Шовковична, 21

Шовковична, 21
50°26′33″ пн. ш. 30°31′52″ сх. д. / 50.442561666667° пн. ш. 30.531061666667° сх. д. / 50.442561666667; 30.531061666667
Типбудівля
Країна Україна
РозташуванняКиїв
Будівництво1934 — 1935
АдресаШовковична вулиця
Мапа

Житловий будинок працівників Ради народних комісарів УРСР — номенклатурна[1] будівля з курдонером, спроєктована харківськими архітекторами на чолі із Сергієм Григор'євим. Розташований на Шовковичній вулиці, 21, що на Липках у Києві.

Один із характерних зразків житлової забудови 1930-х років. За визначенням дослідників, будівля має імпозантний архітектурний вигляд. Також відзначається об'ємно-просторовим рішенням[2].

Будівництво і використання будівлі

Будинок із курдонером

Після перенесення в 1934 році столиці України з Харкова до Києва виникла нагальна потреба в забезпеченні республіканського партійного і радянського керівництва житлом. Тоді ж Інженерно-будівельний відділ керування справами Ради народних комісарів УСРР запланував зведення 5 будинків на 192 квартири для радянських високопосадовців, зокрема будинки № 16 і № 20/8 на Інститутській вулиці, будинок № 10 на Шовковичній, а також будинок № 5 на Терещенківській. Над проєктуванням працювала бригада харківських архітекторів на чолі із Сергієм Григор'євим (1896—1975)[3].

Будівництво завершили 1935 року[4].

Архітектура

Ліве крило

Цегляний, тинькований будинок стоїть на червоній лінії забудови. Складається із чотирьох секцій. Центральна частина шестиповерхова, решта — п'ятиповерхова. У будинку запроєктовані квартири з однією, двоми і трьома кімнати. Входи до секцій влаштовано з вулиці, а проїзди на подвір'я — по краях будинку.

Архітектор розмістив будинок на вузькій ділянці з відступом углиб центральної частини, створивши таким чином з боку вулиці курдонер[4].

Будівля зведена у стилі перехідного періоду з рисами пізнього конструктивізму і радянського неокласицизму.

Чоловий фасад має ритмічну, триярусну композицію. Нижній ярус на рівні першого поверху оброблено неглибоким рустом. Другий ярус на рівні другого і третього поверхів бокових крил розкріповано лізенами. Центральна частина прикрашена пілястрами, ритм яких узгоджується з декоративною аркадою третього, аттикового, ярусу. Яруси розділені горизонтальними гуртами[5].

Виразності будівлі долають портали, огорожі балконів, гурти, карнизи, а також поєднання двох відтінків сірого тиньку.

Композиція дворового фасаду також триярусна. Ярусність позначена горизонтальними гуртами[2].

Примітки

  1. ↑ Гід по київській забудові, 2014.
  2. ↑ а б Звід пам'яток історії та культури України, 2011, с. 2020.
  3. ↑ Житлове будівництво РНК УСРР, 1934, с. 7.
  4. ↑ а б Звід пам'яток історії та культури України, 2011, с. 2019.
  5. ↑ Звід пам'яток історії та культури України, 2011, с. 2019—2020.

Джерела