uk %D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82

	Томашівський повіт
Губернія	Люблінська губернія, Холмська губернія
Центр	Томашів
Створений	1867
Скасований	1939
Площа	1213,4 (1885)
Населення	98 783 осіб (1897)
Найбільші міста	Томашів
Наступники	Томашівський повіт

Томашівський повіт (рос. дореф. Томашовскій уѣздъ, пол. Powiat tomaszowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії, України (1918—1919) та Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Томашів.

Волості

При утворенні до повіту входили 1 місто (Томашів) і 3 містечка (Комарів, Тишівці, Ярчів) та 13 сільських волостей.

В 1911 р. повіт поділявся на 13 волостей:

Долгобичів — с. Долгобичів,
Комарів — с. Комарів,
Котлиці — с. Котлиці,
Криниці — с. Криниці,
Майдан-Горішній — с. Майдан-Горішній,
Потуржин — с. Потуржин,
Рахані — с. Рахані,
Терноватка — с. Терноватка,
Телятин — с. Телятин,
Томашів — с. Пасіки,
Тишівці — м. Тишівці,
Черкаси — с. Черкаси,
Ярчів — с. Ярчів.

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) Томашівський повіт переданий з Люблінської губернії до Холмської.

Розташування

Повіт розташовувався на південному сході губернії. Межував на заході — з Білгорайським і Замостським, на півночі — з Грубешівським, на сході — з Володимир-Волинським повітом Волинської губернії, а на півдні — з Галичиною (Сокальський, Равський і Чесанівський повіти). Площа повіту становила 1213,4 версти^[1].

Населення

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 35 260 українськомовних: 23 921 українськомовних греко-католиків, 11 339 українськомовних римо-католиків, 3 019 польськомовних греко-католиків^[2].

В 1889 р. в повіті нараховувалось 86 806 осіб, з них 4 309 осіб тимчасового проживання. За віровизнанням: 49 000 православних (до 1875 р. — греко-католики), 35 870 римокатоликів, 10 620 юдеїв, 14 протестантів.

За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 98 783 осіб (49 230 чоловіків і 49 553 жінок)^[1]. Найбільше місто — Томашів (6233 осіб)^[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року^[3]:

Мова	Осіб	Відсоток
українська	48 940	49,54 %
польська	36 043	36,49 %
єврейська	10 947	11,08 %
російська	2 449	2,48 %
інші	404	0,41 %
Разом	98 783	100 %

Внаслідок указу^[ru] російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 5125 осіб перейшли з православ'я на римо-католицизм^[4]. У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 42 921 православний і 56 284 римо-католиків^[4].

Інфраструктура

У 1906/1907 роках у повіті діяло 66 православних церков і 12 римо-католицьких костелів^[4]. На 1908 рік у повіті працювало 150 шкіл (55 звичайних і 96 прицерковних)^[4].

Див. також

Томашівський повіт — сучасна адміністративна одиниця у складі Люблінського воєводства Польщі.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Люблинская губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Томашовский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
↑ ^а ^б ^в ^г Wiercieński H.^[pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7, 9-10, 18. (пол.)

Джерела

Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite] (рос.)
Tomaszowski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 376. (пол.) (пол.)

[Демоскоп_Weekly-1] а ^б ^в ^г Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Люблинская губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.

[Чубинський-2] Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)

[Демоскоп_Weekly_нац-3] Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Томашовский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.

[Wiercieński-4] а ^б ^в ^г Wiercieński H.^[pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7, 9-10, 18. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

Томашівський повіт