Коломієць Микола Степанович

Коломієць Микола Степанович
Народження	1 (14) грудня 1915(1915-12-14) Сергієв Посад, Московська губернія, Російська імперія (нині — Московська область, Росія)
Смерть	29 грудня 1994(1994-12-29) (79 років) Київ
Країна	СРСР
Навчання	Харківський інститут інженерів комунального будівництва
Діяльність	архітектор, мистецтвознавець
Праця в містах	Київ
Найважливіші споруди	станції метро «Хрещатик», «Святошин», «Майдан Незалежності» у Києві
Містобудівні проєкти	Генеральний план Дніпропетровська (1939–1941)
Науковий ступінь	доктор архітектури (1984)
Членство	Спілка архітекторів СРСР і Українське товариство охорони пам'яток історії та культури
Заклад	Діпромісто, АА УРСР і Академія будівництва і архітектури Української РСР
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «Ветеран праці» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Автограф

Коломі́єць Мико́ла Степа́нович (1 [14] грудня 1915(19151214), Сергієв Посад, Московська губернія, Російська імперія — 29 грудня 1994, Київ, Україна) — український радянський архітектор і мистецтвознавець, доктор архітектури (1984), член Спілки архітекторів СРСР з 1940 року.

Біографія

У 1933–1938 роках навчався на архітектурному факультеті Харківського інституту інженерів комунального будівництва у Олексія Бекетова, Олександра Власова, Олексія Шовкуненка. У 1938–1941 роках працював архітектором у проєктному інституті «Діпромісто» в Харкові.

У 1941–1946 роках — в інженерних військах Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни. За будівництво мосту через Віслу біля м. Баранува (Сандомирський плацдарм) був нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

У 1946–1950 роках — аспірант Інституту аспірантуры Академії архітектури УРСР. У 1950–1951 та 1955–1958 роках — старший науковий співробітник інституту архітектури споруд Академії архітектури УРСР.

У липні 1951 – січні 1955 року — заступник начальника та член колегії Управління в справах архітектури при Раді Міністрів УРСР.

У 1955–1958 роках — керівник сектору «Інститут архітектури споруд» Академії будівництва і архітектури УРСР. З 1958 року — заступник директора з наукової роботи Інституту теорії та історії архітектури і будівельної техніки АСіА УРСР, з 1963 року — Інститут теорії, історії та перспективних проблем Держцивільбуд Держбуду СРСР.

Член правління Київської організації Спілки архітекторів УРСР з 1958 року, член правління і президії Спілки архітекторів УРСР — з 1970 року, член правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Творчість

У складі творчих колективів:

• Генеральний план реконструкції міст Дніпропетровська (1938–1939), Красний Луч (1939)
• Проєкти центральних площ міст Дніпропетровська (1940), Луганська (1939), Кадіївки (1938), Красний Луч (1939)
• Будівництво мостів через Віслу в Барануві та Кракові (1944, Польща),
• Відновлення автодорожнього мосту через Дунай у Братиславі (1945, Чехословаччина),
• Відновлення мосту ім. Маршала Малиновського^[de] у Відні (1946, Австрія)
• Серії типових проєктів для будівництва в селах Української РСР, 1940-і
• Будинок культури в Новій Каховці, у співавт. з С. М. Вайнштейном (1953)
• Станції метро «Хрещатик» (1960), «Святошин» (1971), «Майдан Незалежності» (1976)
• Клуб заводу шампанських вин у Києві (1957),
• Палац культури заводу «Червоний екскаватор» у Києві (1956)
• Пам'ятник В. І. Леніну в м. Борзні Чернігівської області (скульптор Петро Остапенко, 1982)
  • Історія українського мистецтва (видання)

Участь у конкурсах:

• Станція метро для Києва (пілонна), 1952 — 1-ша премія на всесоюзному конкурсі, спільно з Ігорем Мезенцевим
• Тріумфальна арка у Києві на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією (3-тя премія)[1]
• Фонтан для ВДНГ у Києві (3-тя премія)
• Проєкти 6 станцій метро в Києві, 1958, під керівництвом Анатолія Добровольського.

