|
Алеїч Еспаргаро
Але́їч Еспа́ргаро Ві́лья (ісп. Aleix Espargaró Villà; 30 липня 1989, Ґранульєс, Каталонія, Іспанія) — іспанський мотогонщик, учасник чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотогонок серії MotoGP. У сезоні 2016 року виступає у класі MotoGP за команду «Team Suzuki MotoGP» під номером 41. Старший брат іншого мотогонщика MotoGP Пола Еспаргаро. Кар'єраВперше у змаганнях з мотоспорту Алеїч дебютував у 1993 році, у 4-річному віці. Це були гонки по бездоріжжю, так звані ендуро. У 1999 році, у віці 10 років, Еспаргаро здобув свій перший титул, вигравши чемпіонат Каталонії у класі ендуро[1]. У наступному році Алеїч дебютував у шосейно-кільцевих мотогонках. У 2001 році він виграв кубок Каталонії та Іспанії «Copa Rieju Supermotard». У сезоні 2002 Еспаргаро узяв участь у чемпіонаті Іспанії з шосейно-кільцевих мотогонок в класі 125cc з командою TJT, де зайняв 5-те місце. У 2004 році він виграв титул, ставши наймолодшим чемпіоном Іспанії в історії цього класу. Це відчинило йому двері у чемпіонат світу. MotoGPУ чемпіонському сезоні 2004 Алеїч дебютував у чемпіонаті світу MotoGP, виступивши на Гран-Прі Валенсії в класі 125cc. У 2005 році Еспаргаро, підписавши контракт з командою відомих футболістів Кларенса Зедорфа та Роберто Карлоса «Seedorf RC3 — Tiempo Holidays», виступав у серії на постійній основі. Перший сезон видався не дуже вдалим: найкращий результат на етапах — 9-те місце на Гран-Прі Німеччини та 16-те місце в загальному заліку. У сезоні 2006 року Еспаргаро виступав вже за іншу команду — «Wurth Honda BQR», яка використовувала вже знайомі Алеїчу мотоцикли Honda. Не набравши у перших 6 гонках жодного очка, решту сезону іспанець разом з командою провів у класі 250сс. Там зміг досягти 9-го місця на Гран-Прі Малайзії та закінчити сезон 20-м у загальному заліку. На сезон 2007 року Алеїч підписав контракт з командою «Blusens Aprilia» для участі у класі 250сс. Команда використовувала незнайомі для іспанця мотоцикли Aprilia. Продемонструвавши протягом сезону стабільні результати (10-15 місця на етапах), Еспаргаро посів 15-те місце в загальному заліку. У сезоні 2008 року Алеїч виступав за команду «Lotus Aprilia» на вже знайомих мотоциклах. У перших 5 з 6 гонок Еспаргаро фінішував на 9-му місці; найкращим результатом іспанця у сезоні стало 5-те місце на Гран-Прі Малайзії. Набравши 92 очка, Алеїч зайняв 12-те місце в підсумковій таблиці. На сезон 2009 року Еспаргаро підписав контракт з італійською командою «Campetella Racing» для участі у класі 250сс, але перед початком сезону команда відкликала свою заявку на участь у чемпіонаті. Алеїч залишився поза гонками Гран-Прі. Щоправда, він двічі брав участь у гонках класу 250сс за команду «Balatonring Team», а також чотири гонки провів у «королівському» класі — MotoGP — замінивши у команді «Pramac Racing» Міку Калліо, який, своєю чергою, у тих гонках заміняв Кейсі Стоунера у «Ducati Team». Непогані результати, продемонстровані у MotoGP, втілились у продовженні співпраці Еспаргаро з «Pramac Racing»: у сезоні 2010 року він став повноцінним гонщиком команди. Протягом сезону Алеїч двічі займав восьме місце, в підсумковому заліку ставши 14-м. У сезоні 2011 році Алеїч повернувся назад у середній клас, який до цього часу став називатись Moto2. Він підписав контракт з командою колишнього чемпіона світу в класі 250сс Сіто Понса «Pons HP 40». Цей сезон став найуспішнішим у кар'єрі іспанця, адже він вперше піднявся на подіум, зайнявши 3-є місце на Гран-Прі Каталонії. Загалом же через великий діапазон продемонстрованих результатів (від 3-го до 31-го місця) він зайняв лише 12-те місце в підсумковому заліку. На сезон 2012 року Еспаргаро повернувся у клас MotoGP, підписавши контракт з командою «Power Electronics Aspar». Використовуючи мотоцикл, розроблений на базі Aprilia, Алеїч не міг розраховувати на високі результати. Найвищим результатом у сезоні стало 8-ме місце на Гран-Прі Малайзії; в підсумковій таблиці іспанець зайняв 12-те місце. У сезоні 2013 року співпраця Еспаргаро та «Power Electronics Aspar» продовжилась. Протягом сезону іспанець знову не міг на рівні змагатись з гонщиками «Repsol Honda» та «Yamaha Factory Racing». Найкращим результатом у сезоні стали чотири 8-х місця, що дозволило фінішувати в загальному заліку лише 11-м. На сезон 2014 року Алеїч перейшов у команду «NGM Mobile Forward Racing», де отримав можливість виступати на мотоциклі Yamaha YZR-M1. Щоправда, за це йому та новій команді довелося заплатити 300 000 € відступних попередній команді[2]. У цьому ж сезоні молодший брат Алеїча Пол також взяв участь у змаганнях класу MotoGP, приєднавшись до команди «Monster Yamaha Tech 3»[3]. Початок сезону виявися вдалим: 4-те місце на дебютному Гран-Прі сезону у Катарі. Наступні кілька етапів Алеїч закінчував у десятці найкращих, а у восьмій гонці сезону, у Ассені, скориставшись мінливою погодою, зумів вперше за часи свої виступів у MotoGP здобути поул. Це досягнення стало першим для гонщиків категорії Open[4]. Саму ж гонку Еспаргаро закінчив знову 4-м. Найкращою гонкою Алеїча в його кар'єрі у королівському класі стало Гран-Прі Арагону, де він, скориставшись падіннями Валентіно Россі, Марка Маркеса та Даніеля Педроси, зумів фінішувати на 2-му місці. В загальному заліку Еспаргаро зайняв 7-ме місце, а в заліку пілотів категорії Open став переможцем. На сезон 2015 року Алеїч приєднався до заводської команди «Team Suzuki MotoGP», яка повернулась у «королівські» перегони після тривалої перерви. Не маючи можливості боротись з гонщиками на Honda та Yamaha за перемоги на етапах, іспанець зосередився в роботі над вдосконаленням свого Suzuki GSX-RR. Демонструючи стабільні результати в районі 10-го місця, він проте зумів завоювати протягом сезону один поул (Гран-Прі Каталонії). За підсумками сезону він став 11-м. Статистика виступів у MotoGPЗа сезонами
Примітка: * — сезон триває. Цікаві факти
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
