Нагірна, 8/32

Нагірна, 8/32
50°28′29″ пн. ш. 30°28′43″ сх. д. / 50.474689° пн. ш. 30.4786615° сх. д. / 50.474689; 30.4786615
Країна Україна
РозташуванняКиїв
Типбудівля
Стильсталінська архітектура[d]
АдресаНагірна вулиця (Київ)

Нагірна, 8/32. Карта розташування: Київ
Нагірна, 8/32
Нагірна, 8/32
Нагірна, 8/32 (Київ)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Будинок № 8/32 (будинок працівників кабельного заводу, «Червоний будинок») — житловий будинок, розташований на розі Нагірної та Овруцької вулиць, що в місцевості Татарка (Київ).

Архітектори прагнули пов'язати архітектуру будівлі з рельєфом. Споруда стала одним із найбільших житлових будинків кінця 1930-х — початку 1940-х років. За визначенням дослідників, будинок виступає архітектурним акцентом місцевості й відіграє велике містобудівне значення[1][2].

2024 року, під час російсько-української війни, будинок зазнав пошкодження.

Історія

Проєкт будівлі працівників кабельного заводу (1938)

Будівля споруджена у 1938—1940 роках за проєктом архітектора Семена Барзиловича. Проєкт розробили в майстерні Київміськпроєкту. Споруду збудували із червоної цегли, через що її прозвали «Червоним будинком». Згодом її потинькували і пофарбували у рожевий колір. Під час будівництва навколо проклали асфальтовий тротуар[3].

У будинку нараховувалось 33 двокімнатних квартир, 10 трикімнатних і 8 квартир у три з половиною кімнати[1]. Це були комунальні квартири. У них заселились працівники заводу «Укркабель». Комуналки проіснували до кінця 1980-х років.

Чотири парадні сходи були устатковані ліфтом[1].

З-поміж закладів побутового обслуговування передбачалось відкриття двох крамниць із підсобними і складськими приміщеннями, майстерню, пральню[1]. У 1990-х — середині 2000-х років на першому поверсі залишився працювати продуктовий магазин, який зрештою закрили.

Поруч із будівлею стояли дровники, в яких мешканці сусідніх будинків № 5 і 7 тримали дрова.

У подвір'ї облаштували дитячий майданчик, газони з клумбою і садові стежки. За генпланом 1938 року на Нагірній вулиці передбачалась площа зі сквером[1]. Сквер розпланували навпроти будинку між Смородинським узвозом і Нагірним провулком. 2016 року київська влада збільшила зону відпочинку до 22 гектар і створила на пагорбах регіональний ландшафтний парк «Смородинський»[4]. У 2006—2011 роках у сквері збудували Миколаївський храм на Татарці (в юрисдикції Православної церкви України).

2015 року експертна група науково-дослідного інституту Пам'яткоохоронних досліджень порушили питання про внесення будинку до реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини місцевого значення[2].

Архітектура

Перед будинком (праворуч) — сквер і храм на Татарці

Архітектура тісно пов'язана з рельєфом. Будинок височіє на горі, над місцевістю Куренівка[3]. Однак згодом дерева, що виросли навколо, повністю закрили краєвид з будівлею.

Оформлений у стилі радянського неокласицизму[2].

Цегляна будівля складається із трьох об'ємів: зрізаного наріжжя і двох крил. Наріжна частина має вісім поверхів й увінчана видовою вишкою зі шпилем[1].

Крила неоднакові: північна секція (вздовж Нагірної вулиці) довша за західну (вздовж Овруцької вулиці). Центральною віссю на фасаді північного крила виступає розкріповка, яка виділяє сходову клітку.

Обидві секції з боків акцентовані ризалітами з пілястрами. Лоджії фланковані колонами й оздоблені балюстрадою. Віконні прорізи на них, як і в усьому будинку, прямокутні, лише на п'ятому поверсі — аркові. Ризаліти увінчані фронтоном.

Перший поверх і пілястри рустовані. Вхідні двері облицьовані теракотовою лиштвою з українським орнаментом. Дверні ніші декоровані майолікою. Площина над вікнами другого і третього, а на ризалітах ще й четвертого поверхів прикрашена вставками з рослинним орнаментом, зроблені технікою сграфіто[5].

Пошкодження під час обстрілу Києва росіянами

Під час російсько-української війни будинок на Нагірній, 8/32, зазнав пошкодження. Близько п'ятої ранку 21 березня 2024 року Росія завдала ракетного удару по Києву. Місто обстріляли 29 крилатими і двома балістичними ракетами. Одна з них упала перед будинком, утворивши на дорозі глибоку вирву і спричинивши пожежу у квартирі. За попередніми повідомленнями, загиблих не було[6][7][8][9][10].

Примітки

  1. а б в г д е Будівництво житлового будинку «Укркабель», 1938, с. 39.
  2. а б в Житловий будинок працівників кабельного заводу, 2015, с. 74.
  3. а б Будівництво житлового будинку «Укркабель», 1938, с. 39—40.
  4. Регіональний ландшафтний парк «Смородинський», 2016.
  5. Будівництво житлового будинку «Укркабель», 1938, с. 40.
  6. Ранковий обстріл Києва: влада уточнила наслідки ракетних ударів. ТСН. 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  7. Вибухи у Києві 21 березня: після ракетного удару в столиці вже 13 постраждалих. Факти. 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  8. Ракетна атака на Київ 21 березня: постраждали люди. Суспільне. 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  9. Rushton, Jimmy (21 березня 2024). The crater in the middle of the street (video). X (Twitter). Архів оригіналу за 21 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  10. У Києві 21 березня російська ракета пошкодила історичний будинок, який пережив Другу світову війну

Джерела