Книжки:

• Архітектор і художник: Деякі проблеми синтезу монументально-декоративного мистецтва і архітектури. Київ: Мистецтво, 1974. 103 с.: іл. (співавт.: Попова Л. І., Велігоцька Н. І. та ін.)

• Архітектура України на новому етапі (1954—1964). Київ: Будівельник, 1964. 150 с.: 30 с. іл. (співавт.: Головко Г. В., Ігнатов О. Н.)

• Архітектура України: 1917–1967. Київ: Будівельник, 1967. 142 с.: іл. (співавт.: Головко Г. В.)

• Киевский метрополитен. Киев: Госстройиздат УССР, 1963. 40 с.: ил. (співавт.: Головко Г. В.)

• Київ сьогодні. Київ: Будівельник, 1973. 118 с. (у співавт.)

• Місто: Яким йому бути? (На допомогу лектору) Київ: Знання, 1970. 48 с.

• Проблеми формування сучасної архітектури Української РСР. Київ: Будівельник, 1973. 148 с.: іл.

• Сучасна архітектура Радянської України. Київ: Будівельник, 1974. 152 с.: іл. (у спвавт.)

• Сучасне містобудування і пам'ятки архітектури (На допомогу лектору). Київ: Знання, 1978. 20 с.

Розділи в колективних працях та статті (за абеткою назв):

• Архитектура // История искусств народов СССР. Москва: Изобразительное искусство, 1977. Т. 8: Искусство народов СССР в период Великой Отечественной войныи до конца 1950-х годов. С. 209–210.

• Архитектура // История искусств народов СССР. Москва: Изобразительное искусство, 1982. Т. 9, кн. 1: Искусство народов СССР 1960-1977 годов. С. 265–275: ил.

• Архитектура здания Киевского филиала Центрального музея В. И. Ленина // Стр-во и архитектура. 1983. № 3.

• В граните, мраморе и бронзе // Стр-во и архитектура. 1981. № 5.

• В общем строю советской архитектуры // Стр-во и архитектура. 1977. № 12. С.4–10.

• Градостроительство и гражданское строительство // Капитальное строительство в УССР. Киев: Будівельник, 1984.

• Индустриализация строительства и перспективы развития архитектуры жилых и общественных зданий // Строительство и архитектура: XVI: Жилые здания и общественные здания. Киев: Будівельник, 1980. С. 3–6.

• Конструкция и архитектурная форма // Стр-во и архитектура. 1974. № 12. С. 27–32.

• Монумент Слави в м. Рівне // Образотворче мистецтво. 1986. № 5.

• Монументальная пропаганда и город // Проблемы развития городов. Киев: Будівельник, 1970. С. 41–51.

• Научно-технический прогресс и архитектура // Стр-во и архитектура. 1968. № 1. С. 5–9.

• Некоторые проблемы творческой направленности архитектуры Украины // Стр-во и архитектура. 1985. № 10.

• Новаторство и традиции в архитектуре зданий индустриального домостроения // Проблемы развития архитектуры в условиях индустриализации строительства: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1985. С. 55–62.

• О национальных чертах в современной архитектуре Украинской ССР // Архитектура СССР. 1963. № 10. С. 40–46.

• О реконструкции центров крупнейших городов Украины // Формирование структуры и архитектурного облика городов. Киев: Будівельник, 1972. Вып. 5. С. 14–18.

• О своеобразии в современной архитектуре // Стр-во и архитектура. 1982. № 2.

• О своеобразии в современной архитектуре Украинской ССР // Вопросы своеобразия современной архитектуры Украинской ССР: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1987. С. 22–28.

• Об архитектуре новых жилых районов // Стр-во и архитектура. 1978. № 9. С. 2–8.

• Об интернациональной общности и национальных особенностях в советской архитектуре // Строительство и архитектура: VI: Жилые дома. Киев: Будівельник, 1969. С. 143–154.

• Об интернациональном и национальном в советской архитектуре // Стр-во и архитектура. 1964. № 6. С. 20–22.

• Об образном строе в архитектуре // Актуальные вопросы эстетики архитектуры: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1988. С. 50–55.

• Об эстетике советских городов // Проблемы градостроительства. Киев: Будівельник, 1970. С. 44–48.

