У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Остапенко.
Оста́пенко Петро́ Пили́пович (9 липня 1922(19220709), с. Лозовики (нині Попільнянський район Житомирська область Україна) — 4 серпня 2010) — український радянський скульптор, член Спілки художників УРСР (1976), заслужений художник УРСР (1976)[1].
Біографія
У 1947–1952 роках навчався в Юхима Білостоцького та Еліуса Фрідмана. Працював у галузі станкової і монументальної пластики.
Твори
Портрети
Меморіальні дошки
Пам'ятники
- Карлу Марксу та Фрідріху Енгельсу в Петрозаводську (у співавторстві з Юхимом Білостоцьким та Еліусом Фрідманом, 1960).
- Дмитру Менделєєву (погруддя) на станції метро «Університет» у Києві (оргскло, 1960).
- Тарасові Шевченку в м. Звенигородці Черкаської області (штучний камінь, граніт, у співавторстві з Павлом Кальницьким, архітектор Юрій Кисличенко, 1964).
- Василеві Чапаєву в м. Лубнах (чавун, граніт, у співавторстві з Павлом Кальницким, архітектор Юрій Кисличенко, 1966).
- Проєкт пам'ятника Іванові Франку в Івано-Франківську (архітектор Олег Стукалов, не пізніше 1987).[2].
- Максимові Рильському в Голосіївському парку в Києві (архітектор Олег Стукалов, 2003).
- надгробок Лідії Герасимчук на Байковому кладовищі в Києві (бронза, граніт, 1960).
- надгробок Зої Гайдай на Байковому кладовищі в Києві (граніт, архітектор Валентина Шевченко, 1967).
- надгробок Максимові Рильському на Байковому кладовищі в Києві (бронза, граніт, у співавторстві з Павлом Кальницьким, 1969).
Зображення
-
Пам'ятник Максимові Рильському у Голосіївському парку в Києві
-
Погруддя Д. І. Менделєєва на станції метро «Університет»
-
Пам'ятник Василю Чапаєву в Лубнах
-
Надгробний пам'ятник балерині Лідії Герасимчук на Байковому кладовищі
-
Надгробний пам'ятник Зої Гайдай на Байковому цвинтарі в Києві
-
Надгробний пам'ятник Максима Рильського на Байковому кладовищі у Києві
-
Меморіальна дошка Максимові Рильському у Києві
Примітки
Посилання
Джерела
