Алекс Крівіль
А́лекс Кріві́ль Та́піас (ісп. Àlex Crivillé Tapias; 4 березня 1970, Барселона, Іспанія) — колишній іспанський мотогонщик, дворазовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок MotoGP: у 1989 році в класі 125сс та у 1999 — в класі 500сс. Перший іспанець, який виграв чемпіонат світу в «королівському» класі Мото Гран-Прі. БіографіяКар'єра мотогонщикаДо класу 500ссАлекс Крівіль фальсифікував свій вік, щоб почати виступати у мотогонках у віці 14 років у 1985 році: мінімальний вік для отримання гоночної ліцензії у Іспанії на той момент становив 15 років. Він дебютував у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотогонок у 1987 році в нині не існуючому класі 80сс. Виступаючи за команду Derbi, у першій же гонці на Гран-Прі Іспанії він зайняв друге місце, а загалом сезон закінчивши на 11-у місці. В наступному році Алекс виступав в класі 80сс на постійній основі, зайнявши в підсумку 2-е місце, одночасно дебютувавши в класі 125сс. В сезоні 1989 року іспанець повністю сконцентрувався на виступах в класі 125сс, підписавши контракт з командою «JJ Cobas». Це дало свої плоди: 5 перемог на етапах, 9 подіумів загалом і перший титул чемпіона у кар'єрі.[2] У 1990 році Крівіль перейшов до класу 250сс, підписавши контракт з командою Джакомо Агостіні «Marlboro Yamaha». Дебютний сезон у цьому класі закінчив на 11-у місці. В наступному році повернувся назад у команду «JJ Cobas», але результати стали ще гіршими — 13 місце в загальному заліку. Після цього сезону Алекс вирішив перейти у «королівський» клас — 500сс. У класі 500ссСезон 1992 року Алекс провів у команді Сіто Понса «Campsa-Pons Honda», маючи у своєму розпорядженні мотоцикл Honda NSR500. У цьому сезоні він виграв своє перше Гран-Прі у «королівському» класі у Нідерландах, скориставшись відсутністю лідерів чемпіонату Міка Дуейна, Вейна Рейні та Вейна Гарднера через травми, ставши першим іспанцем — переможцем Гран-Прі у класі 500сс[2] В загальному заліку Крівіль зайняв восьме місце. У 1993 році він знову зайняв 8-е місце в чемпіонаті. В сезоні 1994 року Алекс став гонщиком заводської команди «HRC Honda», отримавши у напарники австралійця Міка Дуейна. Маючи у своєму розпорядженні мотоцикл Honda NSR500, гонщики та команда домінували у чемпіонаті протягом найближчих років. Поки Дуейн послідовно виграв п'ять чемпіонатів в період 1994—1998 років, Крівіль двічі став четвертим у сезонах 1995 і 1997 років, другим у 1996 році та третім у 1998-му. Дуейн, який закінчив кар'єру мотогонщика у 1999 році, відкрив шлях до чемпіонства для Крівіля. Алекс у сезоні здобув 6 перемог і за один етап до закінчення чемпіонату достроково став чемпіоном. Наступні сезони 2000 та 2001 років для Алекса склалися невдало: він зайняв 8 та 9 місця в загальному заліку відповідно. Сезон 2002 року Алекс Крівіль планував розпочати з командою «d'Antin Yamaha», але змушений був завершити кар'єру через невизначені проблеми зі здоров'ям, основним симптомом яких були випадки непритомності, які почалися перед початком сезону 2000 року і тривала протягом наступних 2 років. Після завершення кар'єри мотогонщикаУ 2005 році Крівіль пробував свої сили в автоспорті, взявши участь у етапі чемпіонату Іспанії з ралі «Rally de Caceres».[3] До 2011 року Алекс працював коментатором іспанського телеканалу TVE разом з Анхелем Ньєто. У 2016 році, перед Гран-Прі Каталонії, він був введений до Залу слави MotoGP, ставши легендою[4]. Статистика виступівMotoGPСистема нарахування очок, яка діяла у 1969—1987 роки:
Система нарахування очок, яка діяла у 1988—1992 роки:
Система нарахування очок, яка діяла з 1993 року:
У розрізі сезонів
Цікаві факти
Примітки
Джерела
|