Філ Рід
Фі́ліп Ві́льям Рід, MBE (англ. Phillip William Read; 1 січня 1939, Лутон, Велика Британія — 6 жовтня 2022) — британський мотогонщик, семиразовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP, кавалер Ордену Британської імперії. Перший спортсмен, який виграв чемпіонат світу у трьох класах: 125cc, 250cc та 500cc.[1] Виграв перший чемпіонат світу на мотоциклі Yamaha[2] та останній на MV Agusta. За період 16-річної успішної гоночної кар'єри Філ боровся з іншими видатними гонщиками, такими як Джакомо Агостіні, Майк Гейлвуд та Баррі Шин. БіографіяФіліп Вільям Рід народився 1 січня 1939 року в Лутоні, Англія. У 1964 році Філ вперше здобув титул чемпіона світу для Yamaha, вигравши змагання в класі 250cc. В наступному сезоні він повторив це досягнення, ставши чемпіоном світу вдруге. У 1966 році Yamaha представила новий чотирициліндровий двигун для мотоцикла класу 250cc. Через проблеми з новим двигуном Рід поступився короною чемпіона «Майку-Байку» Гейлвуду. У 1967 році він знову боровся з Гейлвудом на його шестициліндровій Honda протягом всього чемпіонату. Хоча вони набрали однакову кількість очок, переможцем став Гейлвуд через наявність п'яти перемог у гонках сезону проти чотирьох у Ріда.[3] Сезон 1968 року виявився суперечливими. Команда Yamaha хотіла, щоб її гонщики поділили між собою перемоги у двох класах: Рід мав стати чемпіоном у класі 125cc, тоді як його напарник Біл Айві мав перемогти у класі 250cc. Після перемоги у категорії 125cc, Рід вирішив боротися з Айві за титул класу 250cc. Вони закінчили сезон з однаковою кількістю очок, але переможцем був визнаний Філ в результаті порівняння загального часу, які спортсмени показали у чотирьох гонках.[4] Ця зневага до команди дорого коштувала Ріду — японці припинили з ним будь-які ділові стосунки. Більшу частину сезонів 1969 і 1970 років Філ не брав участі у змаганнях, лише зрідка виступаючи на приватному мотоциклі Yamaha. У сезоні 1971 року британець повернувся у чемпіонат, виступаючи на модифікованому мотоциклі Yamaha як приватний гонщик, без підтримки заводу. На цьому мотоциклі він здобув п'ятий титул чемпіона світу і став на той момент єдиною людиною, що виграла чемпіонат світу у складі приватної команди. У 1972 році йому запропонували виступати за команду MV Agusta, де його колегою по команді став Джакомо Агостіні, і в 1973 році Філ став чемпіоном світу в класі 500cc. На наступний сезон Агостіні перебрався до команди Yamaha і став непримиримим суперником британця, що не завадило Ріду успішно захистити свій титул. Цей сезон став останнім у MotoGP для легендарної італійської марки. Це був також останній титул, здобутий з чотиритактним двигуном, до появи класу MotoGP в 2002 році.[3] У чемпіонаті 1975 року Рід боровся з Джакомо Агостіні в класі 500cc, але зайняв друге місце. Розуміючи, що ера чотиритактних машин закінчилась, Філ покинув італійську команду: у сезоні 1976 року він виступав на приватному Suzuki. Здобувши два подіуми у трьох гонках сезону, Філ знявся з чемпіонату під час Гран-Прі Бельгії і завершив свою кар'єру в MotoGP. Увечері після кваліфікації, на якій він забезпечив собі другу стартову позицію, Філ разом з дружиною Мадлен сів у свій Rolls-Royce Silver Shadow та поїхав у Англію. Причини його вчинку залишались невідомими, але тоді ходили чутки, що він це зробив після сварки з дружиною. Майже через 40 років Рід спростував цю інформацію, пояснивши припинення виступів банкрутством його головного спонсора, італійської компанії виробника шоломів, та неможливістю утримання п'ятьох механіків для подальших виступів[5]. Його остання гонка відбулась на острові Мен у 1982 році у віці 43 років. У 2002 році Міжнародна мотоциклетна федерація визнала Філа Ріда «легендою» MotoGP.[6] Окрім виступів у MotoGP, Філ Рід також брав участь в гонках на витривалість. Він їздив на Honda в 24-годинній гонці Bol d'Or у Ле-Мані, а також брав участь у 8-годинній гонці в Thruxton. Статистика виступівMotoGPУ розрізі сезонівСистема нарахування очок, що діяла у 1950-1968 роках:
Система нарахування очок, що діяла з 1969 року:
Цікаві фактиЗа свою спортивну кар'єру Філ Рід досяг таких видатних результатів:[3]
Примітки
Джерела |