• Образ – основа формирования архитектуры // Стр-во и архитектура. 1987. № 8.

• Пластическая выразительность в современной архитектуре Украинской ССР // Строительство и архитектура: XII: Общественные здания. Киев: Будівельник, 1976. С. 98–107.

• Поверхи ХХІ століття // Вечірній Київ. 1982. 13 вересня.

• Почём нынче собор? // Советская культура. 1987. 20 августа.

• Прикмети гармонії // Друг читача. 1985. 9 травня.

• Про національні і регіональні особливості архітектури України // Архітектурна спадщина України: Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування. Київ: НДІТІАМ, 1994. Вип. 1. С. 209–214.

• Про формування стилю сучасної радянської архітектури // Українське мистецтвознавство. Київ: Наук. думка, 1974. Вип. 6. С. 19–26.

• Проблемы формирования социалистического стиля // Стр-во и архитектура. 1971. № 6. С. 10–15.

• Пространство, конструкция, эстетика // Стр-во и архитектура. 1965. № 4. С. 11–14.

• Развитие архитектуры Украинской ССР на современном этапе (1955–1978 гг.) // Архитектурное творчество в Украинской ССР: Архитектурно-строительная наука и практика: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1988. С. 19–25.

• Символи шани всенародної // Культура і життя. 1985. № 3.

• Синтез искусств – средство повышения идейно-художественного качества архитектуры // Проблемы повышения качества архитектуры. Киев: Будівельник, 1979. С. 156–170: ил. (у співавт: Велігоцька Н. І.)

• Синтез мистецтв в сучасній архітектурі // Українське мистецтвознавство. Київ: Наук. думка, 1968. Вип. 2. С. 84–91.

• След на века // Вечерний Киев. 1983. 24 января.

• Современность и тенденции в архитектуре Крещатика // Строительство и архитектура: Сборник науч. трудов. Киев, 1983. Вып. 19.

• Содержание и форма в архитектуре (взаимосвязь категорий) // Методологические проблемы теории архитектуры: Сборник науч. трудов. Киев: КиевЗНИИЭП, 1981.

• Социальные преобразования и архитектура // Стр-во и архитектура. 1969. № 12. С. 1–3.

• Тенденции и проблемы развития архитектуры Украины // Стр-во и архитектура. 1980. № 1. С. 3–7.

• Формирование художественной выразительности современной архитектуры // Стр-во и архитектура. 1972. № 7. С. 17–23.

• Художній образ – основа синтезу // Образотворче мистецтво. 1973. № 1. С. 9–12.

• Центр современного города и памятники архитектуры // Архитектурное формирование центров крупных городов. Киев: Будівельник, 1969. Вып. 7. С. 33–42.

• Щоб не втратити назавжди // Київська правда. 1987. 12 лютого.

• Этажность городской застройки и ландшафт // Формирование архитектурного облика городов. Киев: Будівельник, 1975. С. 21–27.

Родина

• Дружина — Нінель Гаркуша (26.06.1927–01.04.2006) — українська художниця декоративного мистецтва.

Зображення

• 
  Станція метро «Хрещатик»
• 
  Станція метро «Святошин»
• 
  Станція метро «Майдан Незалежності»
• 
  Барвінківський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – колишній ПК «Красний Луч» на 300 місць[2]

Примітки

1. Триумфальная Арка в честь 300-летия воссоединения Украины с Россией. (рос.)
2. Барвінкове, Улица Свердлова, 1 – ДК на 300 мест (арх. Коломиец Н. С.) — PhotoBuildings

Джерела

• Кілессо С. К. Коломієць Микола Степанович [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 98. — ISBN 978-966-02-7304-7.
• Коломієць Микола Степанович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 310 . — ISBN 5-88500-042-5.
• Коломієць Микола Степанович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 311 . — ISBN 5-88500-071-9.
• Коломиец Николай Степанович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1956. — 5 л. // ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. (рос.)
• Коломиец Николай Степанович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1974. — 18 л. // Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України [Архівовано 11 лютого 2013 у Wayback Machine.]: ф. 640, оп. 4, спр. 832. (рос.)

Київ   Архітектура   Біографії