Масленков Ігор Леонідович

Масленков Ігор Леонідович
Народження21 червня 1919(1919-06-21)
Смерть18 жовтня 1992(1992-10-18) (73 роки)
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
НавчанняКиївський державний художній інститут
Діяльністьархітектор
Праця в містахКиїв
Найважливіші спорудистанції Київського метрополітену
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985Орден «Знак Пошани»  — 1961
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Києва»
Медаль «За оборону Києва»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «За перемогу над Японією»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Автограф
CMNS: Масленков Ігор Леонідович у Вікісховищі

Масленко́в І́гор Леоні́дович (21 червня 1919, Київ — 18 жовтня 1992, Київ) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів України з 1961 року.

Біографія

Народився в м. Києві, з 1927 року навчався в середній школі № 57. У 1938–1941 роках навчався на архітектурному факультеті Київського державного художнього інституту.

24 червня 1941 року був призваний до діючої армії, учасник Німецько-радянської війни. Брав участь у обороні Києва, потрапив у оточення. Після виходу з оточення і знаходження в спецтаборі НКВС був відправлений на фронт у складі штрафного підрозділу, після поранення всі звинувачення з нього були зняті. Брав участь у боях у Східній Пруссії, у бойових діях проти Японії, 1943 року отримав контузію. 1944 року нагороджений медаллю «За бойові заслуги»[1].

Після демобілізації в червні 1946 року повернувся до Києва, продовжив навчання в Київському державному художньому інституті, який закінчив у 1949 році за спеціальністю архітектор-художник. З серпня 1949 року — архітектор, старший архітектор, головний архітектор (з 1960 року) Київської філії Метрогіпротранс — «Київметропроект».

З 1979 року на пенсії.

Помер 1992 року після тривалої хвороби, похований у Києві.

Творчий доробок

Станції метрополітену

Архітектор — автор проєктів станцій Київського метрополітену (у складі авторських колективів):

Житлові будинки, адміністративні та виробничі будівлі, інфраструктурні об'єкти

  • Житловий будинок по нинішній Лютеранській вулиці, 3 (1950, відбудова) — пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення.
  • Заводоуправління, виробничі корпуса Київського радіозаводу (1950-ті, Київ, Дарниця).
  • Реконструкція Палацу культури заводу «Арсенал» по нинішній вулиці Князів Острозьких, 3 (1959) — пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення.
  • Житловий будинок по нинішній вулиці Князів Острозьких, 5/2 (1952) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, архітектура.
  • Житлові будинки Київметробуду на Відрадному (1950-ті роки).
  • Будинок культури Київметробуду (1953, відбудова, нинішня адреса — Прорізна вулиця, 6).
  • Адміністративна будівля Київметробуду (1953, відбудова, нинішня адреса — Прорізна вулиця, 8).
  • Адміністративна будівля Київського метрополітену по проспекту Перемоги, 35 (1965, спільно з архітектором Ю. Б. Тягно).
  • Одеський морський вокзал, комплекс споруд по обслуговуванню пасажирів (1968; спільно з архітекторами В. С. Богдановським, Т. О. Целіковською).
  • Ескалатори біля Потьомкінських сходів, м. Одеса (1971; спільно з архітекторами В. С. Богдановським, Т. О. Целіковською);
  • Будівлі душкомбінатів для спорудження станцій метро в Києві (1949–1979).

Пам'ятники

Автор — архітектор пам'ятників:

Публікації

  • Книга «Київський метрополітен», глава «Архітектура» (1962)
  • Статті про Київський метрополітен в журналах: «Будівництво і архітектура», «Городское хозяйство», «Метрострой».

Родина

  • Дружина — Оліварі Світлана Арсеніївна (нар. 1923).
  • Дочка — Масленкова Олена Ігорівна (нар. 1947) — кандидат мистецтвознавства, доцент.

Примітки

  1. Масленков Игорь Леонидович [Архівовано 12 лютого 2012 у Wayback Machine.] // Веб-сайт «Подвиг народа. 1941–1945». (рос.) [[8 лютого 2012 Архівовано] з першоджерела {{{2}}}.]
  2. Фотографія пам'ятника на сайті panoramio.com, завантажено в 2012 році. [Архівовано 10 грудня 2017 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 10 грудня 2017.]

Посилання

Джерела