Буревісники (пілотажна група)
Буревісники (англ. Thunderbirds) — пілотажна група ВПС США. Створена у 1953 році і є третьою за віком існуючою пілотажною командою у світі після Patrouille de France (1931) і Blue Angels (1946). «Буревісники» офіційно приписані до 57-го крила ВПС і базуються на авіабазі Нелліс, штат Невада. Виступають на літаках F-16 Fighting Falcon. На додаток до своїх обов’язків як офіційної пілотажної групи ВПС США, «Буревісники» є частиною їх бойових сил, і за потреби особовий склад групи та літаки можуть бути швидко інтегровані у винищувальний підрозділ на базі Нелліс. Оскільки літаки лише незначно модифіковані, їх можна привести в бойову готовність менш ніж за 72 години. [1] Назва команди відсилає до міфологічної істоти, яка фігурує в міфології кількох корінних північноамериканських культур. ІсторіяКоманду було створено 25 травня 1953 на авіабазі Люк[en] в Аризоні під назвою «3600th Air Demonstration Unit» (3600-тий пілотажний підрозділ). [2] Дебютний виступ відбувся 8 липня, перший виступ для публіки — 23 липня. Першими літаками команди були винищувачі F-84 Thunderjet. Оскільки це одномісні літаки, до групи також входив двомісний T-33 Shooting Star в ролі літака для коментатора, VIP-персон і журналістів (використовувався в 1950-ті і 1960-ті). До кінця 1953 року команда здійснила п'ятдесят виступів, з них 26 за серпень. У перші тижні наступного року «Буревісники» виступили провели свої перші закордонні авіашоу під час туру Центральною і Південною Америкою, додавши до виступів постійну сольну програму. Серед іншого, вони виступали перед триста тисячами людей у Мехіко. У 1955 році команда змінила літаки на F-84F Thunderstreak, на яких виступила загалом на 91 авіашоу. Протягом цього періоду команда також отримала транспортний літак Fairchild C-119 Flying Boxcar для транспортування механіків та обладнання. 1 червня 1956 команда перейшла на надзвукові винищувачі F-100 Super Sabre і була переміщена на авіабазу Нелліс у Неваді через труднощі з обслуговуванням і матеріально-технічним забезпеченням F-100 на базі Люк. Перший виступ на Super Sabre (з 630 проведених на цих літаках) відбувся 19 травня 1956 року. Програму виступів було перероблено згідно до особливостей нових літаків. Деякий час, якщо дозволяв спонсор, до шоу «Буревісників» входив звуковий удар (від цього елементу довелося відмовитися, коли FAA заборонило надзвукові польоти над континентальною частиною Сполучених Штатів). У 1962 році було запроваджено подвійну сольну програму, а у 1963 «Буревісники» вперше виступили в Європі. До 1967 року команда здійснила 1000 виступів. У 1969 році ескадрилья знову змінила літаки — на F-4 Phantom II, на яких літала до нафтової кризи 1973 — того року команда була змушена призупинити діяльність після шести виступів через брак палива. У 1974 році вони перейшли на більш економічний T-38 Talon (кількості палива, яку використовував один Phantom, вистачало п'ятьом Т-38). 18 січня 1982 року на одному з тренувань сталася катастрофа, внаслідок якої «Буревісники» втратили відразу чотирьох пілотів. Під час польоту у ромбовидній формації («діамант») чотири літаки на високій швидкості врізалися в землю. Пілоти — майор Нормал Лоурі, капітан Віллі Мейс, капітан Джозеф Петерсон і капітан Марк Меланкон — загинули. Розслідування показало, що причиною стала механічна проблема з приводом ручки управління літака лідера (Лоурі), яка не дозволила вчасно вийти з петлі. Флангові і замикаючий літаки, візуально орієнтуючись на лідера у строю, не врахували своїх позицій відносно землі. [3] Діяльність команди було призупинено на шість місяців, оскільки загін довелося відновлювати ледь не з нуля (з цією метою до команди повернулися кілька її колишніх пілотів, які все ще перебували на дійсній службі). Також було прийнято рішення про заміну машин на нові винищувачі — ними стали F-16A Fighting Falcon, перші тренувальні польоти на яких команда почала у серпні 1982. В 1986 році «Буревісники» здійснили урочистий проліт під час церемонії повторного відкриття Статуї Свободи в Нью-Йорку. У вересні 1987 року, під час туру далекосхідними країнами, «Буревісники» виступили і в Пекіні — це була перша поява американської пілотажної групи в комуністичній країні. 22 квітня 1990 року шоу на базі ВМС Норфолк стало 3000-м виступом команди. Через операцію «Буря в пустелі» європейське турне 1990 року було скасовано. У 1992 році команда змінила літаки F-16A на більш нові F-16C. У 1991 році пройшли авіашоу в Швейцарії, Польщі та Угорщині, у 1996 році — у Румунії, Болгарії та Словенії. У тому ж році вона брала участь у церемонії відкриття Олімпіади в Атланті. [1] У 1997 році Поштова служба США відзначила 50-ту річницю створення американських ВПС, випустивши обмеженим тиражем марку із зображенням «Буревісників». [4] Члени командиСтаном на 2021 рік: [5]
Літаки
ІнцидентиКатастрофічніЗа понад шістдесят років існування групи троє її учасників загинули під час авіашоу: [6]
Більша кількість пілотів загинула під час тренувань і звичайних польотів: [6]
Деякі несмертельні інциденти під час авіашоу14 вересня 2003 капітан Кріс Стріклін під час авіашоу авіабазі Маунтін-Гоум[en] в Айдахо розбив свій F-16C, невдало виконавши фігуру «Split S» (яку до того успішно виконав більше 200 разів). Стріклін помилково вибрав для маневра висоту, як на базі Нелліс, хоча база Маунтін-Гоум знаходиться на 340 м вище над рівнем моря, і почав виконувати фігуру на висоті лише 510 м, замість 760, тому йому не вистачило висоти для завершення маневру. Пілот спрямував літак над злітною смугою подалі від глядачів і встиг катапультуватися менше ніж за секунду до удару. Після цього випадку пілотам «Буревісників» наказано для виконання подібних фігур брати висоту з запасом, підіймаючись до 1 км. [7] 2 червня 2016 року один з літаків команди розбився у полі поблизу Колорадо-Спрінгс, штат Колорадо, після виконання обльоту на церемонії випуску Академії ВПС США. Розслідування показало, що через технічну несправність важеля дросельної заслінки двигун літака був випадково вимкнений на початку процедури посадки. Пілот майор Алекс Тернер катапультувався і не постраждав. [8] За трагічним збігом обставин, через кілька годин того ж дня в Теннессі розбився літак іншої американської пілотажної групи, «Блакитні Янголи», пілот якого загинув. [9] Галерея
Примітки
|