The Guardian. 21 серпня 2013. Архів оригіналу за 04 вересня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
  21. а б Boeing A75N1 Stearman, N707TJ, c.n. 75-950 (англ.). Aviation Safety Network. Процитовано 19 січня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  22. а б Plane from wingwalker group crashes at Bournemouth Air Festival (англ.). Wilts and Glos Standard. 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 05 вересня 2021.
  23. а б Two injured after plane crashes into sea near Bournemouth (англ.). BBC News. 04 вересня 2021. Архів оригіналу за 04 серпня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
  24. а б Bournemouth Air Festival crash pilot and wing-walker 'returning to work' (англ.). BBC News. 07 вересня 2021. Архів оригіналу за 04 серпня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
  25. а б Bournemouth Air Festival: Biplane crash caused by failed oil pipe (англ.). BBC News. 20 жовтня 2022. Архів оригіналу за 05 вересня 2023. Процитовано 19 січня 2025.
  26. а б AIB investigation to Boeing A75N1(PT17) Stearman, N707TJ (англ.). Air Accidents Investigation Branch. 20 жовтня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2024. Процитовано 19 січня 2025.
  27. а б Former Red Arrows pilot with MBE admits possessing dozens of vile child abuse images (англ.). Wiltshire 999s. 05 квітня 2022. Архів оригіналу за 07 квітня 2022. Процитовано 19 січня 2025.
  28. а б 'Shocked' Cirencester aerobatics group cut ties with sex offender pilot Andy Cubin MBE (англ.). Wiltshire 999s. 06 квітня 2022. Архів оригіналу за 04 серпня 2023. Процитовано 19 січня 2025.

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia