У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Сиркін .
Си́ркін Миха́йло Ма́ркович (9 червня 1922 (1922-06-09 ) , Харків , Харківська губернія , Українська СРР , СРСР — 3 січня 2016 (2016-01-03 ) , Ізраїль ) — український радянський архітектор , член Спілки архітекторів України з 1954 року.
Біографія
Народився 9 червня 1922 (19220609 ) року в Харкові (тепер Харківська область , Україна ), у 1940–1944 роках — у лавах Червоної армії , учасник німецько-радянської війни , демобілізований внаслідок поранення[ 1] .
10 листопада 1944 року поступив у Харківський гірничий інститут на спеціальність архітектура, у 1946 році переведений у Харківський інженерно-будівельний інститут, у 1947 році переведений у Київський інженерно-будівельний інститут , який закінчив у 1949 році. З вересня 1949 року — архітектор у інституті «Укрдіпрошахт» (до 1951 року мав назву «Західшахтопроект»), з 1961 року — у проєктному інституті КиївНДІПмістобудування.
У 1991 році з родиною виїхав за межі СРСР, жив у Ізраїлі . Помер 3 січня 2016 року в Ізраїлі.
Творчість
Співавтор споруд:
Будинок Техніки (у співавторстві з В. Фадєїчевим , Б. Дзбановським , 1950–1953) у Луганську ;
Адміністративний будинок (у співавторстві з Є. Івановим , І. Бовтиком, 1957) у Луганську ;
Споруди обчислювального центру та інституту економіки Держплану УРСР (у співавторстві з Є. Єжовою, Б. Дзбановським, інженери В. Бронштейн, М. Щиголь, 1968) у Києві, бульвар Миколи Міхновського , 28;
Комплекс будівель інституту надтвердих матеріалів (у співавторстві з Є. Єжовою, 1969) у Києві;
Лікувальний корпус лікарні вчених НАН України в Києві, Вознесенський узвіз , 22 (архітектори М. Сиркін, В. Прач, Ю. Сєдак, інженер В. Кішельгоф);
Будівля Центральної розрахункової палати НБУ в Києві, проспект Науки , 7 (архітектори М. Сиркін, В. Прач, інженер В. Кішельгоф).
Станції Київського метрополітену : «Університет» , «Політехнічний інститут» «Святошин» і «Майдан Незалежності» (всі у співавторстві).
Санаторії на 500 місць у Трускавці (1970), Моршині , Одесі , Харкові (1973).
У 1974 році проєкт будівлі Інституту надтвердих матеріалів був відзначений премією 2-го ступеня Держбуду СРСР .
Зображення
Примітки
Посилання
Джерела
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович . — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя , 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3 .
Сиркін Михайло Маркович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан . — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії , 1973. — 272 с.
Сыркин Михаил Маркович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — . : [б. и.], 1956. — 6 л. // . (рос.)
Сыркин Михаил Маркович: лич. дело чл. СА УССР. — . : [б. и.], 1974–1991. — 11 л. // Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України : ф. 640, оп. 4, спр. 741. (рос.)
Сыркин Михаил Маркович, 09.06.1922, гв. лейтенант. Сводная информация // Веб-сайт «Память народа. 1941–1945». (рос.)
Киев: Архитектурно-исторический очерк / М. М. Шулькевич , Т. Д. Дмитренко. — 5-е изд., доп. и перераб. — . : Будівельник, 1978. — 464 с., ил. (рос.)
Заремба Ф. М. , Целиковская Т. А. , Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — . : Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)
Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — . : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)
Київський метрополітен: хронологія, події, факти / Кость Козлов. — К . : Сидоренко Б. В., 2011. — 256 с., іл. — ISBN 978-966-2321-17-3 .