|
Пол Еспаргаро
Пол Еспа́ргаро Ві́лья (ісп. Pol Espargaró Villà; 10 червня 1991, Ґранульєс, Каталонія, Іспанія) — іспанський мотогонщик, чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок серії MotoGP у класі Moto2 (2013), дворазовий переможець гонки на витривалість «Suzuka 8 Hours» (у 2015-2016 роках)[2]. Молодший брат іншого мотогонщика MotoGP Алеїча Еспаргаро. У сезоні 2016 виступає у класі MotoGP за команду «Monster Yamaha Tech 3» під номером 44. Спортивна кар'єраВперше Пол сів за кермо мотоцикла у віці 2 років. Любов до мотоспорту йому передалась від батька, який в молодості ним займався. Починав Пол, як і більшість його однолітків, з виступів у ендуро. Потім він перейшов до виступів у Супермотарді, в якому виграв кубок Rieju Cup у 2000 році. У тому ж році дебютував у змаганнях з шосейно-кільцевого мотоспорту, узявши участь у Conti Catalonia Cup в класі 50cc. У 2004 він виграв чемпіонат Каталонії з шосейно-кільцевих мотогонок в класі 125cc, а в наступному році, у 14-річному віці, він дебютував у відкритому чемпіонаті Іспанії. У 2006 році Пол Еспаргаро виграв чемпіонат Іспанії, що стало його першим великим тріумфом. У тому сезоні він виграв перші 5 гонок чемпіонату поспіль, ставши переможцем у загальному заліку за 2 гонки до завершення змагань. 125ccПол Еспаргаро дебютував у чемпіонаті світу MotoGP в 2006 році, взявши участь у Гран-Прі Каталонії. У цій гонці, стартувавши з 27-го місця, він зміг фінішувати 13-м, ставши у віці 15 років та 8 днів наймолодшим гонщиком, якому вдалось здобути очки.[3] Перший повний сезон Еспаргаро провів у 2007 році. В сезоні вперше піднявся на подіум: на Гран-Прі Португалії зайняв третє місце. Також був нагороджений званням «Новачок року» (англ. Rookie of the Year).[4] В загальному заліку зайняв 9-е місце. В наступному сезоні Пол ще більше прогресував: два других місця та одне третє, а також два поули. Першу перемогу Еспаргаро здобув у 2009 році в Індіанаполісі. В цьому сезоні 5 разів піднімався на подіум і посів четверте місце в турнірній таблиці. 2010 рік пройшов для молодшого з братів Еспаргаро у напруженій боротьбі за титул чемпіона з переможцем Марком Маркесом і зайнявшим друге місце Ніко Теролем, а в 2011 він перейшов до Moto2. Moto2Два подіуми і підсумкове 13-е місце в загальному заліку заклали основи для перспективного сезону в 2012 році. Жорсткі сутички, чотири перемоги та вісім поул-позицій вивели Пола на друге місце в загальному заліку після Маркеса. У сезоні 2013 року Пол Еспаргаро розглядався як один з головних претендентів на перемогу у чемпіонаті, що й підтвердив, здобувши перемогу на першій гонці у Катарі. Наступні гонки проходили з перемінним успіхом, чим скористався британець Скот Реддінг, який до середини сезону захопив лідерство в загальному заліку. Після одинадцятого етапу календаря (Гран-Прі Великої Британії) Пол відставав від лідера на 38 очок. Однак Еспаргаро не опустив руки і продовжував боротись. У наступних п'яти гонках він неодмінно фінішував на подіумі, причому тричі — на першому місці. Натомість Реддінг — його головний конкурент у боротьбі за чемпіонство, у цих гонках жодного разу не зміг посісти місця, вище 4-го. В результаті цього, Еспаргаро, перемігши на передостанньому етапі сезону, Гран-Прі Японії, достроково став чемпіоном світу у класі Moto2. У свої 22 роки він став четвертим чемпіоном світу у цьому класі та 107-м чемпіоном у історії MotoGP.[3] MotoGP.jpg) На сезон 2014 Пол вирішив перейти до найпрестижнішого, „королівського“ класу змагань — MotoGP. Він прийняв пропозицію команди «Monster Yamaha Tech 3», замінивши у ній Кела Кратчлоу, який у свою чергу перейшов до «Ducati Corse». В сезоні йому вперше довелось змагатись з рідним братом в офіційних змаганнях такого рівня. Хоча він не міг на рівних конкурувати з «Великою четвіркою» (гонщиками заводських команд Honda та Yamaha), проте стабільні результати дозволили йому зайняти у загальному заліку шосте місце, випередивши на 1 позицію брата Алеїча. Найкращим результатом у сезоні стало 4-те місце на Гран-Прі Франції. У дебютному сезоні Пол виборов перемогу у заліку „Новачок року“.[5] У сезоні 2015 Пол продовжив виступати за «Monster Yamaha Tech 3». У більшості гонок він демонстрував стабільні результати у межах 5-9 місць, що дозволило за підсумками сезону зайняти 9-е місце загального заліку. Статистика виступів в розрізі сезонів
Цікаві факти
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
